Нарешті! Є перше судове рішення – від 18.09.24 про те, що факт наявності у військовозобов`язаного батька із числа осіб з інвалідністю ІІ групи вже є достатньою підставою для отримання відстрочки. (якщо не перше – поправте)

Чи не найбільше галасу після Постанови № 560 від 18.05.24 створила вимога надавати Акт постійного догляду за батьками, які встановлені особами з інвалідністю 1 чи 2 групи.

Правники - оптимісти майже одноголосно волали, що Кабмін явно перевищив свої повноваження – вийшов за межі визначень, встановлених Законом.

Песимісти, які, радше, вважали себе реалістамиJ, вказували на те, що «законні- не законні дії Кабміну» - час покаже. Але доки суд не скасує Постанову Кабміну ( в цій частині) – вона діє).

Сумнівний підхід.

Як ми вказували раніше на цьому сайті – виходів то три: 1) змінити спірну норму законодавчо ( що і відбулось з прийняттям Постанови Кабміну № 930 – за якою – акту вже не потрібно), 2) оскаржити Постанову Кабміну № 560 ( в цій частині) до багатостраждального Київського адміністративного ( точніше – страждають пересічні «позивачі» - які туди звертаються, бо «час» для них переходить в якийсь лангзамерний вимір))), №) ну і , нарешті,- найбільш ефективним було б – оскарження індивідуальних актів по спірному кейсу до адмін суду. І ось – це відбулось. Чому це важливо: з різних позицій, у т.ч. – не дивлячись на те, що «три місяці» спірна норма проіснувала «де- факто», якось її потрібно було б «Порубити» і «де – юре». Кодли зробить це Київський окружний?, - скоріш за все – після того, як ще тричі зміниться його назва))) ( Жарт- реальність).

НУ і  - насолодімось- ключове  у цьому рішенні тут:

«Щодо посилань відповідача на відсутність у позивача акта про встановлення факту здійснення постійного догляду за батьком з інвалідністю ІІ групи, суд зазначає, що згідно з п. 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII (в редакції чинній на момент звернення відповідача із заявою) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані які мають, зокрема одного із своїх батьків із числа осіб з інвалідністю ІI групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати.

Суд установив, що у позивача дійсно є батько ОСОБА_2 , якому установлено ІІ групу інвалідності з 10.06.2024 /а.с. 11,12/.

Тобто, факт наявності у військовозобов`язаного батька із числа осіб з інвалідністю ІІ групи вже є достатньою підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за наявності лише однієї додаткової умови, а саме відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати».

Ну і повний текст рішення суду:

Категорія справи № 520/20878/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.

Надіслано для оприлюднення: 18.09.2024. Зареєстровано: 19.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2024.

Номер судового провадження: П/520/23038/24

Державний герб України

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 року Справа № 520/20878/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом комісії з надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 №222 від 10.07.2024, в частині що стосується відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абз.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

В обґрунтування позву покликається на те, що є військовозобов`язаним та направляв відповідачу заяву про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку п. 13 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі Закон № 3543-ХІІ). Листом від 10.07.2024 відповідач повідомив про відмову у наданні відстрочки від мобілізації у зв`язку із ненаданням акту про необхідність постійного догляду батька позивача, як особою з ІІ групою інвалідністю. Вважає свої права порушеними з цього питання, а відтак звернувся до суду із позовом за захистом у судовому порядку.

Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов.

Ухвалою суду від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою суду від 09.09.2024 витребувано докази у сторін з ініціативи суду.

Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, 28 червня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ. Просить розглянути заяву та оформити довідку про відстрочку у відповідності до постанови КМУ від 16.05.2024 № 560. Надано необхідний перелік документів до заяви.

10 липня 2024 року відповідач повідомленням № 222 зазначив, що комісія протоколом від 10.07.2024 № 7 ухвалила рішенням про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причина відмови відсутній акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду). Позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно з пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення (в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою), крім іншого: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

З 18 травня 2024 року набрав чинності «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560, зі змінами).

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд повторно відмічає, що відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову не прийняв, а направив повідомлення від 10.07.2024 № 222, яким повідомлено позивача про те, що відповідно до поданих документів позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації. З наданих документів комісія вбачає відсутність необхідності постійного догляду за батьком з інвалідністю ІІ групи, адже відповідний акт відсутній.

Щодо посилань відповідача на відсутність у позивача акта про встановлення факту здійснення постійного догляду за батьком з інвалідністю ІІ групи, суд зазначає, що згідно з п. 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII (в редакції чинній на момент звернення відповідача із заявою) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані які мають, зокрема одного із своїх батьків із числа осіб з інвалідністю ІI групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати.

Суд установив, що у позивача дійсно є батько ОСОБА_2 , якому установлено ІІ групу інвалідності з 10.06.2024 /а.с. 11,12/.

Тобто, факт наявності у військовозобов`язаного батька із числа осіб з інвалідністю ІІ групи вже є достатньою підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за наявності лише однієї додаткової умови, а саме відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати.

Отже, оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв обґрунтованого рішення, яке б породжувало для позивача певні юридичні наслідки, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випаду є визнання протиправною та скасуванні рішення комісії від 10.07.2024 № 7 про відмову відповідача в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», викладеної у листі від 10.07.2024 № 222.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2018 (справа №461/2579/17) викладено правові позиції про те, що «Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Таким чином, дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом».

В пункті 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003, вказано: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».

Як зазначено вище, нормативно-правовими актами, якими регулюються умови та порядок надання відстрочки від призову під час мобілізації є ст.23 Закону №3543-ХІІ та Порядок № 560.

З огляду на викладене вище, з метою ефективного способу захисту порушеного права позивача, суд прийшов висновку про необхідність зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 28 червня 2024 щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати відстрочку від призову у відповідності до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, суд відмічає наступне.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Відповідно до п. 58, 60 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Отже, станом на час розгляду справи, рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації приймається комісією, створеною при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), за наслідками розгляду відповідних документів військовозобов`язаних.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яких доказів звернення позивача до комісії, створеної при відповідачі для надання відстрочки від призову у відповідності до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, суду не надано та таких даних не встановлено із матеріалів справи, а відтак у такій позовній вимозі слід відмовити.

З огляду на викладене вище суд прийшов висновку про задоволення позову частково.

У відповідності до ст. 139 КАС Україна за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

у х в а л и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати рішення комісії від 10.07.2024 № 7 ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», викладену у листі від 10.07.2024 № 222.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 червня 2024 року щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено суддею 18.09.2024.

Суддя М. І. Садова