Дискусію про те, чи будуть штрафувати обмежено – придатних за не проходження ВЛК до 04.02.2025 завершено?

Власне, у вівторок, 14 січня 25 року, на цьому телеграм каналі, ми  розмістили публікацію на тему: ‼️🪖 Чи буде штраф, якщо обмежено придатний не пройде ВЛК до 04.02.2025?   https://t.me/military_lawyer_makeev/683

Підставою для публікації стали мегапоширення позиції представниці Черкаського ТЦК про прям каральні заходи, щодо обмежено придатних :  https://provce.ck.ua/cherkashchan-pochnut-shtrafuvaty-pislia-5-liutoho/

Та наша позиція була протилежною:

Військовозобовʼязаний, який є обмежено придатним, нічого не порушить, якщо до 04.02.2025 не пройде ВЛК, але виключно за умови якщо ТЦК та СП не направляло його на ВЛК.

Чинним законодавством не передбачено, що військовозобовʼязаний має проявляти ініціативу з проходження медичного огляду.

Арбітром J спору виступило Міноборони, яке, у своїх роз’ясненнях  https://mod.gov.ua/news/obmezheno-pridatni-mayut-povtorno-projti-vlk-do-4-lyutogo-roz-yasnennya-minoboroni   фактично визнало, що обовʼязку  з власної ініціативи зʼявитись на ВЛК до 05 лютого 2025 року немає.

По суті, Міноборони «погодилось» із нашою позицією, зазначивши: “Для видачі направлення ТЦК має викликати військовозобов’язаного повісткою. Якщо повістки не було, то військовозобов'язаний може особисто звернутися до ТЦК для отримання направлення на ВЛК“.

Так, Міноборони не проти прояву ініціативи військовозобовязаного, і зазначає, що “Військовозобов'язаний може особисто звернутися до ТЦК… ". Погодьтесь – між МОЖЕ та ЗОБОВЯЗАНИЙ, є певна відстань).

Звісно, неабияк суспільство збурила позиція народного депутата Веніславського, за якою

Військовозобов'язані, яких раніше визнали обмежено придатними, до 5 лютого мають повторно і без попередження ТЦК та СП пройти військово-лікарську комісію, інакше будуть зобов'язані заплатити штраф від 17 до 25,5 тис. гривень.

Про це повідомив член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський у коментарі РБК-Україна.

Він нагадав, що згідно з діючим законодавством, скасовується термін «обмежено придатний», а також закріплюється, що впродовж дев'яти місяців з моменту набрання чинності законом ті особи, які були раніше визнані «обмежено приданими», «зобов'язані пройти повторно ВЛК, щоб визначити, чи вони придатні, чи ні до військової служби за новими нормами».

«Дев’ять місяців спливає. Виникають питання до тих, хто не виконав вимогу закону», - зазначив Веніславський.

Він запевнив, що в законі немає жодних колізій.

Коментувати нардепа важко.  Можливо, навіть не варто.

Можливо, можна було б і змовчати, та от щодо колізій у законодавстві…

Даруйте, за класикою, «хто б говорив»: іноді самі народні обранці наприймають такого, що один абзац закону суперечить іншому) ТА то буває. Непомірна праця на благо Батьківщини виснажує). ( Жарт J).

відповідно до частини другої статті 3 Конституції України головним обов’язком держави є утвердження та забезпечення прав і свобод людини; забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004).

Важливо, що в статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства раніше зазначався принцип законності, водночас у чинній редакції статті 129 Конституції України (після внесення змін згідно із Законом України від 02.06.2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)») такий принцип вже відсутній та лише міститься вимога стосовно того, що «суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним і керується верховенством права». Крім того, відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Говорити в інтервю  можна будь –що. За це, як правило НІЯКОЇ відповідальності. Іноді – трішечки політичної відповідальності, ну а «судове переслідування» за висловлювання, то вже взагалі…)

Лише зазначу, що коли з’явиться спір між ТЦК та військовозобов’язаним, то суд ніякі інтерв’ю не буде враховувати, як аргументи сторін – лише нормативно – правові акти, які регулюють правовідносини та дії сторін на їх виконання.

Щоправда, в одному рішенні із тисячі, суди згадують про «дух закону»J.  Та у нашому кейсі, це радше – душок).

Закони мають бути якісними, такими, що відповідають принципам Верховенства Права. Тоді ( у розумних людей) не буде спокуси щось трактувати та ще і «з точністю до навпаки», Ну а «Нерозумним» - закон і так не писаний))).

Тож, спори вирішують суди.

Досліджуючи поняття «якість закону» як складову принципу верховенства права та гарантію застосування судом найбільш сприятливого для особи тлумачення закону, передусім слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 3 Конституції України головним обов’язком держави є утвердження та забезпечення прав і свобод людини; забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004).

Важливо, що в статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства раніше зазначався принцип законності, водночас у чинній редакції статті 129 Конституції України (після внесення змін згідно із Законом України від 02.06.2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)») такий принцип вже відсутній та лише міститься вимога стосовно того, що «суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним і керується верховенством права». Крім того, відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону в Україні визнається і діє принцип верховенства права.