3 Apr 2026

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД (30.03.26) задовольнив позов чоловіка, на утриманні якого перебуває троє дітей, вказавши, що належним доказом утримання дитини «в межах інших правовідносин» є сплата аліментів на утримання цієї дитини.

Адвокат Валерій Макеєв

Те, що доказуванню для отримання відстрочки «по утриманню трьох дітей» є саме факт утримання, говорилось неодноразово. Родзинкою цієї справи є відмова ТЦК із посиланням на те, що народження сина від «інших правовідносин» відбулось в мальовничій провінції Флоренція Республіка Італія. Можливо, ТЦК не сподобалась Флоренція, але підставою відмови вказано, що переклад свідоцтва про народження має бути нотаріально посвідченим і з нашим апостилем. Суд же вказав, що належним доказом є той факт, що заявник для утримання цієї дитини сумлінно сплачує аліменти).

Повний текст

Категорія справи № 300/101/26: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Надіслано судом: 30.03.2026. Зареєстровано: 01.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 02.04.2026.

Номер судового провадження: П/300/119/26

Державний герб України

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2026 р. справа № 300/101/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , просить:

визнати неправомірними та протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягають у відмові у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відповідно до військового квитка, як військовозобов`язаний перебуває на обліку в першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 . 10.10.2013 в провінції Флоренція Республіка Італія народився ОСОБА_2 , який за Івано-Франківського міського суду від 25.09.2015 був визнаний рідною дитиною позивача. Факт народження ОСОБА_3 підтверджують копії виписки з акту про народження дитини з апостилем. В період з 21.09.2024 по даний час позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В шлюбі у них народилося двоє дітей, які є неповнолітніми. Отже, позивач є батьком трьох неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні. На підставі наведеного відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII позивач звернувся до відповідача через Богородчанський ЦНАП та застосунок ДІЯ із відповідно заявою, додав усі відповідні документи, які підтверджують його право на отримання відстрочки від призову за мобілізацією, проте отримав відмову. Підстава відмови - позивачем було надано виписку з акту про народження його дитини, яка не містить належного апостиля не відповідає вимогам чинного законодавства України. Підстави для надання позивачу відстрочки від мобілізації відсутні. Вважаючи протиправними дії відповідача, щодо відмови у наданні відстрочки від мобілізації позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов до суду через систему "Електронний суд" 27.01.2026. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що 10.11.2025 ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу по мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII вх. № 2024 від 10.11.2025, у зв`язку із перебуванням на утримані 3-х неповнолітніх дітей. Проте до пакету документів не було додано оригіналу нотаріально завіреного документа про народження ОСОБА_3 із проставленим апостилем. Надалі у зв`язку із відсутністю оригіналу нотаріально завіреного документа про народження ОСОБА_3 із проставленим апостилем за рішенням комісії з питань відстрочок ІНФОРМАЦІЯ_6 позивачу було відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу по мобілізації. Відмова оформлена згідно вимог абз. 7 п. 60 Постанови № 560 повідомленням № 2/332 від 12.11.2025. Процедура розгляду питання надання відстрочки позивачу відбувалася в межах та в порядку передбаченому законами України. Позивач надав посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_6 копію нотаріально завіреної виписки з акту про народження ОСОБА_3 виданого в провінції Флоренція Республіка Італія. Проте на вимогу посадових осіб 1-го відділу не надав оригінал нотаріально завіреної виписки з акту про народження ОСОБА_3 виданого в провінції Флоренція Республіка Італія з мокрою печаткою нотаріуса. Дана виписка з акту про народження ОСОБА_3 не відповідає вимогам щодо оформлення офіційних документів, чинним на території. Свідоцтва про народження ОСОБА_3 надано не було. Окрім цього згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 має тільки 3 дитини і одна з яких повнолітня.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , військовозобов`язаний, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Наказам командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 30.11.2024 № 180-РС позивача звільнено з військової служби в запас за пп. "г" п. 2 ч. 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII (за сімейними обставинами - перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці) (а.с. 31).

Через Богородчанський ЦНАП та застосунок ДІЯ позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 05.11.2025 реєстраційний номер 20251105-77464 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII у зв`язку з перебуванням на утриманні трьох дітей віком до 18 років. До вказаної заяви долучені: свідоцтва про народження, рішення суду або інші документи про утримання дитини. PDF; дані з ЄРБ про відсутність стягнення аліментів. PDF; документи, що підтверджують сімейні зв`язки батьків або відсутність осіб, зобов`язаних утримувати дітей. PDF; військовий квиток. PDF; паспорт та витяг. PDF (а.с. 21).

За результатами розгляду заяви позивача протоколом від 12.11.2025 № 47 Комісія з питань надання та оформлення відстрочки, відмови у наданні відстрочки, продовження терміну її дії, скасування (зміни) раніше прийнятого рішення, при першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причинами відмови зазначено, що у ході розгляду поданих позивачем документів встановлено, що позивач надав два свідоцтва про народження дітей, а також виписку з акту про народження, видану Республікою Італія, яка не містить належного апостиля та не відповідає вимогам щодо оформлення офіційних документів, чинним на території України. Свідоцтва про народження ОСОБА_3 надано не було. ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав позивачу Повідомлення від 12.11.2025 № 2/332 про відмову у наданні відстрочки (Додаток 7 до Порядку № 560) (а.с. 22, 23).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2015 року у справі № 344/6723/14-ц, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про встановлень батьківства та стягнення аліментів задоволено частково. Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 жителя АДРЕСА_1 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який народився в провінції Флоренцію Республіка Італія. Вирішено стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 жителя АДРЕСА_1 , аліменти в користь ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 розмірі 600 гривень щомісячно, до досягнення ним повнолітня. Стягнення аліментів розпочати з 13 травня 2014 року. В задоволенні решти вимог позову відмовити (а.с. 26-29).

Згідно частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до довідки Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.11.2025 № 12.2-25/19210 аліменти по виконавчому провадженні № АСВП 74561827 з примусового виконання виконавчого листа № 338/1537/23 виданого 21.03.2024 Богородчанським районним судом про стягнення із позивача на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 аліменти в розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 сплачуються в повному обсязі та станом на 05.11.2025 року заборгованості немає (а.с. 20).

Згідно свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 , Свідоцтв про народження Серії НОМЕР_3 , Серії НОМЕР_4 з 21.09.2024 позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в шлюбі у них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; донька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с. 9-11).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до частин 5, 9 статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією РФ проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та триває дотепер.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно з пунктом 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно частини 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації врегульована статтею 23 Закону № 3543-XII.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.

Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

У відповідності до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання. Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних. Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Згідно пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII передбачений Додатком 5 до Порядку № 560, відповідно до якого документи, що підтверджують право на відстрочку зокрема осіб, визначених п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII:

свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов`язаного виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів:

свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше);

рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні;

свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);

інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов`язаного за категорією стягнення (характером зобов`язання) "стягнення аліментів" з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки.

Отже, у Порядку № 560 визначено вичерпний перелік документів, який повинен надати військовозобов`язаний для отримання відстрочки, а саме: 1) свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства саме військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного (за наявності); 2) один із документів, що підтверджує факт утримання військовозобов`язаним своїх трьох і більше дітей.

Згідно ч. 1 ст. 180, ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд наголошує, що закони України мають вищу юридичну силу ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, саме нормою Закону № 3543-XII передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Отже, передбачені умови для надання військовозобов`язаному відстрочки від призову:

- наявність на утриманні 3-х та більше дітей віком до 18 років;

- відсутність заборгованості із сплати аліментів.

Як встановлено, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.09.2015 у справі № 344/6723/14-ц, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про встановлень батьківства та стягнення аліментів задоволено частково. Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 жителя АДРЕСА_1 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який народився в провінції Флоренцію Республіка Італія. Вирішено стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 жителя АДРЕСА_1 , аліменти в користь ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 розмірі 600 гривень щомісячно, до досягнення ним повнолітня. Стягнення аліментів розпочати з 13 травня 2014 року. В задоволенні решти вимог позову відмовити (а.с. 26-29).

Отже, не потребує доказуванню при розгляді цієї справи обставина про те, що: позивач є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який народився в провінції Флоренцію Республіка Італія, оскільки вказана обставина встановлена рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.09.2015 у справі № 344/6723/14-ц, яке набрало законної сили.

Наведене свідчить, що на утриманні позивача перебуває троє дітей віком до 18 років.

При цьому, відповідно до довідки Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.11.2025 № 12.2-25/19210 аліменти по виконавчому провадженні № АСВП 74561827 з примусового виконання виконавчого листа № 338/1537/23 виданого 21.03.2024 Богородчанським районним судом про стягнення із позивача на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 аліменти в розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 сплачуються в повному обсязі та станом на 05.11.2025 року заборгованості немає (а.с. 20).

За результатами розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII у зв`язку з перебуванням на утриманні трьох дітей віком до 18 років, Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 протоколом від 12.11.2025 № 47 ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причинами відмови зазначено, що у ході розгляду поданих позивачем документів встановлено, що позивач надав два свідоцтва про народження дітей, а також виписку з акту про народження, видану Республікою Італія, яка не містить належного апостиля та не відповідає вимогам щодо оформлення офіційних документів, чинним на території України. Свідоцтва про народження ОСОБА_3 надано не було. ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав позивачу Повідомлення від 12.11.2025 № 2/332 про відмову у наданні відстрочки (Додаток 7 до Порядку № 560) (а.с. 22, 23).

З огляду на вищенаведене, оскільки передбачені Законом № 3543-XII умови для надання військовозобов`язаному відстрочки від призову: наявність на утриманні 3-х та більше дітей віком до 18 років; відсутність заборгованості із сплати аліментів, суд дійшов до висновку, що відповідач заяву позивача належним чином не розглянув та не здійснив перевірку наявності (відсутності) підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII за доданими документами.

Відтак, оскаржуване рішення щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, належним способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань надання та оформлення відстрочки, відмови у наданні відстрочки, продовження терміну її дії, скасування (зміни) раніше прийнятого рішення при ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене протоколом від 12.11.2025 № 47 про відмову у надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 та зобов`язання Комісію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.11.2025 реєстраційний номер 20251105-77464 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої у цьому судовому рішенні.

Керуючись частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Так, п. 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних

Отже, Комісія з питань надання та оформлення відстрочки, відмови у наданні відстрочки, продовження терміну її дії, скасування (зміни) раніше прийнятого рішення при першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_13 має виключну компетенцію в питаннях оформлення відстрочки від мобілізації.

Відтак, суд приходить до висновку про зобов`язання Комісію з питань надання та оформлення відстрочки, відмови у наданні відстрочки, продовження терміну її дії, скасування (зміни) раніше прийнятого рішення при ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої у цьому судовому рішенні.

Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частин 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1000,00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань надання та оформлення відстрочки, відмови у наданні відстрочки, продовження терміну її дії, скасування (зміни) раніше прийнятого рішення при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 12.11.2025 № 47 про відмову у надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 .

Зобов`язати Комісію з питань надання та оформлення відстрочки, відмови у наданні відстрочки, продовження терміну її дії, скасування (зміни) раніше прийнятого рішення при ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.11.2025 реєстраційний номер 20251105-77464 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої у цьому судовому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ) сплачений судовий збір в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.