«Проходження військовозобов`язаним ВЛК не є необхідним та доцільним у разі наявності права на відстрочку від призову на військову службу відповідно до закону», - рішення суду від 13 серпня 2024 року

Доцент звернувся із заявою про відстрочку.

ТЦК повідомив, що відстрочку буде надана йому за умови проходження ВЛК.

Суд вказав, що з огляду на мету проведення медичного огляду (визначення придатності до військової служби) його проходження військовозобов`язаним не є необхідним та доцільним у разі наявності права на відстрочку від призову на військову службу відповідно до закону.

Суд вказав, що на користь такого висновку суду свідчить той факт, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яким врегульовано питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації і пунктом 63 якого визначено, що військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Повний текст рішення суду:

Категорія справи № 120/3423/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.

Надіслано для оприлюднення: 13.08.2024. Зареєстровано: 14.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2024.

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 серпня 2024 р. Справа № 120/3423/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.01.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.01.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою на ім`я тимчасово виконуючого обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Як зазначає позивач, до заяви долучив всі необхідні документи, які підтверджують його право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Натомість, у листі від 05.02.2024 за № 480 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив його про те, що відстрочка за абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» буде надана йому за умови проходження ВЛК, мотивуючи, що відповідно до копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 ОСОБА_1 підлягав повторному медичному пересвідченню ще у 2021 році.

На переконання позивача, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви від 25.01.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», адже замість прийняти рішення про задоволення його заяви або про її відмову, повідомив про необхідність вчинення інших дій, які чинним законодавством не передбачені для отримання відстрочки.

Ухвалою суду від 25.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

15.04.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що для вирішення питання про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, йому необхідно особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження військово-лікарської комісії, оскільки позивач підлягав повторному переосвідченню ще в 2021 році.

Крім того звертає увагу, що подання документів на відстрочку від призову під час мобілізації не звільняє військовозобов`язаних від дотримання правил військового обліку, зокрема і в частині проходження військово-лікарської комісії.

22.04.2024 від сторони позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та такими, що не спростовує доводи, викладені у позовній заяві як підстави для задоволення позову.

30.04.2024 на адресу суду надійшли заперечення, в яких підтримано позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

26.01.2024 ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою у якій просив оформити відстрочку від призову відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та видати відповідний документ, про що свідчить накладна №2310002040766 та опис вкладення до листа.

До вказаної заяви було також додано копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ,, витяг з реєстру територіальної громади щодо місця реєстрації проживання ОСОБА_1 , витяг з наказу про прийняття на роботу № 312 від 22.08.2005, копію трудової книжки НОМЕР_2 , довідку №14 від 16.01.2023 КЗ "Жмеринський ліцей №2", копію тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 .

Відповідач, листом від 05.02.2024 №480, повідомив позивача, що відстрочка за абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» буде надана за умови проходження ВЛК, оскільки відповідно до копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 підлягав повторному переосвідченню ще у 2021 році. Враховуючи викладене, ІНФОРМАЦІЯ_2 запропоновано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження військово-лікарської комісії та долучення результатів її проходження до звернення для повторного розгляду комісією з перевірки наявності прав громадян на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Позивач уважає бездіяльність відповідача, щодо неналежного розгляду заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації протиправною, тому звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за №64/2022 «Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні» введений воєнний стан.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі Закон №3543-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Цією ж статтею Закону №3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, зокрема, відповідно до частин третьої, п`ятої статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ, передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до абзацу 3 частини 3 цієї статті (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення №154 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

У силу пункту 12 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.

Предметом спору у цій справі є розгляд і вирішення заяви позивача від 26.01.2024 року про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Як убачається з матеріалів справи, від 26.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації як педагогічному працівникові закладу загальної середньої освіти, за умови що він працює відповідному закладі на 1,0 ставки.

У листі від 05.02.2024 №480 відповідачем зазначено, що відстрочка від призову на військову службу надається військовозобов`язаним лише після встановлення ступеня їх придатності до військової служби та запропоновано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою проходження медичного огляду.

Отже, аналізуючи вказаний лист, суд приходить до висновку, що лише після проходження ОСОБА_1 медичного огляду відповідачем буде здійснено розгляд питання щодо наявності в позивача права на відстрочку на військову службу по мобілізації відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Надаючи правову оцінку доводам відповідача щодо необхідності проходження позивачем військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби перед вирішенням питання щодо надання відстрочки, суд виходить з такого.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Відповідно до пунктів 1.1.-1.2. глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів

Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.

Главою 3 розділу ІІ Положення №402 встановлено порядок проведення медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.

Так, вказаною главою визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_3 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_4 . Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

Поряд з цим відповідно до пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Правила військового обліку в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема:

проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки;

особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

При цьому, згідно з пунктом 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, слід дійти висновку про те, що придатність до військової служби визначається для можливості виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд на предмет визначення придатності до військової служби проводиться на підставі рішень комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Доказів того, що відносно позивача було прийняте відповідне рішення про проходження медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби, відповідач суду не подав.

Разом з тим, позивач відповідно до вимог Правил військового обліку подав заяву та відповідні документи з метою розгляду питання про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», проте ІНФОРМАЦІЯ_2 не вирішив питання про надання чи відмову у наданні відстрочки від призову в належний спосіб.

Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин чинне законодавство не передбачало обов`язок військовозобов`язаного пройти медичний огляд перед вирішенням питання про надання відстрочки від військової служби.

З огляду на мету проведення медичного огляду (визначення придатності до військової служби) його проходження військовозобов`язаним не є необхідним та доцільним у разі наявності права на відстрочку від призову на військову службу відповідно до закону.

На користь такого висновку суду свідчить той факт, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яким врегульовано питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації і пунктом 63 якого визначено, що військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від ОСОБА_1 заяви та документів, які підтверджують наявність підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, повинен був розглянути зазначене питання без попереднього проходження ним військово-лікарської комісії.

Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача відповідне рішення про надання відстрочки чи про відмову у її наданні прийнято не було.

Лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.02.2024 №480 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, який породжує певні юридичні наслідки.

Отже, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як наслідок, з огляду на нормативно-правове регулювання правовідносин, відповідача слід зобов`язати розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.01.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )

СуддяМультян Марина Бондівна