Чоловік прибув до ТЦК та подав заяву про відстрочку, але ВЛК проходити цього ж дня - відмовився. ТЦК склало протокол та, згодом, і Постанову про штраф в 25 500 грн. Апеляційний суд підтримав рішення суду 1-ї інстанції про скасування штрафу. Мотив: не варто
Справа цікава. Судячи зі всього – мав місце цілий «серіал»). Та по суті, цікавим і показовим є ключовий момент: якщо чоловік подав а ТЦК прийняв заяву про відстрочку- то має місце «Охоронна грамота про недоторканість» на кшталт – запрошень на ВЛК. Термін дії такої «Грамоти» - присічний – до прийняття комісією рішення за наслідком розгляду заяви про відстрочку.
Так, за текстом постанови Пятого апеляційного, «Згідно копії оскаржуваної постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 , який розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановив, що 18 листопада 2024 року приблизно о 11:00 годині в м. Арциз встановлено, що ОСОБА_1 під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України, будучи військовозобов`язаним відмовився проходити медичний огляд, чим порушив абз. 3 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно рішення відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що призвело до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тому, враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3ст. 210-1 КУпАП, постановив накласти на нього штраф у сумі 25500,00 гривень.
Відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України настає у разі порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненні в особливий період.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 18.11.2024 року надав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про відстрочку від призиву на військову службу.
Як вбачається з копії повідомлення від 20.11.2024 року № 1276/1811, комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву ОСОБА_1 та відмовлено у наданні відстрочки від призиву на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Позивач стверджує, що під час перебування у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 він повідомив працівників, що він з`явився для того, щоб звернутись з заявою на відстрочку від мобілізації. Проте, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжували наполягати, щоб останній проходив медичний огляд.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що з 18.11.2024 року до дати прийняття рішення відповідною комісією, тобто до 20.11.2024 року, ОСОБА_1 не повинен був направлятися для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби».
Повний текст судового рішення – Постанови апеляційного суду:
Категорія справи № 492/1776/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 05.03.2025. Зареєстровано: 06.03.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2025.
Дата набрання законної сили: 05.03.2025
Номер судового провадження: 854/5508/25
Державний герб України
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 492/1776/24
Категорія 113000000Головуючий у суді І інстанції: Черевата В.І. час і місце ухвалення: 17:25, м. Арциз
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Семенюка Г.В.,
суддів Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
при секретаріВишневській А.В.
за участю сторін: представник РТЦКВакулов М.Ю. (довіреність)позивачОСОБА_1 (позивач)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 21 січня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи його тим, що постановою № 1466 від 09 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500,00 грн. Вважає вказану постанову незаконною та підлягаючою скасуванню, оскільки повістку він не отримував, а 18 листопада 2024 року, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого у місті Арцизі за своєю ініціативою, з метою надання заяви на відстрочку та усіх необхідних додатків, згідно Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 р. У нього на вході відібрали мобільний телефон та працівники почали вводити його в оману, не даючи змоги написати заяву на відстрочку від мобілізації, намагаючись вручити йому направлення на ВЛК та сфальсифікувати обставини, та зробити з нього ухилянта. Пізніше у нього прийняли заяву з доданими документами, які підтверджують право позивача на відстрочку від мобілізації. З приводу незаконних дій відповідача, позивач звернувся з відповідною заявою до відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області. 18 грудня 2024 року позивач засобами поштового зв`язку отримав копію оскаржуваної постанови, в якій не конкретизовано його правопорушення, відносно тих законодавчих актів, які вказані, крім того, постанова не містить повного опису обставин справи. Позивач вважає, що жодних обов`язків, щодо мобілізації він не порушував, а оскаржувана постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1466 від 09.12.2024 року є незаконною і підлягає скасуванню, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 1 КУпАП. Крім того, оскаржувана постанова складена з грубим порушенням вимог ст. 278, 256, 278, 280 КУпАП, що зумовило звернення до суду.
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 21 січня 2025 року позов задоволено. Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 № 1466 від 09 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП у виді штрафу в сумі 25 500,00 грн. визнано протиправною та скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що громадянин ОСОБА_1 порушив абз. 3 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно рішення відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що призвело до вчинення адміністративного правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, однак, останній постійно ігнорує проходження ВЛК з власних надуманих підстав. На підставі викладеного на громадянина ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення накладено штраф у сумі 25 500,00 грн. з врахуванням обставин, які обтяжують відповідальність, а саме продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її. За порушення правил військового обліку до відділення поліції направлене повідомлення про вчинення громадянином ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 337 КК України.
ОСОБА_1 було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Арцизького районного суду Одеської області від 21 січня 2025 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач вказує, що з 24.05.2022 року до 18 листопада 2024 року йому не було надано жодного направлення чи повістки на проходження військово-лікарської комісії, тому жодного разу ним не було порушено норм чинного законодавства. Довідка військово-лікарської комісії № 20/250 від 24.05.2022 року втратила свою дію, але за це не передбачено законодавством адміністративної та кримінальної відповідальності. Контроль за цим покладено саме на відповідача, тому до момента направлення на проходження військово-лікарської комісії, та у випадку відмови від проходження, складу адміністративного правопорушення не передбачено чинним законодавством. До того ж, позивач зазначає, що замість відеозапису з боді камери капітана ОСОБА_3 від 18.11.2024 р. незаконних вимог пройти медичний огляд в момент надання заяви на відстрочку від мобілізації та вигаданих подій в протоколі № 1466 про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2024 року, відповідач надав Арцизькому районному суду в Одеській області відео запис з боді камери ОСОБА_4 від 05.12.24 р., в якому відсутні докази адміністративного правопорушення ОСОБА_1 18 листопада 2024 року, а відео запис містить саме складання протоколу 05 грудня 2024 року, і не є доказ адміністративного правопорушення 18 листопада 2024 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії оскаржуваної постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 , який розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановив, що 18 листопада 2024 року приблизно о 11:00 годині в м. Арциз встановлено, що ОСОБА_1 під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України, будучи військовозобов`язаним відмовився проходити медичний огляд, чим порушив абз. 3 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно рішення відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що призвело до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тому, враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3ст. 210-1 КУпАП, постановив накласти на нього штраф у сумі 25500,00 гривень.
18.11.2024 року з приводу дій співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 звернувся з заявою до відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області.
Як вбачається з копії повідомлення відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 18.11.2024 року, 18.11.2024 року о 11:24 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 18.11.2024 року о 11:15 годині, за адресою: АДРЕСА_1 , заявник ОСОБА_1 скаржиться на працівника РТЦК та СП капітана ОСОБА_5 , який зі слів змушував пройти ВЛК, здійснювали фальсифікацію документів та доказів, перевищували службові повноваження, застосовували психічний примус. Включили камери на особистий телефони, потім після зауваження включили боді - камери.
ОСОБА_1 обновив свої дані в мобільному за стосунку Резерв +, де вказано, що ОСОБА_1 перебуває на обліку.
18.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки його мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є непрацездатною.
Як вбачається з копії повідомлення від 20.11.2024 року №1276/1811, комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву ОСОБА_1 та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу підчас мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 9 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 20.11.2024р. № 23/24, комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причиною відмови є те, що відповідно до ст.51 Конституції України, ст. 202 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомога. Пунктом 61 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначених у п.9 і 14 ч.1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та не отримують компенсацію (допомоги, надбавки) звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської ради за якою здійснюється догляд, для оформлення додатку 8, а саме акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, який не надано та не надано довідки про отримання компенсації, чим підтверджується факт здійснення особою постійного догляду. Також у особи, яка потребує догляду ОСОБА_7 є донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 першого ступеня спорідненості, яка не підлягає мобілізації та відповідно до закону зобов`язана утримувати та піклуватися за своєю непрацездатною хворою матір`ю, проживає в АДРЕСА_2 та є медичною сестрою Теплицької сільської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини.
Вважаючи постанову відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що з 18.11.2024 року до дати прийняття рішення відповідною комісією, тобто до 20.11.2024 року, ОСОБА_1 не повинен направлятися для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно з ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23 лютого 2022 року № 154 здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Відповідно до пункту 3 частини 1статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з п. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України які перебувають у запасі Збройних Сил України зобов`язані проходити медичний огляд.
У відповідності до п. 3 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, громадяни, які добровільно вступають на військову службу або призиваються, проходять обов`язковий медичний огляд.
Згідно з п. 1.1 Розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
З 18 травня 2024 року змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, оскільки внесені зміни до статті 23 Закону №3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.
Відповідно до пунктів 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Відповідно п. 63 Порядку №560, військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Таким чином, військовозобов`язані громадяни, які звернулись до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) із письмовою заявою про отримання відстрочки від мобілізації - до ухвалення рішення відповідною комісією - не повинні направлятися на проходження медичнго огляду для визначення факту їх придатності до несення військової служби в лавах Збройних сил України. Якщо військовозобов`язаному громадянину буде відмовлено у наданні відстрочки, то тільки тоді він повинен направлятися на ВЛК.
Згідно копії оскаржуваної постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 , який розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановив, що 18 листопада 2024 року приблизно о 11:00 годині в м. Арциз встановлено, що ОСОБА_1 під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України, будучи військовозобов`язаним відмовився проходити медичний огляд, чим порушив абз. 3 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно рішення відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що призвело до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тому, враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3ст. 210-1 КУпАП, постановив накласти на нього штраф у сумі 25500,00 гривень.
Відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України настає у разі порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненні в особливий період.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 18.11.2024 року надав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про відстрочку від призиву на військову службу.
Як вбачається з копії повідомлення від 20.11.2024 року № 1276/1811, комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву ОСОБА_1 та відмовлено у наданні відстрочки від призиву на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Позивач стверджує, що під час перебування у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 він повідомив працівників, що він з`явився для того, щоб звернутись з заявою на відстрочку від мобілізації. Проте, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжували наполягати, щоб останній проходив медичний огляд.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що з 18.11.2024 року до дати прийняття рішення відповідною комісією, тобто до 20.11.2024 року, ОСОБА_1 не повинен був направлятися для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахувала вимоги даної статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема те, що позивачем 18.11.2024 року надано до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про відстрочку від призиву на військову службу, яка була розглянута 20.11.2024 р.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанова складена відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача відповідачем виконані вимоги ст.ст.254-256, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 21 січня 2025 року по справі № 492/1776/24, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький