28 Jul 2024

Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 210-1 КУпАП, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час

Адвокат Валерій Макеєв

Рішення суду від 9.07.24

Питання притягнення до адміністративної відповідальності військовозобов’язаних «Під соусом триваючого правопорушення» - є доволі поширеною «лякалкою від ТЦК». Та конституційна вимога дотримання Верховенства права більшість таких «Триваючих правопорушень» відхиляє як не належні. Строки притягнення до адмінвідповідальності за 38 КУпАП – це «майже свята корова», яку чіпати не варто, тим більш, не камільфо застосовувати «Доктрину: Это наша корова – и мы её доим»)

Фактичні обставини кейсу: до 27.03.2014 частиною 2 статті 28 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» було встановлено граничний вік перебування в запасі для рядового, сержантського і старшинського складу другого розряду рядового складу до 40 років. 26.05.2011 йому виповнилося 40 років, що є граничним віком знаходження громадян у запасі Збройних Сил України, тому між ним та державою припинилися правовідносини щодо військового обов`язку і посадові особи військового комісаріату повинні були перевести його у відставку. Після припинення між ним та державою правовідносин щодо військового обов`язку положення зазначених вище законів на нього не розповсюджуються,

ТЦК доставили повістку для чоловіка на підприємство, де він працював. Суд вказав, що у 2011 році чоловіку виповнилось 40 років і він був виключений з військового обліку, тоб –то правовідносини з ТЦК припинились. 11.05.2023 на ім`я генерального директора товариства, в якому він працює, він написав відмову від ознайомлення з наказом № 25 від 02.05.2023 про оповіщення щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 та надав копію військового квитка з відміткою про виключення з військового обліку за досягненням граничного віку. Однак постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена 24.04.2024, тобто поза межами двомісячного строку, встановленого частиною 1 статті 38 КУпАП.

за змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягає, зокрема, у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.

Акт про правопорушення складено 08.12.2023.Проте, постанову № 353/М/2024 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП було винесено лише 24.04.2024, тобто після закінчення визначених статтею 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.

Що і є підставою для закриття адміністративного провадження.

Повний текст рішення суду:

Категорія справи № 711/4598/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.

Надіслано для оприлюднення: 10.07.2024. Зареєстровано: 11.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2024.

Дата набрання законної сили: 19.07.2024

Номер судового провадження: 2-а/711/44/24

Державний герб України

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4598/24

Провадження № 2-а/711/44/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кофанової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

06.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просив поновити строк звернення до суду із адміністративним позовом, скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 353/М/2024 від 24.04.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 24.04.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 353/М/2024 про притягнення його - ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн. за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Згідно змісту постанови, ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками поліції, де в ході перевірки облікових даних було встановлено, що останній перебуває в розшуку як особа, що ухиляється від явки по повістці доставленій згідно розпорядження на підприємство, де він працює № 438 від 07.12.2023. По повістці він мав прибути 08.12.2023. Враховуючи обставини справи та те, що неприбуття по повістці є триваючим правопорушенням, всупереч вимогам законодавства ОСОБА_1 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення його призначення на особливий період, чим порушив вимоги частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак, до 27.03.2014 частиною 2 статті 28 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» було встановлено граничний вік перебування в запасі для рядового, сержантського і старшинського складу другого розряду рядового складу до 40 років. 26.05.2011 йому виповнилося 40 років, що є граничним віком знаходження громадян у запасі Збройних Сил України, тому між ним та державою припинилися правовідносини щодо військового обов`язку і посадові особи військового комісаріату повинні були перевести його у відставку. Після припинення між ним та державою правовідносин щодо військового обов`язку положення зазначених вище законів на нього не розповсюджуються, а тому дії ІНФОРМАЦІЯ_2 є неправомірними. 11.05.2023 на ім`я генерального директора товариства, в якому він працює, він написав відмову від ознайомлення з наказом № 25 від 02.05.2023 про оповіщення щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 та надав копію військового квитка з відміткою про виключення з військового обліку за досягненням граничного віку. 07.12.2023 на адресу підприємства надійшло Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 № 438 про здійснення оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у ПрАТ «УКРП`ЄЗО», про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечення їх прибуття 08.12.2023. Відповідальною особою за ведення військового обліку на підприємстві було складено акт про відмову від ознайомлення з наказом № 37 від 07.12.2023 про оповіщення щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 та про відмову від отримання повістки. Крім того, факт вчинення ним правопорушення мало бути виявлено працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 08.12.2023, коли він нібито не з`явився по повістці. Однак постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена 24.04.2024, тобто поза межами двомісячного строку, встановленого частиною 1 статті 38 КУпАП.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.06.2024 ОСОБА_1 поновлено строк для звернення до суду із позовом та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, від його представника адвоката Клименка В.М. надійшла заява, в якій останній просив проводити розгляд справи без участі позивача та його представника.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 10.07.2017 працює на ПрАТ «УКРП`ЄЗО».

07.12.2023 на адресу ПрАТ «УКРП`ЄЗО» надійшло розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 № 438 від 06.12.2023 про здійснення оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у ПрАТ «УКРП`ЄЗО», зокрема ОСОБА_1 , про виклик 08.12.2023 о 14 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач відмовився отримувати повістку про виклик та 08.12.2023 о 14 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився.

У подальшому, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 № 353/М/2024 від 24.04.2024 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100,00 грн.

Відповідно до статтей 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній на момент винесення спірної постанови) передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Зокрема, згідно з частиною 2 статті 210-1 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Тобто за змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 08.12.2023.Проте, постанову № 353/М/2024 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП було винесено лише 24.04.2024, тобто після закінчення визначених статтею 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно з пунктом 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Відповідно до частини 3статті 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, враховуючи, що на час винесення оскаржуваної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у частині 1 статті 38 КУпАП, суд приходить до висновку, що така постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», ст. 38, 201-1, ст. 247 КАС України, ст. ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 № 353/М/2024 від 24.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 5100,00 грн. скасувати, а провадження у справі - закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова