Процедура прийняття рішення таки має значення: апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції про притягнення військового до відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП

Процедура прийняття рішення таки має значення: апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції про притягнення військового до відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП

     

Це наша справа. Попередній пост був про те, як військового притягнули до відповідальності за «вживання» під час служби.

«Пияцтву бій», - це класика.

Разом з тим, процедура прийняття рішення щодо притягнення до відповідальності таки має суттєве значення.

У нашому кейсі, ми звернули увагу суду на те, що в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

МИ звернули увагу суду на дві суттєві речі, які вказують на «Неприйнятність» прийняття оскаржуваного судового рішення: 1) військова служба правопорядку  взагалі не проводила тестування військового на наявність алкоголю в організмі, 2) суд встановив «майже олімпійський рекорд» за швидкістю розгляду справи: оскаржуване рішення було прийнято вже через 10 хвилин після надходження справи до суду))), - без будь- яких сумнівів).

Доречі – щодо цієї обставини ми таки поскаржились на «Надшвидкісного суддю» до ВККС.

Ну а скасування рішення суду першої інстанції, апеляційний суд мотивував наступним:

Суд апеляційної інстанції встановив, що процедура збирання та фіксація доказів у цій справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП щодо військовослужбовців Збройних Сил України, здійснена з істотним порушенням вимог ст.266-1 КУпАП, зокрема: огляд на стан алкогольного сп’яніння уповноваженою особою Військової служби правопорядку не проводився, відеофіксація, передбачена ч.6 ст.266-1 КУпАП не здійснювалася і за відсутності такої, у порушення вимог ч.6 ст.266-1 КУпАП свідки не залучалися.

Стосовно долученого до матеріалів справи результату тестування на алкоголь, із застосуванням спеціального приладу Alcotest Drager 6820 щодо військовим від 10 січня 2024 року, то зазначений огляд на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціального технічного засобу був проведений працівником поліції, який згідно вимог ст.266 КУпАП є особою уповноваженою на проведення огляду та складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а не за ст.172-20 КУпАП.

За таких обставин, зазначений результат тестування у розумінні ст.251 КУпАП не може бути визнаний доказом в справі про адміністративне правопорушення, а тому апеляційний суд визнає його недопустимим.

Крім того, судом першої інстанції не встановлено місце вчинення військовим адміністративного правопорушення, що суперечить диспозиції ст.172-20 КУпАП.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №615/55/24         Головуючий 1 інстанції: Левченко А.М.

Провадження №33/818/416/24                                 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП       

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року Харківський апеляційний суд