Повістка ТЦК із вимогою прибути «для уточнення даних» щодо особи, яка свої дані оновила, може буде правомірною лише у випадку, коли стало відомо, що персональні дані змінились, - за мотивами Постанови Шостого апеляційного суду від 2.04.25

Шостий Апеляційний зазначив, що Посилання ТЦК в апеляційній скарзі на те, що позивач не уточнив свої персональні дані жодним із визначених законом способів у термін з 19 травня по 16 липня 2024 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки визначальним у даному випадку для застосування адміністративної відповідальності до особи є саме неможливість отримання персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, а також відсутні докази того, що з часу отримання позивачем відстрочки від призову (21.03.2024) по 16.07.2024 було змінено персональні дані позивача, які відповідно потребували уточнення.

Категорія справи № 739/69/25: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.

Надіслано судом: 02.04.2025. Зареєстровано: 03.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2025.

Дата набрання законної сили: 02.04.2025

Номер судового провадження: А/855/5829/25

Державний герб України

  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 739/69/25                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Свояк Д.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  02 квітня 2025 року                                                                                            м. Київ

          Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача:                                                                                                                  Кузьмишиної О.М.,

суддів:                                                                                                                                              Грибан І.О., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чеpнiгiвської областi від 03 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Новгород-Сіверського районного суду Чеpнiгiвської областi  з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову   начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №293 від 11.11.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до примітки статті 210 КУпАП відповідач наділений можливостями самостійно отримати всі необхідні йому дані щодо військовозобов`язаних. У протоколі та постанові відсутнє посилання на те, що відповідач з поважних причин не міг отримати необхідні дані з реєстрів.

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чеpнiгiвської областi від 03 березня 2025 року позовну заяву задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу,  у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що позивачем не доведено, що він будучи військовозобов`язаним, був звільнений від виконання обов`язку з 18.05.2024 по 16.07.2024 уточнити свої облікові дані у встановленому порядку.

Апелянт стверджує, що примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосована в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов`язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, але обов`язок такого уточнення покладається на військовозобов`язаного, яким є позивач

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 та від 31.05.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Від позивача 01.04.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Колегія суддів не приймає до уваги зазначений відзив під час розгляду апеляційної скарги, оскільки останній не містить доказів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до частини третьої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Від представника відповідача 02.04.2025 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, з урахуванням чого судова колегія вирішила продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. 

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, аргументи та доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією апеляційного суду, 11.11.2024 головним спеціалістом командування (юрист) ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 складено протокол №170 про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 11.11.2024 о 15:00 за адресою АДРЕСА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 при перевірці військово-облікових даних у військовозобов`язаного виявлено, що останній не уточнив свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, чим порушив абзац 1,2 п.10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язку та військову службу», абзац 1,7 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий иперіод, затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560, абзац 1,4 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 16:30 11.11.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , кабінет №7, про що міститься його підпис. При цьому, у графі «пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено, що у ОСОБА_1 пояснення і зауваження щодо протоколу відсутні (а.с.8).

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 11.11.2024 винесена постанова №293 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 11.11.2024 при перевірці військово-облікових даних у військовозобов`язаного - ОСОБА_1 виявлено, що останній не уточнив свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, чим порушив:

-  абзац 1,2 п.10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язку та військову службу»;

-  абзац 1,7 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

-  пункт 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560ж;

-  абзац 1,4 підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Позивач, вважаючи постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11.11.2024 №293 протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII), Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 ( далі- Порядок № 1487).

Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Відповідно до ч.1-3 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У статті 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно із статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини третьої статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а загальні засади проходження в Україні військової служби закріплені в Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Приведені вище положення, зокрема, частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у редакції Закону №3633-ІХ від 11.04.2024, набрали свою силу 15 травня 2024 року.

Поряд з цим, за положеннями пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX (надалі - Закон № 3633-IX), зокрема, визначено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX:

- громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані;

- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, останній день вказаного 60-денного строку для уточнення облікових даних припадав на 16.07.2024.

Так, за приписами примітки до статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Отже, з аналізу приведених норм випливає, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстру) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі по тексту - Закон № 1951-VIII).

У відповідності до положень частини першої статі 5 Закону № 1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

За приписами частини другої статті 5 Закону № 1951-VIII визначено, що держатель Реєстру:

1) забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру;

2) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри";

4) забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру;

5) надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру;

6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Згідно частини п`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

За приписами частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Даною частиною статті 14 Закону № 1951-VIII передбачено перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді інформацію через електронну інформаційну взаємодію.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

З аналізу приведених вище положень Закону № 1951-VIII вбачається, що персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносить і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.

В той же час, відповідачем не надано до суду апеляційної інстанції доказів вчинення відповідачем дій щодо отримання персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статтею 14 Закону № 1951-VIII, з огляду на те, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 ще з 29.03.2021. Окрім того, відповідачем не надано до суду апеляційної інстанції доказів неможливості отримання персональних даних позивача у наведений спосіб.

Слід також зауважити, що у відповідності до положень частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від, зокрема:

1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону;

2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону;

10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону;

15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону;

17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону;

При цьому, як передбачено пунктами 7, 7-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать місце проживання та місце перебування, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Таким чином, приведені вище приписи статей 7 та 14 Закону № 1951-VIII вказують на те, що персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться і в інших базах даних, з яких органи ведення Реєстру отримуються інформацію.

Відтак, наведені норми визначаються наявність у відповідача можливості отримати персональні дані позивача з інших баз даних, проте відповідачем не доведено неможливості отримання таких даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних.

Разом з тим, за обставинами даної справи, позивач у позовній заяві зазначає, що у 2022 році прибув до РТЦК та СП , де пройшов ВЛК.

В матеріалах справи міститься довідка, видана ОСОБА_1 від 21.03.2024 №1921 про те, що йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Дійсна до 05.11.2024 (а.с.26).

ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що ним до заяви про відстрочку долучено належним чином завірені копії документів з його обліковими (персональними) даними. В подальшому, йому видали повістку №332, в якій повідомлено з`явивтися до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 30.05.2024 о 11:00. При собі мати паспорт громадянина України, довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, військово-обліковий документ, обліково-послужну картку та мобілізаційне розпорядження (у разі наявності). Позивач стверджує, що з`явився до відповідача на вказану дату та пред`явив документи, перелічені у повістці.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що позивач повинен був виконати вимогу Закону, як і всі інші військовозобов`язані, уточнивши свої дані будь-яким зручним дозволеним способом в період з 18.05.2024 до 16.07.2024. Згідно з витягом з ЄДРПВР «Оберіг» військовозобов`язаним ОСОБА_1 при особистій явці 11.11.2024 уточнено свої персональні дані, а саме номер мобільного телефону та адресу електронної пошти, що підтверджується витягом.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач не уточнив свої персональні дані жодним із визначених законом способів у термін з 19 травня по 16 липня 2024 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки визначальним у даному випадку для застосування адміністративної відповідальності до особи є саме неможливість отримання персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, а також відсутні докази того, що з часу отримання позивачем відстрочки від призову (21.03.2024) по 16.07.2024 було змінено персональні дані позивача, які відповідно потребували уточнення.

У контексті зазначеного, колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме на відповідача у справі покладено обов`язок в обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Втім, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 у спосіб, встановлений у примітці до статті 210 КУпАП, відповідачем не надано ані у суді першої, ані апеляційної інстанції.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП від 11.11.2024 щодо ОСОБА_1 .

Крім того, судова колегія акцентує увагу, що спірною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, що передбачено частиною третьою статті 210 КУпАП.

Водночас, зазначаючи мотиви прийняття оскаржуваного рішення, суд першої інстанції аналізував положення частини третьої статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що взагалі не було предметом безпосередньо цього спору та свідчить про неповне з`ясування судом обставин цієї справи.

Підсумовуючи усе викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни мотивувальної частини рішення Новгород-Сіверського районного суду Чеpнiгiвської областi від 03 березня 2025 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі відсутні.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.           

Відповідно до п. 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України  за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.

Частиною першою статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись статтями 243, 250, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чеpнiгiвської областi від 03 березня 2025 року у справі №739/69/25 змінити в мотивувальній частині, виклавши його в редакції цієї постанови суду апеляційної інстанції.           

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Суддя - доповідач                                                                                                               О.М. Кузьмишина

Судді                                                                                                                                           І.О.Грибан

                                                                                                    О.В.Карпушова