8 Oct 2025

Не вручення листа з повісткою військовозобов’язаному вказує на відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку, що не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Адвокат Валерій Макеєв

Крім того, ТЦК «запросив» повісткою чоловіка на 14 жовтня, та повістка , направлена поштою, повернулась до ТЦК лише 21 жовтня, що вказує на те, що чоловік апріорі не міг отримати повістку «до ссудного дня» - зустрічі із ТЦК.

Суд ( рішенням від 26.09.25) позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (щтрафу ТЦК в 17 000 грн) – задовольнив, а Постанову – скасував.

Позовні вимоги мотивував тим, що 21.03.2025 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у його відношенні було винесено постанову №39-ССЗ про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, у якій зазначено, що військовозобов`язаному ОСОБА_1 було направлено засобами поштового зв`язку повістку, запаковану у спеціальному конверті "Укрпошти" з відміткою "повістка ТЦК, вручити особисто". На конверті наявний круглий штемпель відділення пошти з датою 21.10.2024 р. До ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшло поштове повідомлення № 06 002 9241 72 49, адресат ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 з довідкою про причини повернення/досилання Ф.20 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". У зв`язку з вище викладеним в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП (Порушення законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) вчинене в особливий період.

Виходячи зі змісту повістки та поштового конверту з позначкою «Повістка ТЦК Вручити особисто», вказана повістка була відправлена позивачу 04.10.2024 на адресу: АДРЕСА_1 , рекомендованим поштовим відправленням №0600292417249, однак не була вручена адресату та повернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» з поштовим штампом з датою 21.10.2024 (а.с. 61-64).

У письмових поясненнях, адресованих начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17.03.2025 р., ОСОБА_1 зазначив, що він навчається на 1 курсі в Бережанському агро-технічному інституті, одружений, має доньку, 2020 року народження. 14.10.2024 р. не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку з тим, що він не отримував ні повістки, ні повідомлення про отримання повістки жодним належним чином. Данні оновлені у «Резерв +» 09.09.2024 р, користується відстрочкою по навчанню до 07.02.2025 р. (а.с. 60).

Справа № 175/5469/25

№ провадження 2-а/196/13/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2025 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,

учасники справи та представники учасників справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Кошман Катерина Миколаївна,

відповідач -

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

третя особа - начальник

ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник

ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови №39-ССЗ про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2025 р. позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кошман К.М., звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №39-ССЗ від 21.03.2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Вказану оскаржувану постанову вважає незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що постанова №39-ССЗ про накладення адміністративного стягнення від 21.03.2025 року була винесена з порушенням встановленого законом тримісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки згідно повістки він викликався на 14 жовтня 2024 року, а постанова була винесена лише 21 березня 2025 року.

Крім того, він не знав про наявність рекомендованого листа і жодного повідомлення йому не надходило, в поштовій скриньці відсутні будь-які повідомлення про необхідність отримання листа.

Також, при ознайомленні з матеріалами адміністративної справи вбачається, що в повістці №302263 від 04.10.2024 зазначена мета виклику "для звірки даних", але така мета не відповідає нормам чинного законодавства.

До того ж, у вересні 2024 року він самостійно уточнив свої дані. Тобто, вся необхідна та уточнена інформація відносно нього була наявна.

Зазначає, що сама постанова №39-ССЗ про накладення адміністративного стягнення не містить ані дати, ані суті вчинення інкримінованого правопорушення, відсутній опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Звертає увагу на те, що 21 березня 2025 року він прибув у відповідний час з метою захисту своїх прав під час розгляду адміністративної справи, але йому було тільки повідомлено, що чекайте телефонний дзвінок, чим його було позбавлено права бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.

Як виявилося в подальшому, 21.03.2025 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову №39-ССЗ про накладення відносно нього адміністративного стягнення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Однак про існування цієї постанови та копію вказаної постанови він дізнався та отримав лише 21 квітня 2025 року, що підтверджується записом у даній постанові.

Вважає, що оскаржувана постанова прийнята не в строки та не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та є необґрунтованою, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування із закриттям провадження у справі.

На підставі викладеного, просить визнати протиправною та скасувати постанову №39-ССЗ від 21.03.2025 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 , з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., справу закрити.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2025 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №39-ССЗ про накладення адміністративного стягнення, справу призначено до судового розгляду з повідомленням сторін (а.с.36-37).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №39-ССЗ про накладення адміністративного стягнення, замінено первісного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 на належноговідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також залучено до участі у справі у якості третьої особи начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 (а.с.76-77).

Ухвалою Царичанськогорайонного судуДніпропетровської областівід 08вересня 2025року в задоволенніклопотання представникавідповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 - Строіло А.А. про заміну відповідача у справі відмовлено (а.с. 95-96).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кошман К.М. не з`явилися. До суду через систему "Електронний суд" від адвоката Кошман К.М. надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с. 91-92).

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 у судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 115).

Третя особа - начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 116).

Відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_1 відзив до суду подано не було.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 10 листопада 2024 року позивачем ОСОБА_1 сформовано витяг через застосунок «Резерв +», відповідно до якого позивач відноситься до категорії обліку військовозобов`язаний, з відстрочкою до 07.02.2025 року, дата уточнення даних 09 вересня 2024 року (а.с. 12).

Згідно з повісткою №302263, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім`я ОСОБА_1 , останньому належить з`явитися до вказаного відділу 14.10.2024 об 11:00 год. для звірки даних (а.с.64).

17.03.2025 р. позивачу ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст.63 Конституції України, права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, та повідомлено про розгляд адміністративної справи о 10.00 год. 21 березня 2025 р. в кабінеті №5, будівлі за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 65).

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №39-ССЗ про накладення адміністративного стягнення від 21.03.2025 р. ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. (а.с. 10-11, 58-59).

У вказаній постанові зазначено, що 17.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 прибув ОСОБА_1 , у відношенні якого до ВП №4 Дніпровського РУП №2 було направлено звернення про доставлення останнього в порядку ст.259 КУпАП, як порушника правил військового обліку.

Згідно абзацу 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачених додатком 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених постановою КМ №1487 від 30.12.2022 р. призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках).

Відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМ України від 16.05.2024 р. №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

- у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК та СП під час уточнення своїх облікових даних, або про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, якщо ця особа не повідомила ТЦК та СП іншої адреси місця проживання.

Військовозобов`язаному ОСОБА_1 було направлено засобами поштового зв`язку повістку, запаковану у спеціальному конверті "Укрпошти" з відміткою "повістка ТЦК, вручити особисто". На конверті наявний круглий штемпель відділення пошти з датою 21.10.2024 р.

До ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшло поштове повідомлення № 06 002 9241 72 49, адресат ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 з довідкою про причини повернення/досилання Ф.20 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У зв`язку з вище викладеним в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП (Порушення законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) вчинене в особливий період.

Копію постанови №39-ССЗ від 21 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 отримав 21.04.2025 року (а.с. 10-11, 58-59).

Позивач ОСОБА_1 не погодився з даною постановою і оскаржив її до суду.

У даному випадку між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КУпАП.

Відповідно до ч.1, 2ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зіст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Згідно положень ч.1 ст.210-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно із абзацом одинадцятим статті 1Закону України«Про оборонуУкраїни» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Верховний Суд у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18 роз`яснив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

24.02.2022 р. Указами ПрезидентаУкраїни №64/2022 введений в Україні воєнний стан, №65/2022 в Україні оголошена загальна мобілізація.

Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.

Суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.

Згідно положень статті 235КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ч.1 ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, є бланкетною нормою, а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила, за порушення яких особа притягається до адміністративної відповідальності.

Так, оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача містить відомості про порушення вимог абзацу 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачених додатком 2 до Постанови КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", відповідно до якого призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах.

Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно із пп. 1 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі вручення повістки є особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

Відповідно до п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних. У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними, визначається Правилами надання послуг поштового зв`язку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів Українивід05березня 2009року №270 (далі Правила).

Відповідно до абз. 2 п. 16 Правил повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками Повістка ТЦК, Вручити особисто.

Абзацом 3 п. 101 Правил визначено, що у разі невручення рекомендованого листа з позначками Судова повістка, Повістка ТЦК або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному впунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Згідно з абз. 2, 4 п. 82 Правил рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Проаналізувавши вищевказану норму в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що оскільки повістку № 302263 надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.

Із копії конверту та довідки про причини повернення слідує, що поштове відправлення № 06 002 9241 72 49 повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, а саме за адресою: АДРЕСА_3 . На довідці про причини повернення наявний штамп «Укрпошти» із зазначенням дати 21 жовтня 2024 року (а.с. 62).

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про те, що днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання є 21 жовтня 2024 року, оскільки саме у цей день поштове відправлення № 06 002 9241 72 49 було повернуто відправнику у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Натомість, повісткою № 302263, сформованою 04.10.2024 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, здійснено виклик ОСОБА_1 на 14 жовтня 2024 року об 11:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 , для звірки даних (а.с. 64).

Таким чином, суд зауважує, що поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_4 21 жовтня 2025 року, тобто вже після 14 жовтня 2024 року, який був визначений для явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При цьому, виходячи з роздруківки трекінгу рекомендованого поштового відправлення № 06 002 9241 72 49 з офіційного сайту Укрпошти дані про відправлення за вищевказаним номером на даний час відсутні, оскільки відправлення не зареєстроване у системі (а.с.117).

Разом з тим, як було встановлено судом поштове відправлення № 06 002 9241 72 49 з повісткою №302263, яке було відправлене на ім`я позивача останній не отримував, оскільки воно повернулося до відправника з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

При цьому, на поштовому конверті, у якому була направлена повістка зроблено відмітку «Повістка ТЦК Вручити особисто», однак виходячи з роздруківки трекінгу вказаного поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошти, воно взагалі не зареєстроване у системі, що позбавляє суд можливості перевірити дату та кількість спроб вручення даного відправлення адресату.

Отже, у судовому засіданні встановлено, що при направленні повістки на адресу позивача не було дотримано правил її вручення працівниками поштового зв`язку, що має суттєве значення, оскільки порушення порядку процедури вручення повістки у даному випадку вказує на відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку, що не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Сукупність вказаних обставин переконує суд в тому, що відповідачем не доведено дотримання встановленого законом порядку вручення такої повістки, а тому такі докази беззаперечно не можуть бути взяті за основу в якості підтвердження обставин вручення повістки.

Разом з тим, як зазначалось вище, підставою для прийняття оскаржуваної постанови була неявка по повістці № 302263, направленій для звірки даних.

Однак, суд звертає увагу на те, що відповідно до відомостей військово-облікового документу у додатку «Резерв+», позивач вчасно оновив свої персональні дані, а датою їх оновлення є 09.09.2024 рік. Зокрема, у вказаному додатку наявні адреса проживання позивача, телефон (а.с. 12).

При цьому, в оскаржуваній постанові не було зазначено, які саме дані потребують звірки.

Крім того, відповідно до п.27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації , на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 р. №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою:

-взяття на військовий облік;

-проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

-уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів;

-призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Враховуючи вище викладене, мета виклику, яка зазначена у повістці позивача "для звірки даних" не відповідає нормам чинного законодавства.

Також, у даному випадку за встановлених обставин, з урахуванням виконання позивачем вимог ч. 3 ст.22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» щодо вчасного оновлення даних, неявка позивача по повістці за викликом для звірки даних не може бути підставою для покладення на позивача адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

До того ж, враховуючи, що ОСОБА_1 оновив вчасно всі свої дані, то відповідач мав можливість отримати з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних позивача шляхом інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателем яких є державні органи.

То ж, при прийнятті оскаржуваної постанови не було враховано положення примітки до ст. 210 КУпАП, згідно з якою положення цієї статті не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних останніх шляхом інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателем яких є державні органи.

Через доступ до Реєстру ІНФОРМАЦІЯ_7 при складанні протоколу та відповідач при винесенні оскаржуваної постанови мали можливість самостійно пересвідчитись в даних місця проживання позивача, але цього не здійснили.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до ч. ч. 5, 8, 9 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «;Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Згідноч.2 ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних та достатніх доказів порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

При цьому суд зазначає, що в оскаржуваній постанові не повно викладено об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, не зазначено які саме положення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію порушив ОСОБА_1 та в яких конкретно діях /бездіяльності/ це виразилось.

Отже, відповідачем не доведено, що у діях позивача був наявний склад адміністративного правопорушення та наявна подія правопорушення.

Відповідач доводи позивача жодним чином не спростував, належних та беззаперечних доказів, які б підтверджували обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач не надав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова №39-ССЗ від 21.03.2025 р. про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп., винесена за відсутністю належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження події адміністративного правопорушення та наявності складу адміністративного правопорушення у діях позивача.

Інші доводи позивача є похідними та не впливають на висновки суду по суті справі.

Відповідно до ч.3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Сукупність викладеного в цілому не дає можливості суду зробити висновок про обґрунтованість притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

У зв`язку з вищевикладеним, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Згідно із ч. 1 ст.139КАСУкраїни якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн. (а.с. 19), а тому вказану суму необхідно стягнути з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа - начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 , про скасування постанови №39-ССЗ про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №39-ССЗ про накладення адміністративного стягнення від 21 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 грн., провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору, у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п`ять грн. шістдесят коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Третя особа: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 , адреса місця роботи: АДРЕСА_6 .

Суддя Л.П. Бабічева