Макеєв Валерій

11) статтю 23 викласти в такій редакції:
“Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації
1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку; визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6—12 місяців (з наступним проходженням військоволікарської комісії); жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18
років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці; жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України; жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі,
які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років; жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі,
які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарськоконсультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність; жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою
з інвалідністю I чи II групи; усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина
(діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду; опікун особи, визнаної судом недієздатною; які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи; які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи,
встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів; які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами із інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа
військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю; члени сім’ї другого ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи,
зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеню споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеню споріднення норма цього абзацу поширюється на членів сім’ї третього ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи; жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”; керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів
державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки
Крим; судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени
Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Голова та інші члени Рахункової палати;
працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України, дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол, та експерти установ експертної служби
Міністерства внутрішніх справ України; державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-
правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність
Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом
випадках.
Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому – шістнадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
2. Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої̈ та вищої̈ освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній у частині другій статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури; наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення
проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення; осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в
антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів
України військових формувань та правоохоронних органів; осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в
антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами; жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний
(повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).
Особи, зазначені в абзацах другому — десятому частини третьої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
4. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 101 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
5. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
6. Перевірка підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі отриманих даних з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів забезпечується неможливість надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації більш ніж одному військовозобов’язаному з підстав, зазначених в абзацах десятому – п’ятнадцятому”;

Насамперед, зазначу про беззастережний обов’язок кожного громадянина України долучатись до захисту незалежності та суверенітету України.
У відповідності до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Разом з тим, звертаю увагу на ст. 64 Конституції України, за якою Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Міністерство закордонних справ ( листом від 17.04.24 за підписом Заступника міністра закордонних справ – Сибіги) ( у подальшому- «Лист»/»Лист щастя»), - наказало керівникам усіх дипломатичних установ України з 23 квітня тимчасово призупинити усі консульські дії щодо чоловіків - громадян України призовного віку. Про це йдеться у листі за підписом першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги. Відповідне повідомлення вже з'явилося і на сайтах Посольства України в Китайській Народній Республіці та Генконсульства України у Г'юстоні. На сайтах інших дипустанов такої інформації наразі немає.
І бодай це (те – що тільки два Посольства ймовірно беззастережно прийняли вказаний «Лист» до виконання), це тішить.
За статею 60 Конституції України Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
У відповідності до ст. 25 Конституції України Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Чи відповідає «Лист щастя» конституційній гарантії щодо обов’язку України піклуватися та захищати громадян, які перебувають за кордоном?
В контексті «Листа щастя» - питання виглядає риторичним.
Із змісту листа виникає, що за процесуальним статусом це Доручення керівникам дипломатичних установ.
І саме керівник кожної установи повинен прийняти як рішення, щодо виконання вказаного доручення, так і особисту відповідальність за прийняття цього доручення до виконання.
Чи є підстави у керівників дипломатичних установ не виконувати вказане доручення як антиконституційне?
Давайте аналізувати.
За змістом листа- доручення, заступник міністра доручає керівникам дипустанов з 23.04.24 тимчасово ( на не встановлений у дорученні термін!) призупинити вчинення консульський дій за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, обгрунтовуючи таке доручення пунктами 6 та 16 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану.
Про що ж йдеться у вказаній нормі Закону?
У п.6 ст. 8 вказаного Закону йдеться про інше): В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану - встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
Логічним є питання: «Лист» щодо обмеження консульських послуг своїм громадянам вводиться для встановлення «особливого режиму виїзду і виїзду, з метою обмеження пересування громадян, іноземців і осіб без громадянства»?
У п.16 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», удеться про те, що ті ж – військові адміністрації наділені правом забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби.

Даруйте, але вказані норми закону не містять правових підстав для «Листа» поза як:
1) Міністерство закордонних справ України не тотожне до «військової адміністрації», а тому норми п.6 та п.16 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» надають певні повноваження органам «військової адміністрації» до яких Міністерство Закордонних справ України.
2) Норми п.16 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» надають певні права «військових адміністрацій» щодо певних категорій щодо регулювання порядку виїзду за кордон. У той же час, якщо громадяни України у законний спосіб, через Прикордонний пункт пропуску через Державний кордон – перетнули державний кордон, а уповноважені державні органи ( ДПСУ) не встановили порушень при такому перетині, то норма п.16 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо таких осіб не застосовується.
3) У «Листі» як на фактичну підставу невідкладного реагування на непереборні обставини, йдеться про те, що прийняття Верховною Радою Україну Закону № 10449, спонукає заступника керівника Міністерства Закордонних прав України до рішучих дій, доки, на його думку, не буде відповідних роз’яснень щодо норм вказаного закону. У той же час: підстав для «Невідкладних переживань» - не має, поза як , Закон № 10449 вступає у дію з 18.05.2024, а «лист» датовано 17.04.2024, обмеження прав громадян України, що перебувають закордоном, вводяться вказаним Листом – з 23.04.2024, що навіть з урахуванням в дію.

Таким чином, жодних правових підстав у зазначеного Листа – Доручення» не вбачається.

Ну і класичне запитання: «А що це було?».
Лист – щастя, лист- доручення – це не нормативно правові акти. Але в цих «пісьмах із далєка») йдеться саме про право та обов’язки громадян України, які можуть врегульовуватись виключно нормативно – правовими актами. Як не крути, але наявне протиправне порушення конституційних прав громадян.
У відповідності до ст. 57 Коснтитуції України Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Звертаю увагу, не те щоб – реєстрації Мінюсту вказаний «лист – щастя» не має, його не існує як предмету матеріального світу – не має ані на сайті офіційних відомств та установ, не оприлюднено ( вже не чіпаємо те, що НЕ оприлюднено ЗАЗДАЛЕГІДЬ!) у будь- який належний і легітимний спосіб!
Тоб –то, Лист Щастя – це нормотворчий СУСЛІК – той самий, якого ніхто не бачив як предмет матеріального світу, але він є).
І це сумно.
Але, вочевидь, певним відповідальним особам дипустанов таки очевидна нікчемність цього «листа Нещастя»): і, у чисельних дипустановах, про сам лист вже – ані пари з вуст, а, мовляв, маємо «Ну дуже системний збій компьютерної техніки»))). Я сказав би, непоправний збій Верховенства Права. На превеликий жаль.

Трохи лірики: Тису перепливали одиниці із мільйонів. Вони – злочинці, які мають відповідати за статтями ККУ. Всі інші – виїзджали з України у законний спосіб – за нормативно – правовими актами, які дозволяли такий виїзд. Законність такого перетину кордону перевіряла та допускала Державна Прикордонна Служба України. Звісно, очікую, що всі, хто має оновити військово- облікові дані, зроблять це у належний спосіб, навіть перебуваючи за кордоном. Але має бути дотримано принцип Правової Визначеності та поваги до всіх громадянам. І тільки тоді можна розраховувати на взаємність.

Військовий адвокат
Валерій Макеєв
https://advokatmakeev.com/