24 Sep 2024

Евріка! За рішенням суду від 19.09.24, - додатки до заяви про відстрочку не потрібно посвідчувати нотаріально, а військовий квиток цілком може бути замінений електронним документом.

Адвокат Валерій Макеєв

Дуже цікаве рішення від Донецького окружного.

Аплодую) і Вас запрошую.

Як на мене, рішення містить, щонайменьше ТРИ новації, і це не рахуючи вже аксіоматичне: особисто подати ( заяву) – це не особисто прибути до ТЦК: Вимоги «особисто прибути» до ТЦК із заявою – закон не містить.

І про новації:

1. До заяви НОТАРІАЛЬНО посвідчені копії долучати Не потрібно. Точніше – суду вказує, що прямої вказівки подавати «Нотаріально посвідчені» додакти – Законодавство не містить.

2. Вимога долучити «копію військового квитка» до заяви про відстрочку – також «не витримала критики суду»). Суд вказав – що долучити військово – обліковий документ у електронній формі – це цілком пристойно: «Перевірка військово-облікового документа в електронній формі здійснюється шляхом зчитування QR-коду ініціатором перевірки за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості військово-облікового документа в електронній формі у формі інформаційного повідомлення. QR-код повинен бути придатним для зчитування технічними засобами ініціатора перевірки, цілісним, неушкодженим, нанесеним на будь-який носій достатнього розміру та необхідної контрастності (пункт 11 Порядку № 559)».

3. Ну і завжди аплодую – коли суд вказує державним органам на надмірний формалізм – чудове визначення за практикою ЄСПЛ. Тут ТЦК просив якось «Доводити – передоводити», що усиновлена дитина «саме ТА», та суд чітко вказав на неприйнятність «надмірного формалізму»: якщо статус дитини вже встановлено рішенням суду – то ніяких додаткових довідок не потрібно.

Поцитуємо рішення:

« у листі ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3663 від 15 липня 2024 року зазначено, що для верифікації документів з базами даних, до пакету документів згідно з Додатком 5 вищезазначеного порядку, завірених нотаріально, потрібно надати ксерокопії першої сторінки паспорта та першої сторінки військового квитка або тимчасового посвідчення.

Суд зауважує, що до заяви від 03 липня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачем було додано копію паспорта та копію військово-облікового документа, про що зазначено в самій заяві (додатки). Відповідачем дані відомості не спростовані. Матеріали справи не містять будь-яких актів, складених відповідачем, щодо невідповідності доданих позивачем до заяви від 03.07.2024 року документів переліку, зазначеному у додатку до цієї заяви, або відсутності будь-якого документа.

Разом з цим позивач в позовній заяві зазначає, що ним подана копія електронного військово-облікового документа.

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок № 559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».

Пунктом 2 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 559 у військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі - QR-код військово-облікового документа).

Строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування та не може перевищувати строк дії відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 8-1 Порядку № 559 визначено, що QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній. QR-код військово-облікового документа містить відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 7, 8, 11-13, 17 пункту 8 цього Порядку.

Військово-обліковий документ в електронній формі є дійсним лише за наявності QR-коду та не може використовуватися без нього.

Відповідно до пункту 8-2 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі може бути роздрукований. У такому випадку він повинен містити QR-код військово-облікового документа, придатний для зчитування.

Пунктом 9 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Перевірка військово-облікового документа в електронній формі здійснюється шляхом зчитування QR-коду ініціатором перевірки за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості військово-облікового документа в електронній формі у формі інформаційного повідомлення. QR-код повинен бути придатним для зчитування технічними засобами ініціатора перевірки, цілісним, неушкодженим, нанесеним на будь-який носій достатнього розміру та необхідної контрастності (пункт 11 Порядку № 559).

Як вбачається з матеріалів справи, електронний військово-обліковий документ позивача дійсний до 03 липня 2025 року та містить QR-код. Посилань відповідача щодо непридатності такого коду для зчитування технічними засобами ані лист ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3663 від 15 липня 2024 року, ані відзив на позовну заяву не містять.

Отже, вимога ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо необхідності додаткового надання позивачем копії паспорта та військового квитка є безпідставною, оскільки такі документи були додані позивачем до заяви від 03 липня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Щодо нотаріального засвідчення копій документів слід зазначити, що виходячи з положень пункту 58 Порядку № 560 до заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, зазначені у переліку згідно з додатком 5, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у листі № 3663 від 15 липня 2024 року прямо не вказує про необхідність позивачу надати нотаріально засвідчені документи на підтвердження права на відстрочку, як то зазначає позивач. Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що положення пункту 58 Порядку № 560 не містить прямої вказівки щодо необхідності нотаріального посвідчення документів, що підтверджують право на відстрочку.

Ну і повний текст рішення:

Категорія справи № 200/5183/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо.

Надіслано для оприлюднення: 19.09.2024. Зареєстровано: 20.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2024.

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року Справа№200/5183/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , телефон НОМЕР_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , щодо нерозгляду заяви від 03.07.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 , про надання відстрочки від призову під час мобілізації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , телефон НОМЕР_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , розглянути заяву ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 від 03.03.2024 року та прийняти рішення щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком № 560.

Ухвалою від 31 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, позивачу був наданий строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, зазначення в позовній заяві адреси електронної пошти позивача та відповідача, а також відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін у справі.

05 серпня 2024 року на виконання ухвали суду від 31 липня 2024 року позивачем надана заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 07 серпня 2024 року позивачу продовжено строк на 10 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, уточнення кола осіб, які беруть участь у справі, а також до кого саме звернені його позовні вимоги.

19 серпня 2024 року на виконання ухвали суду від 14 травня 2024 року позивач надав виправлену позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), в якій просить:

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 , телефон НОМЕР_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , розглянути заяву ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 від 03.03.2024 року та прийняти рішення щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком № 560.

Ухвалою від 22 серпня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та відкрив провадження в адміністративній справі № 200/5183/24. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 22 серпня 2024 року суд прийняв до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. Зазначеною ухвалою задоволено клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним та замінено первісного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , на належного - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

За правилами частини 5 та частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . 03 липня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачем була подана заява, в якій останній повідомив, що є особою, яка на підставі абз. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Просив розглянути його заяву та оформити йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви були додані засвідчені належним чином відповідні документи. У відповідь на заяву позивачем було отримано лист № 3663 від 15.07.2024, яким повідомлено, що позивачу необхідно особисто подати до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву за формою, визначеною у Додатку 4, до якої додати документи, засвідчені у встановленому порядку, зазначені у переліку згідно з Додатком 5, завірених нотаріально, потрібно надати ксерокопії військового квитка. А для підтвердження статусу дитини потрібно надати витяг з рішення ради про надання дитині статусу дитини-сироти, або дитини, позбавленої батьківського піклування. Тобто, рішення прийнято не було. Позивач вказує, що п. 56-60 Порядку № 560 не передбачено обов`язкового особистого відвідування ІНФОРМАЦІЯ_4 та п. 60 передбачено направлення документів, що не виключає права подання заяви на відстрочку також засобами поштового зв`язку. Подана позивачем заява відповідала формі, вказаній у Додатку 4, а подані документи відповідали переліку у Додатку 5. Порядком не передбачено верифікації документів та не вказано, що додані документи обов`язково повинні бути завірені нотаріально. До заяви було додано копію електронного військово-облікового документа. Отже, позивач виконав порядок подання заяви на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а відповідач на підставі розгляду зави та отриманих документів повинен був ухвалити рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Лист, отриманий від відповідача не є копією протоколу або відмовою у наданні відстрочки. Позивач вказує на наявну бездіяльність відповідача.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог позивача та просив відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що військовозобов`язаний направив листом 03.07.2024 заяву (вх. дата 09.07.2024) з додаванням копії документів про надання відстрочки відповідно до абзацу 8 частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. На що йому 15.07.2024 року листом була надана відповідь, в якій повідомлено, що «для оформлення відстрочки від призову під час мобілізації, військовозобов`язаний має з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (за місцем реєстрації) особисто для написання заяви про надання відстрочки встановленого зразка, з оригіналом військового облікового документа та оригіналами документів, які підтверджують право на отримання такої відстрочки». Позивачем станом на час надання відзиву інших заяв про надання відстрочки до ІНФОРМАЦІЯ_4 особисто не подавалось. Відповідач зазначає, що право на відстрочку від призову на строкову військову службу, військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов`язком призовників, військовозобов`язаних, резервістів дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади. Згідно з п. 33 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації належать з-поміж іншого до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста. Так, з наведеного випливає, що про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти органи, в яких вони перебувають на військовому обліку. Відповідачем на заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації надано відповідь щодо необхідності вчинення заявником певних дій для всебічного та об`єктивного розгляду питання по суті та роз`яснено про необхідність особистого звернення із заявою. Відповідно до абзацу 10, 11 пункту 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. за № 560, визначено: для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста. У разі неможливості провести перевірку у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів. Тобто Порядком передбачене подання (надсилання) при продовженні строку відстрочки. Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Що також кореспондується з вимогами викладеними у Законі України «Про звернення громадян» а саме, при вивченні закону вираз «особисто» викладено виключно у статті 22 Закону яка визначає порядок проведення прийняття звернень та опрацювання звернень на особистому прийомі. Правилами надання послуг поштового зв`язку Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) не передбачено будь-якого надання (перевірки) документів що посвідчують особу відправника, вказана вимога відсутня. Не врахування позивачем вказаного призвело до помилкових висновків - «У той же час, обов`язок «особисто повідомити» та «особисто прибути» не є тотожним у спірних правовідносинах.». Проходження публічної служби, а так само призов на службу чи відстрочка не може відбуватись дистанційно. Позивачем під час звернення до відповідача з метою отримання відстрочки від призову, не було дотримано вимог нормативних актів, які регулюють питання військового обліку, військового обов`язку і проходження військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема в частині особистого звернення та особистої явки. Позивач власною поведінкою продемонстрував протиправну бездіяльність, яка стосується власної (особистої) неявки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що по своїй суті унеможливлює фіксацію в облікових, а також в особистих документах позивача відомостей про відстрочку.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_5 , виданим Костянтинівським МВ ГУМВС України в Донецькій області 03 травня 2007 року, РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач перебуває на військовому обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у ІНФОРМАЦІЯ_1 як військовозобов`язаний, що підтверджується копією електронного військово-облікового документа.

03 липня 2024 року ОСОБА_1 на адресу Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 надано письмову заяву, в якій останній повідомив, що він є особою, яка на підставі абзацу 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Просив розглянути його заяву та оформити йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

Вказана заява на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 була направлена засобами поштового зв`язку, про що свідчить квитанція АТ «Укрпошта».

Заява ОСОБА_1 від 03 липня 2024 року була отримана ІНФОРМАЦІЯ_6 09 липня 2024 року, про що свідчить штамп ІНФОРМАЦІЯ_7 на самій заяві (Вх. № 3309 від 09.07.2024 року) та запис у Журналі реєстрації вхідних документів ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До заяви про надання довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 03 липня 2024 року позивачем додано: копію паспорта заявника; копію довідки РНОКПП; копію свідоцтва про народження дитини; копія рішення суду від 27.07.2018 року; копію консультативного висновку спеціаліста; копія довідки УСЗН; копію свідоцтва про шлюб; копію посвідчення дитини з інвалідністю; копію довідки РНОКПП дитини; копію військово-облікового документа.

У відповідь на письмову заяву позивача від 03 липня 2024 року щодо надання довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 листом № 3663 від 15 липня 2024 року повідомив, що згідно з пунктом 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у Додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з Додатком 5. Комісія для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, створена та діє при ІНФОРМАЦІЯ_8 , тому документи разом із належним чином написаною заявою передаються за належністю. Також для верифікації документів з базами даних, до пакету документів згідно з Додатком 5 вищезазначеного порядку, завірених нотаріально, потрібно надати ксерокопії першої сторінки паспорта та першої сторінки військового квитка або тимчасового посвідчення. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 для підтвердження статусу дитини потрібно надати витяг з рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної в місті (у разі утворення) ради , сільської, селищної рад об`єднаної територіальної громади про надання дитині (дітям) статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон № 2232-XII).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка на даний час триває.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 22 Закону № 3543-ХІІ).

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, передбачена статтею 23 Закону № 3543-ХІІ.

Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у п. 9 цього Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487). Цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (пункт 1 Порядку № 1487).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які містяться у Додатку 2 до Порядку № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених уст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З урахуванням зазначеного, військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Проте, вказаний порядок не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов`язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.

Відповідно до пункту 19 постанови № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з пунктами 3, 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.

Таким чином, порушення вимог правил військового обліку може мати наслідком настання відповідальності, однак це не може бути підставою для не розгляду по суті заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Суд наголошує, що Порядком № 1487 не передбачено обов`язку військовозобов`язаних особисто відвідувати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Отже, позивачем дотримано процедуру особистого подання (направлення) документів, що підтверджують (на його думку) право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560). Цей Порядок визначає, крім іншого, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пункту 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) (пункт 57 Порядку № 560).

Пунктом 58 Порядку № 560 визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Додаток 4 до Порядку № 560 містить форму заяви щодо оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Додаток 5 до Порядку № 560 містить Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, позивачем подана заява про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, яка відповідає формі, визначеній Додатком 4 до Порядку № 560. Позивач у заяві зазначає, що є особою, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років.

Згідно з Додатком 5 Порядку № 560 документами, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», є:

для підтвердження статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, - витяг із рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про надання дитині (дітям) статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

для патронатних вихователів - договір про патронат над дитиною, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. № 893 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 69, ст. 4386);

для опікунів, піклувальників - рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або рішення суду про встановлення опіки, піклування;

для усиновлювачів - рішення суду про усиновлення;

для прийомних батьків - договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім`ї відповідно до додатка до Положення про прийомну сім`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 926; 2006 р., № 6, ст. 299);

для батьків-вихователів - договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу відповідно до додатка до Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 925; 2006 р., № 6, ст. 299).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що для отримання на підставі пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаному необхідно надати на розгляд комісії документи на підтвердження відповідного статусу дитини до моменту усиновлення (у даному випадку статусу дитини, позбавленої батьківського піклування), віку дитини (до 18 років) та статусу військовозобов`язаного, як усиновлювача.

Так, позивачем до заяви про надання довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 03 липня 2024 року додано: копію паспорта; копію довідки РНОКПП; копію свідоцтва про народження дитини; копія рішення суду від 27.07.2018 року; копію консультативного висновку спеціаліста; копія довідки УСЗН; копію свідоцтва про шлюб; копію посвідчення дитини з інвалідністю; копію довідки РНОКПП дитини; копію військово-облікового документа.

Як вбачається з наданої позивачем копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданого 04 серпня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Костянтинівці реєстраційної служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває у шлюбі із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованому 04 серпня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Костянтинівці реєстраційної служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (актовий запис № 201).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 липня 2018 року у справі № 500/4216/18 оголошено громадян України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_5 , усиновлювачами дитини - громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Ананьївському районному відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , № 07 від 19.01.2013 року, складений Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, а саме: прізвище « ОСОБА_6 » змінити на « ОСОБА_7 », ім`я « ОСОБА_8 » змінити на « ОСОБА_9 », по батькові « ОСОБА_10 » змінити на « ОСОБА_11 », дату народження залишити без змін, місце народження «Україна, Одеська область, Ананьївський район, місто Ананьїв» змінити на «Україна, Донецька область, місто Костянтинівка». Записати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_5 - батьком дитини та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянку України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_5 - матір`ю дитини.

На підставі вказаного рішення суду до актового запису № 07 від 19 січня 2013 року про народження ОСОБА_5 06 вересня 2018 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області були внесені відповідні зміни щодо прізвища, ім`я, по батькові дитини, місця її народження та відомостей про батьків.

06 вересня 2018 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області видане повторно свідоцтво про народження (серія НОМЕР_7 ) ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_9 , в якому батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_12 . ІНФОРМАЦІЯ_9 , є дитиною з інвалідністю, про що свідчать: консультаційний висновок спеціаліста від 22 червня 2021 року, виданий КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов`янськ» № 5; довідка Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради від 06.02.2023 року № 01-20-92-11; посвідчення серії НОМЕР_8 , видане Управлінням соціального захисту населення Костянтинівської міської ради.

Щодо підтвердження статусу дитини суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 (далі - Порядок № 905), облік дітей, які можуть бути усиновлені (далі - облік), здійснюється службами у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Нацсоцслужбою.

Усиновлення дитини, яка не перебуває на місцевому обліку дітей, які можуть бути усиновлені, у службі у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради не допускається, крім випадків, передбачених пунктами 85 і 91 цього Порядку.

Пунктом 4 Порядку № 905 визначено, що на облік беруться: 1) діти-сироти; 2) діти, позбавлені батьківського піклування; 3) діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Як вбачається з рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 липня 2018 у справі № 500/4216/18, під час розгляду справи судом встановлено, що розпорядженням Ізмаїльської районної державної адміністрації від 22.11.2017 року за № 593/А - 2017 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 є усиновлювачем дитини, яка до моменту усиновлення була дитиною, позбавленою батьківського піклування. Станом на час подання позивачем заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації дитина не досягла 18-річного віку, про що свідчить надана позивачем копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 .

На думку суду, необхідність надання витягу із рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про надання дитині (дітям) статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, є ознакою надмірного формалізму, оскільки наявність у дитини відповідного статусу, а саме статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлено рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 липня 2018 у справі № 500/4216/18, яке набрало законної сили 31 серпня 2018 року.

Враховуючи встановлені судом обставини, позивач, як усиновлювач дитини, яка до моменту усиновлення мала статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та на даний час не досягла 18 років, на підставі пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а відтак, має право на відстрочку.

Суд також зауважує, що відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

З наведеного вбачається, що у разі виникнення сумніву щодо наявності у дитини відповідного статусу комісія мала право направити запит до відповідних органів державної влади для отримання такої інформації. Матеріали справи не містять інформації щодо здійснення будь-яких запитів з цього приводу.

Крім того, у листі ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3663 від 15 липня 2024 року зазначено, що для верифікації документів з базами даних, до пакету документів згідно з Додатком 5 вищезазначеного порядку, завірених нотаріально, потрібно надати ксерокопії першої сторінки паспорта та першої сторінки військового квитка або тимчасового посвідчення.

Щодо нотаріального засвідчення копій документів слід зазначити, що виходячи з положень пункту 58 Порядку № 560 до заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, зазначені у переліку згідно з додатком 5, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку.

Суд зауважує, що законодавство не містить вимог щодо того, коли фізичною особою здійснюється засвідчення копії документа, який «стосується» цієї особи, а тому, виходячи із загальних положень щодо засвідчення копій документів, на таких копіях проставляється особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, з відміткою «Згідно з оригіналом», дата засвідчення копії.

Такий порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2020, яким визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

При цьому, зауважень з приводу того, що документи, додані позивачем до заяви про відстрочку, не були засвідчені належним чином ані лист ІНФОРМАЦІЯ_4 № 3663 від 15 липня 2024 року, ані відзив не містять.

Згідно з частиною 7 Закону № 3543-ХІІ перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому.

Разом з цим, відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів у відповідь направив лист, в якому відсуне будь яке рішення відповідача, як і відсутня оцінка наданих позивачем документів.

В свою чергу, відсутність прийнятого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини 2 другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.

Щодо способу захисту порушеного права позивача зокрема, зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_2 від 03.03.2024 року та прийняти рішення щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком № 560, суд зазначає наступне.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 7 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справі № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 3 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а, від 12 квітня 2018 року справі № 826/8803/15, від 21 червня 2018 року у справі №274/1717/17, від 14 серпня 2018 року у справі №820/5134/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №826/521/16, від 30 березня 2021 року у справі №400/1825/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20 та від 27 вересня 2021 року у справі № 380/8727/20, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки судом встановлено, що позивач є усиновлювачем, на утриманні якого перебуває дитина віком до 18 років, яка до моменту усиновлення мала статус дитини, позбавленою батьківського піклування, та на підставі пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у обраний позивачем спосіб, а саме шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 03.07.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.07.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення, яким надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн. відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції. Докази інших судових витрат у справі відсутні.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 03.07.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 03.07.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення, яким надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 19 вересня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар