Чоловік подав заяву про відстрочку на підставі інвалідності батька. ТЦК відмовив, зазначивши, що має бути акт цивільного стану, в якому вказано- скільки ж дітей у батька! Суд вказав, що таких актів просто не існує, а доступ до всіх реєстрів у ТЦК є!

Чоловік подав заяву про відстрочку на підставі інвалідності батька. ТЦК відмовив, зазначивши, що має бути акт цивільного стану, в якому вказано- скільки ж дітей у батька! Суд вказав, що таких актів просто не існує, а доступ до всіх реєстрів у ТЦК є!


26.04.2024 чоловік звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати йому відстрочку від призову, оскільки його батько є особою з інвалідністю II групи. Мати заявника померла. Інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону утримувати батька, немає.

Відповідно до листа відповідача від 2 травня 2024 року №2/4698 позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу, оскільки з поданої інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, не визначено кількість дітей, наявних у батька позивача.

Чоловік звернувся до суду.

Суд ретельно дослідив нормативну базу, зокрема, вказав, що Державний реєстр актів цивільного стану громадян ведеться відділами державної реєстрації актів цивільного стану.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 р. №1064 затверджено Порядок ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Порядок №1064).

Пунктом 2 Порядку №1064 визначено, що витяг з Реєстру - документ, що видається фізичній чи юридичній особі реєстратором або посадовій особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування, нотаріусу шляхом безпосереднього доступу до Реєстру у випадках, передбачених законом, за затвердженими Мін`юстом формами.

Витяг (інформації) з реєстру актів цивільного стану щодо відсутності працездатних дітей у особи у зазначеному переліку відсутній.

Суд також враховує, що про неможливість надання довідки щодо відсутності працездатних дітей у особи, у відповіді від 14.01.2024 на запит позивача повідомив Сумський відділ ДРАЦС у Сумському районі Сумської області.

Таким чином вимога відповідача щодо надання інформації (витягу) з реєстру актів цивільного стану щодо відсутності працездатних дітей у особи з інвалідністю є такою, що не ґрунтується на вимогах законодавства, оскільки законодавством такий витяг не передбачений.

Відтак і відмова у наданні відстрочки від призову на військову службу, обґрунтована ненаданням витягу (інформації) з реєстру актів цивільного стану щодо відсутності працездатних дітей у особи з інвалідністю, є протиправною.

Повний текст судового рішення:

Категорія справи № 480/4140/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; прийняття громадян на публічну службу, з них.

Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2024.

Номер судового провадження: 2-а/480/4222/24

Державний герб України

                       СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 року                                                             Справа № 480/4140/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/4140/24 за позовом ОСОБА_1  до ІНФОРМАЦІЯ_1  про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

                                                  В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до   ІНФОРМАЦІЯ_1  ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, і просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого листом №2/4698 від 02 травня 2024 року про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 26.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати йому відстрочку від призову, оскільки його батько, ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю II групи. Мати, ОСОБА_3 , померла. Інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону утримувати батька, немає.

Відповідно до листа відповідача від 2 травня 2024 року №2/4698 позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу, оскільки з поданої інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, не визначено кількість дітей, наявних у батька позивача.

Позивач стверджує, що ним до вказаної заяви подані всі підтверджуючі документи.

Ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним та 26.04.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, згідно якої просив відповідача надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до абз.11 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки його батько ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с. 8).

До заяви подано нотаріально завірені копії паспорту та довідка ІПН позивача, довідка про зареєстроване місце проживання, копія паспорту та ІПН батька позивача, свідоцтво про народження № НОМЕР_1 , довідка МСЕК №272641, пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 , свідоцтво про смерть № НОМЕР_3 , а також копія відповіді Сумського відділу ДРАЦС у Сумському районі Сумської області.

Як зазначає позивач у позові, відповідь Сумського відділу ДРАЦС у Сумському районі Сумської області від 14.01.2024 містила інформацію про неможливість надати довідку про відсутність інших дітей у батька позивача, та інформація про те, що представникам Міністерство оборони України надано доступ до Реєстру з метою отримання необхідної інформації про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Відповідно до листа відповідача від 2 травня 2024 року №2/4698 позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу, оскільки з поданої інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, не визначено кількість дітей, наявних у батька позивача, ОСОБА_2 (а.с. 9).

Не погодившись із відмовою у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.

Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію, яка триває по даний час.

Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон України № 3543-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, статтею 1 Закону України № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону України № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до абз.11.ч.1 ст. 23 Закону України № 3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати.

Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви.

З матеріалів справи суд вбачає, що відмову у наданні відстрочки позивачу від призову на військову службу відповідач мотивував не наданням інформації з реєстру актів цивільного стану щодо відсутності працездатних дітей у особи з інвалідністю.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державний реєстр актів цивільного стану громадян - це державна електронна інформаційна система, яка містить відомості про акти цивільного стану, зміни, що вносяться до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання та відомості про видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і про видачу витягів з нього.

Державний реєстр актів цивільного стану громадян ведеться відділами державної реєстрації актів цивільного стану.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 р. №1064 затверджено Порядок ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Порядок №1064).

Пунктом 2 Порядку №1064 визначено, що витяг з Реєстру - документ, що видається фізичній чи юридичній особі реєстратором або посадовій особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування, нотаріусу шляхом безпосереднього доступу до Реєстру у випадках, передбачених законом, за затвердженими Мін`юстом формами.

Особа має право звернутися за витягом з Реєстру незалежно від місця її проживання та місця державної реєстрації акту цивільного стану (п.5 Порядку №1064).

Фізична особа по досягненні 16-річного віку має право на отримання витягу з Реєстру стосовно відомостей про себе та про своїх родичів за умови пред`явлення паспорта або паспортного документа і документів, що підтверджують родинні стосунки (п.16 Порядку №1064)

Також наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 №1269/5  (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 р. за № 691/15382) затверджено Інструкцію з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 1.1. Розділу І, ця Інструкція, зокрема, установлює форми витягів з Реєстру та умови їх видачі.

Згідно п.1.3. Розділу І Інструкції, на запити фізичних осіб та державних органів, органів місцевого самоврядування (їх посадових осіб), а також шляхом безпосереднього доступу посадових осіб державних органів, нотаріусів до Реєстру у випадках, передбачених законом, з Реєстру видаються (отримуються) такі форми витягів:

а) витяг з Реєстру, що містить окремі відомості певного актового запису цивільного стану, зміни та іншу інформацію, унесену до нього, або відомості про відсутність такого запису;

б) повний витяг з Реєстру, що містить усі відомості певного актового запису цивільного стану, зміни та іншу інформацію, унесену до нього, або відомості про відсутність такого запису.

Пунктом 3.1. Інструкції визначено, що витяг з Реєстру видається реєстратором або отримується шляхом безпосереднього доступу незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця проживання заявника.

Витяг з Реєстру формується автоматично за допомогою програмного забезпечення Реєстру. У випадку, визначеному в абзаці першому пункту 2.1.11 глави 2.1 розділу ІІ цієї Інструкції, витяг для отримання допомоги на поховання формується автоматично без використання Реєстру.

Відповідно до п.3.2. Інструкції, на письмову заяву фізичної особи, визначеної у пунктах 13, 14 та абзаці п`ятому пункту 16  Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1064 (далі - Порядок), видаються:

а) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України (додаток 1);

б) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до  частини першої статті 135 Сімейного кодексу України  (додаток 2);

в) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті (додаток 3);

г) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (додаток 4);

ґ) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу (додаток 5);

д) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя (додаток 6);

е) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу (додаток 7);

є) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) (додаток 8);

ж) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін відповідно до статті 148 Сімейного кодексу України (додаток 9);

з) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін у зв`язку з усиновленням (додаток 10);

и) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану (додаток 11);

і) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію встановлення батьківства (додаток 12).

Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію встановлення батьківства видається на підставі внесених до Реєстру даних щодо актового запису про встановлення батьківства;

ї) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану (додаток 13);

й) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію усиновлення (додаток 24).

Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію усиновлення видається на підставі внесених до Реєстру даних щодо актового запису про усиновлення.

Отже згідно норм Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064 та Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 №1269/5, пошук актового запису в Реєстрі актів цивільного стану громадян здійснюється за видом актового запису згідно з даними, які надав запитувач. При цьому, Реєстр як державна електронна інформаційна система містить відомості про окремі акти цивільного стану, що не узагальнені та не прив`язані до однієї фізичної особи.

Також Інструкцією чітко визначено перелік та форму витягів з Державного реєстру актів цивільного стану, що можуть бути надані уповноваженим органом за заявою відповідної особи.

При цьому витяг (інформації) з реєстру актів цивільного стану щодо відсутності працездатних дітей у особи у зазначеному переліку відсутній.

Суд також враховує, що про неможливість надання довідки щодо відсутності працездатних дітей у особи, у відповіді від 14.01.2024 на запит позивача повідомив Сумський відділ ДРАЦС у Сумському районі Сумської області.

Таким чином вимога відповідача щодо надання інформації (витягу) з реєстру актів цивільного стану щодо відсутності працездатних дітей у особи з інвалідністю є такою, що не ґрунтується на вимогах законодавства, оскільки законодавством такий витяг не передбачений.

Відтак і відмова у наданні відстрочки від призову на військову службу, обґрунтована ненаданням витягу (інформації) з реєстру актів цивільного стану щодо відсутності працездатних дітей у особи з інвалідністю, є протиправною

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій.

Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в частині  визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 оформленого листом №2/4698 від 02 травня 2024 року про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .

Розглядаючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", суд  враховує, що на даний час змінилося правове регулювання питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від  11 квітня 2024 року № 3633-IX викладено в новій редакції ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Також Кабінетом Міністрів України 16.05.2024 прийнято Постанову № 560, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Суд зазначає, що відповідачем не досліджувалося наявність підстав для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за умов внесення зазначених змін до законодавства. При цьому суд не має права перебирати на себе такі повноваження відповідача.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що для належного захисту прав позивача необхідно зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 26.04.2024, разом з тим позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору у розмірі 605,60 грн, сплаченого відповідно до квитанції. 

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

                                                        В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 оформленого листом №2/4698 від 02 травня 2024 року щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 26.04.2024.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) суму судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                   Н.В. Савицька