13 Nov 2024

Чоловік, який є особою і інвалідністю, звернувся із заявою про відстрочку до ТЦК. Отримав відмову, та більш того, повідомлення про те, що він підлягає мобілізації на загальних підставах, бо… подав заяву листом. Суд (6.11.24) такий бєспрєдєл скасував

Адвокат Валерій Макеєв

Чоловік, який є особою і інвалідністю, звернувся із заявою про відстрочку до ТЦК. Отримав відмову, та більш того, повідомлення про те, що він підлягає мобілізації на загальних підставах, бо… подав заяву листом. Суд (6.11.24) такий бєспрєдєл скасував і закликав ТЦК поважати закон)

Бєспрєдєл іноді вражає. У цьому кейсі, чоловіку - особі із інвалідністю – відмовили у відстрочці «із особливою зухвалістю». Та суд таки підтвердив наявність «Верховенства Права» у нашій державі.

Із мотивувальної частини рішення суду:

Нагадаю, що право на відстрочку мають визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

Однак, всупереч вказаному за результатами розгляду відповідної заяви позивача відповідач протиправно прийняв рішення про відмову в наданні йому такої відстрочки.

Повідомленням від 06.08.2024 №14/5429 позивача повідомлено, що Комісією про першому відділі ТЦК розглянуто заяву чоловіка та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Протоколом від 02.08.2024 № 6 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомляє, що заявник підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, на загальних підставах. Причини відмови у зв`язку із невиконанням п. 58 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

16.07.2024 позивач надіслав на адресу Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 відправив рекомендованим листом заяву про надання відстрочки від призову під час мобілізації.

Поряд із цим, повідомленням від 06.08.2024 №14/5429 позивача повідомлено, що Комісією про першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянуто заяву ОСОБА_1 та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Протоколом від 02.08.2024 № 6 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомляє, що заявник підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, на загальних підставах. Причини відмови у зв`язку із невиконанням п. 58 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Повний текст рішення суду:

Категорія справи № 200/5751/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.

Надіслано для оприлюднення: 06.11.2024. Зареєстровано: 07.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2024.

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року Справа№200/5751/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6 від 02.08.2024 що стосується відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Позовні вимоги позивач аргументував тим, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи. Тому відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» він має право на відстрочку від призову за мобілізацією, яка надається територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Однак, всупереч вказаному за результатами розгляду відповідної заяви позивача відповідач протиправно прийняв рішення про відмову в наданні йому такої відстрочки. Просить задовольнити позов.

27.08.2024 суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Також було витребувано у відповідача додаткові докази по справі.

23.10.2024 суд постановив ухвалу якою повторно витребував у ІНФОРМАЦІЯ_2 додаткові докази по справі.

ІНФОРМАЦІЯ_3 подано відзив на позов, у якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції вказав, що в зверненні ОСОБА_1 просить надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», посилаючись на те, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації як військовозобов`язаний, який є особою з інвалідністю.

Під час розгляду вказаної заяви комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації а особливий період при першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що заява від військовозобов`язаного ОСОБА_1 надана не особисто, як вимагає того п.58 постанови КМУ від 16.05.2016 № 560, а засобами поштового зв`язку. Крім того, всупереч п.58 постанови КМУ від 16.05.2016 № 560 військовозобов`язаним ОСОБА_1 були додані до заяви копії документів, засвідчених в установленому порядку, що підтверджують право на відстрочку, але відповідність наданих копій з оригіналами документів не можливо було перевірити у зв`язку з ненаданням заявником оригіналів документів.

На підставі чого 22.08.2024 комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 було прийнято рішення про відмову військовозобов`язаному ОСОБА_1 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, у зв`язку з невиконанням пункту 58 постанови КМУ від 16.05.2016 № 560.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У період з 28.10.2024 по 01.11.2024 включно суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В. перебувала у щорічній відпустці.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

У позивача наявний військовий квиток серії НОМЕР_4 від 05.05.2003.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , видано 25.07.2017 ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності 3 група загальне захворювання.

Відповідно довідки до акта огляду МСЕК серія АВ № 0882053, дата огляду 23.03.2017, що видане ОСОБА_1 йому установлено 3 групу інвалідності безтерміново за загальним захворюванням.

16.07.2024 позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою, де вказав, що є особою, яка на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку із цим просив оформити у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

У якості додатків рахуються документи за таким переліком: копія паспорта та ІНН, копія військового квитка, копія пенсійного посвідчення, копія довідки МСЕК серія НОМЕР_5 .

06.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_6 складено повідомленням від №14/5429 на ім`я позивача, де зазначено таке.

Комісією про першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянуто заяву ОСОБА_1 та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Протоколом від 02.08.2024 № 6 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомляє, що заявник підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, на загальних підставах.

Причини відмови у зв`язку із невиконанням п. 58 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

На дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII.

Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (надалі - Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу №69/2022, призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно з частиною 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Частиною 7 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII установлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (в редакції чинній на момент звернення позивача до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: 2) визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Абзацом першим пункту 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

За правилами пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Разом з тим, суд зауважує, що ані положення Закону № 2232-ХІІ, ані положення Порядку № 560 не передбачають обов`язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов`язок особисто подати заяву не означає особисто прибути.

При цьому, у спірних правовідносинах, відповідач не ставив під сумнів факт, що заява про відстрочку направлена військовозобов`язаним особисто.

Тому, суд відхиляє покликання представника відповідача наведене у відзиві на позовну заяву, що позивачем не дотримано встановлено законом порядку подачі документів, як необґрунтоване.

Як зазначалося вище, 16.07.2024 позивач надіслав на адресу Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 відправив рекомендованим листом заяву про надання відстрочки від призову під час мобілізації.

Отже, з наведеного слідує, що відповідачем було прийнято рішення не по суті порушеного у заяві питання (зазначених підстав), а тому відбувся неналежний розгляд заяви та документів позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28.12.2022 у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява №37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Верховним Судом у постанові від 11.09.2023 у справі № 420/14943/21 визначено загальні критерії обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а саме: 1)логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Суд у цій справі констатує, що оскаржуване рішення наведеним критерія не відповідає, що є достатньою самостійною підставою для визнання його протиправним та скасування.

Щодо способу захисту.

Виходячи із суті порушення встановленого судом невмотивованість спірного рішення, а також того, що суд є правозастосовним органом, а не органом державного урядування, належним способом захисту є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову з урахуванням оцінки суду, наданої у рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України).

Щодо судового збору.

Згідно з положеннями частини першоїстатті 139 КАСУкраїни при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частинами 3, 8 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформлене протоколом від 02.08.2024 № 6.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період з урахуванням правової оцінки, наданої судом рішенні.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Повне судове рішення складено 06.11.2024.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Загацька