Чоловік усиновив дитину та звернувся до ТЦК із заявою про відстрочку. ТЦК відмовив- сказав що «для відстрочки потрібно мінімум 2 дитини». Суд, рішенням від 15 липня 2024 року, пристав на сторону чоловіка)

Чоловік усиновив дитину та звернувся до ТЦК із заявою про відстрочку. ТЦК відмовив- сказав що «для відстрочки потрібно мінімум 2 дитини». Суд, рішенням від 15 липня 2024 року, пристав на сторону чоловіка)


Позивач  звернувся до ТЦК та СП із заявою про відстрочку, із посиланням на те, що   абз.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.

ТЦК та СП відмовив, із посиланням на те, що чоловік усиновив ТІЛЬКИ ОДНУ ДИТИНУ.

Чоловік оскаржив відмову до суду, із посианням на те, що  кількість дітей, які мають бути на утриманні даної категорії військовозобов`язаних вказана норма не містить та відповідно посилання у оскаржуваному рішенні на те, що за вказаних обставин кількість дітей має бути 2 і більше не відповідає вказаній нормі та ґрунтується на припущеннях суб`єкту владних повноважень.

І СУД, погодившись із позицією Позивача, позов задовольнив.

Повний текст рішення суду ТУТ:

Категорія справи № 420/13175/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.

Надіслано для оприлюднення: 16.07.2024. Зареєстровано: 17.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2024.

Номер судового провадження: П/420/13270/24

Державний герб України

Справа № 420/13175/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року                                                                                                                м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі  головуючого судді    ТанцюриК.О., розглянувши у  письмовому   провадженні  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання  вчинити певні дії,-

                                                          В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов   ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про  визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оформлене протоколом засідання комісії з визначення військовозобов`язаних, які не підлягають призову під час мобілізації №96 від 16.04.2024 року; зобов`язання   ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, який є усиновителем на утриманні якого перебуває дитина позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою  суду від  06.05.2024  відкрито провадження  у справі  та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач  вказав, що   ОСОБА_1 після звільнення з Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області став на військовий облік 17.01.2024 року у 3-ому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований по АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання. Пройшов військово-лікарську комісію при 3-ому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 , за висновком якої придатний до військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії.   ОСОБА_1 є усиновителем малолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування - ОСОБА_3 (до усиновлення ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області № 505/3167/22 від 22.11.2022 року, яке набрало законної сили 23.12.2022 року, відповідно до якого заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про усиновлення задоволено. Оголошено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , усиновлювачами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Позивач, через ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до комісії з визначення військовозобов`язаних, які не підлягають призову під час мобілізації з заявою про надання відстрочки від мобілізації відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", долучивши до заяви копії документів, що підтверджують наявність підстав для надання відстрочки, а саме нотаріально завірені копії свого паспорта та ідентифікаційного коду, рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області № 505/3167/22 від 22.11.2022 року, свідоцтво про народження дитини ОСОБА_3 (до усиновлення ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак,  як  вказав  позивач, 22 квітня 2024 року в 3-ому відділі Подільського районного територіального центру комплектування отримав копію Витягу з протоколу № 96 комісії з визначення військовозобов`язаних, які не підлягають призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_8 від 16.04.2024 року про відмову у наданні   відстрочки, у зв`язку з невідповідністю наданих ним документів абзацу 9 ч. 1 ст. 23 Закону України з «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII, оскільки усиновлено лише одну дитину.  Позивач  вказав, що   абз.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років. При цьому,як  зазначив  позивач, кількість дітей, які мають бути на утриманні даної категорії військовозобов`язаних вказана норма не містить та відповідно посилання у оскаржуваному рішенні на те, що за вказаних обставин кількість дітей має бути 2 і більше не відповідає вказаній нормі та ґрунтується на припущеннях суб`єкту владних повноважень.

Відповідач   повідомлявся   про    розгляд  справи, відзив  на  позовну   заяву  до  суду  не  надходив.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 звернувся  до   ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від мобілізації відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", долучивши до заяви нотаріально завірені копії   паспорта та ідентифікаційного коду, рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області № 505/3167/22 від 22.11.2022 року, свідоцтво про народження дитини ОСОБА_3 (до усиновлення ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно  витягу  з  протоколу   №96  Комісії    з  визначення   військовозобов`язаних, які  не  підлягають   призову  під  час   мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 від  16.04.2024 ОСОБА_1  відмовлено у  відстрочці  від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з  підстав, що    позивачем   усиновлено  1 дитину(а.с.17-19).

Частиною 2  ст.19 Конституції України   передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан, який триває по теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативна-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

За приписами ст.22 Закону №3543-ХІІ, зокрема, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначено перелік підстав, за яких надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, абз.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.

При цьому кількість дітей, які мають бути на утриманні даної категорії військовозобов`язаних вказана норма не містить та відповідно посилання у оскаржуваному рішенні на те, що за вказаних обставин кількість дітей має бути 2 і більше не відповідає вказаній нормі та ґрунтується на припущеннях суб`єкту владних повноважень.

Як встановлено судом під час з`ясування офіційних обставин справи,  рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області № 505/3167/22 від 22.11.2022 року, яке набрало законної сили 23.12.2022 року, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про усиновлення задоволено.  Вирішено   усиновити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянами  України    ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,  та оголошено   їх батьками дитини(а.с.14-17).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 який є  усиновителем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , має право на відстрочку від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для  задоволення   позовних вимог  позивача про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оформлене протоколом засідання комісії з визначення військовозобов`язаних, які не підлягають призову під час мобілізації №96 від 16.04.2024 року; зобов`язання   ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, який є усиновителем на утриманні якого перебуває дитина позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до   статті 77 КАС України   кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених   статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача    підлягає        задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та оскільки вимозі про зобов`язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу(похідну) вимогу позивача не стягувався, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382    КАС України, суд, -

          ВИРІШИВ:

Адміністративний    позов   ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати  протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оформлене протоколом засідання комісії з визначення військовозобов`язаних, які не підлягають призову під час мобілізації №96 від 16.04.2024 року.

Зобов`язати   ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, який є усиновителем на утриманні якого перебуває дитина позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код  ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 )  за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ,   АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот  шістдесят вісім  гривень  дев`яносто шість  копійок)

  Рішення   набирає  законної  сили  згідно ст. 255  Кодексу   адміністративного  судочинства  України   та може   бути   оскаржене  до  суду   апеляційної   інстанції за  правилами,  встановленими  ст.ст. 293, 295 та п. 15-5  розділу VII  Кодексу   адміністративного  судочинства  України.

Суддя                                                                                                             К.О. Танцюра