Чоловік, що є аспірантом, звернувся до ТЦК за відстрочкою, та отримав «червону повістку», а не відстрочку, бо не має довідки ЄДЕБО. Ми подали позов до ТЦК та заяву про забезпечення, щодо заборони здійснення мобілізаційних дій щодо аспіранта. Суд, 25.04.25,

Текст ухвали суду:

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

25 квітня 2025 року

м. Полтава

Справа № 440/5608/25

          Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ___________________Дмитра Віталійовича до Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява __________________ Дмитра Віталійовича до Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, відповідно до якої просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького ТЦК та СП від 28.03.2025 про відмову у наданні ______________________ Дмитру Віталійовичу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період;

зобов'язати Кременчуцький ТЦК та СП повторно розглянути заяву ____________________ Дмитра Віталійовича щодо оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні суду.

          Підставою даного позову є протиправне, на думку позивача, рішення Кременчуцького ТЦК та СП від 28.03.2025 про відмову у наданні _________________ Дмитру Віталійовичу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

          Разом з позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову, заборонивши Кременчуцькому ТЦК та СП вчиняти будь-які дії, пов'язані з мобілізацією та призовом ____________________ Дмитра Віталійовича на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням у справі за адміністративним позовом _____________________ до Кременчуцького ТЦК та СП про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язати вчинити певні дії.

          Мотивуючи необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову зазначав, що у випадку його призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, він набуде нового юридичного статусу - військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

          Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

          За змістом пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

          Розглянувши подану заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов такого висновку.

          Частиною першою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

          Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

          Зазначені вище підстави є оціночними, а тому при розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

          У силу пункту 2 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії. А відповідно до частини другої цієї статті, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

          Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

          Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з відповідними наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

          Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. 

          Забезпечення позову – це фактично гарантія майбутнього виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відповідні заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача.

          З матеріалів справи слідує, що __________________ є аспірантом в Науково-дослідному інституті публічного права (код ЄДРПОУ 39845593) з 05.05.2023 (денна форма навчання).

Так, згідно з наказом Науково-дослідного інституту публічного права №171 від 05.05.2023 Позивача зараховано з 05.05.2023 по 01.07.2027 на навчання на денну форму навчання (з відривом від виробництва) до аспірантури для здобуття ступеня доктора філософії за рахунок коштів фізичних осіб (на умовах контракту) за спеціальністю 081 «Право».

Довідкою Науково-дослідного інституту публічного права №05/74 від 23.01.2025, виданою Гавриченку Дмитру Віталійовичу, аспіранту 2023 року вступу (наказ про зарахування №171 від 05.05.2023), підтверджується про те, що у нього відсутня заборгованість за навчання в аспірантурі у Науково-дослідному інституті публічного права (код ЄДРПОУ 39845593).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі вищої освіти, зокрема аспіранти, які навчаються за денною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

У березні 2025 року Гавриченко Д.В. звернувся до Кременчуцького ТЦК та СП із заявою про надання відстрочки у якій заявив про своє волевиявлення скористатись наданим йому законом правом на відстрочку від мобілізації під час воєнного стану на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв’язку з навчанням в аспірантурі.

Як стверджує заявник, довідка з ЄДЕБО з незалежних від Гавриченка Д.В. обставин до заяви про відстрочку не додавалась у зв’язку із заблокуванням Міністерством освіти і науки України бази ЄДЕБО, а до заяви про відстрочку було додано довідку Науково-дослідного інституту публічного права №05/73 від 23.01.2025, якою підтверджуються вказані обставини.

Листом №12/308 від 28.03.2025 Кременчуцький ТЦК та СП у відповідь на заяву повідомив Гавриченку Д.В., що Комісією 28.03.2025 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причини відмови: Відсутність довідки про здобувача освіти встановленого зразка.

В подальшому, зокрема в квітні 2025 відбулося вручення повістки за якою останній мав з’явитися 21.04.2025 о 15:00 за адресою: м. Кременчук, вул. Алітуська, буд. 6 та повідомлено, що військовозобов'язаний Гавриченко Дмитро Віталійович 21.04.2025 призивається на військову службу під час мобілізації.

З 21.04.2025 та по час звернення із заявою про забезпечення позову Гавриченко Д.В. перебував на лікуванні у неврологічному відділенні КНМП «Кременчуцька Перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського», що підтверджується - довідкою №27 від 21.04.2025р. КНМП «Кременчуцька Перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського».

Відповідно до висновків Верховного Суду сформульованих в Постанові від 18.01.2024 у справі №280/6033/22 право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Відтак, представник позивача зазначає, що враховуючи подання позивачем всіх необхідних документів в підтвердження отримання ним відстрочки та відмови у надані такої відстрочки відповідачем, яку позивач оскаржує, без вжиття заходів забезпечення позову на час розгляду такої справи у суді Гавриченка Д.В. буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, відтак він набуде нового юридичного статусу - військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим. 

Надаючи оцінку таким аргументам, суд виходить з таких тверджень.

          Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан продовжувався в Україні й надалі. Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №741/2024 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" продовжено з 10 листопада 2024 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

          У силу частини дев’ятої статті 1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

          Згідно з пунктом 4 ч.1 ст. 24 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

          З аналізу зазначених норм слідує, що військовозобов’язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. При цьому особа, яка має право на відстрочку і бажає скористатись цим правом, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.

          За своєю правовою природою мобілізація особи супроводжується, в тому числі, виданням відповідного наказу, який є актом індивідуальної дії.

          Таким чином, якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.

          При цьому суд враховує висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних відносинах, викладений у постанові від 11.04.2024 у справі №520/7954/22.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 280/6033/22, від 01.10.2024 у справі № 160/10728/23, від 01.10.2024 у справі № 200/4189/22, від 14.11.2024 у справі № 160/33822/23.

          Фактично, у разі задоволення позову в цій справі і набрання судовим рішенням законної сили, неможливо буде виконати рішення суду, якщо позивач вже буде мобілізований і отримає статус  військовослужбовця. Така можливість є реальною і ставить під сумнів саму доцільність існування цього позову і судового провадження, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту порушеному праву в межах цієї справи.

          З урахуванням викладеного, з огляду на вищезазначені приписи законодавства, суд дійшов висновку, що заявником доведено існування умови застосування заходів забезпечення позову, а саме - доведено, що невжиття  заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

          Суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об’єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

          Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення позовних вимог. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.

          Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов’язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв’язку з оскарженням адміністративного акта.

Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об’єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Суд розуміє, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у цьому випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.

При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Водночас невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим.

          Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву позивача та забезпечити позов шляхом заборони Кременчуцькому районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією та призовом Гавриченка Дмитра Віталійовича на військову службу під час мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №440/5608/25 за адміністративним позовом Гавриченка Д.В. до Кременчуцького ТЦК та СП про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язати вчинити певні дії  або до скасування таких заходів судом.  

          Суд звертає увагу на приписи статті 156 КАС України, відповідно до яких ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

          Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

          Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

          Керуючись статтями 2, 5, 150-156, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

          Заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову Гавриченка Дмитра Віталійовича до Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

          Заборонити Кременчуцькому районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією та призовом Гавриченка Дмитра Віталійовича на військову службу під час мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №440/5608/25 за адміністративним позовом Гавриченка Дмитра Віталійовича до Кременчуцького ТЦК та СП про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язати вчинити певні дії або до скасування таких заходів судом.

          Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

          Позивач: Гавриченко Дмитро Віталійович, вул. Гегечкорі полковника, буд. 43, кв. 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, реєстраційний номер облікової картки платника податків 3361904937.

          Особа, якої стосується заборона: Кременчуцький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, вул. Алітуська, буд. 6, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 09715444.

          Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

          Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяІ.Г. Я