13 Nov 2024

Господь створив світ на 7 днів. ТЦК не спромігся за 7 днів розглянути заяву про відстрочку.

Адвокат Валерій Макеєв

Господь створив світ на 7 днів. ТЦК не спромігся за 7 днів розглянути заяву про відстрочку.

Тоді «було слово» за судом, який зобовязав ТЦК саме «за 7 днів розглянути заяву про відстрочку».

Час пішов) Будемо тренуватись)

Справа доволі банальна:

Чоловік 11.07.24 подав поштовим відправленням до ТЦК та СП заяву про відстрочку.

Далі: всі своїми шляхами: ТЦК – в ігнор, а чоловік до суду.

Звісно, суд «ігнор ТЦК» - визнав за бездіяльність. Але, родзинка рішення полягає у тому, що у резолютивній частині суд вказав саме на оті Біблійні 7 днів: - і зобовязав ТЦК саме в такий строк … «створити рішення за результатом розгляду заяви про відстрочку»):

Позов чоловіка до ТЦК про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ТЦК щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви чоловіка від 11.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зареєстрованої за вхідним №6332/ю від 15.07.2024.

Зобов`язати ТЦК у семиденний термін розглянути заяву чоловіка від 11.07.2024 у відповідності до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, та за результатами розгляду якої прийняти рішення по суті поданої заяви.

Повний текст рішення суду:

Категорія справи № 280/8245/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.

Надіслано для оприлюднення: 06.11.2024. Зареєстровано: 07.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2024.

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Справа № 280/8245/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зареєстрованої за вхідним №6332/ю від 15.07.2024.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 у семиденний термін розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.07.2024 року та прийняти по ній передбачене законом рішення.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що причиною залишення поданої відповідачу заяви про надання відстрочки без опрацювання є подання заяви не особисто, а поштою. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за твердженням позивача, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05 вересня 2024 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач позов не визнав, 13 вересня 2024 року надав до суду відзив на позовну заяву. ІНФОРМАЦІЯ_2 заперечує проти адміністративного позову в повному обсязі, та вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних обставин. Дискреційними повноваженнями щодо розгляду заяв військовозобов`язаних про надання відстрочки та прийняття рішенні щодо надання відстрочки військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 є Комісія з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 . Чинним законодавством чітко визначено, що для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період необхідна особиста подача, а не надсилання поштою, заяви за формою визначеною Додатком 4 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560. Твердження позивача про протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду його заяви, яка була надіслана поштовим зв`язком, є надуманим. ІНФОРМАЦІЯ_2 під час розгляду заяви та надання відповіді позивачу діяв у порядок та спосіб передбачений чинним України. В діях ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня протиправна бездіяльність оскільки на всі заяви позивача надана обґрунтована відповідь. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

14 жовтня 2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає доводи, наведені у відзиву такими, що не відповідають обставинам справи, суперечать чинному законодавству. Комісія з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 не є окремим суб`єктом владних повноважень. Повноваження перевіряти підстави щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення належали і належать виключно районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, яким є відповідач. Утворення згаданої комісії є виключно формою організації роботи районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з цих питань, яку визначив Кабінет Міністрів України. Створення Комісії не утворює нового суб`єкта владних повноважень та не позбавляє відповідача повноважень, наданих законом та положенням про територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Жодний нормативний акт не містить вимоги для військовозобов`язаного особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою особисто подати документи щодо відстрочки від призову.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Позивач 11.07.2024 звернувся до відповідача з заявою у якій просив оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 13 ч.1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Заяву позивач надіслав поштою на адресу відповідача.

31.07.2024 позивач у зв`язку з відсутністю будь-якої відповіді на заяву, звернувся з заявою та просив письмово повідомити реєстраційний номер, за яким зареєстровано заяву, дату розгляду заяви та доданих до неї документів комісією, прийняте комісією рішення та номер протоколу, яким оформлено рішення комісії.

06.08.2024 позивач отримав лист відповідача від 26.07.2024 № ю/9095, у якому повідомляється, що чинним законодавством передбачена саме особиста подача заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або копій таких документів, засвідчених в установленому порядку передбачених додатком 5, тому заява з додатками від 11.07.2024 залишена без опрацювання.

Листом відповідача від 09.08.2024 № ю/10116 повідомлено, що запит про надання інформації від 31.07.24 отримано відповідачем 05.08.24, про результати розгляду заяви від 11.07.2024 повідомлено листом від 26.07.2024 № ю/9095.

12.08.2024 позивач надіслав відповідачу лист та просив розглянути у встановленому законом порядку заяву від 11.07.2024 та у передбачений законом спосіб прийняти по ній передбачене законом рішення.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви від 11.07.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому строк дії режиму воєнного стану продовжувався та діє і на час розгляду справи.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, статтею 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, згідно частини 7, 8 статті 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. (пункт 59 Порядку № 560).

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов`язаний має право на особисте подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Порядком № 560 не надано права начальникам районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу) одноособово залишати без опрацювання подані документи, оформлюючи це листом, з підстав недотримання військовозобов`язаним порядку звернення із заявою, визначеного абзацом першим пункту 58 Порядку № 560.

Однак, як вбачається з наявних у справі матеріалів, заяву позивача та додані до неї документи по суті поставленого позивачем питання комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично не було розглянуто, а листом від 26.07.2024 № ю/9095 повідомлено позивача про залишення документів без опрацювання, оскільки ним не дотримано порядку звернення, визначеного абзацом першим пункту 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, щодо особистої подачі заяви.

Встановлені обставини справи доводять, що відповідачем за результатами розгляду вказаної вище заяви позивача не прийнято відповідного рішення та не оформлено для позивача відстрочки від призову під час мобілізації або обґрунтованої відмови в її наданні. Роз`яснення відповідача про необхідність особистої подачі заяви та документів, які дають право на відстрочку від призову, не узгоджуються зі вказаними вище передбаченими законом підставами та способом дій такого суб`єкта владних повноважень щодо обов`язку винести акт владно-управлінського характеру (рішення).

Таким чином, у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, за результатами розгляду звернень військовозобов`язаних, що відповідно, входить до його виключної компетенції.

З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів, рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову не прийняв, а направив інформаційний лист від 26.07.2024, який не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке породжує юридичні наслідки.

Суд звертає увагу, що обов`язок особисто подати, не є тотожним обов`язку особисто прибути, при цьому ні Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», ні Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ні Порядок № 560 не зобов`язують військовозобов`язаного особисто прибувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для реалізації права на відстрочення від призову під час мобілізації з підстав, передбачених статтею 23 Закону № 3543-ХІІ.

Таким чином, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на думку суду, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Варто зазначити, що при прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити.

У цьому випадку вказана бездіяльність стосується саме не прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що свідчить про її протиправність.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та надані матеріали до позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зареєстрованої за вхідним №6332/ю від 15.07.2024.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 у семиденний термін розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.07.2024 у відповідності до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, та за результатами розгляду якої прийняти рішення по суті поданої заяви.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складено 06.11.2024.

Суддя Б.В. Богатинський