Перший Апеляційний адміністративний суд ( Постанова від 17.07.25) вказав, що тимчасове посвідчення ( видане на заміну військового квитка) з позначкою про те, що чоловік виключений із військового обліку через непридатність до служби, є допустимим доказом,
Чудеса і тільки! Виключений із військового обліку раптом (!!!) побачив, що в «Резерв +» він значиться як таки, що пройшов якесь ВЛК, за яким він непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час. До суду. Перший Апеляційний ексгумацію непридатного та розміщення його в лоно обмежено придатних – припинив та зобов’язав ТЦК та СП виключити «непридатного» із військового обліку.
Повний текст Постанови Першого Апеляційного адмінсуду
Категорія справи № 200/1084/25: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Надіслано судом: 17.07.2025. Зареєстровано: 18.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2025.
Дата набрання законної сили: 17.07.2025
Номер судового провадження: 850/2524/25
Державний герб України
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2025 року справа №200/1084/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Тарасенко Дар`ї Юріївни на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року (повне судове рішення складено 25 березня 2025 року) у справі № 200/1084/25 (суддя в І інстанції Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (зараз ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
03.09.2015 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач був визнаний непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, відомості про висновок ВЛК та про виключення позивача з військового обліку занесені до тимчасово посвідчення № НОМЕР_1 .
Коли запрацював додаток «Резерв+», позивач за допомогою додатку перевірив, яка інформація щодо нього наявна в реєстрі. За даними реєстру «Оберіг» виявив, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в постанові ВЛК зазначено, що позивач є непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
29 листопада 2024 року позивачем відповідачу подано прохання виправити в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірні відомості про перебування його на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , та внести інформацію про те, що він визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку.
Позивач вказує, що відповіді на подану ним заяву від відповідача не отримано.
На скаргу до ІНФОРМАЦІЯ_6 запропоновано позивачу звернутись особисто до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку або за фактичним місцем мешкання з підтверджуючими документами про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та зазначено, що згідно військово-облікових даних у ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач знятий з військового обліку 18.04.2018, як такий, що вибув у місто Краматорськ. Вказано, що внести інформацію до Єдиного державного реєстру про те, що позивач визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку, немає підстав, надати копію висновку ВЛК відповідач відмовився.
Позивач вказує, що до відповідача не звертався тому, що не був військовозобов`язаним, не знімався з військового обліку тому, що виключений з військового обліку.
Зазначив, що позивач був знятий з обліку у Другому відділі, однак, запис в реєстрі свідчить про те, що згідно реєстру він перебуває на обліку Другого відділу, що є структурним підрозділом Відповідача.
Вважає бездіяльність відповідача, що полягає у невнесенні інформації в реєстр, протиправною та такою, що порушує його права, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою місцевого суду від 17 березня 2025 року залучено в якості третьої особи у справі ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 29 листопада 2024 року.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 листопада 2024 року про виправлення в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних та резервістів недостовірних відомостей про перебування на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 та внесення інформації про те, що визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просила змінити рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд відмовив у задоволенні вимоги Позивача зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_9 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку. Суд зобов`язав Відповідача розглянути заяву Позивача про виправлення Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних та резервістів недостовірних відомостей про перебування на обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 та внесення інформації про те, що визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку, але жодних висновків, які Відповідач повинен врахувати при розгляді такої заяви не сформував.
Обов`язок підтримувати актуальну інформацію в реєстрі покладений на Відповідача прямими приписами Закону незалежно від того, звертався заявник із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_6 чи ні. Відтак, протиправність бездіяльності Відповідача, яку оскаржував Позивач, полягає не в нерозгляді заяви, а в невнесенні до реєстру актуальної інформації. Факт розгляду заяви позивача та результат її розгляду не входять в предмет доказування. Тому суд, невірно визначивши предмет доказування, помилково дійшов висновку про передчасність позовних вимог Позивача.
Матеріали справи містять докази, що у відповідь на скаргу ІНФОРМАЦІЯ_10 було надано скан-копії відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відповіді зазначено, що згідно військово-облікових даних у ІНФОРМАЦІЯ_1 Позивач знятий з військового обліку 18.04.2018 року, як такий, що вибув у місто Краматорськ, а також, що внести інформацію до Єдиного державного реєстру про те, що ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку, немає підстав.
Вважає, що суд застосував неефективний спосіб захисту порушеного права. Повторний розгляд Відповідачем заяви Позивача не зумовить відновлення його порушеного права. Більш того, як було зазначено вище, судом не було сформовано жодної правової оцінки для врахування ІНФОРМАЦІЯ_9 при розгляді заяви ОСОБА_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд скасувати або змінити рішення суду в повному обсязі, відмовити позивачу в повному обсязі.
Вказав, що тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 , військово-обліковий документ сформований за допомогою мобільного додатку «Резерв+», відповідно до яких позивач перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до облікової картки військовозобов`язаного, 18.04.2018 позивача знято з обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 «вибув у ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Згідно облікових даних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 не перебуває та не перебував.
Слід зазначити, що ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 апеляційну скаргу відповідача повернуто апелянту.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з таких підстав.
17.01.2003 ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , військовозобов`язаному, видано тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 , в тому, що він дійсно прийнятий на тимчасовий облік ПССЗ, НПО, рядовий непридатний кат.2, категорія ВОС №999000А, посадова кваліфікація різноробочий, тимчасове посвідчення видано замість військового квитка, дійсно до отримання військового квитка. Містить відмітку «Лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 18.01.2002, неприд. до в/сл в мирн. час, оз в військ.час», «03.09.15 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, ст.30а, ст.64г, гр.ІІ, наказ №402-2008».
Зі скріншоту застосунку «Резерв+», наданого позивачем, вбачається, що позивач, військовозобов`язаний, на обліку, ІНФОРМАЦІЯ_14 (Дружківка), «Непридатні до військової служби у мирний час, обмежено придатні у воєнний час, Днювальний», ВОС 999032, номер в реєстрі оберіг 070520236428550100028, адреса проживання: АДРЕСА_1 , дата уточнення даних 17.01.2003.
На адвокатський запит №07/09/23-1 від 07.09.2023 ІНФОРМАЦІЯ_15 19 жовтня 2023 року за №11/3162 надано відповідь, в якій повідомлено, що надати копію довідки ВЛК на громадянина ОСОБА_1 неможливо, всі медичні документи за 2015 рік знищені; відповідно до облікової картки військовозобов`язаного ОСОБА_1 18.01.2002 був визнаний неприданим до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час за ст.30 «В» гр.І наказу МОУ №207 від 1999 року. Після 2002 відміток про проходження ВЛК не має. 18.04.2018 знявся з реєстрації у м. Дружківка та вибув до м. Краматорська.
До відповіді додано облікову картку до військового квитка серії т/н №1/696 з відмітками: «Військове звання рядовий, Категорія обліку 2, Група обліку НПО, Склад рядовий, Не служив, Код ВОС 999000А, різноробочий».
29 листопада 2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив виправити в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних та резервістів недостовірних відомостей про перебування його на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 та внесення інформації про те, що він визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку. Як додаток да заяви зазначено направлення копії військового квитка.
10.01.2025 представником позивача до відповідача було надіслано адвокатський запит, де зазначалось, що 29 листопада 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням виправити в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірні відомості про перебування його на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , та внести інформацію про те, що він є визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку. Згідно відомостями Укрпошти заяву було отримано ІНФОРМАЦІЯ_9 06 грудня 2024 року. Висловлено прохання повідомити про результати розгляду заяви ОСОБА_1 , у випадку відмови надати їй письмову відповідь з обґрунтуванням відмови.
На адвокатський запит №10/01/25-2 від 10.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_15 повідомлено листом від 04.02.2025, що згідно військово-облікових даних позивач знятий з військового обліку 18.04.2018, як такий, що вибув у місто Краматорськ. Внести інформацію до Єдиного державного реєстру про те, що позивач визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку немає підстав.
06.02.2025 на звернення позивача від 31.01.2025 листом ІНФОРМАЦІЯ_16 повідомлено про те, що для вирішення питання по суті та внесення даних про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів запропоновано особисто звернутись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку або за фактичним місцем мешкання з підтверджуючими документами про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно листа від 24.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_15 повідомлено про те, що надати засвідченні копії документів, які слугували підставами для зняття позивача з військового обліку та висновку ВЛК неможливо, бо вони знищені згідно акту від 12.05.2021, який вилучений.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Положеннями частини першої статті 1 Закону України від 21.10.2023 № 3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543) визначено:
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій;
система військового обліку - сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об`єктів військового обліку - призовників, військовозобов`язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок № 1487), відповідно до п.2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Підпунктом 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Згідно із положеннями пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 11.04.2024 № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі Закон № 3633) визначено установити, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Частиною шостою статті 37 Закону № 2232-ХІІ визначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 3) визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Таким чином, системний аналіз норм свідчить про те, що військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, в тому числі і ті, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
В той же час, оскільки Позивач був виключений з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби, він перестав бути військовозобов`язаним, тому на нього не поширюються вимоги законодавства стосовно військовозобов`язаних, в тому числі, щодо явки, надання документів і т.і.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції встановив, що відповідачем на заяву позивача від 29 листопада 2024 року, в якій останній просив виправити в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних та резервістів недостовірні відомості про перебування його на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 та внесення інформації про те, що він визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку, відповіді не надано.
З огляду на наведене, не надання відповіді на заяву позивача від 29 листопада 2024 року є протиправною та свідчить про неналежний розгляд заяви та недотримання критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, окружний суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до часткового задоволення з коригуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхомвизнання протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не розгляді заяви позивача від 29 листопада 2024 року та зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 29 листопада 2024 року про виправлення в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних та резервістів недостовірних відомостей про перебування його на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 та внесення інформації про те, що він визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку.
Позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку та зобов`язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку є передчасною та не належить до задоволення, оскільки це питання по суті не розглянуто відповідачем, не надано оцінки поданої позивачем заяви з метою внесення відомостей до Реєстру.
Проте, із таким частковим задоволенням позовних вимог не може погодитись судова колегія апеляційного суду, погоджуючись з доводами апеляційної скарги представника позивача.
Так, місцевий суд відмовив у задоволенні вимоги Позивача зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_9 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку. Суд зобов`язав Відповідача розглянути заяву Позивача про виправлення Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних та резервістів недостовірних відомостей про перебування на обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 та внесення інформації про те, що визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку, але жодних висновків, які Відповідач повинен врахувати при розгляді такої заяви не сформував.
В свою чергу, відповідачем фактично розглянуто заяву позивача від 29 листопада 2024 року:
10.01.2025 представником позивача до відповідача було надіслано адвокатський запит, де зазначалось, що 29 листопада 2024 р. ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням виправити в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірні відомості про перебування його на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , та внести інформацію про те, що він є визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку. Згідно відомостями Укрпошти заяву було отримано ІНФОРМАЦІЯ_9 06 грудня 2024р. Висловлено прохання повідомити про результати розгляду заяви ОСОБА_1 , у випадку відмови надати їй письмову відповідь з обґрунтуванням відмови.
Матеріали справи містять докази, що у відповідь на скаргу ІНФОРМАЦІЯ_10 було надано скан-копії відповіді від 04.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 на адвокатський запит №10/01/25-2 від 10.01.2025. У відповіді зазначено, що згідно військово-облікових даних у ІНФОРМАЦІЯ_1 Позивач знятий з військового обліку 18.04.2018, як такий, що вибув у місто Краматорськ, а також, що внести інформацію до Єдиного державного реєстру про те, що ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку, немає підстав.
Тобто, фактично відповідач листом від 04.02.2025 відмовив у задоволенні заяви позивача від 29 листопада 2024 року (до якої додавалось тимчасове посвідчення № 1/1696 з відповідними відомостями), зазначивши, що для цього немає підстав з огляду на відомості військово-облікових даних у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відтак, протиправність бездіяльності Відповідача, яку оскаржував Позивач, полягає не в нерозгляді заяви, а в невнесенні до реєстру актуальної інформації. Тому окружний суд, невірно визначивши предмет доказування, помилково дійшов висновку про передчасність позовних вимог Позивача.
Отже, місцевий суд застосував неефективний спосіб захисту порушеного права. Повторний розгляд Відповідачем заяви Позивача не зумовить відновлення його порушеного права. Більш того, судом першої інстанції не було сформовано жодної правової оцінки для врахування ІНФОРМАЦІЯ_9 при розгляді заяви ОСОБА_1 .
Щодо суті позовних вимог.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені вЗакону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»(далі - Закон № 1951-VIII).
Колегія суддів звертає увагу, що цей закон прийнятий після виключення позивача з військового обліку, яке мало місце в 2015 році згідно його тимчасового посвідчення №1/1696.
Статтею 1 Закону № 1951-VIIIвизначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно зістаттею 2 Закону № 1951-VІІІосновними завданнями Реєстру є:
1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;
2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;
3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 3 Закону № 1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цимЗакономвідомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1951-VІІІ держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону № 1951-VІІІ органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьмастатті 5 Закону № 1951-VІІІ).
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ятастатті 5 Закону №1951-VІІІ).
Відповідно до частини першоїстатті 6 Закону № 1951-VІІІдо Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Частинами другою, третьоюстатті 13 Закону № 1951-VІІІпередбачено, що відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.
До Реєстру вносяться відомості, визначеністаттею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьоюстатті 14 цього Закону.
Відповідно до частини першоїстатті 14 Закону № 1951-VІІІведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною третьою статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (частина четвертастатті 14 Закону № 1951-VІІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно із пунктом 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно доЗакону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад»(Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Відповідно до абзацу третього пункту 21 Порядку № 1487 взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів за місцем фактичного проживання.
Згідно із пунктом 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначенихпостановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
У пункті 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 81 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.
Абзацами першим, другим підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який є Додатком 2 до Порядку № 1487 (далі - Правила військового обліку), визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Згідно із абзацами першим-четвертим підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:
у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);
мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуютьсяКонституцієюта законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням (абзац перший пункту 2 Положення № 154).
Пунктом 8 Положення № 154 визначено завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно доЗаконів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», «;Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «;Про захист персональних даних»та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства.
Згідно із абзацом дев`ятим пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно достатті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559(далі- Порядок № 559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостоїстатті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»та не отримував такий документ до набрання чинностіпостановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
- у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
- в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостоїстатті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
У пункті 8 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності), зокрема: відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (підпункт 7); відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку) (підпункт 12).
Військово-обліковий документ позивача у Резерв+ датою 17.01.2003 сформований 2 відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 (Дружківка), містить відмітку: «Непридатні до військової служби у мирний час, обмежено придатні у воєнний час, Днювальний».
З вище наведених положень нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, слідує, що саме ІНФОРМАЦІЯ_7 (структурним підрозділом якого є ІНФОРМАЦІЯ_17 ) на території визначеної адміністративно-територіальної одиниці є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесення до нього змін, у тому числі й щодо виключення з військового обліку із зазначенням підстав для такого виключення.
З вищеописаних доказів судом встановлено, що позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (нині - ІНФОРМАЦІЯ_17 , який є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та відповідно до тимчасового посвідчення №1/1696 від 17.01.2003 є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, 03.09.2015 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, ст.30а, ст.64г, гр.ІІ, наказ №402-2008.
У зв`язку із відсутністю в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про виключення позивача з військового обліку із зазначенням підстав, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою від 29 листопада 2024 року з проханням виправити в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірні відомості про перебування його на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , та внести інформацію про те, що він визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку.
ІНФОРМАЦІЯ_15 повідомлено листом від 04.02.2025, що згідно військово-облікових даних позивач знятий з військового обліку 18.04.2018, як такий, що вибув у місто Краматорськ. Внести інформацію до Єдиного державного реєстру про те, що позивач визнаний непридатним до військової служби та виключений з обліку немає підстав.
Проте, з такою відмовою відповідача апеляційний суд не погоджується та вважає її протиправною.
Слід зауважити, що 18.04.2018 є датою, коли позивача знято з реєстрації місця проживання в м. Дружківка та зареєстровано місце проживання в м. Краматорську, що підтверджується його паспортом.
В обліковій картці до військового квитка / тимчасового посвідчення 1/1696, наданого відповідачем міститься інформація про це: повідомлення ф. №11 надійшло (слід вважати від органів реєстрації) 04.05.2018.
Щодо тверджень про відсутність у відповідача документації щодо військового обліку та проходження військово-лікарської комісії, та недостатності даних, наявних у тимчасовому посвідченні, виданому позивачу, суд зауважує, що зі змісту наведених вище положень нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, можна дійти висновку, що посадові особи відповідача, відповідальні за оформлення та заповнення тимчасового посвідчення позивача, проставленням свого підпису, скріпленим печаткою цього військового комісаріату, підтвердили достовірність внесених даних, у тому числі й щодо непридатності позивача до військової служби та виключення з військового обліку, дотримання визначеної законодавством процедури, яка передувала внесенню цих даних, а також наявність визначенихзакономпідстав для виключення позивача з військового обліку через непридатність за станом здоров`я.
В свою чергу, тимчасове посвідчення №1/1696 від 17.01.2003 згідно діючого законодавства є військово-обліковим документом в паперовій формі.
Так, пунктом 1 Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 610, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2017 р. за № 1511/31379 (далі Наказ №610), визначено, що тимчасове посвідчення військовозобов`язаного (далі - тимчасове посвідчення) є документом, що посвідчує особу військовозобов`язаного, який перебуває у запасі осіб офіцерського складу або осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовозобов`язаний), та визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.
Пунктом 2 Наказу №610 «Про тимчасове посвідчення військовозобов`язаного» передбачено, що тимчасові посвідчення, виготовлені та видані військовозобов`язаним до набрання чинності цим наказом, вважаються дійсними.
Суду не надано доказів визнання нечинним тимчасового посвідчення позивача чи притягнення до відповідальності осіб, які оформили та видали його позивачу, тому суд вважає, що тимчасове посвідчення №1/1696 від 17.01.2003 є допустимим доказом, що позивач вже не має статусу військовозобов`язаного та виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби за станом здоров`я з 03.09.2015.
Крім того, суд зауважує, що згідно з положеннями Порядку № 1487, відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов`язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, а також своєчасне внесення даних про військовозобов`язаного, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.
Тому суд вважає, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов`язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов`язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов`язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров`я.
Щодо вказаних у листі тверджень про необхідність позивачу звернутися до ТЦК та СП за місцем проживання, суд зазначає таке.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 1487 та Правил військового обліку дає підстави для висновку, що військовозобов`язані повинні:
- перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідному районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, у разі залишення свого зареєстрованого місця проживання;
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних.
Разом з тим, як вже вище вказано, позивач виключений з військового обліку 03.09.2015 у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби, про що свідчить відповідна відмітка у тимчасовому посвідченні №1/1696 від 17.01.2003, і не має статусу військовозобов`язаного, призовника або резервіста, тобто вищенаведеними нормами не визначено його обов`язку звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та постановки на військовий облік за місцем проживання як внутрішньо переміщеної особи для уточнення військово-облікових даних.
Проте, положеннями Порядку № 559 визначена можливість звернутися у паперовій формі для уточнення військово-облікових даних, внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку.
Оскільки позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (нині - ІНФОРМАЦІЯ_17 , який є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 ), суд дійшов висновку, що відповідальним за внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостоїстатті 37 Закону № 2232-ХІІє саме відповідач.
Підсумовуючи встановлені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не внесення відомостей про виключення з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів за його заявою від 29 листопада 2024 року на підставі наданих разом із заявою документів.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як узаконі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є визнання протиправною бездіяльності відповідача та його зобов`язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 03.09.2015.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню.
Відповідно до положень ч.1ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 3статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, з урахуванням наведеного розмір судового збору, що підлягає сплаті за дану позовну заяву складає 968,96 грн.
Відповідно до частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,96, а за подачу апеляційної скарги 150%, тобто, 1453,44 грн, що підтверджується квитанціями.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника позивача Тарасенко Дар`ї Юріївни задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі № 200/1084/25 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 03.09.2015.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Повне судове рішення 17 липня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
Т. Г. Гаврищук
А. В. Гайдар