Чинне законодавство не передбачає обов`язок військовозобов`язаного проходити медичний огляд перед вирішенням питання про надання відстрочки від призову під час мобілізації, рішення суду від 26.08.24

Чоловік звернувся до ТЦК та Сп і заявою про відстрочку із посиланням на те, що на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей.

ТЦК, у встановлений законом спосіб, заяву не розглянув.

Чоловік звернувся до суду з оскарженням бездіяльності ТЦК та СП.

У відзиві на позов, ТЦК зазначив, що не розглядав заяву, поза як у чоловіка не було постанови військово-лікарської комісії, яка б визначала ступінь його придатності до військової служби.

Суд, щодо такої відмовки, вказав, що чинне законодавство не передбачає обов`язок військовозобов`язаного проходити медичний огляд перед вирішенням питання про надання відстрочки від призову під час мобілізації.

Повний текст рішення суду:

Категорія справи № 420/9828/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.

Надіслано для оприлюднення: 26.08.2024. Зареєстровано: 27.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.08.2024.

Номер судового провадження: П/420/9907/24

Державний герб України

Справа № 420/9828/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними щодо відмови в наданні відстрочки від мобілізації,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в формі відмови, викладеній в листі №5517 від 21.12.2023 року, в наданні відстрочки від мобілізації ОСОБА_1 на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, на утриманні якої перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, на утриманні якої перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, та проставити відмітку про відстрочку у військовому квитку ОСОБА_1 або тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного.

Ухвалою суду від 02.04.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Справу розглянуто з урахуванням перебування судді ОСОБА_2 у відпустці.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що не маючи фізичної можливості особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 через знаходження на утриманні одночасно двох новонароджених дітей, направив відповідачу поштою заяву про уточнення облікових даних та надання відстрочки від мобілізації у зв`язку з перебуванням на його утриманні трьох неповнолітніх дітей. Відповідач листом повідомив про відмову в наданні відстрочки у зв`язку з необхідністю особисто з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 , пройти військово-лікарську комісію і тільки після таких дій звертатися з заявою про надання відстрочки, зазначив, що до проходження зазначених заходів відстрочка не може бути надана. Позивач вказує, що Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів не передбачено конкретної послідовності дій, отже позивач не був зобов`язаний проходити військово-лікарську комісію до проставлення відмітки про відстрочку.

23.04.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Вказує, що згідно наданих документів позивач має всі підстави для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 4 ч. 1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", однак для її оформлення позивачу необхідно особисто з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 та мати при собі військово-облікові документи, у яких працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 буде зроблено відповідний запис про відстрочку. З огляду на те, що позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки засобами поштового зв`язку, тоді як у відповідності до Порядку №1487, затвердженим постановою КМУ від 30.11.2022 року, повинен особисто прибути із паспортом громадянина України та повідомити про наявність підстав для відстрочки, надавши відповідні документи та військово-обліковий документ, у ІНФОРМАЦІЯ_3 не виникло обов`язку розглянути таке звернення по суті.

10.06.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач висловив заперечення щодо обставин, викладених відповідачем у відзиві та наголосив на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є батьком трьох неповнолітніх дітей, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 (серія НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 (серія НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 (серія НОМЕР_3 ), а також посвідченням багатодітної сім`ї серії НОМЕР_4 .

12.12.2023 року ОСОБА_1 направив засобами поштового зв`язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" у зв`язку із перебуванням на його утриманні трьох неповнолітніх дітей.

До вищезазначеної заяви позивачем було долучено наступні документи: копію паспорта громадянина України, копія РНОКПП, копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_2 , копія посвідчення багатодітної родини серії НОМЕР_4 , копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 та військовий квиток серії НОМЕР_6 .

Листом №5517 від 21.12.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача, що для надання відстрочки йому необхідно особисто з`явитися та подати заяву про надання відстрочки, а також пройти військово-лікарську комісію, без проходження відповідних заходів, визначених діючим законодавством України, не може бути надана відстрочка.

Позивач, вважаючи такі дії позивача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Закон №2232-XII).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).

Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.

За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджено Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено. Востаннє Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (затверджено Законом України від 23.07.2024 №3891-IX) строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 на 90 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.

За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Статтею 22 Закону №3543-XII (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Так відповідно до абзацу другого частини першої цієї статті з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина третя статті 22 Закону №3543-XII).

Згідно з частиною п`ятою статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (абзац четвертий частини першої статті 23).

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Згідно з абзацом дев`ятим пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, зокрема повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особа повинна надати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку документи, за результатами перевірки яких вирішується питання оформлення відстрочки від призову за встановленими у статті 23 Закону №3543-ХІІ підставами. Рішення (видача довідок, внесення відміток та записів у військово-облікові документи) органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, приймаються до громадян України (призовників, військовозобов`язаних), які перебувають на військовому обліку у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та підпорядкованих відділах.

Предметом спору у цій справі є поведінка ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо розгляду і вирішення заяви ОСОБА_1 від 12.12.2023 про оформлення йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Суд зауважує, що до своєї заяви позивач долучив документи на підтвердження обставин, зазначених у ній.

Суд також наголошує, що відповідач не заперечує наявність підстав для отримання позивачем відстрочки, про що зазначає у відзиві.

Однак, листом від 21.12.2023 року №5517 відповідач повідомив позивача про необхідність для належного оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з перебуванням на утриманні трьох дітей віком до 18 років, особисто з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 та надати документи, що посвідчують особу (паспорт, військово-обліковий документ) та документи, що підтверджують право на відстрочку, а також пройти військово-лікарську комісію та отримати довідку про придатність або непридатність до військової служби.

Суд зазначає, що ні Закон №2232-XII, ні Закон №3543-XII, ні Порядок № 1487, ні Правила № 1487 не зобов`язують військовозобов`язаного особисто прибувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для реалізації права на відстрочення від призову під час мобілізації з підстав, передбачених абзацом четвертим частини першої статті 23 Закону №3543-XII.

Також Порядок №1487 не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують саме право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо). При цьому обов`язок «особисто повідомити» та «особисто прибути» не є тотожним у спірних правовідносинах.

У цих правовідносинах відповідач не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Однак всупереч пунктам 9, 11 Положення №154 заяву позивача відповідач не розглянув по суті та не здійснив перевірку наявності (відсутності) підстав для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за доданими документами, що свідчить про протиправну бездіяльність.

У постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то порушення заявленого права позивача допущене відповідачем саме бездіяльністю щодо розгляду заяви по суті.

Щодо посилань відповідача на відсутність у позивача чинної постанови військово-лікарської комісії, яка б визначала ступінь його придатності до військової служби, суд зазначає, що чинне законодавство не передбачає обов`язок військовозобов`язаного проходити медичний огляд перед вирішенням питання про надання відстрочки від призову під час мобілізації.

Необхідно також зауважити, що на час розгляду справи до Закону №3543-XII внесені зміни та Законом України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набрав чинності 18.05.2024) статтю 23 Закону №3543-XII викладено у новій редакції.

Зокрема, пунктом 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII установлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Також із 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, зі змінами).

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку №560).

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, станом на час розгляду даної справи, рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації приймається комісією, створеною при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), за наслідками розгляду відповідних документів військовозобов`язаних.

Разом з тим, суд враховує, що абзацом дев`ятим пункту 11 Положення №154 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо оформлення відстрочки від призову під час мобілізації, після отримання заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти певне рішення за наслідком її розгляду.

Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача відповідне рішення про оформлення відстрочки чи про відмову у її наданні прийнято не було. Лист від 21.12.2023 №5517 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, який породжує певні юридичні наслідки.

Отже, відсутність належним чином оформленого рішення про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов`язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення.

Таким чином, з огляду на нормативно-правове регулювання правовідносин, чинне на момент їх виникнення, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо належного розгляду по суті заяви позивача від 12.12.2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, на утриманні якої перебувають троє і більше дітей віком до 18 років та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути вказану заяву про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з прийняттям відповідного рішення.

У задоволенні решти позовних вимог про зобов`язання відповідача надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації слід відмовити, оскільки це питання відповідачем по суті не було розглянуте, а тому така вимога є передчасною.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Також, суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Необхідно зауважити, що часткове задоволення позовних вимог, у даному випадку, не впливає на розмір судового збору, який підлягає стягненню, оскільки обсяг задоволених вимог фактично не відрізняється від кількості тих, за які такий збір був сплачений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання дій протиправними щодо відмови в наданні відстрочки від мобілізації, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 12.12.2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, на утриманні якої перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.12.2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, на утриманні якої перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, з прийняттям відповідного рішення по суті.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.