11 Mar 2026

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ( 5.03.26) залишив у силі рішення Донецького окружного адмінсуду, за яким суд визнав, що втрата самим ТЦК книги протоколів медичного огляду ВЛК, не є підставою для поновлення на військовому обліку чоловіка, щодо йог

Адвокат Валерій Макеєв

ТЦК виявив, що за певні періоди, документи ( зокрема книги протоколів з питань медичного огляду військовозобовязаних військово –лікарською комісією) – зникли. А тому, Наказом «Нового» керівника ТЦК, осіб, які були виключені у вказані періоди із військового обліку, було поновлено.

Чоловік оскаржив таке рішення стосовно поновлення його на військовому обліку.

І суд позов задовольнив, вказавши, що ТЦК має «тщатєльнєй» відноситись до зберігання документів) Ну, майже)

Суд , зокрема, вказав: «виявлені відповідачем порушення, допущені при виконанні своїх безпосередніх функцій, зокрема, відсутність книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, не можна ставити у провину позивачу та таким чином порушувати його права та не може бути у відповідності до Положення підставою для скасування висновків військово-лікарської комісії». Повний текст:

Категорія справи № 200/1686/25: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Надіслано судом: 05.03.2026. Зареєстровано: 06.03.2026. Забезпечено надання загального доступу: 09.03.2026.

Дата набрання законної сили: 05.03.2026

Номер судового провадження: 850/7752/25

Державний герб України

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року справа №200/1686/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 р. у справі № 200/1686/25 (головуючий І інстанції Бабіч С.І.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, ТЦК та СП), в якому просив суд: визнати протиправним, скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 року № 287 про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_2 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів, у частині, що стосується ОСОБА_1 .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року, прийнятим в порядку спрощеного позовного провадження, задоволено позов, а саме суд:

Визнав протиправним та скасував наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 №287 Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Відповідач, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Скарга обґрунтована тим, що виключення з військового обліку військовозобов`язаних відбувається відповідно до частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» , серед іншого, визнані непридатними до військової служби.

Непридатність до військової служби, яка є підставою для виключення військовозобов`язаного з військового обліку, встановлюється за результатами проведення медичного огляду. Відповідно до частини 13 статті 2 Закону про військовий обов`язок, порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Зазначений порядок проведення медичного огляду затверджений Наказом Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 №402.

Положення про ВЛК необхідно розглядати у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, тобто, на момент закінчення проходження позивачем медичного огляду військово-лікарською комісією (тобто станом на 16.09.2022). Станом на той час, діяло Положення про ВЛК у редакції Наказу Міністерства оборони України від 18.03.2021 №70. Тут і надалі Положення про ВЛК використовується у зазначеній редакції, якщо не зазначено інше.

Згідно з абзацом першим пункту 22.1 глави 22 розділу II Положення про ВЛК, дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК). Книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії.

У зв`язку з тим, що в ІНФОРМАЦІЯ_3 було, у певний момент часу, виявлено відсутність певних книг протоколів військово- лікарської комісії, а, отже і відсутність правових підстав на видачу довідок військово- лікарської комісії з висновками про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_2 було прийнято рішення про поновлення на військовому обліку тих осіб, довідки яких не можуть бути підтверджені протоколом військово-лікарської комісії, із можливістю перепройти медичний огляд і отримати нову довідку згідно чинного протоколу.

Таким чином, через відсутність книг протоколів ВЛК за вказані періоди, а відтак і неможливість здійснити перевірку правових підстав для видачі довідок військово- лікарської комісії з висновками про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, позивач наразі перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних як такий, що був поновлений.

Скаржник правомірність видачі начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 Наказу №287 обґрунтовує приписами Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154.

Скаржник зазначає, що видаючи Наказ №287, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 реалізовував своє право на видання відповідних наказів у межах компетенції та діяв:

-з метою належної організації персонально-якісного військового обліку на рівні ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки належна організація персонального-якісного військового обліку передбачає, що військовозобов`язані виключаються з військового обліку на підставі відповідних підтверджуючих документів у випадку Позивача, на підставі постанови військово-лікарської комісії, що повинна бути зафіксована у відповідному протоколів засідань військово-лікарської комісії, які відсутні (що власне і стало підставою для видання Наказу №287). Відсутність книги протоколів військово- лікарської комісії, у якій мала б бути зафіксована постанова військово-лікарської комісії стосовно Позивача, означає відсутність власне самої постанови, що унеможливлює видачу довідки військово-лікарської комісії

-з метою забезпечення правомірності видачі громадянам військово-облікових документів, посвідчень та інших документів. Наявність у Позивача військово-облікового документа з позначкою про виключення з військового обліку на підставі непридатності до військової служби, без підтвердження існування постанови військово-лікарської комісії, що повинна бути зафіксована у відповідному протоколів засідань військово-лікарської комісії, не відповідає критерію правомірності.

З урахуванням вищевказаного, видання Наказу №287 та поновлення, на його підставі, Позивача на військовому обліку є правомірним.

Скаржник зазначає, що відсутність Книги протоколів засідань ВЛК (а відтак і відсутність можливості здійснити належну верифікацію інформації про проходження позивачем медичного огляду та перевірити наявність постанови) створює наслідок у вигляді відсутності самої постанови ВЛК як підстави для подальшого виключення позивача з військового обліку.

Скаржник наголошує, що начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки наділений правом видавати накази і розпорядження у межах своїх повноважень. Оскільки до його повноважень та обов`язків, у силу Положення про ТЦК, відноситься належна організація персонально-якісного військового обліку та забезпечення правомірності видачі громадянам військово-облікових документів, то видача Наказу №287, який якраз і має на меті забезпечення виконання вказаних обов`язків, є цілком правомірною.

Також зазначає, що законодавство про військовий облік та військову службу не оперує безпосередньо поняттям «поновлення» на військовому обліку. Разом з тим, у разі відсутності підстав для виключення з обліку військовозобов`язаному, поновлення на військовому обліку (або повторне взяття на військовий облік) є єдино можливим варіантом дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки як органу, на який покладається ведення персонально-якісного військового обліку. Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 не може встановити факт проходження медичного огляду військово-лікарською комісією позивачем (через відсутність книг протоколів військово-лікарської комісії як первинного джерела інформації про проходження медичного огляду, а відтак і єдино можливого способу верифікації інформації про дійсне проходження військовозобов`язаними медичного огляду), поновлення на військовому обліку з наданням можливості повторно пройти медичний огляд, та, за наявності підстав, бути визнаним непридатним до військової служби з наступним виключенням з військового обліку, є єдиним варіантом дій.

Поновлення на військовому обліку, не зважаючи на відсутність безпосереднього унормування на рівні Закону про військовий обов`язок, відбувається стосовно інших категорій військовозобов`язаних. Так, Законом про військовий обов`язок до 18.05.2024 передбачалось, що з військового обліку виключаються військовозобов`язані, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (пункт 6 частини шостої статті 37 Закону про військовий обов`язок). Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІХ, який набув чинності 18.05.2024, ця підстава була вилучена з переліку. Унаслідок цього, особи, які були раніше виключені з військового обліку у зв`язку з засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів вважаються такими, що поновлені (повторно взяті) на військовий облік. Зазначена позиція підтверджується численною судовою практикою судів апеляційної інстанції, наприклад постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі №580/103/25, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 у справі №487/3824/25, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №280/810/25, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 723/2348/25 тощо.

Повторне взяття на військовий облік (по суті поновлення) відбувалось стосовно військовозобов`язаних громадян, які були виключені з військового обліку у зв`язку з граничним віком перебування у запасі, але у подальшому, у зв`язку з підвищенням граничного віку перебування в запасі до 50, а потім до 60 років (Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27 березня 2014 року №1169-VII внесено зміни до статті 28 Закону про військовий обов`язок та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а Законом України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»» від 22 липня 2014 року №1604-VII до 60 років), підлягали повторному взяттю на військовий облік. Правомірність такого підходу була підтримана Верховним Судом (постанова від 17.02.2020 у справі № 820/3113/17).

Поновлення на військовому обліку безпосередньо відбувається стосовно військовозобов`язаних, які були виключені з військового обліку з порушенням процедури виключення з військового обліку. Так, у справі №480/2162/23 Сумський окружний адміністративний суд (рішення від 05.09.2023) та Другий апеляційний адміністративний суд (постанова від 29.12.2023) дійшли висновків, що видача наказу про поновлення на військовому обліку є правомірним, оскільки рішення про виключення позивача-військовозобов`язаного з військового обліку було прийнято без дотримання чинного на той момент законодавства. У справі № 380/23652/24 (рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025), військовозобов`язаний позивач, у зв`язку із виявленням порушень встановленого механізму виключення з військового обліку, був поновлений на військовому обліку.

Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

В обґрунтування зазначено, зокрема, що наведена у скарзі відповідача судова практика не є релевантною до даних правовідносин.

Позивач посилається на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24.

Верховний Суд чітко зазначив, що особи, які підлягають виключенню (які виключені) з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного. Відповідно, такі особи не мають жодних обов`язків військовозобов`язаних, які передбачаються чинним законодавством, зокрема, щодо повторного проходження військово-лікарською комісії для повторного визначення ступеня придатності до військової служби тощо.

Натомість, відповідач вважає, що позивач підлягає повторному медичному огляду, що прямо суперечить Закону і наведеній вище позиції Верховного Суду.

Позивач двічі проходив ВЛК: 05.07.2022 за результатом якої був визнаний тимчасово непридатним із повторним переоглядом через два місці; 16.09.2022 за результатами якої був визнаний непридатним до військової служби із подальшим виключенням з військового обліку.

З урахуванням викладених обставин ОСОБА_1 був виключений з військового обліку (це відображено у паперовому ВОД Позивача), у подальшому до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідачем мала б бути внесена відповідна інформація, тобто у мобільному додатку Резерв+ у ОСОБА_1 мали б відображатися правильні дані про те, що він не є військовозобов`язаним та виключений за станом здоров`я з військового обліку, як свідчить паперовий ВОД ОСОБА_1 . Однак, відповідач не вніс до Реєстру вказаної інформації.

У позивача наявна група інвалідності, яка була оформлена з 2023 року.

Висновок ВЛК був реалізований відповідачем негайно, про що свідчить відмітка у паперовому ВОД Позивача.

Відповідач не надав відомостей, що висновок ВЛК був скасований у відповідності до Закону.

Позивач вважає, що він не може нести відповідальність у не передбачений законом способом за можливі допущені порушення суб`єктом владних повноважень під час виключення його з військового обліку, позаяк наведене буде суперечити принципу «належного урядування».

Наполягаємо на тому, що відсутність певних документів (звертає увагу не з вини Позивача), що мало місце вже після виключення з обліку, не може слугувати підставою для визнання дій Відповідача правомірними (в даному випадку прийняття оскаржуваного наказу).

Верховним Судом неодноразово, зокрема у постанові від 19 червня 2018 року у справі №820/5348/17, висловлювалась правова позиція, згідно якої розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом. У контексті застосування принципу незворотності дії закону у часі це означає, що у разі, якщо правовідносини стосовно реалізації певного права розпочато у період чинності нормативно-правового акту, за умови, що особа здійснила конкретні дії, що виражають її волевиявлення стосовно реалізації права (звернулась до суб`єкта владних повноважень, подала повний пакет документів тощо), то особа повинна мати можливість закінчити реалізацію відповідного права за тими нормами, що діяли на момент початку реалізації відповідного права, навіть якщо до завершення реалізації права вони втратили чинність.

Звертає увагу Суду на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Справа № 1-9/2009, де Суд дійшов до висновку, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

В контексті наведених обставин позивач наголошує, що обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб відповідача. Відтак, порушення відповідачем вимог щодо реалізації процедури виключення (прийняття оскаржуваного наказу) позивача з військового обліку, на який останній не має впливу, не може створювати негативних наслідків для позивача.

Від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо відзиву на скаргу.

В обґрунтування зазначено, зокрема, що відсутність книги протоколів за період, у якому позивач нібито проходив медичний огляд, із записом про проходження позивачем медичного огляду, означає неможливість достеменно перевірити, чи дійсно мав місце факт такого медичного огляду.

При цьому, виходячи із приписів Положення про ВЛК, запис до книги протоколів засідань військово-лікарської комісії є первинним стосовно довідки військово-лікарської комісії та, тим паче, записів до військово-облікового документа позивача. П

У даній ситуації відсутнє підтвердження існування підстав для проставлення відповідної відмітки у військово-обліковому документі позивача (тобто підтвердження проходження Позивачем медичного огляду).

Враховуючи зазначене, у ІНФОРМАЦІЯ_2 не може виникнути обов`язку вносити інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, на підставі фактів, які документально не підтверджені відповідно до Положення про ВЛК.

Щодо поновлення на військовому обліку, зазначає, що поновлення на військовому обліку відбувається у тих випадках, коли перестають існувати підстави (або встановлюється відсутність таких підстав) для виключення з військового обліку. Позаяк у випадку позивача встановлена відсутність підстав для виключення з військового обліку (відсутність книг протоколів засідань військово-лікарської комісії за період, коли позивач проходив нібито проходив медичний огляд), він підлягав поновленню на військовому обліку та наразі правомірно на ньому перебуває.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.09.2022 №9/8090 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно з копією тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 29.07.2022 ОСОБА_1 16.09.2022 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 №287 Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів наказано поновити на обліку військовозобов`язаних осіб, згідно додатку №1, зокрема, ОСОБА_1 . У зв`язку з відсутністю книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, висновки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені у вищевказаний період, вважати недійсними. Військовозобов`язаних, які були виключені з військового обліку рішеннями Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, поновлено на військовому обліку.

Відповідно до витягу із застосунку Резерв+ від 11.01.2025, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Згідно з постановою військово-лікарської комісії від 05.07.2022 є непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частина друга статті 19 Конституція України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

У розумінні частини 3 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 7 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби громадянами України здійснюється у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частина 2 статті 2 Закону № 2232-ХІІ).

Згідно з частинами 3 і 4 статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII, серед іншого, визначено, що стосується військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Приписами статті 37 Закону № 2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Відповідно до частини 1 4 статті 37 Закону № 2232-XII в редакції станом на час мобілізації, взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які відповідно до статті 14 цього Закону взяті на військовий облік; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку; жінки, які виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням на базову військову службу;

2) на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;

3) на військовий облік резервістів: які зараховані до військового оперативного резерву; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.

Громадянам України, взятим на військовий облік, роз`яснюються права та обов`язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.

Взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають жінки, які належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 цього Закону.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

За положенням частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII в редакції станом на час прийняття спірного наказу, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

За положенням частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII в редакції станом на час виключення позивача з обліку, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

За положенням частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII в редакції станом на час мобілізації, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Отже, підстава для виключення особу з військового обліку, як визнання такої особи непридатними до військової служби, не змінилась.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Відповідно до абзацу 7 пункту 12 Положення №154, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Відповідно до абзацу 7 пункту 15 Положення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний організовувати ведення персонально-якісного обліку (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) призовників, військовозобов`язаних та резервістів. При цьому, відповідно до частини 1 статті 34 Закону про військовий обов`язок, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до абзацу 18 пункту 15 Положення про ТЦК, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний здійснювати контроль за правомірністю видачі громадянам військово-облікових документів, посвідчень та інших документів.

Отже, обов`язки щодо обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п. 30 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921, в редакції на час виключення позивача з обліку, у разі зняття (виключення) призовників і військовозобов`язаних із військового обліку виконавчими органами сільських, селищних та міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.

Відповідно до п. 56 Порядку № 921, в редакції на час виключення позивача з обліку, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на відповідній території; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників і військовозобов`язаних, які проживають (перебувають) на відповідній території, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників і військовозобов`язаних про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників і військовозобов`язаних та персональних даних, які містяться в них; інформують щороку до 1 січня відповідні районні держадміністрації або міські ради та вносять на їх розгляд пропозиції щодо поліпшення стану військового обліку на відповідній території; згідно з планами, затвердженими відповідними районними держадміністраціями або міськими радами, здійснюють контроль на відповідній території за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ); здійснюють взяття на військовий облік військовозобов`язаних - жінок на підставі списків із закладів освіти; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників і військовозобов`язаних військово-облікових документів; надсилають запити до органів, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, з метою встановлення місцезнаходження призовників і військовозобов`язаних (додаток 11); ведуть провадження у справах про адміністративні правопорушення стосовно осіб, відповідальних за ведення військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, призовників і військовозобов`язаних, які порушують правила військового обліку; повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку, призову на строкову військову службу, на військову службу за мобілізацією або від проходження навчальних (перевірочних) зборів (додаток 12); звертаються до органів Національної поліції для розшуку, затримання та доставки до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки громадян, які ухиляються від виконання військового обов`язку (додаток 13); виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до покладених обов`язків.

Персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних ведеться районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки шляхом обліку персональних та службових даних призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

Виключення з військового обліку осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (які пропали безвісти) або засуджені до позбавлення волі, здійснюється без їх особистої присутності.

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

У разі відсутності у призовників і військовозобов`язаних військово-облікових документів районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки беруть їх на військовий облік, знімають або виключають з нього лише після відновлення зазначених документів.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до п. 22 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Під час воєнного стану направлення призовників на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду здійснюється лише у разі їх прийняття на військову службу у добровільному порядку.

Відповідно пп.8 п.1 додатку 2 до Порядку №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

З наведеного слід дійти висновку, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку, Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

Аналіз змісту відповідних положень Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» дає підстави для висновку, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Так, згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.09.2022 №9/8090 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Києві до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_1 №ТП/5237 від 29.07.2022 внесено дані про те, що 16.09.2022 позивач виключений з військового обліку військовозобов`язаних.

Отже, станом на 16.09.2022 на підставі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.09.2022 №9/8090 позивача виключено ІНФОРМАЦІЯ_5 з військового обліку військовозобов`язаних, що останнім не заперечується.

Матеріали справи не містять інших доказів щодо виключення з військового обліку.

Спірним наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 №287 Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів, наказано, поновити на обліку військовозобов`язаних осіб, згідно додатку №1, зокрема, позивача. А також, у зв`язку з відсутністю книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, висновки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені у вище вказаний період, визнав недійсними. Військовозобов`язаних, які були виключені з військового обліку рішеннями Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, поновлено на військовому обліку.

Згідно з положеннями пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі Положення №402) у редакції на час виключення позивача з обліку, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно з положеннями пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення у редакції на час прийняття спірного наказу, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі проводиться із застосуванням удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, електронної печатки та електронної позначки часу.

Члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.

Доброчесність є одним з визначальних принципів військовослужбовців, державних службовців, працівників, які є членами ВЛК. Їх діяльність спрямована на забезпечення національних інтересів України під час виконання завдань та функцій держави, сприяння та реалізації прав та законних інтересів людини і громадянина, підтримання позитивного іміджу держави та Збройних Сил України.

До доброчесної поведінки відноситься: пріоритет службових інтересів, компетентність, прозорість, нерозголошення конфіденційної інформації (конфіденційність), коректність та ввічливість.

Пріоритет службових інтересів - передбачає виявлення абсолютної відданості державним інтересам країни, свідоме підпорядкування власних інтересів суспільним вимогам та державним пріоритетам, обов`язок старанно діяти виключно в інтересах служби (роботи).

Неупередженість - члени ВЛК мають діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-якого громадянина або групи громадян, незалежно від своїх політичних, ідеологічних, релігійних та інших особистих поглядів чи переконань, зокрема: ніколи не вдаватися до несправедливої дискримінації, виявляючи особливу прихильність чи віддаючи перевагу будь-кому; однаково рівно відноситись до усіх громадян, не допускати, щоб особиста упередженість або тиск збоку могли позначитися на об`єктивності зроблених оцінок і прийнятих рішень.

Компетентність - включає сумлінне, своєчасне та результативне виконання службових обов`язків, наказів і розпоряджень керівництва, постійне підвищення професійної кваліфікації, досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Члени ВЛК повинні: добросовісно, чесно та професійно виконувати свої обов`язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності; не ухилятися від прийняття рішень; не допускати зловживань та неефективного використання державної власності; знати вимоги нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи та застосовувати їх під час виконання обов`язків.

Коректність та ввічливість - у своїй поведінці члени ВЛК повинні дотримуватись правил коректності та ввічливості, прийнятних в українському суспільстві. Поведінка членів ВЛК не повинна провокувати виникнення конфліктних ситуацій.

Прозорість - члени ВЛК не повинні обмежувати доступ до інформації, що не є таємною чи конфіденційною. Члени ВЛК не повинні надавати будь-яку завідомо неповну або неправдиву інформацію з метою введення в оману.

Конфіденційність - члени ВЛК, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина або будь-яку конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала відомою у зв`язку з виконанням ним своїх повноважень, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законом випадків.

Згідно з абзацом першим пункту 22.1 глави 22 розділу II Положення №402 (у редакції, чинній на дату виключення позивача з військового обліку 16.09.2022) дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Відповідно до абзацу першого пункту 22.2 глави 22 розділу II Положення №402 (у редакції, чинній на дату виключення позивача з військового обліку 16.09.2022) книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії.

Згідно з положеннями пункту 2.3.1 , 2.3.4 глави 2 розділу І Положення у редакції на час прийняття спірного наказу,

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

ЦВЛК має право, зокрема: розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з положеннями пункту 2.4.5глави 2 розділу І Положення у редакції на час прийняття спірного наказу, ВЛК регіону має право, зокрема: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Згідно з положеннями пункту 3.4 глави 2 розділу І Положення у редакції на час прийняття спірного наказу, у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров`я, ніж той, в якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої оскаржується.

Згідно з положеннями пункту 20.2 глави 2 розділу І Положення у редакції на час прийняття спірного наказу, Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

З системного аналізу Положення №402 вбачається, що на час прийняття спірного наказу, Положення №402 встановлює порядок та відповідний орган, який розглядає, переглядає, скасовує, відміняє, затверджує Постанови ВЛК.

Так, виявлені відповідачем порушення, допущені при виконанні своїх безпосередніх функцій, зокрема, відсутність книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, не можна ставити у провину позивачу та таким чином порушувати його права та не може бути у відповідності до Положення підставою для скасування висновків військово-лікарської комісії.

Також, колегія суддів звертає увагу, що зазначені вище норми Положення №402 та інші положення законодавства, не наділяють жодними повноваженнями відповідача, безпосередньо його керівника, щодо відміни або скасування висновків військово-лікарської комісії про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, зокрема, у зв`язку з відсутністю Книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Також, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи також не свідчать, що відповідачем проводилось службове розслідування з вказаного питання, в межах якого не запитувались у позивача будь які медичні документи на підставі яких він був визнаний не придатним до військової служби з подальшим зверненням відповідача до уповноваженого органу або суду з питання оскарження висновку ВЛК.

Посилання скаржника на висновки Верховного суду у постанові від 17.02.2020 у справі № 820/3113/17 та інших рішень судів апеляційної інстанції, колегія суддів не приймає з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (п. 39).

Колегія суддів ВС зауважила, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі обставин окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

Колегія суддів зазначає, що обставини у цій справі не є тотожними обставинам викладеним у постанові Верховного суду від 17.02.2020 у справі № 820/3113/17.

Крім того суд звертає увагу, що не є обов`язковими при прийнятті рішення по справі висновки викладені в рішеннях апеляційних судів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач видав наказ від 21.08.2024 №287 , яким безпідставно визнав недійсним, зокрема, висновок військово-лікарської комісії від 16.09.2022 про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, з очевидним перевищенням наданих йому чинним законодавством повноважень, та відповідно протиправно поновив позивача на обліку військовозобов`язаних осіб.

Колегія суддів не вбачає, що судом першої інстанції у даному випадку порушено вимоги матеріального або процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 р. у справі № 200/1686/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 р. у справі № 200/1686/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 05 березня 2026 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.В. Геращенко

А.А. Блохін