Чоловік «не отримав поштою повістку», та отримав Постанову ТЦК на 17 000 грн. Суд вказав, що до 19.05.24 адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, не існувало, тому за вчинення (не вчинення) правопорушення не можна нести відповідальність за ч. 3 ст. 210

Наразі, кейс доволі типовий: отримали чи не отримали «повстку поштою» - Постанову з штрафом в 17 000 грн таки отримаєте. У цьому кейсі – чоловік у липні, в межах Постанови № 560 – таки оновив дані у «Резерв +». ТОб-то – діяв «за законом». Однак – постанову за «не оновлення отримав» отримав.

Оскаржуваною постановою позивача визнано винним у тому, що він з 2014 року по 03.09.2024 не з`являвся до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; не повідомляв у семиденний строк органам, в яких він перебував на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також не надавав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не рідше одного разу на п`ять років не звіряв власні персональні дані з обліковими даними районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим порушив абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п.п. 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, під час дії особливого періоду, а саме порушення термінів постановки на облік та не надав вчасно документи, щодо зміни військово-облікових даних, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Суд , мотивовуючи СКАСУВАННЯ ОСКАРЖУВАНОЇ ПОСТАНОВИ, зазначив, що вважає істотним час початку та завершення перебігу адміністративного правопорушення порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, передбаченого ч. 3 ст 210 КУпАП. Оскільки до 19 травня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, не існувало, тому за вчинення (не вчинення) відповідних дій до цієї дати особа не може нести відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП, зокрема і неможливо кваліфікувати дії чи бездіяльність особи до 19 травня 2024 року як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, зазначені дані необхідно було оновити до 16 липня 2024 року, а вчинення правопорушення за неуточнення даних починає перебіг з 17 липня 2024 року.

Долученим до позовної заяви витягом із застосунку Міністерства оборони України «Резерв+» (а.с. 9) підтверджується, що військовозобов`язаний  оновив свої військово-облікові дані 16.07.2024, чим виконав військовий обов`язок, встановлений ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У примітці до ст. 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити які саме персональні дані не оновив позивач, які з цих даних містяться в державних реєстрах, а також до яких даних державний орган в особі ТЦКне має доступу (не є держателем).

Повний текст рішення:

Справа № 157/1827/24

Провадження № 2-а/157/87/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

У позовній заяві пояснив, що 22.10.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_3 виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення № 677 якою визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Позивач вважає, що його притягнули до адміністративної відповідальності незаконно, та просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 677 від 22.10.2024, провадження у справі закрити та стягнути з відповідача на його користь судовий збір.

Ухвалою від 06.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, участі свого представника в судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У судовому засіданні встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_3 ВН № 677 від 22.10.2024 (а.с. 8) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він з 2014 року по 03.09.2024 не з`являвся до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; не повідомляв у семиденний строк органам, в яких він перебував на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також не надавав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не рідше одного разу на п`ять років не звіряв власні персональні дані з обліковими даними районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим порушив абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п.п. 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, під час дії особливого періоду, а саме порушення термінів постановки на облік та не надав вчасно документи, щодо зміни військово-облікових даних, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідальність за ч. 1 ст. 210 КУпАП встановлена за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» - введено воєнний стан на всій території України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, що безперервно продовжується відповідними Указами та є діючим і на час складення рішення суду (Указ від 28.10.2024 № 740/2024)

В абзаці 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови), порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі.

Підпунктами 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487), порушення яких також ставиться у вину позивачу, встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Статтю 210 КУпАП викладено в новій редакції та доповнено частиною 3 згідно із Законом України № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що набрав чинності 19 травня 2024 року.

Суд вважає істотним час початку та завершення перебігу адміністративного правопорушення порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, передбаченого ч. 3 ст 210 КУпАП. Оскільки до 19 травня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, не існувало, тому за вчинення (не вчинення) відповідних дій до цієї дати особа не може нести відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП, зокрема і неможливо кваліфікувати дії чи бездіяльність особи до 19 травня 2024 року як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, зазначені дані необхідно було оновити до 16 липня 2024 року, а вчинення правопорушення за неуточнення даних починає перебіг з 17 липня 2024 року.

Долученим до позовної заяви витягом із застосунку Міністерства оборони України «Резерв+» (а.с. 9) підтверджується, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 оновив свої військово-облікові дані 16.07.2024, чим виконав військовий обов`язок, встановлений ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У примітці до ст. 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити які саме персональні дані не оновив позивач, які з цих даних містяться в державних реєстрах, а також до яких даних державний орган в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 не має доступу (не є держателем).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, не подавши до суду належних доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил військового обліку, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-247, 286 КАС України, статтями 247, 280, 293 КУпАП, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову ВН № 677 від 22.10.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

ГоловуючийРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ