11 Jul 2024

Кандидата педагогічних наук ТЦК таки мобілізував. Суд вказав, що це незаконно, але рапорт щодо звільнення має розглядати вже командир військової частини, де служить Доцент)

Адвокат Валерій Макеєв

оскільки позивач не належить до резервістів в контексті статей 261, 262 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» і є військовозобов`язаним, позивач був незаконно призваний на такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, відстрочка від якої надається на підставах, передбачених частиною другою статті 23 Закону № 3543-ХІІ (в редакції чинній на момент призову).

Зазначений висновок підтверджується і змістом підпункту 1 пункту 252 Положення № 1153/2008, відповідно до якого у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду, зокрема: 1) проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також прийом громадян на військову службу за контрактом.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 23 Закону № 3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, зокрема, наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Як вже зазначалося судом, довідкою Мукачівського державного університету від 29 липня 2022 року № 871 підтверджується, що позивач станом на день призову працює на посаді науково-педагогічного працівника в Мукачівському державному університеті та ОСОБА_1 присуджено науковий ступінь кандидата педагогічних наук та у 2021-2022 навчальному році навантаження становить 1,0 ставки (а.с.34).

Суд постановив: Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 розглянути, з урахуванням висновків суду, рапорти ОСОБА_1 від 21 червня 2022 року, 23 липня 2022 року та від 01 вересня 2022 року щодо звільнення його зі служби із Збройних Сил України в запас з підстав визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».

Текст рішення суду від 3.07.24

Категорія справи № 260/4596/22: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.

Надіслано для оприлюднення: 04.07.2024. Зареєстровано: 05.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2024.

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2024 рокум. Ужгород№ 260/4596/22

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позов до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач), Військової частини НОМЕР_3 (далі відповідач 2), в якому просив:

1) прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін;

2) визнати протиправним та скасувати наказ №57 від 26.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині: 1.1. Призвати з 26.02.2022 року та направити для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період військовозобов`язаних відповідно до поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані і відправлені в складі команд №№..., А7084, ... (додаток 1). Додаток 1. Поіменний список військовозобов`язаних (резервістів), які відправленні ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі команди № НОМЕР_3 . ... 26. солдат ОСОБА_1 ;

3) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 капітана о/п ОСОБА_2 від 26.02.2022 №3 в частині нижчепойменованих військовозобов`язаних, які прибули із районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до мобілізаційного плану, вважати призначеними, зарахувати до списків особового складу та на всі види забезпечення: 1.29. Солдата запасу ОСОБА_1 , - Стрільцем стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, I30C-100915A. Вважати таким, що з "26" лютого 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Встановити оклад за посадою 2730 (дві тисячі сімсот тридцять) гривень на місяць, тарифний розряд 4, шпк "солдат". Виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 289% місячного грошового забезпечення, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;

4) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 капітана о/п ОСОБА_3 від 22.06.2022 №111 5. Відповідно до пунктів 82 та 257 Положення про проходження громадян України військової служби у Збройних Силах України нижчепойменованих осіб солдатського складу НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил України увільнити від займаних посад і призначити до НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони цього самого регіонального управління: солдат ОСОБА_1 , стрілець 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти ВОС- 100915А. Вважати таким, що з "22" червня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Встановити оклад за посадою 2730 (дві тисячі сімсот тридцять) гривень на місяць, тарифний розряд 4, шпт "солдат". Виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 289 % щомісячного грошового забезпечення, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;

5) оплату судового збору покласти на відповідачів в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та військової частини НОМЕР_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.1-9).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 з 01 вересня 2009 року по 26 лютого 2022 року працював на посаді науково-педагогічного працівника в Мукачівському державному університеті (далі - МДУ) і на час звернення до суду за ним зберігається посада та місце роботи в МДУ. Рішенням Атестаційної колегії від 29.09.2015 р. №4/02-Д, позивачеві присвоєно звання доцента кафедри англійської філології та методики викладання іноземних мов. На підставі рішення вченої ради МДУ від 29.11.2029, відповідно до Наказу МДУ від 18.12.2019 №704-к позивача призначено на посаду доцента кафедри англійської філології та методики викладання іноземних мов з 23.12.2019 року по 22.12.2023 року. Крім того, згідно протоколу №13 від 24.01.2022 засідання вченої ради Мукачівського державного університету позивачеві затверджено тему докторської дисертації «Теорія і практика іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей на засадах автономного підходу у закладах вищої освіти» на здобуття наукового ступеня доктора наук у галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальність 011 Освітні, педагогічні науки. Однак, 25 лютого 2022 року позивач отримав телефонний дзвінок від юриста МДУ ОСОБА_4 , який веде облік військовозобов`язаних. Під час розмови, ОСОБА_4 повідомив позивача що згідно розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 №12, останньому необхідно 26 лютого 2022 року вранці з`явитися з паспортом та військовим квитком до ІНФОРМАЦІЯ_1 для перевірки документів.

26 лютого 2022 року позивач з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 з паспортом та військовим квитком. Працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки оглянули документи позивача та наказали зачекати подальших розпоряджень на території ТЦК. Під час перевірки документів позивач повідомив працівникам відповідача 1, що являюся науково-педагогічним працівником в Мукачівському державному університеті, у 2013 році йому присуджено науковий ступінь кандидата педагогічних наук, а у 2015 році присвоєно вчене звання доцента та просив надати можливість відлучитися додому, щоб надати посадовим особам ТЦК на підтвердження згадані документи. Однак, можливості відлучитися за документами йому не надали, натомість працівники відповідача 1 повідомили, що позивач призваний та повинен негайно пройти до транспорту для переміщення до військової частини НОМЕР_3 .

З наказом про призов, як стверджує позивач, його не ознайомлювали. З витягом з Наказу №57 від 26.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 вперше ознайомився 03 листопада 2022 року після його отримання представником позивача ОСОБА_5 на адвокатський запит від 11.10.2022.

Так, згідно витягу з Наказу №57 від 26.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25 лютого 2022 року №24 «Про введення загальної мобілізації», відповідно до Законів України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави призвати з 26.02.2022 року та направити для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період військовозобов`язаних відповідно до поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані і відправлені в складі команд №№..., А7084, ... (додаток 1). Додаток 1. Поіменний список військовозобов`язаних (резервістів), які відправленні ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі команди № НОМЕР_3 . ... 26. солдат ОСОБА_1 .

Згідно витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_3 капітана о/п ОСОБА_2 від 26.02.2022 №3 нижчепойменованих військовозобов`язаних, які прибули із районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до мобілізаційного плану, вважати призначеними, зарахувати до списків особового складу та на всі види забезпечення: 1.29. Солдата запасу ОСОБА_1 , - Стрільцем стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, ВОС-100915А. Вважати таким, що з « 26» лютого 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_3 капітана о/п ОСОБА_3 від 22.06.2022 №111 5. Відповідно до пунктів 82 та 257 Положення про проходження громадян України військової служби у Збройних Силах України нижчепойменованих осіб солдатського складу НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил України увільнити від займаних посад і призначити до НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони цього самого регіонального управління: солдат ОСОБА_1 , стрілець 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти ВОС-100915А. Вважати таким, що з « 22» червня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Вперше у позивача з`явилася можливість надати копії документів на підтвердження того, що він являється науково-педагогічним працівником в Мукачівському державному університеті, лише у червні 2022 року, коли згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 15.06.2022 №104 позивачеві надали відпустку з 15 червня 2022 року по 24 червня 2022 року. Так, рапортами від 21 червня 2022 року, 23 липня 2022 року, 01 вересня 2022 року позивач просив звільнити його з лав Збройних Сил України у зв`язку з тим, що являється викладачем і дійсно працюю на посаді доцента кафедри англійської мови та літератури в Мукачівському державному університеті із навантаженням 1,0 ставки. Однак, ні на його заяву 26 лютого 2022 року про те, що працює на посаді доцента кафедри англійської мови та літератури Мукачівського державного університету, ні на рапорти з долученими на підтвердження документами, відповідач 1 та відповідач 2 не вжили жодних заходів.

Станом на день звернення до суду відповідачем 1 та відповідачем 2 не вжито жодних заходів щодо розгляду поданих позивачем рапортів, не прийнято жодних рішень та не вжито дій щодо протиправних рішень (наказів) відповідача 1 та відповідача 2 про призов ОСОБА_1 під час мобілізації в порушення вимог статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позивач вважаючи такі дії відповідачів протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачам в разі заперечення проти позову подати до суду письмові відзиви (а.с.43-45).

Військовою частиною НОМЕР_3 на адресу суду скеровано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вбачається, що відповідач 2 заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Видаючи оскаржуваний наказ про зарахування позивача за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_3 (далі в/ч НОМЕР_3 ), відповідач 2 розумно і об`єктивно виходив з того, що направляючи особу до в/ч НОМЕР_3 , відповідачем 1 здійснені всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав, звільняючих позивача від призову на військову службу. Відповідач 2 не мав права не зарахувати позивача до списків особового складу в/ч НОМЕР_3 , адже мав беззаперечні правові підстави для видання оскаржуваного ОСОБА_1 наказу, повідомлені відповідачем 1 відповідно до актів чинного законодавства в оборонній та мобілізаційній сферах.

Крім того, згідно з абз. 2 п. 2.8. розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 року № 333, зареєстровано ним в Міністерстві юстиції України 12.06.2022 року за № 611/25388 зарахування до списків військової частини прибулого особового складу є для військовослужбовців іменні списки команд, приписи та документи, що посвідчують особу військовослужбовця. У свою чергу п. 9 зазначеного Положення на відповідача-1 покладено здійснення призову громадян на військову службу. У розумінні п.п. 97 - 98 Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 року № 100 формування зазначених команд і їх списків покладено на районні центри комплектування та соціальної підтримки. Виходячи із цього, командир в/ч НОМЕР_3 не міг відмовити в зарахуванні позивача до списків особового складу зазначеної військової частини.

Щодо оскаржуваного наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 22.06.2022 року №111-5, відповідач 2 наголосив, що зазначений наказ видано у зв`язку зі змінами у штатно-посадових категоріях військової частини і носить суто технічний характер, тому до предмету спору не має стосунку і не заслуговує на увагу. Крім зазначеного, позивач просить суд визнати протиправними накази командира військової частини НОМЕР_3 від 26.02.2022 №3 та від 22.06.2022 року № 111-5, але, в той же час не доводить позовною заявою, в чому саме полягає протиправність зазначених розпорядчих актів з посиланням на відповідні правові норми (а.с.50-54).

Позивач скористався своїм правом та подав відповідь на відзив Військової частини НОМЕР_3 . Згідно змісту відповіді на відзив вбачається, що останній заперечує проти доводів наведених у відзиві та просить суд позов задовольнити (а.с.58-64).

ІНФОРМАЦІЯ_5 також надіслано на адресу суду відзив на позов. Як вбачається зі змісту відзиву, відповідач 1 не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. У відзиві відповідач 1 пояснив, що на виконання Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», 26 лютого 2022 року громадянин ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 , подав заяву про відмову від медичного огляду, вважає себе здоровим для проходження служби, скарг на стан здоров`я не заявляв. Був оглянутий лікарями відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року № 402 та розпорядження військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24.02.2022 року № М8 ДСК. Під час проходження медичного огляду скарг та заяв не подавав. Жодних документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 не надав. Із заявами, скаргами, клопотаннями - до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в момент призову, не звертався. Тобто, лише після визнання медичною комісією особи придатною до військової служби у воєнний час, особа може звертатись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання відстрочки. Позивач цього не робив. А тому, 26 лютого 2022 року був призваним для проходження військової служби під час мобілізації у військову частину НОМЕР_3 .

Відповідач 1 вважає дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову позивача для проходження військової служби під час мобілізації були правомірними та законними.

Враховуючи викладене вище, відповідач 1 вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог (а.с.81-83).

Позивач скористався своїм правом та подав відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно змісту відповіді на відзив вбачається, що останній заперечує проти доводів наведених у відзиві та просить суд позов задовольнити (а.с.89-94).

Відповідач 1 скористався своїм правом і подав до суду письмові заперечення на відповідь позивача на відзив (а.с.100-103).

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Мукачівським MB УМВС України в Закарпатській області від 08 грудня 1995 року (а.с.11, 12).

З матеріалі справи вбачається, що позивач з 01 вересня 2009 року на та момент його призову на військову службу, працював на посаді науково-педагогічного працівника в Мукачівському державному університеті і на час звернення до суду за ним зберігається посада та місце роботи у вищезазначеному університеті, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки Мукачівського державного університету № 871 від 29 липня 2022 року (а.с.34).

Судом також встановлено, що Рішенням Атестаційної колегії від 29 вересня 2015 року № 4/02-Д, ОСОБА_1 присвоєно звання доцента кафедри англійської філології та методики викладання іноземних мов, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією атестату 12ДЦ №044097 (а.с.37).

Згідно наказу Мукачівського державного університету від 18 грудня 2019 року за №704-к, ОСОБА_1 на підставі рішення вченої ради Мукачівського державного університету від 29 листопада 2019 № 4 було призначено на посаду доцента кафедри англійської філології та методики викладання іноземних мов з 23 грудня 2019 року по 22 грудня 2023 року (а.с.38).

Ба більше, згідно витягу протоколу № 13 від 24 січня 2022 року засідання вченої ради Мукачівського державного університету позивачеві затверджено тему докторської дисертації «Теорія і практика іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей на засадах автономного підходу у закладах вищої освіти» на здобуття наукового ступеня доктора наук у галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальність 011 Освітні, педагогічні науки (а.с.35).

Судом також встановлено, що 31 травня 2013 року на підставі рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.05.2013 року ДК №014040, ОСОБА_1 присуджено науковий ступінь кандидата педагогічних наук, що підтверджується Дипломом кандидата наук (а.с.36).

На підставі рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29 вересня 2015 року позивачеві присвоєно вчене звання доцента, що підтверджується Атестатом доцента 12ДЦ №044097 (а.с.37).

Як слідує з матеріалів справи, 26 лютого 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_5 було призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, зокрема військовозобов`язаного (резервіста) солдата ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 57 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації» (а.с.31).

Згідно витягу з Наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 26 лютого 2022 року № 3 солдата запасу ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та всіх видів забезпечення на посаду - стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, ВОС-100915А (а.с.32).

Судом з матеріалі справи встановлено, що позивачем тричі подано рапорти на звільнення з військової служби, а саме 21 червня 2022 року, 23 липня 2022 року та 01 вересня 2022 року (а.с.39-41).

Згідно змісту вищевказаних рапортів, ОСОБА_1 клопотав перед командиром військової частини НОМЕР_3 , в якій на день звернення до суду проходить військову службу, щодо звільнення його з лав Збройних Сил України у зв`язку з тим, що він дійсно працює на посаді доцента в Мукачівському державному університеті.

Однак, рапорти позивача, на його думку, не розглянуті належним чином відповідачем 2.

Згідно відмітки на рапорті позивача від 01 вересня 2022 року, посадовими особами військової частини НОМЕР_3 зазначено, що вказані ОСОБА_1 обставини не є підставою для звільнення з військової служби та рекомендованого останньому звернутися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом (а.с.41).

Так, на думку позивача, ІНФОРМАЦІЯ_5 та Військовою частиною НОМЕР_3 не вжито жодних заходів щодо розгляду поданих ним рапортів, не прийнято жодних рішень та не вжито дій щодо протиправних рішень (наказів) з приводу звільнення його з лав Збройних Сил України, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Згідно витягу з Наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 лютого 2022 року № 57 на виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25 лютого 2022 року № 24 «Про введення загальної мобілізації», відповідно до Законів України «Про військовий обов`язок і військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави солдат ОСОБА_1 призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період у складі команди № НОМЕР_3 .

Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Зокрема, статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону, зокрема, рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Таким спеціальним законом в контексті пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України є, зокрема, Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами, далі - Закон № 3543-ХІІ), згідно статті 10 якого Верховна Рада України відповідно до Конституції України здійснює законодавче регулювання питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, визначає відповідні видатки з Державного бюджету України, затверджує протягом двох днів з моменту звернення Президента України укази про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію.

Згідно абзацу 8 частини першої статті 11 Закону № 3543-ХІІ відповідно до повноважень, визначених Конституцією України, Президент України, зокрема, приймає рішення про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію та про демобілізацію із внесенням їх на затвердження Верховною Радою України.

Згідно абзацу 1 пункту 253 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (зі змінами, далі - Положення № 1153/2008), призови на військову службу військовозобов`язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а резервістів - командирами військових частин на підставі указів Президента України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

За обставинами справи, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами, далі - Указ № 64/2022), затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні воєнний стан введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і на даний час його продовжено і не припинено та не скасовано, а законним Указом № 65/2022 оголошено загальну мобілізацію.

Таким чином, відповідно до абзацу 5 статті 1 Закону № 3543-ХІІ, статті 1 Закону України «Про оборону України», Указу № 64/2022 та Указу № 65/2022, затверджених відповідними законами, на момент виникнення спірних правовідносин щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в Україні був саме особливий період.

Частина шоста статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачає 2 види військової служби в особливий період, якими є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Зазначеній нормі кореспондує пункт 2 Положення № 1153/2008, відповідно до якого громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба), зокрема, за призовом, за яким громадяни проходять, зокрема, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно абзацу 1 частини першої статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином, оскільки позивач не належить до резервістів в контексті статей 261, 262 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» і є військовозобов`язаним, позивач був незаконно призваний на такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, відстрочка від якої надається на підставах, передбачених частиною другою статті 23 Закону № 3543-ХІІ (в редакції чинній на момент призову).

Як вже зазначалося судом, довідкою Мукачівського державного університету від 29 липня 2022 року № 871 підтверджується, що позивач станом на день призову працює на посаді науково-педагогічного працівника в Мукачівському державному університеті та ОСОБА_1 присуджено науковий ступінь кандидата педагогічних наук та у 2021-2022 навчальному році навантаження становить 1,0 ставки (а.с.34).

Згідно частини першої статті 53 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що науково-педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність.

Статтею 54 Закону України «Про вищу освіту» передбачені вчені звання наукових і науково-педагогічних працівників.

Так, пункту 2 частини першої статті 54 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що в Україні присвоюються такі вчені звання, зокрема доцент.

Зокрема матеріалами справи встановлено, що 29 вересня 2015 року ОСОБА_1 присвоєно вчене звання доцента, що підтверджується атестатом доцента НОМЕР_7 (а.с.37).

Тобто, на момент призову ОСОБА_1 був науково-педагогічним працівником Мукачівського державного університету з науковим ступенем кандидат наук та присвоєним вченим званням доцента.

Таким чином, будучи у період спірних правовідносин науково-педагогічним працівником Мукачівського державного університету з науковим ступенем кандидат наук та присвоєним вченим званням доцента, в порушення абзацу 2 частини другої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, ОСОБА_1 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації; на особливий період, на підставі незаконного Указу № 69/2022.

Однак, дії відповідача 1 не мають місця визнанню протиправними, зокрема визнанню протиправним наказу про призов, оскільки жодним зі сторін не надано суду доказів, що в момент призову Мукачівський районний територіальний центр був належним чином проінформований про наявність у позивача права на відстрочку від призову.

Однак, як встановлено з матеріалів справи, позивач у подальшому (21.06.22, 23.07.22 та 01.09.22) звертався із рапортами про його звільнення з військової служби у зв`язку з наявністю в нього підставі встановлених статтею 23 вищенаведеного Закону.

Зокрема, рапорти відповідачем 2 не були належним чином розглянутий.

Доказів про розгляд рапортів позивача у відповідності до вимог чинного законодавства суду не надано.

Оскільки, враховуючи ту обставину, що відповідачем 2 не було розглянуто по суті рапорти ОСОБА_1 від 21 червня 2022 року, 23 липня 2022 року та від 01 вересня 2022 року щодо звільнення його з військової служби у запас на підставі того, що він являється науково-педагогічним працівником Мукачівського державного університету з науковим ступенем кандидат наук та присвоєним вченим званням доцента, та зазначені обставин передбачають звільнення з військової служби в порядку встановленому частиною 2 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язати відповідача розглянути подані позивачем рапорти про звільнення його з військової служби у запас.

Щодо позовної вимоги визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_3 від 26 лютого 2022 року № 3, суд зазначає наступне.

Суд погоджується з твердженням відповідача 2, що видаючи оскаржуваний наказ про зарахування ОСОБА_1 за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 до Військової частини НОМЕР_3 , остання діяла об`єктивно виходив з того, що направляючи особу до військової частини відповідачем 1 здійснені всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав, звільняючих позивача від призову на військову службу. Відтак, відповідач 2 не мав права не зарахувати позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 , адже мав беззаперечні правові підстави для видання оскаржуваного позивачем наказу, повідомлені відповідачем 1 відповідно до актів чинного законодавства в оборонній та мобілізаційній сферах.

Крім того, згідно з абз.2 п.2.8. р. ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в Збройних Силах України, затвердженої Наказом МОУ від 26.05.2014р. № 333, зареєстровано ним в Міністерстві юстиції України 12.06.2022р. за № 611/25388 зарахування до списків військової частини прибулого особового складу є для військовослужбовців іменні списки команд, приписи та документи, що посвідчують особу військовослужбовця. У свою чергу п. 9 зазначеного Положення на ІНФОРМАЦІЯ_5 покладено здійснення призову громадян на військову службу. У розумінні п.п. 97 - 98 Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2021р. № 100 формування зазначених команд і їх списків покладено на районні центри комплектування та соціальної підтримки.

Виходячи із цього, командир Військової частини НОМЕР_3 не міг відмовити в зарахуванні позивача до списків особового складу зазначеної військової частини.

Відтак, дана вимоги не підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 22 червня 2022 року №111-5, слід зауважити, що зазначений наказ видано у зв`язку зі змінами у штатно-посадових категоріях військової частини і носить суто технічний характер, тому до предмету спору не має стосунку і не заслуговує на увагу.

Крім зазначеного, суд погоджується з твердженням відповідача 2, що ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними накази командира військової частини НОМЕР_3 від 26.02.2022 року № 3 та від 22.06.2022 року № 111-5, але, в той же час не обґрунтовує, в чому саме полягає протиправність зазначених розпорядчих актів з посиланням на відповідні правові норми.

Відтак, дана вимога є безпідставною та необґрунтованою, тому у задоволенні такої слід відмовити.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимога та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідачів.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Позивачем при звернені до суду сплачено судовий збір, який в силу вимог статті 139 КАС України підлягає стягненню на його користь пропорційно частині задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправним та скасування наказів задовольнити частково.

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 розглянути, з урахуванням висновків суду, рапорти ОСОБА_1 від 21 червня 2022 року, 23 липня 2022 року та від 01 вересня 2022 року щодо звільнення його зі служби із Збройних Сил України в запас з підстав визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».

3. У задоволені решти частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець