18 Jun 2025

Другий апеляційний адмінсуд ( Постанова 12.06.25) скасував і Постанову ТЦК про штраф в 17 000 грн за неявку чоловіка по повістці, і рішення суду першої інстанції, поза як ТЦК не довів, що отриманих в відкритих для них реєстрах відомостей було Не достатньо

Адвокат Валерій Макеєв

Чоловік своєчасно оновив свої дані в «Резерв +». Та раптом, отримав повідомлення про «Штраф ТЦК в 17 000 грн». Як з’ясувалось – «Не з’явився за повісткою».

Чоловік – до суду, пояснюючи, що не отримував повістку «про уточнення персональних даних», у поштовому відділенні його повідомили про знаходження повістки три дні та її повернення.

ТА суд першої інстанції залишив в силі Постанову ТЦК та СП.

Апеляційний суд розбирався у справі наполегливо: зобов’язав ТЦК надати пояснення про те, які саме дані про чоловіка ТЦК не могли отримати з відкритих для них реєстрів?

ТЦК повідомили, що отримали багато що , та от НЕ отримали інформацію про джерела доходу; відомості про працевлаштування; про освіту в частині наявності професійно-технічної або фахової передвищої, вищої; про військово-технічну спеціальність чи військову.

Навіщо ТЦК інформація про «Джерела доходу»?, - пояснено не було.

І Адмін суд Постановив: «Скасувати постанову № 3486 від 14.02.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення».

АЛЕ!!! І це ще не все! Маємо унікальне ( ну – доволі рідкісне явище) – ОКРЕМУ ДУМКУ в Апеляціній інстанції – яку письмово зафіксувала суддя Другого апеляційного

адміністративного суду П`янова Я.В., зазначивши, що

направлена позивачу повістка № 1068935 від 08.11.2024, яка повернулася до відповідача 20.11.2024 у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою, в розумінні Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджена Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, вважається такою, що належно вручена.

ОСОБА_1 своєчасно сповіщено про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчить його особистий підпис у протоколі від 05.02.2025 за № 354.

За змістом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: за неявку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що спростовує доводи позивача про притягнення до відповідальності за неуточнення персональних даних.

ПОВНИЙ ТЕКСТ ПОСТАНОВИ:

Категорія справи № 639/1225/25: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Надіслано судом: 12.06.2025. Зареєстровано: 13.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2025.

Дата набрання законної сили: 12.06.2025

Номер судового провадження: 7764/25

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 р.Справа № 639/1225/25Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Єрмоленко В.Б., м. Харків, повний текст складено 15.04.25 у справі № 639/1225/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі також відповідачі), в якому просив скасувати постанову № 3486 від 14.02.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 квітня 2025 року позовну заяву залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права та неповно з`ясовані обставини справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не врахував, що з витягу із застосунку «Резерв+» убачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку та наявна відмітка «Дані уточнено вчасно»; у витязі не відображено, що ОСОБА_1 є порушником військового обліку та його дані потребують уточнення. Зазначає, що у постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов`язаний звірити, а отже не в повному обсязі викладено суть (об`єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Звертає увагу, що з наявних матеріалів справи та наданих відповідачем копій документів стосовно ОСОБА_1 не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося; не надано запитів та відповідей на запити з повідомленням про відсутність інформації.

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,пояснення позивача та його представника, переглянувши справу за наявними у ній доказами таперевіривши законність і обґрунтованістьрішення суду першої інстанції в межахдоводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.02.2025 працівниками патрульної поліції ВП №2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківської області доставлено ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП.

Начальником групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 05.02.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення № 354 (а.с. 51-52), в якому зазначено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 не з`явився до ТЦУ в строк та місце, зазначені у повістці, у зв`язку з чим порушив вимоги абзацу другого частини першої ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 14.02.2025 о 8:30 год. Позивач надав письмові пояснення, що він не бачив повістки та її не отримував.

Розглянувши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_2 прийняв постанову № 354 від 14 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.

У письмових поясненнях від 14.02. 2025, при ознайомленні його повторно з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 посилався на те, що не отримував повістку, у поштовому відділенні його повідомили про знаходження повістки три дні та її повернення.

Скориставшись правом на оскарження постанови № 354 від 14 лютого 2025 року у судовому порядку, позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами законність оскарженої постанови, яка винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП, із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини першої статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тобто вказана норма відсилає до інших нормативно-правових актів.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а загальні засади проходження в Україні військової служби закріплені в Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

За приписами вимог абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Отже, враховуючи вимоги абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всі військовозобов`язані, окрім тих, що відносяться до абзаців 2-6 частини третьої вказаної норми, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Приведені вище положення, зокрема абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у редакції Закону №3633-ІХ від 11.04.2024, набрали свою силу 15 травня 2024 року.

Поряд з цим, за положеннями пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX (надалі - Закон № 3633-IX), зокрема, визначено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX:

- громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Водночас, останній день вказаного 60-денного строку для уточнення облікових даних припадав на 16.07.2024.

Судом установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Витягом № 413728-17062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наданим позивачем, станом на 17.06.2024 підтверджені його військове звання - сержант, військово-облікова спеціальність, придатність до військової служби, дата проходження ВЛК - 06.10.2023, відсутність права на відстрочку від призову або права на бронювання.

Позивачу за зареєстрованим місцем проживання АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 засобами поштового зв`язку надіслана повістка № 1068935 від 08.11.2024, в якій зазначено, що ОСОБА_1 належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 24.11.2024 о 9:00 для уточнення даних (а.с. 54).

Повістка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду.

Згідно з відстеженням поштового відправлення повістка прибула до поштового відділення 13.11.2024, наступного дня, 14.11.2024, була «невдала спроба вручення».

17.11.2024 Повістка № 1068935 повернута до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою про відсутність адресата ОСОБА_1 за вказаною адресою місця проживання (а.с. 59).

05.02.2025 працівниками патрульної поліції ВП №2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківської області доставлено ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи учасників справи, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з такого.

Так, за приписами примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Отже, з аналізу приведених норм випливає, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку, коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстру) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі по тексту Закон № 1951-VIII).

Відповідно до положень частини першої статі 5 Закону № 1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

За приписами частини другої статті 5 Закону № 1951-VIII, держатель Реєстру:

1) забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру;

2) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри";

4) забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру;

5) надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру;

6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону № 1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

За приписами частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Даною частиною статті 14 Закону № 1951-VIII передбачено перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді інформацію через електронну інформаційну взаємодію.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до Законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

З аналізу приведених вище положень Закону № 1951-VIII вбачається, що персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносить і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.

Водночас ухвалою від 27.05.2025 суд апеляційної інстанції зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 надати до суду пояснення, а саме:

- стосовно неможливості отримання відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_8 ) шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», з підтвердженням належними доказами;

- стосовно того, які саме відомості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_8 ) не були оновлені, з підтвердженням належними доказами.

На виконання зазначеної ухвали відповідач повідомив таке.

В Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС "Оберіг"), в тому числі шляхом електронної взаємодії з іншими державними реєстрами отримано відомості відносно ОСОБА_1 : про постійне місце проживання (адресу реєстрації) та фактичне місце проживання, відомості про родину ОСОБА_1 .

Не отримано, в тому числі шляхом електронної взаємодії з іншими державними реєстрами, такі відомості про ОСОБА_1 : інформацію про джерела доходу; відомості про працевлаштування; про освіту в частині наявності професійно-технічної або фахової передвищої, вищої; про військово-технічну спеціальність чи військову.

Копії результатів отриманих відомостей відносно ОСОБА_1 , в тому числі шляхом електронної взаємодії з іншими державними реєстрами у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС "Оберіг") відповідачем надано до матеріалів справи.

Разом з цим жодних доказів наявності у нього необхідності оновлення відповідної інформації стосовно позивача відповідач не надав, зокрема з урахуванням того, що позивач був взятий на облік, має право на відстрочку від призову на військову службу, на підтвердження чого надав довідку від 19.10.2023 за № 9125 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якої вбачається, що на його заяву від 13.10.2023 щодо надання відстрочки підтверджено таке його право як чоловіка, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років.

Витягом № 413728-17062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наданим позивачем, станом на 17.06.2024 підтверджені його звання - сержант, військово-облікова спеціальність, придатність до військової служби, дата проходження ВЛК - 06.10.2023, відсутність права на відстрочку від призову або права на бронювання.

Доказів того, що вказані відомості не повідомлялися ІНФОРМАЦІЯ_4 під час постановлення позивача на облік ІНФОРМАЦІЯ_5 не надав.

Посилання ІНФОРМАЦІЯ_3 на неподання позивачем доказів своєчасного оновлення даних колегія суддів відхиляє, оскільки тягар доказування цих обставин покладений саме на ІНФОРМАЦІЯ_5 , як суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України.

Отже, колегія суддів уважає, що відповідач, ухвалюючи спірну постанову, всупереч імперативних вимог статей 7, 9, 247, 251, 252 тощо КУпАП, не дослідив обставини справи, не встановив наявність складу адміністративного правопорушення, не зібрав доказів на підтвердження власної позиції щодо допущення позивачем інкримінованого правопорушення, зокрема які були наявні у розпорядженні самого відповідача.

Враховуючи наведене, дослідивши вказану постанову, колегія суддів вважає її такою, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); упереджено, недобросовісно, нерозсудливо; не пропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів уважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

З огляду на приписи ст. 139 КАС України у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.04.2025 у справі № 639/1225/25 скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову № 3486 від 14.02.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.В. П`яноваСудді В.Б. Русанова С.П. Жигилій