Другий Апеляційний Адміністративний Суд 7.10.25 скасував і Постанову ТЦК про штраф в 17 000 грн ( за не пред’явлення військово- облікового документу працівникам ТЦК), і рішення суду 1-ї інстанції, вказавши, що реєстрація в Резерв + вказує на створення вій

«Вчіть матчасть, ***», - здавалось, це єдиний вислів, який мій прапорщик  залишав без вставок матюками). Звісно – далі він це надолужував.

Та, власне, суть ще «гарячого як пиріжок» рішення ( Постанови) Апеляційного суду від 7 жовтня 2025 року – саме у цьому)

Чоловік  ( який вчасно оновив дані в Резерв +) прийшов до ТЦК пройти ВЛК. Його зустріли прямим питанням: «А мокументи у Вас є?».

НУ я «Нє», то штраф в 17 000 грн.

Чоловік спочатку каявся, та , все таки, звернувся до адвоката, який довів справу до логічного переможного кінця.

Дослідивши матеріали справи, суд резюмував: «додаток "Резерв+" є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом».

Повний текст Постанови:

Категорія справи № 526/892/25: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Надіслано судом: 07.10.2025. Зареєстровано: 08.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2025.

Дата набрання законної сили: 07.10.2025

Номер судового провадження: 16871/25

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2025 р. Справа № 526/892/25    Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Катунова В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 13.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Максименко Л.В., вул. Лесі Українки, 6, м. Гадяч, Гадяцький, Полтавська, 37300, по справі № 526/892/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа: Гадяцький відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст. 210 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Гадяцького районного суду Полтавської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), третя особа: Гадяцький відділ державної виконавчої служби У Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст. 210 КУпАП від 26.11.2024№498 та закрити провадження у справі.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 13.08.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним висновком суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що протокол складено за ч. 2 ст. 210 КУпАП, а постановою на підставі протоколу позивача визнано винним за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказав, що військово-обліковий документ №080720239669477000012 в електронному вигляді він сформував вчасно до 17.07.2024 року, про що значиться відповідна відмітка у витягу із застосунку Резерв + «ДАНІ УТОЧНЕНО ВЧАСНО». В письмовому вигляді він його отримав 22.11.2024 року. Таким чином на виконання ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_1 вчасно сформовано військово-обліковий документ у системі «Резерв +» та вчасно уточнено дані (02.07.2024 року). Проте, суд першої інстанції при прийнятті спірного рішення лишив ці обставини поза увагою та не надав їм належної оцінки.

Відповідач та третя особа не скористались правом надання відзивів на апеляційну скаргу. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст.268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є військовозобов`язаним, переданий на військовий облік з обліку призовників, що підтверджується витягом з книги протоколів засідань ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 №3 від 05.04.2019.

19 листопада 2024 року ОСОБА_1 прибув до відділу №1 ІНФОРМАЦІЯ_5 для отримання військово облікового документу. При уточненні встановлено, що ОСОБА_1 переданий на військовий облік з обліку призовників, згідно витягу із книги протоколів засідань ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 №3 від 05.04.2019 року. До цього часу ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 не з`являвся, військово-обліковий документ не отримав, тому відносно нього старшим офіцером ВОМР ІНФОРМАЦІЯ_6 майором ОСОБА_2 цього ж дня був складений протокол №498, в якому вказано, що своїми діями в особливий період ОСОБА_1 не виконав вимоги пункту 1 Додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.210 КУпАП.

З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 було роз`яснено ст. 63 Конституції України, права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 26.11.2024 на 09 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет №1. Копію протоколу ОСОБА_1 отримав 19.11.2024. У протоколі ОСОБА_1 зазначив, що з протоколом ознайомлений, зауважень чи заперечень по суті до протоколу не має. Порушення здійснив з власної необізнаності та безвідповідальності. У протоколі зазначив дату 19.11.2024 та особисто підписався.

26 листопада 2024 року в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_3 було винесено відносно ОСОБА_1 постанову №498 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 17000 грн.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 19 листопада 2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 для отримання військово-облікового документа. При уточненні облікових даних було встановлено, що ОСОБА_1 переданий з обліку призовників, але до цього часу до ІНФОРМАЦІЯ_6 не з`являвся, військово-обліковий документ не отримував. Своїми діями в особливий період ОСОБА_1 не виконав вимоги абзацу 8 частини 2 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу, порушив вимоги ч.6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абзац 2 пп. 10-1 пункту 1 додатку 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487. Свою провину визнав. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 військово облікового документу не мав і відповідно не пред`явив його уповноваженій на те особі та дійшов висновку, що в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковник ОСОБА_4 при притягненні ОСОБА_1 26.11.2024 до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону №3543, особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 за Указом Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію".

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закону №3543.

Так, частина 6 статті 22 Закону №3543 передбачає, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до п.п. 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, зокрема, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Зокрема, відповідно ч. 3 ст. 210 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - передбачено стягнення у вигляді штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Процедура перевірки військово-облікових документів визначається Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Постанова №560).

Так, Постановою 560 передбачено, що у період проведення мобілізації уповноважені представники ТЦК СП, поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

Крім того, постановою 560 регулюються питання щодо дій, які повинні вчиняти уповноважені представники ТЦК СП, Національної поліції, Держприкордонслужби, якщо під час перевірки встановлено відсутність військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі). А саме здійснювати адміністративне затримання такої особи та доставлення її до відповідного ТЦК СП, або відмовляти у перетині державного кордону на виїзд з України.

Таким чином, у Постанові 560 мова йде про перевірку відповідними уповноваженими працівниками військово-облікового документу, наявного у особи у паперовій та/або в електронній формі.

Слід зазначити, що у ході перевірки уповноважені представники ТЦК СП, Національної поліції, Держприкордонслужби можуть застосовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Однак використання спеціального електронного обладнання є правом, а не обов`язком уповноважених представників.

Питання щодо форми, в якій оформляється (створюється) та видається військово-обліковий документ регулюється Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559.

Так, за правилами пункту 2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

- в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

- у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559.

Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:

- Електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;

- Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;

- Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR-код військово-облікового документа).

За правилами пункту 8-1 Порядку №559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.

Відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, "Резерв+" це Електронний кабінет призовників, військовозобов`язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі "Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування "Резерв+" указано, що перш за все це Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі Закон №1951).

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону №1951 електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Аналіз викладених норм законодавства дає підстави колегії суддів дійти висновку, що додаток "Резерв+" є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.

Судовим розглядом встановлено, що позивач має військово-обліковий документ сформований у застосунку Резерв +, в якому вказано: "Дані уточнено вчасно", тобто до 17.07.2024.

Як же було зазначено, відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Таким чином, наявність військово-облікового документу в електронній формі в мобільному додатку "Резерв+" з вчасно уточненими даними є виконанням військовозобов`язаним вимог частини 6 статті 22 Закону №3543.

Крім того, колегія суддів враховує, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 24.01.2025 уповноважена особа зазначає, що своїми діями в особливий період ОСОБА_1 не виконав вимоги пункту 1 Додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.210 КУпАП (повторне протягом року вчинення порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню).

Водночас, за наслідками розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, відповідачем прийнято постанову від 26.11.2024 в якій вказано про порушення вимог ч. 6 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та вимоги абзацу 2 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку відповідно до додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 та позивача притягнуто за ч. 3 ст. 210 КУпАП (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період).

Колегія суддів вказує, що підпункт 10-1 пункту 1 Правил військового обліку відповідно до додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, виключено на підставі Постанови КМУ № 916 від 30.07.2025.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Колегія суддів зазначає, що позивач має військово-обліковий документ в електронній формі сформований у застосунку Резерв +, в якому вказано: "Дані уточнено вчасно".

Доказів того, що позивач не пред`явив його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України, матеріали справи не містять.

За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що відповідач не довів правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП, що є підставою для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини позивача у порушенні частини 3 статті 210 КУпАП.

Отже, наведені обставини не враховано судом першої інстанції, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно положень ст. 317 КАС України з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).

Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (пункт 4.1)

Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду задоволено апеляційну скаргу та задоволено позовну заяву немайнового характеру, то відповідно до вимог ст.139 КАС України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1514 грн. (605,60 грн (за подання позову) + 908,40 грн (за подання апеляційної скарги)).

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 13.08.2025 по справі № 526/892/25 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Гадяцький відділ державної виконавчої служби У Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст. 210 КУпАП - задовольнити.

Скасувати постанову № 498 від 26.11.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та провадження по адміністративній справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги у загальному розмірі 1514 грн (тисяча п`ятьсот чотирнадцять гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.В. КатуновСудді   І.С. Чалий   З.Г. Подобайло