Комбат відмовився виконувати бойове розпорядження Комбрига як таке, що не можливо було виконати. Суд, розглядаючи справу про притягнення комбата до адмінвідповідальності, кваліфікував його дії як законні і правомірні.

Комбат відмовився виконувати бойове розпорядження Комбрига як таке, що не можливо було виконати. Суд, розглядаючи справу про притягнення комбата до адмінвідповідальності, кваліфікував його дії як законні і правомірні.

Адвокат Валерій Макеєв


Фактичні обставини: Комбат отримав бойове розпорядження до виконання, у відповідь на яке подав командиру  ОМБР  позатермінове бойове донесення в якому вказав на неможливість виконання бойового розпорядження із посиланням на те, що укомплектованість особовим складом становить - 50%, в наявності - 314 в/с, наявність особового складу становить - 41%. Крім того 10% (33 в/с) від наявного особового складу не пройшли БЗВП, що не дозволяє залучити їх до виконання завдань, і ще 12 % (38 в/с) не можуть виконувати зазначені завдання через: відмову від виконання завдань; потребу в лікуванні; обмеження згідно висновку ВЛК, то що.

Стосовно командира батальйону було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172 – 15 КУпАП та матеріали направлено до суду.

Суд, розглядаючи матеріали  справи, застосував відому Постанову Верховного Суду, в якій зазначено, що  «Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається»,  і постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно Комбата на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.17215 КУпАП.

Категорія справи № 220/1888/24: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Військові адміністративні правопорушення; Недбале ставлення до військової служби.

Надіслано судом: 02.01.2025. Зареєстровано: 02.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2025.

Номер судового провадження: 3/220/12/25

Державний герб України

Номер справи 220/1888/24

Номер провадження 3/220/12/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       02 січня 2025 року Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішина О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , командира 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 15.12.2024 р. ДНКХ-2 № 6472, командир 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 , який прикомандирований до військової частини НОМЕР_2 , не виконав бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , яке полягало у виставлені підпорядкованого особового складу на дві позиції поблизу АДРЕСА_2 . В результаті активних штурмових дій противника, вказані позиції були захоплені. Таким чином, майор ОСОБА_1 в порушення вимог ст. ст. 58, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, не забезпечив боєготовність підпорядкованого підрозділу та виконання ним завдань за призначенням, що у свою чергу призвело до втрати позицій у смузі оборони військової частини НОМЕР_2 .

У свою чергу, ст. ст. 1-3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначають, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку та досягається, окрім іншого, шляхом свідомого ставлення військовослужбовця до виконання військового обов`язку, вірності військовій присязі, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України кожного військовослужбовця зобов`язано додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.

Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Відповідно до ст. 4 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати бойовий прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби кожний визначається, що військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно статті 101 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир батальйону (корабля 3 рангу) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність батальйону (корабля), успішне виконання батальйоном (кораблем) бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів батальйону (корабля) і законність їх витрачання, за організацію і стан пожежної безпеки батальйону.

Командир батальйону (корабля 3 рангу) підпорядковується командирові бригади і є прямим начальником усього особового складу батальйону (корабля).

Згідно статті 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир батальйону (корабля 3 рангу) зобов`язаний:

підтримувати особовий склад батальйону (корабля), озброєння, бойову та іншу техніку у бойовій готовності;

керувати розробленням і виконанням плану бойової підготовки батальйону (корабля); організовувати й керувати бойовою підготовкою та вихованням особового складу батальйону (корабля), проводити заняття зі штабом, військовослужбовцями офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону (корабля), а також навчання й заняття з підрозділами батальйону (корабля);

знати тактику дій батальйону в різних видах бою, управляти підрозділами під час

навчання і в бою;

знати й уміло володіти всіма видами зброї і техніки батальйону, організовувати правильне їх зберігання, експлуатацію та обслуговування і не менше ніж один раз на три місяці особисто перевіряти їх наявність, стан та облік (командирові корабля - не менше ніж один раз на два місяці проводити огляд корабля, не менше ніж один раз на місяць - огляд його озброєння, боєприпасів та технічних засобів, здійснювати щоденний обхід корабля);

постійно вдосконалювати свої спеціальні й методичні навички, подавати приклад підлеглим зразковим виконанням військового обов`язку;

з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання молодих офіцерів, військовослужбовців сержантського (старшинського) складу і про згуртування військового колективу;

знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону (корабля), постійно вести роботу з їх виховання і вдосконалення підготовки за спеціальністю;

виховувати особовий склад батальйону (корабля) в дусі поваги до військової служби, бережливого ставлення до озброєння, бойової та іншої техніки і майна, піклуватися про підлеглих, періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній повірці; дбати про здоров`я підлеглих, вживати необхідних заходів до його зміцнення;

стежити за утриманням і правильною експлуатацією будинків і приміщень, відведених для батальйону, за чистотою території, закріпленої за батальйоном, у тому числі ділянки території парку (на кораблі - оглядати жилі та службові приміщення, постійно стежити за справністю корпусу корабля), а також проведенням заходів пожежної безпеки;

здійснювати заходи щодо запобігання катастрофам, аваріям, поломкам озброєння і техніки (забезпечення живучості корабля й безпеки його плавання), а також вимагати додержання заходів безпеки під час роботи з озброєнням, боєприпасами, бойовою та іншою технікою, проведення занять, стрільб, навчань і робіт;

підтримувати внутрішній порядок, організовувати охорону розташування батальйону (охорону корабля), перевіряти несення вартової та внутрішньої (на кораблі - чергової і вахтової) служб особовим складом батальйону (корабля);

Згідно примітки до ст. 172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування. У свою чергу, відповідно до вимог вказаних вище нормативних актів, командир 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 , в розумінні примітки до ст. 172-13 КУпАП є військовою посадовою особою.

Таким чином, майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою командиром 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в супереч своїм статутним обов`язкам, передбачених статутом внутрішньої служби Збройних Сил України ст. 101, 102 не виконав свої обов`язки щодо неналежно виконання поставлених завдань, не виконав бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , яке - полягало у виставлені підпорядкованого особового складу на дві позиції поблизу АДРЕСА_2 . В результаті активних штурмових дій противника, вказані позиції були захоплені. Таким чином, майор ОСОБА_1 в порушення вимог ст. ст. 58, 59, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, не забезпечив боєготовність підпорядкованого підрозділу та виконання ним завдань за призначенням, що у свою чергу призвело до втрати позицій у смузі оборони військової частини НОМЕР_2 .

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.172-15 КУпАП як недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , що містяться у протоколі, він свою вину не визнає, просить розглядати справу за його відсутності.

До протоколу про адміністративне правопорушення надано наступні докази:

-копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №128 від 05.05.2024 р., згідно якого майора ОСОБА_1 , призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від «30» квітня 2024 року №421 на посаду командира механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який прибув із військової частини НОМЕР_3 , допущено до тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою офіцера резерву 36 запасної роти військової частини НОМЕР_1 з «05» травня 2024 року та вважати таким, що з «05» травня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою;

-копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №139 від 16.05.2024 р., згідно якого майора ОСОБА_1 , призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від «30» квітня 2024 року №421 на посаду командира 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з «16» травня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою;

-службову характеристику на ОСОБА_1 , відповідно до якої за час служби, майор ОСОБА_1 зарекомендував себе як вмілий командир. Постійно вдосконалював свої фахові навички та спонукає до цього свій колектив. Майор ОСОБА_1 бездоганно виконує поставлені перед ним бойові завдання. Завдяки його роботі неодноразово були зупинені наступи піхоти та техніки противника. Заради виконання поставленого завдання, майор ОСОБА_1 постійно ризикує своїм життям. На належному рівні організовує та забезпечує роботу. Постійно працює над підвищенням рівня професійної майстерності. Уміло керує підлеглим особовим складом. Досконально знає вимоги керівних документів, військових статутів, уміло використовує їх в повсякденній діяльності. Завжди проявляє вимогливість до себе та підлеглих, здатний критично оцінювати свою діяльність, користується авторитетом у військовому колективі. Дбає про збереження життя та здоров`я своїх побратимів. В складних обставинах орієнтується швидко, вміє виділити головний напрямок та прийняти правильне обгрунтоване рішення. Під час бойових завдань проявляє розумну ініціативу та витримку;

-пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що 14.12.2024 року він отримав бойове розпорядження від командира ВЧ НОМЕР_2 про здійснення перерозподілу сил та засобів та виставлення двох позицій відділення неподалік АДРЕСА_1 . Після перерозподілу сил та засобів у своєму підрозділі визначеної кількості особового складу для виставлення позицій не вдалося зібрати в наявності батальйону 314 в/с, що становить 41% укомплектованості. Крім того, 10% (33 в/с) від наявного особового складу не пройшли БЗВП, що не дозволяє залучити їх до виконання бойових завдань. 12% (38 в/с) не можуть виконувати завдання через відмову, потребу в лікуванні: обмежені згідно висновку ВЛК, тому виконання бойового завдання було неможливим, на що він через чергову службу доповів позачерговим бойовим донесенням командиру ВЧ НОМЕР_2 . Він неодноразово наголошував до командування, що батальйон не пройшов злагодження на підготовку особового складу було всього 4 дні. На даний момент батальйон потребує доукомплектування та проходження злагодження;

-пояснення офіцера резерву 64 запасної роти ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_2 , відповідно до яких згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_4 ОМБР ( ВЧ НОМЕР_2 ) від 14.12.2024 року № 11/4174 командиру БТП 110 омбр було визначено завдання на виставлення двох ПВ в лісосмузі до 21-00 год. 14.12.2024 р. Про виконання зазначеного завдання потрібно було доповісти у термін до 23-00 год. 14.12.2024 р. Бойовим розпорядженням також було визначено, що на ПВ повинно було бути не менше ніж по 3 в/с, старші на ПВ повинні були бути призначені або головні сержанти рот, або офіцери із числа заступників командирів рот (командири взводів). На позиціях повинні були бути протитанкові міни та протитанкові засобі. Крім того, цим розпорядженням було визначено завдання щодо улаштування мінно-вибухових та загороджень перед переднім краєм позицій відділення. Безпосереднім завданням було не допустити прорив противника та недопущення втрат позицій. У визначений термін зазначене бойове розпорядження виконане не було;

-аналогічні пояснення ЗКБр з ППП ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_3 ;

-витяг з позатермінового бойового донесення ОСОБА_1 , в якому останній на виконання бойового розпорядження командира НОМЕР_4 омбр від 14.12.2024 №11/4174 доповів, що на даний час в БТГр НОМЕР_5 омбр недостатньо сил та засобів для виставлення зазначених позицій;

-витяг з позатермінового бойового донесення ОСОБА_1 , відповідно до якого станом на 15.12.2024 в БТГр 110 омбр (3 мб) склався критичний стан справ з боєздатністю підрозділу. Через низьку укомплектованість особовим складом, та низьке забезпечення неможливо продовжувати виконувати бойові завдання на передньому краї. БТГр ПО омбр (3 мб) за штатом - 758 в/с, за списком - 379 в/с, укомплектованість особовим складом становить - 50%, в наявності - 314 в/с, наявність особового складу становить - 41%. Крім того 10% (33 в/с) від наявного особового складу не пройшли БЗВП, що не дозволяє залучити їх до виконання завдань, і ще 12 % (38 в/с) не можуть виконувати зазначені завдання через: відмову від виконання завдань; потребу в лікуванні; обмеження згідно висновку ВЛК. Також втрати серед особового складу за період з 22.11.2024 по 15.12.2024 склали: загиблі - 2 в/с, безвісти зникли - 5 в/с, поранені - 10 в/с. Дані втрати негативно впливають на морально-психологічний стан особового складу. Також було уражено та вийшла з ладу частина ОВТ підрозділу, що знизило ефективність, мобільність та бойові можливості підрозділів БТГр 110 омбр. Забезпечення підрозділів артилерії боєприпасами на низькому рівні та не дозволяє проводити ефективне ураження противника як на дальніх підступах так і в безпосередній близькості до підрозділів що обороняються. Погодні умови, за яких веде оборону БТГр 110 омбр, ускладнюють проведення аеророзвідки та коригування підрозділів артилерії. Після створення БТГр 110 омбр, на доукомплектування на підготовку особового складу було надано 4 дні, після чого підрозділ був відряджений для виконання бойових завдань на передньому краї. Враховуючи вищевикладене, просив про негайне доукомплектування підрозділів сприяння у вирішенні питання підготовки;

-копію військового квитка ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 в судове засіданні не з`явився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов наступних висновків.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

               Частина 1 ст.172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

             Частина 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Згідно із приміткою до ст. 172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Отже, ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за ст.. 172-15 КУпАП.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Суд звертає увагу, що доказів про коло посадових обов`язків за посадою ОСОБА_1 , матеріали справи не містять, а формулювання обвинувачення ОСОБА_1 в недбалому ставленні до військової служби є узагальненим.

Вимогами ст. 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

В цьому контексті суд зауважує на тому, що вище визначені Статутом обов`язки військовослужбовця, зокрема, статей 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, є загальними, не є службовими обов`язками саме ОСОБА_1 , натомість, у протоколі та долучених до нього матеріалах не зазначено конкретних службових обов`язків, визначених у посадовій інструкції, до виконання яких, за версією військової комендатури, недбало поставився ОСОБА_1 , як військова службова особа.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 не забезпечив боєготовність підпорядкованого підрозділу та виконання ним завдань за призначенням, що у свою чергу призвело до втрати позицій у смузі оборони військової частини НОМЕР_2 .

Матеріали справи не містять достатніх та переконливих доказів неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, а також реальної можливості виконати бойове розпорядження, враховуючи кількість особового складу з урахуванням його доповіді командуванню. Матеріалів службового розслідування щодо ОСОБА_1 суду також не надано.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Поміж тим, ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З наведеного слідує, що орган, що розглядає справу, не наділений повноваженнями на збирання доказів, та розглядає справу в межах тих доказів, що зібрані та надані на розгляд суду разом із протоколом про адміністративне правопорушення.

В той же час, тягар доказування події адміністративного правопорушення покладено на посадову особу яка складає протокол про адміністративне правопорушення, що слідує з положень ст. 251 КУпАП, та суд не вправі самостійно віднаходити докази та здійснювати інші дії на встановлення винуватості особи.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист та спростування протоколу є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи наведене, через відсутність в протоколі та доданих до нього матеріалах відомостей, які б беззаперечно вказували на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, вважаю недоведеним факт події та складу зазначеного правопорушення.

             Керуючись ст.ст. 33, 221, 247, 283, 172-15 ч. 2 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.17215 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.М. Якішина