Чи можна розстрочити сплату штрафу в 17 000 грн? Суд ( Постанова від 19 .12.24) сказав, що так: і розстрочив виплати на пів року – по 2833,33 грн на місяць).

Чи можна розстрочити сплату штрафу в 17 000 грн? Суд ( Постанова від 19 .12.24) сказав, що так: і розстрочив виплати на пів року – по 2833,33 грн на місяць).

Адвокат Валерій Макеєв


Повний текст ПОСТАНОВИ

Категорія справи № 156/1559/24: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Військові адміністративні правопорушення; Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів.

Надіслано для оприлюднення: 19.12.2024. Зареєстровано: 20.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2024.

Номер судового провадження: 3/156/1068/24

Державний герб України

Справа № 156/1559/24

Провадження № 3/156/1068/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року сел.Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Бахаєв І. М. , розглянувши матеріали справи, що надійшли з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червоноград Львівської області, українця, громадянина України, розлученого, старшого сапера, ІНФОРМАЦІЯ_2, сержанта військової служби за призовом під час мобілізації (на особливий період), зареєстрованого за адресою та мешканця:  АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП)

учасники справи:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності   ОСОБА_1 - не прибув,

ВСТАНОВИВ :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

16.12.2024 о 09-00 год.  ОСОБА_1  в ППД Прикордонник військової частини НОМЕР_1 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння: порушення мовлення, почервоніння очей та запах алкоголю з порожнини рота, що виявили старший лейтенант ОСОБА_2 та солдат ОСОБА_3 ..

По прибуттю в КНП "Нововолинська ЦМЛ" ОСОБА_1 було освідувано на стан алкогольного сп`яніння та зроблено висновок №9/2 від 16.12.2024 про перебування його у стані алкогольного сп`яніння (результат 1,74 ‰).

У зв`язку із введенням в Україні військового стану, командування військової частини просить суд не розглядати адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті (гауптвахти на даний час виконують функції з утримання більш небезпечних осіб), а розглядати адміністративне стягнення у виді штрафу. Сержант ОСОБА_1 отримує гідне грошове забезпечення рівня контрактника. Адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення сержант ОСОБА_1  вчинив в умовах особливого періоду, оскільки, відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України», з моменту введення в дію Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 69/2022 в Україні діє особливий період. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року введено воєнний стан в Україні.

Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1  вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи для участі у судовому засіданні не прибув. У матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься заява ОСОБА_1 , про здійснення розгляду справи без його участі, підтвердження факту вживання ним алкоголю в службовий час та визнання ним вини у вчиненому. Також просив суд розтермінувати йому виплату штрафу на 6 місяців.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі ст. 172-20 КУпАП розглядаються протягом доби (ч. 2 ст. 277 КУпАП).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП не є обов`язковою.

Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 достеменно знав про складання відносно нього адміністративного протоколу і що розгляд справи відбудеться о 11:30 год 19.12.2024 року в Іваничівському районному суді Волинської області, проте не вжив жодних заходів для явки до суду, подав заяву про здійснення розгляду справи без його участі, однак не подав клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, тому суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такого.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено у ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За вимогами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд не уповноважений перекладати цей обов`язок на себе.

Як кожен доказ окремо, так і вся їх сукупність, підлягають оцінці. Правильна оцінка доказів - це найважливіша умова прийняття законного, об`єктивного, обґрунтованого, і правильного рішення у справі. Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи. Це означає, що під час повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи у посадової особи формується своя певна думка щодо конкретної справи. Ця думка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь-яких переваг одних доказів перед іншими, додержанні законності. До того ж посадова особа керується своєю правосвідомістю. Оцінюють докази посадові особи, що уповноважені розглядати справу про адміністративне правопорушення, а також інші особи, що беруть участь у справі. Це проявляється у клопотаннях, поясненнях цих осіб, що допомагає посадовій особі прийняти правильне рішення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП полягає у розпиванні алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. Кваліфікуючою ознакою ч. 3 ст. 172-20 КУпАП є вчинення правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення або в умовах особливого періоду.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні запроваджено воєнний стан.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

ІV. Висновок суду

Протокол Військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2024 № 668 на переконання суду є належним та допустимим згідно з вимогами ст. 256 КУпАП.

Вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується наступними доказами:

-даними протоколу Військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2024 року № 668 про адміністративне правопорушення, складеного старшим лейтенантом ОСОБА_2 ;

-письмовими поясненнями ТВО командира ІНФОРМАЦІЯ_3 ст. л-та ОСОБА_4 від 16.12.2024;

-письмовими поясненнями водія- сапера ОСОБА_5 від 16.12.2024.

-письмовими поясненнями сержанта ОСОБА_1 від 16.12.2024;

-консультаційним висновком спеціаліста № 9/2 від 16.12.2024 року про освідування ОСОБА_1   на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Алкотеста 6510 із результатом тесту 1,74 ‰ та, відповідно, про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Також до матеріалів справи долучено копію військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого 15.06.1994; копію витягу з наказу командира військової часини НОМЕР_1 ОСОБА_6 від 17.09.2024 № 261, відповідно до якого з 17.09.2024 року сержант приступив до виконання службових обов`язків у військовій частині НОМЕР_1 .

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1  дії посадових осіб щодо складання відносно нього протоколу про військове адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не скеровував.

Аналізуючи наведені докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті (в цьому випадку - виконання особою обов`язків військової служби в нетверезому стані), вчинені в умовах особливого періоду, оскільки докази вини ОСОБА_1 є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені.

V. Накладення стягнення

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність судом не встановлено.

Під час вирішення питання щодо накладення стягнення, суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який є розлученим, військовослужбовцем, відсутність характеризуючих даних на ОСОБА_1  за місцем проходження служби, також суд враховує майновий стан порушника (працевлаштований), ступінь його вини, те, що вперше притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, тому вважає за  необхідне  накласти  стягнення  у виді мінімального розміру штрафу, що передбачений санкцією статті за якою притягується, в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень 00 копійок.

Виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики Європейського суду з прав людини, на заяву ОСОБА_7 щодо розстрочення суми штрафу поширюються гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, (Рим. 1950) що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при вирішенні питання про розстрочку штрафу, тобто застосувати інші норми закону, зокрема Кримінального кодексу України, які регламентують подібні відносини.

Частиною 4 ст.53 КК України визначено, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Враховуючи те, що на теперішній час ОСОБА_1 має скрутний матеріальний стан, є військовослужбовцем, проходить службу в ЗСУ під час запровадження в Україні воєнного стану, це не дозволяє сплатити йому штраф в розмірі 17 000 грн. одним платежем.

Відповідно до ч.1 ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності виконання постанов зупиняється до закінчення строку відстрочки. Вбачається, що за аналогією закону ці положення можуть бути застосовані і в разі розстрочки штрафу.

Оскільки сам ОСОБА_1 вважає достатнім для сплати штрафу строк тривалістю 6 (шість) місяців, суддя задовольняє заяву та встановлює розстрочення суми штрафу на цей строк в такому порядку:

в грудні 2024 року боржник повинен сплатити 2833,33 грн;

в січні 2025 року боржник повинен сплатити 2833,33 грн;

в лютому 2025 року боржник повинен сплатити 2833,33 грн;

в березня 2025 року боржник повинен сплатити 2833,33 грн;

у квітні 2025 року боржник повинен сплатити 2833,33грн;

в травні 2025 року боржник повинен сплатити 2833,33 грн;

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 8 липня 2011 року від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, скоїв правопорушення під час виконання службових обов`язків, суддя вважає за необхідне звільнити порушника від сплати судового збору.

Керуючись ч. 3 ст. 172-20, ст. 33, 34, 35, 40-1, 245, 250-252, 283-285, КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

                                        ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Реквізіти для сплати штрафу ГУК у Волинські області с. Литовеж/21081100, ЄДРПОУ  38009371 Казначейство України (ЕАП) р/р UA318999980313070106000003464.

Клопотання ОСОБА_1 про розстрочку суми штрафу на строк тривалістю 6 (шість) місяців задовольнити та встановити розстрочення суми штрафу на цей строк в такому порядку:

в грудні 2024 року боржник повинен сплатити 2833,33 грн;

в січні 2025 року боржник повинен сплатити 2833,33 грн;

в лютому 2025 року боржник повинен сплатити 2833,33 грн;

в березня 2025 року боржник повинен сплатити 2833,33 грн;

у квітні 2025 року боржник повинен сплатити 2833,33грн;

в травні 2025 року боржник повинен сплатити 2833,33 грн.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Строк пред`явлення постанови для виконання (у разі недотримання ОСОБА_1 встановленої розстрочки) 3 (три) місяці згідно з Законом України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя - І. М.  Бахаєв