Голосіївський районний суд м. Києва , рішенням від 25.03.26 , скасував Постанову ТЦК за порушення військового обліку, і вказав, що з наданого Витягу (з Резерв+) випливає, що позивач перебуває на військовому обліку, а тому не може його порушити.

Повний текст рішення суду:

Категорія справи № 752/17318/25: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Надіслано судом: 25.03.2026. Зареєстровано: 27.03.2026. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2026.

Номер судового провадження: 2-а/752/61/26

Державний герб України

Справа № 752/17318/25

Провадження № 2-а/752/61/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 березня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить скасувати постанову АД №828 від 07 квітня 2025 року, винесену в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та закрити провадження в справі.

Посилається в позові на те, що 23 червня 2025 року з Єдиного реєстру боржників йому стало відомо про наявність виконавчого провадження щодо нього № НОМЕР_3.

За змістом постанови підставою для застосування адміністративного стягнення стала та обставина, що він не став своєчасно на військовий облік, чим порушив вимоги Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

Зазначив, що він перебуває на військовому обліку з квітня 2024 року, а тому до адміністративної відповідальності він притягнутий незаконно.

Вказана інформація зареєстрована в Єдиному державному реєстрі призовників, військовохобов`язаних та резервістів у застосунку «Резерав +».

Даний витяг містить відомості про те, що він має відстрочку від мобілізації до 07 серпня 2025 року як студент, аспірант.

В Витягу не зазначено, що його дані потребують уточнення.

Зазначив також, що справа була розглянута в його відсутності, а в графі «Правопрушення» застосунку Резерв+ відсутня інформація про притягнення його до відповідальності.

Крім того, звернув увагу на те, що він не міг вчинити зазначеного адімнінстративного правопорушення, оскільки перебував на військовому обліку в момент винесення постанови.

З урахуванням цього, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 16 липня 2025 року та відповідно до статті 31 КАС України визначено склад суду.

Ухвалою суду від 22 липня 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до статі 162 КАС України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення направлені судом документи відповідачем отримані 25 серпня 2025 року.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за навними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Правила військового обліку врегульовано Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває на даний час.

Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини 3 статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період, є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом пункту 12 статті 1 Закону Украни « Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Таким чином, з 24 лютого 2024 року на території України діє особливий період.

За змістом статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Судом встановлено, що постановою в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 АД № 828 від 07 квітня 2025 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП.

За змістом постанови позивач не став своєчасно на військовий облік, чим порушим вимоги Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року.

( а.с. 20 )

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у відповідних районних (міських)  територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів підлягають громадяни України:

на військовий облік військовозобовязаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

Адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку передбачена статтею 210 КУпАП.

Відповідно до примітки до даної статті положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

З долученого позивачем до позову витягу з додатку Резерв+ вбачається, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 19 квітня 2024 року.

В даному Витягу зазначено, що дані уточнено вчасно 06 лютого 2025 року.

Крім того, в Витягу зазначена повна інформація про позивача, як військовозобов`язаного: рік народження, зареєстроване місце проживання, номер телефону та Email.

В Витягу також зазначено, що позивач має відстрочку від мобілізації до 07 серпня 2025 року по категорії: студент, аспірант.

( а.с. 21 - 24 )

Тобто, з наданого Витягу випливає, що позивач перебуває на військовому обліку, а тому не може його порушити.

Відповідно до частини 6 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.

Не подавши відзив, відповідач належними доказами не підтвердив направлення та отримання позивачем повістки про виклик та її отримання останнім.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 283 КУпАП передбачено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

У відповідності до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідач, отримавши копію позову з додатками, своїм правом не скористався, відзив на позов не подав, приведених позивачем обставин не спростував, доказів, приведеним у постанові обставинам, не надав.

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Враховуючи викладене вище, не спростовані відповідачем обставини, приведені в позові, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 605, 60 грн.

З урахуванням цього з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сплачений ним судовий збр при зверненні до суду.

Керуючись статтями 8, 19 Конституції України, статтями 7, 9, 72, 77, 139,210, 235, 245, 251,254, 255, 256, 277, 278, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 7, 9, 19, 90, 139, 205, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення АД №828 від 07 квітня 2025 року, винесену в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210 КУпАП закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 605, 60 грн судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В.Машкевич