На ВЛК – з власної ініціативи – «не камільфо», закон передбачається проходження ВЛК тільки «за повісткою». А тому, притягнення до відповідальності за те, що тривалий час не проходив ВЛК «з власної ініціативи» - не правомірне, - Рішення суду від 16.10.25

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу ІНФОРМАЦІЯ_5 були направлені повістки (виклики) або вручено направлення на проходження ВЛК, а з власної ініціативи він його пройти не міг, оскільки ВЛК проходиться лише за направленням ТЦК та СП.

Оскільки жодним нормативним актом, у тому числі і зазначеними у оскаржуваній постанові, не передбачено обов`язку громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ТЦК та СП для проходження з власної ініціативи ВЛК, то у його діях відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Повний текст судового рішення

Категорія справи № 396/2104/25: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Надіслано судом: 16.10.2025. Зареєстровано: 16.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2025.

Дата набрання законної сили: 26.10.2025

Номер судового провадження: 2-а/396/74/25

Державний герб України

Справа № 396/2104/25

Провадження № 2-а/396/74/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2025 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого: судді Цесельської О.С., за участю секретаря судового засідання Луценко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 02.10.2025 відносно нього було складено протокол та винесено постанову про адміністративне правопорушення № 800/2025, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КУпАП,, а саме 02.10.2025 об 14:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 являючись військовозобов`язаним не проходив військово-лікарську комісію, для встановлення придатності до проходження військової служби, з зміни статусу з обмежено придатного на інший у визначений законодавством строки, чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Даною постановою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень. Вважає, що постанова винесена з істотним порушенням процедури та без належних доказів, повістку про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 не отримував, як і направлення на проходження ВЛК, а добровільно з`явився до ТЦК та пройшов ВЛК. Також, звертає увагу суду, що з самої оскаржуваної постанови не зрозумілу, за яке саме адміністративне правопорушення його притягнуто до адмінвідповідальності оскільки в резолютивній частині постанови взагалі відсутнє посилання на статтю КУпАП. Враховуючи викладене просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження закрити.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 07.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження.

10.10.2025від представникавідповідача надійшоввідзив напозовну заявувідповідно доякого позовнівимоги сторонавідповідача невизнає,оскільки ОСОБА_1 за обліковимиданими згідноВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від27.09.2023визнаний непридатний вмирний часта обмеженопридатним увоєнний час.Відповідно доЗУ від21.03.2024№ 3621-ІХстатус обмеженопридатний булоскасовано,та передбачено,що громадяни,визнані ранішеобмежено придатними,мають пройтиповторний медичнийогляд,в строкдо 04.02.2025,який булопродовжено до05.06.2025.Порушуючи вимоги законодавствапро оборону,мобілізаційну підготовкута мобілізацію, ОСОБА_1 не пройшовВЛК до05.06.2025,чим вчинивадміністративне правопорушення,передбачене ч.3ст.210КУпАП. Підчас складанняпротоколу зауважень відпозивача ненадходило,йому булороз`яснено йогоправа передбаченіст.268КУпАП,повідомлено продату тачас розглядусправи.Клопотань проперенесення розглядусправи незаявляв.Протокол тапостанову отримавособисто,про щопоставив свійпідпис.

Від позивача надійшла заява, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позов задовольнити.

Від відповідача надійшла заява, у якій просив розгляд справи провести без його участі, проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 02.10.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол № 800/2025 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , який порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, як військовозобов`язаний не проходив військово-лікарську комісію для встановлення придатності до проходження військової служби, з зміни статусу обмежено придатного на інший у визначені законодавством строки, чим вчинив адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с.6).

Постановою № 800/2025 від 02.10.2025 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн (а.с. 7).

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 являючись військовозобов`язаним, не проходив ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби, з зміни статусу з обмежено придатного на інший у визначені законодавством строки чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Порушуючи вимоги ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Постанову № 560 від 16.05.2024 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, під час дії правового режиму в державі «військовий час» та правила військового обліку передбачені постановою КМУ № 1487, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.

Згідно військового квитка серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 14.10.2005 перебуває на військовому обліку, придатний до військової служби (а.с.10-12).

Відповідно до військово-облікового документу з системи Резерв+, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , категорія обліку: військовозобов`язаний, дійсний до 24.02.2026, перебуває на обліку, дата розшуку 28.08.2025, має відстрочку до 24.02.2026, бронювання, дата проходження ВЛК 04.09.2025, дані уточнені вчасно 26.07.2024, сформовано 02.10.2025 ( а.с. 8-9).

Згідно поданої відповідачем Довідки ВЛК від 27.09.2023 ОСОБА_1 пройшов ВЛК, про те частина її змісту є нечитабельною, тому встановити чи є особа обмежено придатною не можливо.

На підставі ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Диспозиція ч.1 ст.210 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Норма ч. 3 ст. 210 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Формулювання суті правопорушення повинно містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією статті з конкретизацією суті порушення відповідно до конкретної норми відповідного нормативного акту, який регулює правила військового обліку.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

Склад адміністративного правопорушенняце сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що визначають діяння (дію чи бездіяльність) як адміністративне правопорушення (проступок). Елементами складу адміністративного правопорушення є: об`єкт, об`єктивна сторона; суб`єктивна сторона; суб`єкт.

Зокрема, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Це такі ознаки як саме протиправне діяння - дія чи бездіяльність, шкідливі наслідки діяння, причинний зв`язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що наступили; час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є протиправне діяння.

Попри зазначені характеристики статті 210 КУпАП, у постанові про адміністративне правопорушення не викладена суть адміністративного правопорушення, тобто фактичні обставини, які посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_3 вважав встановленими, та які повинні бути вказані для розкриття правильної кваліфікації даного правопорушення за відповідною нормою закону.

Відтак, серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті такого правопорушення, обов`язковим є посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлено відповідні правила, а також на конкретне положення (статтю, пункт чи підпункт), яке було порушене особою, що притягається до адміністративної відповідальності.

Однак, дослідивши оскаржувану постанову, суд встановив, що в її тексті не зазначено конкретну норму а саме статтю, пункт чи підпункт нормативно-правового акта, яка б чітко вказувала, яке саме положення мобілізаційного законодавства було порушене ОСОБА_1 .

Така невизначеність є істотним порушенням вимог до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення, що перешкоджає належному з`ясуванню обставин справи та реалізації особою свого права на захист.

Так, оскаржуваною постановою було встановлено, що ОСОБА_1 не проходив військово-лікарську комісію, для встановлення придатності до проходження військової служби, з зміни статусу з обмежено придатний на інший у визначений законодавством строки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Указом Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Згідно зст. 1 Закону України «Про оборону України»особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно доУказу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Згідно зУказом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували станом на дату винесення оскаржуваної постанови).

Таким чином, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560, затвердженоПорядок проведення призову громадян на військову службу підчас мобілізації та встановлено, щона особливий період строк дії довідки з висновком ВЛК складає: в мирний час - 5 років; під час мобілізації та/або воєнного стану - 1 рік.

Відповідно до Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджені Постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) ТЦК та СП до ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах для проходження медичного огляду, а також проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) ТЦК та СП.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно п. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України зобов`язані прибувати до ТЦК та СП, за викликом.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що ініціатором проходження ВЛК є не сам військовозобов`язаний, в даному випадку позивач,а ТЦК та СП. Саме, коли ТЦК та СП направить військовозобов`язаного на ВЛК - тільки тоді виникне обов`язок у особи цей ВЛК пройти. Якщо ТЦК та СП не намагалось направити військовозобов`язаного на ВЛК, відсутній склад правопорушення з боку військовозобов`язаного щодо несвоєчасного проходження ВЛК.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу ІНФОРМАЦІЯ_5 були направлені повістки (виклики) або вручено направлення на проходження ВЛК, а з власної ініціативи він його пройти не міг, оскільки ВЛК проходиться лише за направленням ТЦК та СП.

Оскільки жодним нормативним актом, у тому числі і зазначеними у оскаржуваній постанові, не передбачено обов`язку громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ТЦК та СП для проходження з власної ініціативи ВЛК, то у його діях відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Разом з тим, представник відповідача обгрунтовуючи відзив посилається на порушення позивачем вимог Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" від 21.03.2024 № 3621-ІХ, Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 12.02.2025р. №4235-IX встановлена що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду".

Однак судне приймаєдо увагитакі твердженнясторони відповідача,оскільки сутьінкримінованого адміністративногоправопорушення воскаржуваній постановіполягає виключноу непроходженні військовозобов`язанимвійськово-лікарськоїкомісії тазастосовані відповіднінорми законодавства,які регулюютьдане питання.Натомість відзивмістить посилання наінші обставини,зокрема напорушення порядкупроходження військово-лікарськоїкомісії особою,визнаною обмеженопридатною,тобто порушенняпозивачем Закону України"Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" від 21.03.2024 № 3621-ІХ.

В оскаржуваній постанові не було зазначено, що позивач мав статус обмежено придатного, у зв`язку з чим у нього виник обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 05.06.2025 року.

Крім того, подана стороною відповідача копія довідки ВЛК ОСОБА_1 від 27.09.2023 як належний доказ не може бути прийнятий судом, оскільки не відповідає вимогам КАС України щодо належності та допустимості та не може бути покладений в основу судового рішення.

Також, суд звертає увагу на невідповідність змісту оскаржуваної постанови, зокрема, у мотивувальній її частині позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, при цьому в резолютивній частині оскаржуваної постанови взагалі відсутнє посилання на будь-яку статтю адміністративного правопорушення, що є істотним порушенням вимог законодавства та є підставою для її скасування.

Стаття 268 КУпАП гарантує особі, яку притягують до адміністративної відповідальності, право знати, в чому її звинувачують, зокрема яку статтю закону вона порушила.

Статтею 77КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.210, 251,268,280,289 КУпАП, ст.ст.72-79,90,242-246,255,286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 800/2025 від 02.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 210 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 210 КУпАПзакрити за відсутністю складу адмінправопорушення.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Повний текст рішення складено 16.10.2025 року.

Суддя: О. С. Цесельська