Чоловік, на утриманні якого троє неповнолітніх дітей, звернувся до ТЦК із заявою про відстрочку. ТЦК відмовив із посиланням на Постанову КМУ за якою мав би вказати місце проживання дітей. Суд вказав, що ТЦК не правий, позаяк Закон не передбачає таких вимог

Чоловік звернувся до ТЦК та СП із заявою про надання відстрочки  з посиланням на те, що на його утриманні перебуває три неповнолітні дитини.

Причиною відмови зазначено - «відсутність документу про спільне проживання дітей з військовозобов`язаним».

Чоловік – до суду.

Рішення Комісії ґрунтувалося на вимогах ПКМУ №560 від 16.05.21024 за якими, відповідно до Додатку 5 Переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію за якими необхідно надати документи, що підтверджують право на відстрочку:

-свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положеньстатті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

ТЦК та СП вказав, що Заявником не було надано документів, які передбачені ПКМУ №560 від 14.05.2024 а саме рішення суду про розірвання шлюбу з першою дружиною та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю). Відповідно до документів заявник не проживає разом з неповнолітньою дитиною, та колишньою дружиною , але рішення суду про визначення місця проживання дитини відсутнє (не надано), що є підставою відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу.

Суд, розглядаючи позов чоловіка до ТИЦК та СП вказав, що  Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 794-VIIКабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституціїі законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Відповідно до стаття 19 Закону України « Про нормотворчу діяльність» юридична сила - це властивість нормативно-правових актів та встановлених ними норм права, що є основою для визначення співвідношення їх взаємної ієрархічної підпорядкованості у системі нормативно-правових актів,

Таким чином, закони України мають вищу юридичну силу ніж норми постанови КМУ, тому суд вважає за необхідне застосувати саме норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачено, що:

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: 3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Цією нормою передбачено, що не підлягають мобілізації чоловіки:

-На утриманні яких є 3-є та більше дітей віком до 18років,

-які не мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Закон не містить застережень, що троє і більше дітей віком до 18 років повинні проживати разом з позивачем.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

У абз. 2 ч.5ст.22 Закону України « Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку»передбачено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий періодвизначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, цим закономКМУ надано лише право навстановлення порядкупроведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення порядкупроведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, призову громадян на військову службу.

Але, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна умов та підстав для надання відстрочки військовозобов`язаним.

Закон не містить застережень, що троє і більше дітей віком до 18 років повинні проживати разом з позивачем.

Повний текст судового рішення:

Категорія справи № 460/10371/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.

Надіслано для оприлюднення: 21.11.2024. Зареєстровано: 22.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2024.

Номер судового провадження: 12324/24

Державний герб України

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2024 року м. Рівне№460/10371/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом № 35 комісії з надання відстрочок від 01.08.2024 в частині, що стосується відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зобов`язання прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абзацу 3 ч.1ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Ухвалою від 17.09.2024 суд відкрив провадження у справі.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не прийняв рішення про відстрочку від призову позивачу, оскільки відповідно до Закону України"Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"він має на це право, в зв`язку з тим, що у нього на утриманні три неповнолітні дитини.

Відповідачнадав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки позивач до заяви на відстрочку не надав доказів, що діти проживають разом з ним. Також відповідач зазначає, що є неналежним відповідачем, а належним відповідачем повинна бути Комісія.

Відповідно дост.262 КАС Українисправа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач звернувся до комісії з надання відстрочок від призову на військову службу з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 3 ч.1ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На підтвердження фактів, викладених у заяві ним було долучено копії свідоцтв про народження дітей, копія Сарненського районного суду Рівненської області про розірвання шлюбу та довідка відділу ДВС про відсутність заборгованості зі сплати аліментів. ОСОБА_1 , перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу вони мають двох малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, на його утриманні також перебуває неповнолітня донька від попереднього шлюбу: ОСОБА_5 , яка проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 (на її утримання сплачувались аліменти, станом на 09.04.2024 року заборгованість з аліментів відсутня).

08 липня 2024 року позивач отримав повідомлення №11/2/7090, в якому зазначено, що рішенням № 35 комісії від 01.08.2024 року йому відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та вказано, що він підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Причиною відмови зазначено - «відсутність документу про спільне проживання дітей з військовозобов`язаним».

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні"введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно з абзацом першим частини першоїстатті 39 Закону № 2232-ХІІпризов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з ч.5ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий періодвизначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Цей Порядок визначає: зокрема

-процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

У цьому Порядку у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:

56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначенихстаттею 23Закону УкраїниПро мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

57. Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділузаявуза формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені уперелікузгідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

{Абзац перший пункту 58 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ№ 675 від 07.06.2024}

59. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначенихстаттею 23Закону УкраїниПро мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надаєтьсядовідкаіз зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови заформою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

У додатку 5 до постанови КМУ №560Переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених устатті 23Закону УкраїниПро мобілізаційну підготовку та мобілізаціюпередбачено, щожінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів:

-свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або

-рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю),

-або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним,

- або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні,

- або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положеньстатті 315Цивільного процесуального кодексу України,

-а також договір про сплату аліментів на дитину.

Відповідач у відзиві зазначив, що при розгляді заяви (справи) Комісія вирішила питання щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу ОСОБА_1 , вказав, що відсутні документи про визначення місця проживання дитини з військовозобов`язаним.

Рішення Комісії ґрунтувалося на вимогах ПКМУ №560 від 16.05.21024 за якими, відповідно до Додатку 5 Переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону УкраїниПро мобілізаційну підготовку та мобілізаціюза якими необхідно надати документи, що підтверджують право на відстрочку:

-свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положеньстатті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

Заявником не було надано документів, які передбачені ПКМУ №560 від 14.05.2024 а саме рішення суду про розірвання шлюбу з першою дружиною та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю). Відповідно до документів заявник не проживає разом з неповнолітньою дитиною, та колишньою дружиною , але рішення суду про визначення місця проживання дитини відсутнє (не надано), що є підставою відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу.

Тобто позивач до Комісії не надав один із документів, що підтверджує проживання неповнолітньої, третьої дитини (доньки) разом з ним, як з військовозобов`язаним або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю).

Стосовно ненадання позивачем до заяви про відстрочкудокументів про визначення місця проживання дітей з військовозобов`язаним, необхідність надання яких передбачено Порядком №560 суд зазначає наступне:

Статтею 113 Конституції Українивстановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керуєтьсяКонституцієюта законами України, а також указами Президента України тапостановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно доКонституціїта законів України.

Відповідно достатті 3 Закону № 794 -VIIдіяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.

Згідно з положеннями статті 4 вказаного Закону Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керуєтьсяКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами України, а також указами Президента України тапостановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно доКонституціїта законів України.

Приписамистатті 117 Конституції Українивизначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видаєпостановиі розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини першоїстатті 49 Закону № 794-VIIКабінет Міністрів України на основі та на виконанняКонституціїі законів України, актівПрезидента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно доКонституціїта законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у форміпостанов Кабінету Міністрів України.

У абз. 2 ч.5ст.22 Закону України « Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку»передбачено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий періодвизначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, цим закономКМУ надано лише право навстановлення порядкупроведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення порядкупроведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, призову громадян на військову службу.

Але, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна умов та підстав для надання відстрочки військовозобов`язаним.

Отже, зміна умов та підстав надання відстрочки від мобілізації передбаченихЗаконом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»підзаконним нормативно-правовими актами є порушенням закону.

Відповідно до стаття 19 Закону України « Про нормотворчу діяльність» юридична сила - це властивість нормативно-правових актів та встановлених ними норм права, що є основою для визначення співвідношення їх взаємної ієрархічної підпорядкованості у системі нормативно-правових актів, зумовленого сукупністю ознак, що випливають із:

1) засад конституційного ладу в Україні;

2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначенихКонституцією Українита (або) законом;

3) інших особливостей, визначенихКонституцією Українита (або) законом.

2. З урахуванням вимогчастини першоїцієї статті в Україні встановлюється така ієрархія нормативно-правових актів:

1)Конституція Українив системі нормативно-правових актів України має найвищу юридичну силу і є обов`язковою до виконання на території України;

2) чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, укладаються відповідно доКонституції Українита мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені упунктах 3-13цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України;

3) закони приймаються на основіКонституції України, чинних міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені упунктах 4-13цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України;

4) постанови Верховної Ради України, укази Президента України приймаються на основі та на виконанняКонституції Українита (або) законів, чинних міжнародних договорів України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбаченіпунктами 5-13цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України;

5) постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Національного банку України приймаються на основі та на виконанняКонституції Українита (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України та указів Президента України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбаченіпунктами 6-13цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України.

Таким чином, закони України мають вищу юридичну силу ніж норми постанови КМУ, тому суд вважає за необхідне застосувати саме нормиЗакону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачено, що:

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: 3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Цією нормою передбачено, що не підлягають мобілізації чоловіки:

-На утриманні яких є 3-є та більше дітей віком до 18років,

-які не мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Закон не містить застережень, що троє і більше дітей віком до 18 років повинні проживати разом з позивачем.

Відповідност.180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Документи, які передбачені у додатку 5 до постанови КМУ №560Переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених устатті 23Закону УкраїниПро мобілізаційну підготовку та мобілізацію, на відсутність яких посилається відповідач як на підставу для відмови від наданні відстрочки не можуть не підтвердити, ні спростувати факт утримання дітей позивачем.

Обов`язок утримання батьком дитини пов`язаний з фактом народження дитини, а не з фактом спільного проживання.

Оскільки позивач при зверненні до відповідача надав довідку про відсутність у нього заборгованості по аліментах та копії свідоцтв про народження дітей, в яких він зазначений батьком , то він має право на отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі п.3 ч.1ст.23 Закону України №3543-XII, тому відповідачповинен розглянути його заяву та прийняти рішення про відстрочку від призову по мобілізації.

Відповідач 2 не виконав ухвалу суду та не надав витребуваних документів та суду невідомо про склад комісії, тому суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача.

Відповідачі всуперечст.77 КАС Українине надали суду доказів на спростування доводів позивача, тому позов належить задовольнити.

Судовий збір відповідно дост.139 КАС Українипідлягає поверненню позивачу за рахунок коштів відповідача .

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 оформленого протоколом комісії з надання відстрочок від призову на військову службу від час мобілізації №35 від 01.08.2024 року про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію".

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв`язку з перебуванням на моєму утриманні трьох ноповнолітніх дітей, віком до 18 років.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя Д.Є. Махаринець