Поплавський Не Крапива?:-) В Ухвалі суду: «…службові особи Київського національного університету культури і мистецтв (далі - КНУКіМ) та Приватного вищого навчального закладу «Київський університет культури» …організували та реалізували стійку протиправну с

Про що йдеться в ухвалі Печерського районного суду:

За версією сторони обвинувачення, службові особи Київського національного університету культури і мистецтв (далі - КНУКіМ) та Приватного вищого навчального закладу «Київський університет культури» (далі - КУК), діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи надані їм владні й організаційно-розпорядчі повноваження, організували та реалізували стійку протиправну схему, спрямовану на систематичне вербування студентів зазначених закладів вищої освіти з метою їх подальшої трудової та сексуальної експлуатації.

Вербування здійснювалося з числа осіб, які перебували в уразливому стані, зумовленому їх матеріальною залежністю, молодим віком, відсутністю стабільного доходу, а також академічною залежністю від керівництва навчальних закладів, шляхом зловживання службовим становищем, надання обіцянок позитивного оцінювання та сприяння у навчальному процесі, створення психологічного тиску і страху негативних наслідків у разі відмови від участі у запропонованій діяльності.

Після вербування студенти залучалися до трудової діяльності у закладах громадського харчування «Пан Чебурек» та «Батьківська хата» без укладення трудових договорів, без надання соціальних гарантій та з грубим порушенням вимог трудового законодавства. Окрім того, окремих завербованих студенток залучали до участі у закритих приватних заходах (вечірках, банкетах, неофіційних зустрічах) для третіх осіб, фактичною метою яких було використання студенток як об`єктів сексуальної експлуатації.

Про кого йдеться в Ухвалі слідчого судді?: « ВІН обіймає посаду виконуючого обов`язки ректора КНУКіМ і безпосередньо здійснює комунікацію з суб`єктами господарювання (закладами громадського харчування «Пан Чебурек» та «Батьківська хата») щодо підбору та працевлаштування студентів зазначених закладів вищої освіти».

Чим мотивував ухвалу слідчий суддя:

По-перше, предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026000000000472 є торгівля людьми, вчинена за попередньою змовою групою осіб, з використанням уразливого стану потерпілих та з метою їх трудової та сексуальної експлуатації (ч. 2 ст. 149 КК України).

По-друге, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки ректора КНУКіМ, безпосередньо здійснює комунікацію з суб`єктами господарювання щодо підбору та працевлаштування студентів у закладах громадського харчування «Пан Чебурек» та «Батьківська хата», у яких, за даними досудового розслідування, відбувається трудова експлуатація завербованих студентів. За таких обставин мобільний телефон ОСОБА_4 як засіб комунікації та зберігання інформації (переписки у месенджерах, електронна пошта, фотофіксація документів, банківські застосунки, файли, дані про з`єднання, геолокація тощо) об`єктивно може містити відомості, що мають істотне значення для встановлення осіб-співучасників, механізму вчинення кримінального правопорушення, обставин залучення потерпілих та інших обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

Повний текст ухвали слідчого судді:

Категорія справи № 757/44403/26-к: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.

Надіслано судом: 04.09.2026. Зареєстровано: 05.09.2026. Забезпечено надання загального доступу: 08.09.2026.

Номер судового провадження: 1-кс-43513/26

Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12026000000000472

Державний герб України

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44403/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026000000000472 від 19.02.2026,

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад вимог клопотання

До слідчого судді 07.08.2026 надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 07.08.2026 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 11 Pro», IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , із сім-картою з абонентським номером № НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_4 .

Метою накладення арешту вказано забезпечення збереження речових доказів.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026000000000472 від 19.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

За версією сторони обвинувачення, службові особи Київського національного університету культури і мистецтв (далі - КНУКіМ) та Приватного вищого навчального закладу «Київський університет культури» (далі - КУК), діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи надані їм владні й організаційно-розпорядчі повноваження, організували та реалізували стійку протиправну схему, спрямовану на систематичне вербування студентів зазначених закладів вищої освіти з метою їх подальшої трудової та сексуальної експлуатації.

Вербування здійснювалося з числа осіб, які перебували в уразливому стані, зумовленому їх матеріальною залежністю, молодим віком, відсутністю стабільного доходу, а також академічною залежністю від керівництва навчальних закладів, шляхом зловживання службовим становищем, надання обіцянок позитивного оцінювання та сприяння у навчальному процесі, створення психологічного тиску і страху негативних наслідків у разі відмови від участі у запропонованій діяльності.

Після вербування студенти залучалися до трудової діяльності у закладах громадського харчування «Пан Чебурек» та «Батьківська хата» без укладення трудових договорів, без надання соціальних гарантій та з грубим порушенням вимог трудового законодавства. Окрім того, окремих завербованих студенток залучали до участі у закритих приватних заходах (вечірках, банкетах, неофіційних зустрічах) для третіх осіб, фактичною метою яких було використання студенток як об`єктів сексуальної експлуатації.

Прокурор зазначає, що до протиправного механізму залучений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час обіймає посаду виконуючого обов`язки ректора КНУКіМ і безпосередньо здійснює комунікацію з суб`єктами господарювання щодо підбору та працевлаштування студентів зазначених закладів вищої освіти.

07.08.2026 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.08.2026 у справі № 757/41723/26-к проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та тимчасово вилучено мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 11 Pro», IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , із сім-картою з абонентським номером № НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_4 .

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 від 07.08.2026 вказаний мобільний телефон із сім-картою визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що станом на момент подання клопотання ОСОБА_4 про підозру не повідомлено, а тому останній є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, у розумінні ст. 64-2 КПК України.

Клопотання про арешт майна подано до Печерського районного суду міста Києва 07.08.2026, тобто у день проведення обшуку та тимчасового вилучення майна, з дотриманням строку, встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України, а саме - не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.

Посилаючись на положення ст. 36, 98, 131, 132, 170, 171 КПК України, прокурор просить накласти арешт на вказане майно із забороною права володіння та розпорядження ним, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Позиція учасників кримінального провадження

Від прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_6 до суду надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, у якій клопотання підтримано у повному обсязі.

Власник тимчасово вилученого майна ОСОБА_4 у судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлявся належно, заперечень, заяв чи клопотань до суду не надійшло.

Відповідно до вимог ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням положень ст. 26 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цього питання в суді та вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності осіб, які не з`явились.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Обставини, встановлені слідчим суддею

Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026000000000472 від 19.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, за фактом організації та реалізації службовими особами КНУКіМ та КУК стійкої протиправної схеми, спрямованої на систематичне вербування студентів зазначених закладів вищої освіти з метою їх подальшої трудової та сексуальної експлуатації.

Обставини вчинення кримінального правопорушення підтверджуються, зокрема, показаннями допитаної у ході досудового розслідування свідків ОСОБА_7 . Та ОСОБА_8 , а також іншими матеріалами досудового розслідування.

У ході досудового розслідування встановлено, що до протиправного механізму залучений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обіймає посаду виконуючого обов`язки ректора КНУКіМ і безпосередньо здійснює комунікацію з суб`єктами господарювання (закладами громадського харчування «Пан Чебурек» та «Батьківська хата») щодо підбору та працевлаштування студентів зазначених закладів вищої освіти.

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.08.2026 у справі № 757/41723/26-к 07.08.2026 проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та тимчасово вилучено мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 11 Pro», IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , із сім-картою мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером № НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_4 .

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_5 від 07.08.2026 вказаний мобільний телефон разом із сім-картою визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026000000000472.

Клопотання про арешт майна надіслане до Печерського районного суду міста Києва 07.08.2026, тобто у день проведення обшуку та тимчасового вилучення майна, у строк, передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України, згідно з якою клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Станом на момент розгляду клопотання ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не повідомлено, у зв`язку з чим питання про накладення арешту на вилучене у нього майно вирішується в порядку, встановленому для арешту майна третіх осіб (ст. 64-2 КПК України).

Норми права, які підлягають застосуванню, та мотиви слідчого судді

Процесуальні правовідносини щодо накладення арешту на майно регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа. Права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Стандарт «достатніх підстав» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

Слідчий суддя враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, за якою втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, допускається за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю, заради досягнення якої такі засоби застосовуються.

Дослідивши матеріали, надані з клопотанням, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

По-перше, предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026000000000472 є торгівля людьми, вчинена за попередньою змовою групою осіб, з використанням уразливого стану потерпілих та з метою їх трудової та сексуальної експлуатації (ч. 2 ст. 149 КК України). Специфіка цього кримінального правопорушення, вчинення якого триває у часі та передбачає координацію дій кількох осіб - керівників закладів вищої освіти та осіб, які здійснюють управління закладами громадського харчування, до яких залучалися завербовані студенти, - об`єктивно потребує з`ясування змісту комунікацій між учасниками схеми, обставин підбору, залучення та переміщення потерпілих, розподілу ролей, обліку осіб, які залучалися до трудової та сексуальної експлуатації, а також фінансових потоків, пов`язаних з такою діяльністю.

По-друге, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки ректора КНУКіМ, безпосередньо здійснює комунікацію з суб`єктами господарювання щодо підбору та працевлаштування студентів у закладах громадського харчування «Пан Чебурек» та «Батьківська хата», у яких, за даними досудового розслідування, відбувається трудова експлуатація завербованих студентів. За таких обставин мобільний телефон ОСОБА_4 як засіб комунікації та зберігання інформації (переписки у месенджерах, електронна пошта, фотофіксація документів, банківські застосунки, файли, дані про з`єднання, геолокація тощо) об`єктивно може містити відомості, що мають істотне значення для встановлення осіб-співучасників, механізму вчинення кримінального правопорушення, обставин залучення потерпілих та інших обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

По-третє, сім-карта мобільного оператора з абонентським номером № НОМЕР_3 , вилучена разом із зазначеним мобільним телефоном, використовується у діяльності, до якої залучений ОСОБА_4 , та може містити відомості про з`єднання, вхідні і вихідні дзвінки, SMS-повідомлення, а також бути ідентифікатором його комунікацій з іншими учасниками схеми, що також має істотне значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню.

По-четверте, з огляду на особливості мобільних пристроїв та сім-карт як об`єктів, інформація на яких може бути легко видалена, змінена або перенесена, повернення таких об`єктів володільцю без застосування заходів забезпечення несе очевидний ризик втрати відомостей, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні. За таких обставин наявні всі підстави, передбачені абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження вказаного майна.

По-п`яте, той факт, що станом на момент розгляду клопотання ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не повідомлено, не є перешкодою для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речового доказу, встановленим ст. 98 КПК України, незалежно від процесуального статусу володільця цього майна. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення підлягає врахуванню слідчим суддею відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України лише при вирішенні питання про арешт майна у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, до яких цей випадок не належить.

Одна лише постанова про визнання майна речовим доказом сама по собі не є безумовною підставою для його арешту. Водночас у цьому провадженні наявна сукупність обставин, які у своєму зв`язку та значенні дозволяють дійти висновку про необхідність застосування арешту саме як заходу забезпечення збереження речових доказів.

Обмеження права володільця майна, що є наслідком арешту, є пропорційним завданням кримінального провадження та відповідає меті, для досягнення якої цей захід застосовується. При цьому слідчий суддя враховує, що володілець майна не позбавлений у подальшому права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК України.

За таких обставин клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 131, 132, 170, 171, 173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12026000000000472 від 19.02.2026 на майно, тимчасово вилучене 07.08.2026 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 11 Pro», IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , із сім-картою мобільного оператора з абонентським номером № НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Роз`яснити, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя  ОСОБА_1