3 Jul 2025

Харківський окружний адміністративний суд 30.06.25 прийняв рішення: Зобов'язати ТЦК внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання чоловіка непридатним до військової служби за висновком ВЛК в

Адвокат Валерій Макеєв

Чоловіка було визнано непридатним до військової служби ще у 2007 році. Та, після оновлення даних в Резерв +, чоловік з’ясував, що він тепер «військовозобов’язаний». З цією «бідою» - звісно ж, до суду.

ТЦК зазначав, що «То було давно і не правда» - то було «непридатний для мирного часу».

Суд, задовольняючи позов, вказав, що ТЦК не підтвердив, що у 2007 році Позивач був визнаний Непридатним виключно для мирного часу, а тому- всі сумніви на користь громадянина), і суд зобов’язав ТЦК та СП внести відомості до Реєстру про визнання чоловіка непридатним до військової служби та виключення із військового обліку.

Мотиви суду:

Суд зазначає, що станом на дату проходження позивачем ВЛК - 04.03.2007 було чинним Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затверджене Наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2.

Так, військовий квиток позивача містить запис про те, що позивач виключений з військового обліку за гр. І ст. 30 «а», визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку.

Висновок щодо непридатності до військової служби у мирний час, обмеженої придатності у воєнний час за статтею 30 передбачено лише для ст. 30 «б».

Проте, як зазначалося, із запису у військовому квитку серії НОМЕР_3 убачається, що висновок комісією зроблено саме за ст. 30 «а».

За таких обставин, твердження відповідача про те, що позивач був визнаний обмежено придатним, не узгоджується з наявними у матеріалах справи доказами.

З огляду на викладене, у відповідача були відсутні підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів запису про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний.

Твердження відповідача про те, що 16.03.2007 призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби в мирний час не підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, відповідачем до матеріалів справи не надано висновку призовної комісії від 16.03.2007Ю тоді як позивачем надано до суду в якості доказу копію військового квитка, в якому зазначено про визнання його непридатним і про зняття та виключення з військового обліку.

Крім того, відсутні підстави для повторного проходження позивачем ВЛК, оскільки згідно даних військово-облікового документу позивача серії АВ №505746 останній визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку, а отже не є військовозобов`язаним.

З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний був внести відомості в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про позивача, а саме те, що останній виключений з військового обліку у зв`язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку з відміткою «виключений з військового обліку», що зроблено не було.

Суд вважає, що зазначеною бездіяльністю порушені права позивача, адже внесення даних до Реєстру про його непридатність до військової служби породжує для нього певні юридичні наслідки, на які позивач має обґрунтоване право розраховувати, але які не настали.

Підсумовуючи наведе, суд приходить до висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час за висновком ВЛК від 16.03.2007 та про перебування його на військовому обліку, є протиправними.

Таким чином, відповідач всупереч приписам закону своєю протиправною бездіяльністю не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме не вніс належних відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку.

Суд вирішив:

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби за висновком ВЛК від 04.03.2007 та про виключення його з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби за висновком ВЛК від 04.03.2007 та про виключення його з військового обліку.

Повний текст судового рішення:

Категорія справи № 520/8641/25: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Надіслано судом: 30.06.2025. Зареєстровано: 01.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2025.

Номер судового провадження: П/520/10605/25

Державний герб України

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2025 р. № 520/8641/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час за висновком ВЛК від 16.03.2007 р. та про перебування його з військового обліку;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби за висновком ВЛК від 04.03.2007 р. та про виключення його з військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби за висновком ВЛК від 04.03.2007 р. та про виключення його з військового обліку.

В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання позивача непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час за висновком ВЛК та про перебування його з військового обліку; а також про визнання позивача непридатним до військової служби за висновком ВЛК та про виключення його з військового обліку, є протиправними.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (наразі ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

У 2007 році комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач був визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за гр. I ст. 30 «а» розкладу хвороб і знятий з виключенням з військового обліку, що підтверджується данними з військового квитка позивача.

В адміністративному позові позивач посилається на те, що він не мав військово-облікового документа, а мав лише довідку, тому в 2019 році за його зверненням до відповідача позивачу було оформлено військовий квиток, в який було внесено запис про визнання непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку. Позивач сформував еВОД через портал «Дія» і виявив, що в реєстрі інформація про нього відсутня.

Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом № 26/03/25 від 26.03.2025 з проханням повідомити причини невнесення інформації про ОСОБА_1 в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зокрема про його висновок ВЛК про непридатність та виключення з обліку.

Після отримання запиту ІНФОРМАЦІЯ_4 вніс в реєстр інформацію про висновок ВЛК про визнання ОСОБА_1 обмежено придатним від 16.03.2007 р. та перебування його на обліку.

04 квітня 2025 р. позивачем було направлено засобами поштового зв`язку заяву до відповідача заяву про виправлення інформації, а саме внесення до реєстру інформації про визнання його непридатним за висновком ВЛК від 04.03.2007 та про виключення його з обліку.

Крім того, представником позивача 04 квітня 2025 р. було подано засобами поштового зв`язку, а також електронною поштою скаргу до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Листом від 31 березня 2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив, що згідно облікових даних ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , як солдат запасу, з 21.05.2007. 16.03.2007 призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Знятий з військового обліку призовників, та переданий на військовий облік військовозобов`язаних. Інформація щодо ОСОБА_2 внесена до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Для приведення у відповідність даних військово-облікового документа даним Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 необхідно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_9 в зручний час в межах часу роботи з громадянами.

Також відповідачем повідомлено, що відповідно до Закону України від 12.02.2025 №4235-IX, громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом № 07/04/25 від 07.04.2025 про надання належним чином засвідченої копії висновку ВЛК ОСОБА_1 від 16.03.2007 р., на який посилається ТЦК та СП.

Листом вих. № 4/1130 від 31.03.2025 відповідач повідомив позивача, що внесення відомостей про виключення з військового обліку на підставі рішень військово-лікарських комісій здійснюється за наявності відповідних підтверджуючих документів ВЛК. Внесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі записів у військово-облікових документах військовозобов`язаних без документів, які послужили підставою для внесення відповідних записів, є неправомірним. Зважаючи на вищевикладене, у зв`язку зі знищенням документів за відповідний період, які могли бути підставою для внесення записів про зняття ОСОБА_1 з військового обліку до військово-облікового документа останнього, відповідачем рекомендовано пройти повторний медичний огляд з метою визначення ступеню придатності до військової служби.

Позивач в адміністративному позові посилається на те, що він був виключений з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби, а тому відповідач зобов`язаний був внести відповідну інформацію в Єдиний державний реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, але протиправно не зробив цього. При цьому відповідач вніс в реєстр інформацію, яка не відповідає дійсності про перебування на обліку та визнання за висновком ВЛК обмежено придатним.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017(далі за текстом - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (стаття 2 Закону № 1951-VIII).

Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною 5статті 5 Закону №1951-VIIIпередбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9статті 5 Закону № 1951-VIII).

За змістом статті 6 Закону № 1951-VIIIдо Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях. (стаття 8 Закону № 1951-VIII)

Відповідно до статті 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

На виконання частини 1статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3статті 14 Закону № 1951-VIII).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.

Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім іншого:

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд зазначає, що Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» так і Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, покладає обов`язок на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вносити до Реєстру передбачені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В пункті 4 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів зазначено, що основними засадами ведення Реєстру є обов`язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 6статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Судом встановлено, що 04.03.2007 призовною (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач був визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за гр. I ст. 30 «а» розкладу хвороб і знятий з виключенням з військового обліку.

Відомості про непридатність та виключення з військового обліку були занесені до військового квитка позивача серії НОМЕР_3 .

Відтак, оскільки позивач був виключений ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби згідно висновку ВЛК, відповідач зобов`язаний був внести відповідну інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Оскільки у відповідача не було законних підстав для внесення вказаних даних до реєстру, суд вважає, що останній допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби за висновком ВЛК від 04.03.2007 та про виключення його з військового обліку.

Обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, може створювати негативні наслідки для позивача у майбутньому.

Тому суд констатує, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо позивача, яка полягає у невнесенні відомостей про виключення позивача з військового обліку до Реєстру.

Отже, встановивши наявність законних підстав внести відповідні відомості про позивача до Реєстру, суд прийшов до висновку про задоволення позову щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби за висновком ВЛК від 04.03.2007 р. та про виключення його з військового обліку, суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову у частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази на підтвердження правомірності дій та докази, долучені в обґрунтування позову, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову відповідно до вищенаведених мотивів.

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за висновком ВЛК від 16.03.2007 та про перебування його на військкому обліку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 червня 2025 року.

СуддяН.А. Полях