КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД відкинув аргументи військового – апелянта про те, що на документах про навчання та проживання «колишньої» із спільною повнолітньою донькою в Единбурзі відсутній апостиль, та зобовязав виплачувати аліменти у розмірі 20 тис+ грн.

Дуже пізнавальне рішення. Навіть не знаю – як розділяться голоси підтримки та заперечення такого рішення.

Сутьвійськовий – постійно «На нулі», за що отримує від у середньому по 120 000 грн на місяць. «колишня» - зі спільною донькою ( яка вже ПОВНОЛІТНЯ!!!, але навчається у коледжі – перемістились від війни подалі ( доволі подалі) – аж до Шотландії.

І подали на аліменти. Суд ( наш суд, не Шотландії жJ), присудив чоловіку по 23 тис грн в місяць аліментів на повнолітню.

Тут є ще один нюанс – Закон зобовязує утримувати навіть ПОВНОЛІТНЮ, якщо вона на навчанні, а от звільнитися по утриманню – можеш тільки, якщо доведеш що утримуєш сам та ще і виключно Неповнолітню.

Так що – солдату – воювати і воювати – бо на аліменти не вистачить.

Таке життя.

Категорія справи № 372/6395/23: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.

Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2024.

Дата набрання законної сили: 05.08.2024

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/9992/2024

справа №372/6395/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року                                                                                               м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Мережко М.В., Соколової В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою адвоката Марушевської Вікторії Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2024 року, під головуванням Судді Потабенко Л.В.,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання, -

встановив:

В грудні 2023 року до суду звернулась ОСОБА_2 із позовом про стягнення аліментів.

Позов мотивовано тим, що від шлюбу сторони мають повнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Наразі донька проживає із матір'ю та навчається у коледжі Глазго Клайд (Glasgow Clyde), кампус Anniesland, а саме: NQ Dance (SCQF Level 6), на денній формі навчання. У зв'язку із навчанням донька не має можливості самостійно забезпечувати власні потреби у повній мірі, стипендію не отримує, відтак перебуває на утримання матері.

Вказує, що власного доходу позивачки не вистачає для забезпечення всіх потреб доньки, пов'язаних із навчанням.

Зазначає, що до досягнення ОСОБА_3 повноліття ОСОБА_1 сплачував аліменти на підставі судового наказу (справа №372/3056/19).

У зв'язку із навчанням на хореографічному факультеті у ОСОБА_3 існують такі потреби:

- спеціалізоване взуття (балетки хореографічні - 450 грн / пара х 3-5 пари на рік, пуанти професійні - 2200 грн / пара х 2-3 пари на рік);

- одяг (купальник хореографічні - 2000 грн / шт. х 7-8 шт. на рік, тріко [спеціалізовані танцювальні колготи] - 250 грн / пара х 15-18 пар на рік з розрахунку 2 пари на місяць);

- транспортні витрати на дорогу до навчального закладу - 255,38 грн / день.

Крім наведеного, донька потребує витрати на харчування, засоби особистої гігієни, канцтовари, навчальну літературу.

Мотивуючи наведеним, просить стягнути з ОСОБА_1 аліменти на свою користь на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, до досягнення нею 23-років  за умови навчання в Глазго Клайд (Glasgow Clyde).

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 21 грудня 2023 року до закінчення дитиною навчання 14 червня 2024 року, але не довше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років.

В решті вимог відмовлено.

Право на утримання (стягнення аліментів) припиняється у разі припинення навчання.

Не погодившись із ухваленим рішенням, адвокатом Марушевською В.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність судового рішення з огляду на неналежне дослідження всіх обставин справи.

Уважає, що ОСОБА_3 могла самостійно звернутись до суду із такими позовними вимогами, оскільки є повнолітньою особою.

Вказує, що позов подано неналежним позивачем з огляду на те, що факт проживання ОСОБА_2 та повнолітньої доньки ОСОБА_3 не підтверджується належними доказами станом на дату подання позову. Рішення суду від 16 липня 2018 року у справі №758/11902/17, долучене до позову, вказує на факт проживання позивачки та доньки разом на дату ухвалення такого рішення, а не дату подання цієї позовної заяви.

Зазначає, що надані стороною позивачки документи на підтвердження спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на дату подання позову є недопустимими, оскільки такі документи отримані від компетентних органів іноземної держави та не легалізовані на території України в порядку Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, підписаної в Гаазі 05.10.1961 року (далі - Конвенція 1961 року). А саме на документі  «Гарантія договору оренди житла у Шотландії» та листах (довідках) міської ради про прибуття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Единбурга відсутній апостиль.

Вказує, що довідка з коледжу, долучена до позову, не містить підпису керівника, відбитка печатки коледжу, реєстраційних відомостей про навчальний заклад. Також така довідка не легалізована на території України в порядку Конвенції 1961 року, а саме відсутній апостиль на документі, проте дія Конвенції 1961 року поширюється на документи про освіту.

Стверджує, що заявленим позовом ОСОБА_2 намагається перекласти на відповідача обов'язок утримання повнолітньої доньки.

Наводить розрахунок суми стягуваних аліментів на оскаржуваним рішення суду.

Так, загальна сума витрат на купівлю спеціалізованого взуття, одягу у максимальній із потрібної кількості на рік (балетки 450 грн х 5 пар; пуанти 2200 грн х 3 пари; колготи 2000 грн х 8 шт.; тріко 250 грн х 18 пар) та транспортні витрати на дорогу до навчального закладу (255,38 грн / день х 365 днів) становить 122 564,00 грн. За останні 3 місяці середній дохід відповідача згідно наданих до суду першої інстанції документів становить 113 890,33 грн. Відтак розмір струганих за рішення суду аліментів (1/5) становитиме більше 22000,00 грн на місяць, а на рік 264 000,00 грн. Уважає, що така сума аліментів навіть за умови наявності потреб у харчуванні, одязі, засобах гігієни, канцтоварах та навчальній літературі значно перевищує розмір реальних потреб ОСОБА_3 Уважає такий розмір аліментів таким, що порушує рівність обов'язку батьків на утримання повнолітньої доньки.

Мотивуючи наведеним, просить суд скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на позивачку.

02 травня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від адвоката Харицької А.М., яка діє в інтересах ОСОБА_2, надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Апеляційну скаргу уважає неґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

ОСОБА_2 на початку повномасштабного вторгнення рф на територію України виїхала з тоді ще неповнолітньою ОСОБА_3 до Європейського Союзу, де і проживає по теперішній час. На підтвердження цього посилається на договір оренди житла, підписаний 15 грудня 2022 року, листи від спонсора, які є доказом того, що позивачка разом з донькою можуть подорожувати до Великобританії, та листи Міської ради Единбурга від 09 лютого 2022 року, згідно яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30 серпня 2022 року прибули до Единбурга та тимчасово були розміщені в кімнаті АДРЕСА_1 Відтак станом на дату подання позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають разом.

Уважає, що чинне законодавство не пов'язує спільне проживання того з батьків, хто звертається з позовом про стягнення аліментів, разом з дитиною, для реалізації права наданого статті 199 СК України.

Проти доводу апеляційної скарги в частині не легалізації поданих позивачкою документів вказує, що відповідач не наводить жодних доказів того, що такі документи є офіційними документами держави Шотландії, та відносяться до адміністративних документів іноземної держави. Стверджує, що договір оренди, хоч і укладений з органом місцевого самоврядування іноземної держави, проте не є офіційним документом такої держави, а є адміністративним документом, який має комерційний характер, відтак не потребує засвідчення апостилем. Щодо листа міської ради Еденбурга, то даний документ має характер листування і також не підлягає засвідченню апостилем.

Проти доводу апеляційної скарги в частині недопустимості довідки з коледжу вказує, що такий документ є електронний документом. Підпис керівника закладу освіти відображено у імені та прізвищі написаного курсивом, а також документ містить прізвище, ім'я та посаду особи, що підписала документ. Проти твердження відповідача щодо відсутності печатки навчального закладу, вказує, що відповідач не наводить законодавчого обґрунтування обов'язку навчального закладу Глазго Клайд (Glasgow Clyde) мати печатку. Також довідка коледжу містить реєстраційні відомості про навчальний заклад, а саме: «Board of Management of Glasgow Clyde College is a registered Scottish charity, No:SC021182. Established to provide Education and Training» (українською - Правління Glasgow Clyde College є зареєстрованою шотландською благодійною організацією, №SC021182.Створено для забезпечення освіти та навчання. ПДВ № GB 699 8112 75).

Вказує, що донька ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання, не працює у зв'язку із навчанням, відтак доходів не має. Розмір доходу ОСОБА_2 не є предметом розгляду справи. При цьому, ОСОБА_1, отримуючи доходи, що перевищують 100 000,00 грн, відмовляється надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, очевидно маючи на це змогу.

Зазначає, що надання ОСОБА_2 незначної кількості фіскальних чеків пов'язано із добровільним здійсненням утримання доньки позивачкою, відтак остання не зберігала чеки придбаних товарів, необхідних доньці як для повсякденного життя, так і для навчання, а також у зв'язку із необхідністю перекладу змісту чеків українською мовою.

Уважає довід ОСОБА_1 щодо необґрунтованості розміру стягуваних аліментів безпідставним, оскільки позивачка звернулась до суду із вимогою про стягнення аліментів у частині від доходу, а не у твердій грошовій формі.

Мотивуючи наведеним, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги повністю.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції вказав, що донька сторін навчається на денній формі, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, відтак суд дійшов висновку про можливість стягнення аліментів у справі до закінчення донькою навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Суд зазначив, що аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно є обґрунтованими і достатніми, таким, що можуть забезпечити потреби доньки, яка продовжує навчання, та суттєво не вплинуть на майновий стан відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.

Відповідно до статті 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.  Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

З матеріалів справи установлено, що сторони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02 листопада 2005 року (а.с.13).

Рішенням суду Подільського районного суду міста Києва від 16 липня 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.14-15). Зі змісту рішення убачається, що малолітня дитина сторін мешкає з ОСОБА_2

Після реєстрації шлюбу 13 березня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, остання змінила прізвище на ОСОБА_2, що підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 30 липня 2019 року (а.с.16).

До позову долучено переклад з англійської на українську, завірений Бюро перекладів Legalis Regina, листа від Glasgow Clyde College від 13 листопада 2023 року, адресованого ОСОБА_3 про те, що цим листом підтверджкється факт зарахування та відвідування ОСОБА_3 Glasgow Clyde College, Anniesland Campus на стаціонарній формі навчання. Термін початку 28 серпня 2023 року, дата завершення 14 червня 2024 року. Лист датовано 13 листопада 2023 року (а.с.17-18).

Апеляційний суд, перевірячи доводи апеляційної скарги в частині щодо не легалізації документів іноземної держави, вказує на таке.

10 січня 2002 року Верховною Радою України прийнято Закон №2933-III, відповідно до якого Україна приєдналася до Конвенції 1961 року, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів.

Конвенція 1961 року набрала чинності в Україні 22 грудня 2003 року.

Статтею 1 Конвенції 1961 року передбачено, що ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; b) адміністративні документи; c) нотаріальні акти; d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату,  та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Однак ця Конвенція не поширюється: a) на документи, складені дипломатичними або консульськими агентами; b) на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

У Рекомендації Ради Європи № R (2002)2 «Про доступ до офіційних документів» від 21 лютого 2002 року зазначено, що «офіційні документи» означають будь-яку інформацію, яка є записаною в будь-якому вигляді, вироблена або отримана органами державної влади і пов'язана з будь-якою державною або адміністративною функцією.

Щодо листа від Glasgow Clyde College від 13 листопада 2023 року, адресованого ОСОБА_3 слід вказати, що такий видано навчальним закладом, а не органом державної влади іноземної держави, та містить інформацію у формі довідки, а не є документом про освіту. Крім того, зі змісту оригіналу довідки (англійською мовою) убачається, що такий документ має відомості про підпис компетентної особи, уповноваженої на видачу такого документу, реєстраційні відомостей про навчальний заклад.

Щодо відсутності на довідці печатки навчального закладу, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 не визначено підстав, за яких навчальний заклад має засвідчувати довідку такою печаткою.

З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недопустимості довідки з коледжу Glasgow Clyde College від 13 листопада 2023 року, долученої до позову.

До відповіді на відзив на позов долучено наступні документи (а.с.59-79):

- листи міської ради Единбургу від 09 лютого 2022 року, з яких убачається, що менеджер програми у справах біженців та міграції міської ради ОСОБА_5 підтверджує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прибули до Единбургу 30 серпня 2022 року в рамках програми переселення уряду Великобританії з України та тимчасово розміщені в кімнаті АДРЕСА_1 переклад документів з англійської мови на українську здійснено Бюро перекладів Legalis Regina (а.с59-61);

- чеки на підтвердження витрат ОСОБА_3 із закладів громадського харчування, супермаркету, щодо оплати комунальних послуг, щодо сплати місцевого податку, щодо транспортних послуг, щодо купівлі спеціального одягу для навчання, косметики; валюта чеків - фунти стерлінги (а.с.62-69);

- листи без дат відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 аналогічні за змістом від Головного офісу Візової служби Великобританії та імміграції, якими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 роз'яснено порядок перетину кордону Великобританії, перелік необхідних документів для перевірки на кордоні, порядок надання компетентним органам іноземної держави біометрії; переклад документів з англійської мови на українську здійснено Бюро перекладів Legalis Regina (а.с.70-74);

- гарантія договору оренди житла у Шотландії, укладений між Радою Південного Ланаркширу, місцевою владою, та ОСОБА_4, ОСОБА_2, зі змісту якого убачається, що в оренду ОСОБА_4, ОСОБА_2 здається будинок на підставі, того, що ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є постійними членами сім'ї ОСОБА_4, ОСОБА_2; початок оренди - 15 грудня 2022 року, договір оренди діє до 25 грудня 2022 року, потім кожні два тижні; учасниками договору узгоджено розмір орендної плати та строк и її сплати; переклад документу з англійської мови на українську здійснено Бюро перекладів Legalis Regina (а.с.75-79).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заперечує проти допустимості листів міської ради Единбургу від 09 лютого 2022 року та гарантії договору оренди житла у Шотландії з огляду відсутність апостилювання цих документів. Вказує, що такі документи є адміністративними документами в розумінні Конвенції 1961 року, відтак підлягають апостилюванню.

Апеляційний суд відхиляє вказані доводи апеляційної скарги з огляду на таке.

Листи міської ради Единбургу від 09 лютого 2022 року виповнені на фірмовому бланку компетентного органу, містять реєстраційні реквізити компетентного органу (в ніжній частині оригіналу документа), а також за своїм змістом є довідками на підтвердження викладеної інформації, відтак такий документ не є адміністративним документом.

Договір оренди житла у Шотландії, укладений між, зокрема позивачкою, та органом місцевого самоврядування іноземної держави, має корекційний характер, оскільки між учасниками за договором узгоджено розмір орендної плати та строк и її сплати, відтак на такий договір не поширюється дія Конвенції 1961 року, як на адміністративний документ, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 не порушує питання щодо недопустимості довідки з коледжу Glasgow Clyde College від 13 листопада 2023 року у зв'язку із відсутністю апостилю, а також не порушує аналогічне питання щодо листів міської ради Единбургу від 09 лютого 2022 року та договору оренди житла у Шотландії після отримання відповіді на відзив, до якої долучено такі документи.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факт того, що донька продовжує навчання і у зв'язку із цим потребує матеріальної допомоги.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів спільного проживання позивачки та повнолітньої доньки відхиляються апеляційним судом з огляду на доведеність такої обставини матеріалами справи.

Так, позов подано 20 грудня 2023 року. Зі змісту договору оренди житла у Шотландії установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають спільно в орендованому житлі із 15 грудня 2022 року.

Доказів на спростування цієї обставини відповідачем не надано.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Абзацом 3 пункту 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вказано, що у разі заявлення позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі (якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв'язку з цим стягуються аліменти.

Зміст вказаного пункту Постанови свідчить, що застосована конструкція «… суд може залучити…» вказує саме на право, а не на обов'язок суду залучати повнолітню дитину сторін до участі в справі третю особу.

У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (частина 4 статті 53 ЦПК України).

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (частина 3 статті 53 ЦПК України).

Разом з тим, відповідне клопотання про залучення до участі у справі повнолітньої доньки сторін в суді першої інстанції учасниками справи не заявлялось.

При визначенні розміру аліментів слід враховувати, що звернення до суду із цим позовом виникло у зв'язку із потребою ОСОБА_3 у матеріальній допомозі саме із навчанням та враховувати, що СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. Крім того, слід враховувати актуальну і дійсну потребу дитини у наданні їй матеріальної допомоги; вартість навчання, вартість підручників і проїзду до навчального закладу, вартість проживання у гуртожитку або орендованій квартирі за місцем знаходження навчального закладу (постанова Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18), стан здоров'я платника аліментів, його матеріальний та сімейний стан, наявність у платника аліментів майна, грошових коштів та інші обставини, що мають значення.

З матеріалів справи убачається, що повнолітня донька сторін навчається у навчальному закладі на денній формі навчання і у зв'язку із навчанням потребує матеріальної допомоги.

У законодавстві не закріплено мінімальний рекомендований розмір аліментів на повнолітню дитину за умови продовження навчання. В такому випадку суду повинен виходити із міркувань одночасного поєднання достатності розміру стягуваних аліментів та реальної можливості платника аліментів сплачувати такий розмір аліментів.

В матеріалах справи міститься довідка довідки в/ч НОМЕР_3 від 09 лютого 2024 року, подана до суду адвокатом Марушевською В.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1, про дохід відповідача та суми утриманих аліментів (а.с.82). Згідно даних довідки убачається, що військовослужбовець ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу у в/ч НОМЕР_3. За період з 01 січня 2024 року по 31 січня 2024 року (13 місяців), сума утриманих аліментів складає 237 449,71 грн.

Із вказаної довідки убачається, що аліменти утримано за період з січня 2023 року по жовтень 2023 року (10 місяців), що узгоджується із часовим періодом досягнення донькою сторін повноліття. Таким чином середній розмір аліментів на місяць становить 23 477,97 грн (237 449,71 грн / 10 місяців).

Із вказаної довідки убачається, що сума отриманих доходів ОСОБА_1 за листопад та грудень 2023 року і січень 2024 року становить 338 162 грн (108 390 грн + 122 032 грн + 107740 грн), що в середньому на місяць становить 112 720,66 грн (338 162 грн / 3 місяці). Рішенням суду визначено розмір стягуваних аліментів шоста частина (1/6) від всіх доходів відповідача, що в грошовій формі із розрахунку за середній заробіток за останні 3 місяці згідно даних довідки становить 18 786,77 грн (112 720,66 грн / 6).

Слід зауважити, що наведений в апеляційній скарзі розмір аліментів згідно оскаржуваного судового рішення є помилковим, оскільки розраховувався з огляду на стягнення п'ятої частини (1/5) від всіх доходів відповідача із розрахунку доходу за листопад та грудень 2023 року і січень 2024 року, тоді як судом визначено розмір аліментів - 1/6 частина від всіх доходів відповідача.

Також апеляційний суд звертає увагу, що за приписом статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Із довідки в/ч НОМЕР_3 від 09 лютого 2024 року убачається, що ОСОБА_1 за листопад та грудень 2023 року і січень 2024 року (тобто після досягнення донькою повноліття) отримував дохід не менше 100 000 грн на місяць. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не спростовує факту та не наводить доводів на підтвердження того, що не має можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці.

Матеріали справи не містять відомостей про наявність у платника аліментів інших дітей, інших непрацездатних членів сім'ї та інших, передбачених статтею 182 СК України обставини, які підлягають врахуванню судом при визначенні розміру аліментів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями  259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Марушевської Вікторії Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1, залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач                                                      Н.В. Поліщук

Судді                                                                         М.В. Мережко

В.В. Соколова