1 Apr 2025

Чоловік, на утриманні якого перебуває троє неповнолітніх дітей, отримав від ТЦК відмову у відстрочці, поза як не перебував у шлюбі. Суд ( рішення від 27.03.25) відмову скасував, з посиланням на ЗАКОН про мобілізацію.

Адвокат Валерій Макеєв

06.09.2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

23.09.2024 року представником позивача був поданий адвокатський запит, в якому запитувалась інформації з приводу того, чи була розглянута заява позивача про надання йому відстрочки та яке рішення було прийнято.

Листом від 04.10.2024 року за № 1/11770 відповідачем була надана позивачу відповідь, що стосовно права на відстрочку від призову під час мобілізації, що 06.09.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було отримано заяву ОСОБА_2 про надання йому відстрочки. За результатами розгляду, відповідно до протоколу № 25 від 10.09.2024 року Комісія ухвалила рішення про відмову у надані відстрочки від призову під час мобілізації в зв`язку з відсутністю свідоцтва про реєстрацію шлюбу з матір`ю 3-х дітей.

Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив йому наданні відстрочки від призову, що стало підставою для звернення до суду.

Суд вирішив наступне:

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є членом багатодітної родини.

Матеріали справи містять свідоцтва про народження дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , свідоцтво серії НОМЕР_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , свідоцтво серії НОМЕР_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , свідоцтво серії НОМЕР_3 .

В зазначених свідоцтвах у графі «Батько» вказаний: ОСОБА_1 .

Підставою для відмови в наданні позивачу відстрочки стала відсутність свідоцтва про реєстрацію шлюбу з матір`ю 3-х дітей.

Суд звертає увагу на те, що положення п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 передбачає, що не підлягають призову на військову службу військовозобов`язані, у яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років саме на утриманні, жодних застережень того, що в свідоцтві про народження в обов`язковому порядку військовозобов`язаний повинен бути зазначений батьком вищезазначена норма не містить.

За вказаних обставин, значення має саме утримання військовозобов`язаним трьох і більше дітей віком до 18 років; Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містить такої обов`язкової вимоги як батьківсько військовозобов`язаного

Щодо посилань відповідача на постанову КМУ від 16.05.2024р. № 560, суд зазначає, що положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мають вищу юридичну силу аніж постанова КМУ від 16.05.2024р року № 560.

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку про визнання рішення відповідача викладеного в повідомленні № 25 від 10.09.2024 року, про відмову у наданні ОСОБА_6 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 протиправним, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Категорія справи № 400/10890/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; прийняття громадян на публічну службу, з них.

Надіслано судом: 27.03.2025. Зареєстровано: 28.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2025.

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2025 р. № 400/10890/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачів1. ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , 2. Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , провизнання протиправним рішення, оформленого протоколом від 10.09.2024 року № 25 в частині; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі також відповідач 2, Комісія), в якому просить:

- визнати протиправним рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 оформлене протоколом № 25 від 10.09.2024 року в частині що стосується відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати Комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту 3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Ухвалою від 31.12.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

Відповідач 1 надав відзив, в якому у задоволенні позову просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації)».

Тобто, повноваження (права і обов`язки) Комісії визначені законодавством та не є делеговані іншим органам, в тому числі і ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Законодавець не ототожнює РТЦК та СП та Комісію як одного суб`єкта владних повноважень. Це є різні за формою та складом з особистими правами і обов`язками суб`єкти владних повноважень.

Натомість позивачем в позові було залучено ІНФОРМАЦІЯ_3 . А тому відсутні підстави, у разі прийняття судом рішення, його виконання.

Відповідач 2 відзив на адміністративний позов не надав.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку з введенням воєнного стану, введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Воєнний стан в Україні триває й наразі.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» від 26.10.2022 року № 2232-ХІІІ (далі Закон № 2232) військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходжень військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232).

Відповідно абз. 1 ч. 1 ст. 39 Закону № 2232 Іпризов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з ч.5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-ХІІ (далі Закон № 3543) призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Згідно з вимогами абз. 2 п. 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення:

- оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в якій у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:

56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 ЗаконуУкраїниПро мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

57. Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії

60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином і на час звернення позивача до відповідача належить обов`язок прийняття рішення про відстрочку від призову( позитивне або відмова).

У додатку № 5 визначено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці: свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є членом багатодітної родини.

В зазначених свідоцтвах у графі «Батько» вказаний: ОСОБА_1 .

Одночасно суд зазначає, що належним відповідачем у справі є саме Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки саме остання приймала оскаржуване рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Судом встановлено, що саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Діючим законодавством не визначено чіткі умови для прийняття відповідного рішення відповідачем за наслідками розгляду відповідної заяви позивача, а тому суд не може підміняти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру та військово-облікового документу або відмовити у внесенні таких змін.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги зобов`язального характеру підлягають до часткового 06.09.2024 року про надання відстрочки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

Зважаючи на всі встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

У відповідності до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст 2, 19, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової катки платника податків НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) та Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом № 25 від 10.09.2024 року, в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

3. Зобов`язати Комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.09.2024 року про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п. 3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової катки платника податків НОМЕР_4 ) судові витрати у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.03.2025 року.

Суддя О.В. Малих