Про розумний суд)

Суд задовольнив позов про визнання бездіяльності ТЦК щодо надання відстрочки, але у мотивуванні рішення застосував дефініцію, яка точно «застопорить ТЦК : «Суддя повинен здійснювати свій розсуд як розумний суддя. Щоб так діяти, він повинен усвідомлювати той факт, що у нього є право розсуду, усвідомлювати значення розсуду та різні фактори, які потрібно зважити в контексті цього розсуду»

Суть позову, як і рішення проста: Чи мав право ТЦК та СП в належний спосіб не розглянути  заяву про відстрочку?

Відповідь  очевидна: Звісно Ні.

Та коли за справу береться майстер ( ще і у статусі кандидата наук), застосовуючи не тільки норми права, а і цитати видатних вчених, то рішення отримує особливу привабливість ( для гурманівJ))

Категорія справи № 580/4520/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.

Надіслано для оприлюднення: 06.07.2024. Зареєстровано: 06.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2024.

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 року справа № 580/4520/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Проценко розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/4520/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відділу №1 (Христинівка) (код ЄДРПОУ 09843757, вул.Шухевича 38, м.Христинівка, Черкаська область, 20001) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

03.05.2024 вх.№22588/24 позивач у позовній заяві просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відділу №1 (Христинівка) у розгляді заяви про оформлення відстрочки від військової служби ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі відділу №1 (Христинівка) розглянути заяву ОСОБА_1 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та визнання особи такою, яка не належить призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі відділу №1 (Христинівка) оформити відстрочку ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати документ встановленого зразка (довідку) про підтвердження оформленої відсточки.

07.05.2024 прийнята позовна заява до розгляду, відкрите провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч.4 ст.12 КАС України. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обгрунтуванні позовних вимог зазначається, що у контексті обов`язку Захисту Вітчизни з метою реалізації права на відстрочку в порядку ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон №3543) ОСОБА_1 із заявою від 26.03.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відділу №1 (Христинівка), з огляду на те, що є особою з інвалідністю ІІ групи.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) відзив на позовну заяву до суду не надав, проте ІНФОРМАЦІЯ_1 надав до суду пояснення, де зазначає, що є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 (не є юридичною особою), тому не може брати участь у справі як відповідач.

Суд зазначає, що відповідачем у справі згідно з ухвали від 07.05.2024 зазначений, зокрема: ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), який є суб`єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що 26.03.2024 позивач звернувся з заявою до відповідача та просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з тим, що має статус особи з інвалідностю ІІ групи. У додатках до заяви від 26.03.2024 додав копії нотаріально завірених документів: копія паспорта, копія РНОКПП, військового квитка, пенсійного посвідчення, довідку до акта огляду МСЕК 12ААБ №131059.

Відповіді відповідача чи будь-якого іншого розпорядчого документа за результатом розгляду заяви позивача щодо оформлення відстрочки від призову на військову службу матеріали справи не містять.

Предметом вирішення спору в цій справі є перевірка дотримання суб`єктом владних повноважень строків і процедур розгляду звернення позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до часткового задоволення з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 р. № 3543 (далі - Закон № 3543). Згідно зі ст. 1 Закону № 3543 мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону № 3543 з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється. Відповідно до абзаців 3 та 16 статті 23 Закону № 3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема: визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії). Особи з інвалідністю, а також особи зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

Відповідно до статті 39 Закону України від 25 березня 1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом № 3543. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі та не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для укомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань. Відповідно до статті 22 Закону №3543 обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, одними з яких є з`являтися за викликом та бути завчасно приписаними до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки здійснюються заходи щодо призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, транспортних засобів і техніки Національної економіки, що направляються для комплектування визначених військових частин інших складових сил оборони.

Відповідно до вимог пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», районні центри комплектування та соціальної підтримки оформлюють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік; перевіряють за зверненням командира військової частини або за заявою родичів (за наявності підстав) сімейний стан військовослужбовця. Відповідно до п.9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення згідно з п.10: беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань направлення громадян України для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від направлення для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, що надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

«Порядок оповіщення військовозобов`язаних про їх призов на військову службу за мобілізацією та вручення повісток, визначено в пункті 3.10 Інструкції з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, затверджений наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15 грудня 2017 р. № 19/дск. Сповіщення військовозобов`язаних організовується та здійснюється у будь-який час доби, у будь-якому місці, у дозволений законодавством спосіб, не порушуючи конституційні права громадян» (https://advokatpost.com/u-zakonodavstvi-ukrainy-vidsutni-bud-iaki-zaborony-shchodo-mists-vruchennia-povistok-vijskovozobov-iazanym-minoborony/).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 р. № 921 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - Порядок № 921). Відповідно до п. 2 Порядку № 921 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.Згідно з нормами вказаного Положення, у військовому квитку, серед іншого, проставляється відмітка про зняття військовослужбовця з військового обліку.

Відповідно до п. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону №3543.

Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Згідно зі ст.3 Закону України від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ст.15 Закону № 393/96-ВР).

Відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 р. № 2073-IX (далі - Закон № 2073) адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону № 2073). Особа має право в порядку, встановленому цим Законом, подати до адміністративного органу заяву з вимогою прийняти адміністративний акт з метою забезпечення реалізації її права, свободи або законного інтересу, виконання нею визначеного законом обов`язку, якщо вважає, що розгляд і виконання такої вимоги належить до компетенції адміністративного органу (ч.1 ст.38 Закону № 2073). Заява подається в усній чи письмовій формі (ч.1 ст.39 Закону № 2073). Заява в письмовій формі може бути подана до адміністративного органу шляхом особистого звернення, надіслана поштовим відправленням або подана в електронній формі, у тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (ч.2 ст.41 Закону № 2073).

У науково-практичному коментарі до Закону України «Про адміністративну процедуру» зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються насамперед з п.5 та п.6 частини 2 ст.2 КАС України як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип «належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Право бути почутим, або право голосу, є одним із ключових принципів процесуальної справедливості. Ним вимірюється повага до особи, до її гідності, причому не тільки під час якогось процесу. Цей принцип є важливим під час вирішення процедурних питань в управлінській сфері. Якщо право особи бути почутою не забезпечується, то не виконується й процесуальна справедливість, значить, будь-який акт чи дія органів публічної влади є нікчемними ( ОСОБА_2 . З повагою до особи / https://zib.com.ua/ua/print/132873-osnovni_principi).

Відповідно до ч.2 ст.1 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів. Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів передбачає, що державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ (ч.1 ст.5).

Право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом, зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця (висновки Верховного Суду у справі №520/7954/22 ЄДРСР 118305811 за позовом до військової частини про визнання протиправним та скасування наказу). Верховний Суд у справі № 600/2520/22-а наголошує на тому, що позивач помилково пов`язує наявність права на перетин кордону з виключенням з військового обліку.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Позивач звернувся (опис вкладення Укрпошта 6 документів) до відповідача із заявою від 26.03.2024 вих.№03/24-Ю-тцк-1 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та визнання останнього таким, який не підлягає призову на військову під час мобілізації, у зв`язку із статусом особи з інвалідності ІІ групи (довідка МСЕК серії 12 ААБ №131059), проте відповіді відповідача чи будь-якого розпорядчого акта/ офіційного документа за результатом розгляду заяви позивача матеріали справи не містять.

Суд відхиляє необґрунтовані твердження 24.05.2024 №26092/24 щодо виклику ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відділу №1, як відповідача - суб`єкта владних повноважень (ЄДРПОУ 09843757), позаяк національне законодавство, практика функціонування суб`єктів владних повноважень, передбачають й інших суб`єктів владних повноважень (уповноважений носій публічної влади), не формалізованих у Кодексі адміністративного судочинства України. Учасниками публічно-правових відносин і, як наслідок, відповідачами в адміністративному процесі можуть бути і носії публічних повноважень, наприклад, розпорядники публічної інформації (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/SVP_18_09_2020_VBevzenko.pdf).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 558 (на час вирішення спору судом) передбачено, що Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом 7 днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади, тому у частині вимоги зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі відділу №1 (Христинівка) оформити відстрочку ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати документ встановленого зразка (довідку) про підтвердження оформленої відсточки належить відмовити як суперечливій і передчасній.

Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, що відображають втілення принципів адміністративної процедури (ст.4 Закону № 2073). Відповідно до ч.1 ст. 44 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX у разі якщо вирішення порушених у заяві питань не належить до компетенції адміністративного органу, що її отримав, заява невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше п`яти робочих днів, надсилається за належністю до іншого адміністративного органу для розгляду по суті, про що в той самий день письмово повідомляється заявник.

У такому разі днем подання заяви вважається день отримання заяви компетентним адміністративним органом (Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи).

Матеріали справи не містять відповіді на звернення у формі заяви, не містить інформування про продовження строку здійснення адміністративного провадження, не містить відомостей про скерування за належністю запитуваної інформації (офіційного документа), проте згідно з ч.5 ст.6 Закону №2073 адміністративний орган, що порушив право, свободу чи законний інтерес особи, зобов`язаний за власною ініціативою протягом розумного строку з дня виявлення порушення поновити право, свободу чи законний інтерес, не чекаючи подання скарги чи пред`явлення позову та запобігаючи повторенню порушення у майбутньому.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, однак відповідачем під час розгляду справи як стороною спірних правовідносин не доведено дотримання строків та процедур під час розгляду звернення позивача. Вирішуючи спір, суд враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Беручи до уваги, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 26.03.2024 вих.№03/24-Ю-тцк-1 про оформплення відстрочки від проходження військової служби, то за відсутності мотивованої відповіді від відповідача та/або роз`яснення для моделювання поведінки позивача (особисте подання документів - оригіналів/належним чином засвідчених копій, повідомлення про зміну персональних даних, наданням згоди на обробку пенсональних даних) та/або про окреслення дотримання передбаченої процедури звернення з наданням переліку необхідних документів (оновлення) та/або направлення за належністю, суд дійшов висновку, що відповідач порушив право позивача знати і бути почутим, а тому позовні вимоги частково обгрунтовані, адміністративний позов належить до часткового задоволення шляхом визнання протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відділу №1 (Христинівка) під час розгляду звернення від 26.03.2024 вих.№03/24-Ю-тцк-1 ОСОБА_1 .

Судова дискреція (судовий розсуд): професор А. Барак вдало підкреслив значущість вірного розуміння судового розсуду: «Суддя повинен здійснювати свій розсуд як розумний суддя. Щоб так діяти, він повинен усвідомлювати той факт, що у нього є право розсуду, усвідомлювати значення розсуду та різні фактори, які потрібно зважити в контексті цього розсуду» [ ОСОБА_3 . Суддівський розсуд / https://book-ye.com.ua/authors/aaron-barak]. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким (висновки ВС у справі № 1840/2970/18).

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивач сплатив судовий збір у сумі 1211.20 грн (квитанція від 29.04.2024 №0.0.3615721318.1 код документа 9340-6432-0391-0649), позовні вимоги задоволено частково, тому належить до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 605.60 грн.

Керуючись статтями 2, 5-16, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відділу №1 (Христинівка) під час розгляду заяви від 26.03.2024 вих.№03/24-Ю-тцк-1 ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі відділу №1 (Христинівка) розглянути заяву від 26.03.2024 вих.№03/24-Ю-тцк-1 ОСОБА_1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі відділу №1 (Христинівка) (код ЄДРПОУ 09843757, вул.Шухевича 38, м.Христинівка, Черкаська область, 20001) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення набирає закон сили відповідноної до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі відділу №1 (Христинівка) [код ЄДРПОУ 09843757, вул.Шухевича 38, м.Христинівка, Черкаська область, 20001].

Рішення суду складене 05.07.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА