П’ятий апеляційний адміністративний суд ( Постанова від 18.08.25) скасовуючи і рішення суду 1-ї інстанції, і Постанову про штраф в 17 000 грн, вказав, що Постанові ТЦК має обов’язково передувати складання Протоколу, із роз’ясненням прав та отриманням поясн

П’ятий апеляційний адміністративний суд ( Постанова від 18.08.25) скасовуючи і рішення суду 1-ї інстанції, і Постанову про штраф в 17 000 грн, вказав, що Постанові ТЦК має обов’язково передувати складання Протоколу, із роз’ясненням прав та отриманням поясн

Повістку про необхідність прибуття до ТЦК для «уточнення даних» 3 квітня, вручили чоловіку… 4 квітня.

Чоловік хворів, про що повідомив ТЦК. ТА добросовісно самостійно прибув до ТЦк після лікування – 18 квітня.

Разом з тим -  22 квітня керівник ТЦК виніс Постанову про штраф в 17 000 грн стосовно чоловіка.

Що кидається в очі? – звісно – не було складено ПРОПТОКОЛ про адміністративне правопорушення. П’ятий апеляційний зауважив, що необхідність складення протоколу обумовлена вимогою абз.1, 4 ст.256 КУпАП, згідно з якою в протоколі зазначаються всі обставини події, вказуються докази та свідки, особа надає свої пояснення.

І роздинка справи

В контексті даної справи, колегія суддів зауважила на суттєвому розмірі штрафу, тому на ТЦК та СП покладається вимога пересвідчитись у належному сповіщені особи про необхідність прибути за викликом. Підставою для накладення адміністративного стягнення можу бути визнана виключно умисна поведінка направлена на ухилення від обов`язку прибути по повістці. Відсутність доказів завчасного отримання повістки та подальше перебування особи на стаціонарному лікуванні, за умови її добросовісної поведінки, не може бути підставою для накладення адміністративного стягнення.

За висновком колегії,

Встановлені під час апеляційного розгляду справи обставини вказають на відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення (умисної протиправної бездіяльності), що є підставою для скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №332 від 22.04.2025 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Фактичні обставини:

Відповідно до відомостей повістки №2985387 ОСОБА_1 зобов`язано з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 03.04.2025 року о 09:00 для уточнення даних (а.с.48зв.-49).

Дану повістку направлено засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням № 0610241173405, яка вручена адресату 04.04.2025 року (а.с.48).

Відповідно до довідки №8 від 08.04.2025 року, виданої КНП «Первомайська центральна міська лікарня» Первомайської міської ради, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 07.04.2025 року. Діагноз : мікардіофіброз. Пароксизм миготливої аритмії. Пролапс мітрального клапану ІІІ ступеня. Анамальна хорда лівого шлуночка. СН-ІІ Аст з помірним зворотнім током (а.с. 55).

09.04.2025 року позивач подав повідомлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 про неможливість прибуття по повістці через перебування на стаціонарному лікуванні та надав довідку КНП «Первомайська центральна міська лікарня» №8 від 08.04.2025 року (а.с. 53 зв., 55 зв.).

22 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 прийнято постанову за №332, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн (а.с. 57).

Вважаючи протиправною вказану постанову, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В контексті даної справи, колегія суддів зауважує на суттєвому розмірі штрафу, тому на ТЦК та СП покладається вимога пересвідчитись у належному сповіщені особи про необхідність прибути за викликом. Підставою для накладення адміністративного стягнення можу бути визнана виключно умисна поведінка направлена на ухилення від обов`язку прибути по повістці. Відсутність доказів завчасного отримання повістки та подальше перебування особи на стаціонарному лікуванні, за умови її добросовісної поведінки, не може бути підставою для накладення адміністративного стягнення.

Встановлені під час апеляційного розгляду справи обставини вказають на відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення (умисної протиправної бездіяльності), що є підставою для скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №332 від 22.04.2025 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідачем порушено процедуру накладення адміністративного стягнення, оскільки у межах розгляду справи не було складено протокол.

Пятий апеляційний зауважив, що необхідність складення протоколу обумовлена вимогою абз.1, 4 ст.256 КУпАП, згідно з якою в протоколі зазначаються всі обставини події, вказуються докази та свідки, особа надає свої пояснення.

Вказане свідчить, що відповідачем залишено поза увагою, як сам факт отримання повістки після встановленого строку прибуття, так і надані позивачем пояснення щодо неможливості прибути.

Також при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Повний текст Постанови

Категорія справи № 484/2367/25: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Надіслано судом: 18.08.2025. Зареєстровано: 19.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2025.

Дата набрання законної сили: 18.08.2025

Номер судового провадження: 854/38774/25

Державний герб України

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 484/2367/25

Перша інстанція: суддя Маржина Т.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Ступакової І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А :

02 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №332 від 22.04.2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень за порушення ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що повістку про виклик до РТЦК на 03.04.2025 року отримав 04.04.2025 року та з 07.04.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні, про що повідомив відповідача. З огляду на зазнаване позивач не мав можливості прибути за викликом по повістці, тому вважає відсутнім в своїх діях складу адміністративного правопорушення

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 червня 2025 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги наведені доводи, які за суттю та змістом повторюють позовну заяву.

В зв`язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до відомостей повістки №2985387 ОСОБА_1 зобов`язано з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 03.04.2025 року о 09:00 для уточнення даних (а.с.48зв.-49).

Дану повістку направлено засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням № 0610241173405, яка вручена адресату 04.04.2025 року (а.с.48).

Відповідно до довідки №8 від 08.04.2025 року, виданої КНП «Первомайська центральна міська лікарня» Первомайської міської ради, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 07.04.2025 року. Діагноз : мікардіофіброз. Пароксизм миготливої аритмії. Пролапс мітрального клапану ІІІ ступеня. Анамальна хорда лівого шлуночка. СН-ІІ Аст з помірним зворотнім током (а.с. 55).

09.04.2025 року позивач подав повідомлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 про неможливість прибуття по повістці через перебування на стаціонарному лікуванні та надав довідку КНП «Первомайська центральна міська лікарня» №8 від 08.04.2025 року (а.с. 53 зв., 55 зв.).

22 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 прийнято постанову за №332, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн (а.с. 57).

Вважаючи протиправною вказану постанову, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, отримавши повістку, мав обов`язок з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак проігнорував його. За таких обставин відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 235 КУпАП повноваження по розгляду справ про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) покладено на Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ч.1 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.3 наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, стаття 210-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення положень законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та визначає підвищену відповідальність у разі вчинення адміністративного правопорушення в особливий період.

Згідно з абз.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 2105-IX від 03.03.2022 затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до ч. якої у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормами ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що повістку № 32985387, якою зобов`язано ОСОБА_1 прибути за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 03.04.2025 року о 09:00 годині для уточнення облікових даних, направлено засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням № 0610241173405, яка вручена позивачу 04.04.2025 року, тобто на наступний день після визначено дати.

За таких обставин, позивач був об`єктивно позбавлений можливості прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений у повістці час.

Також колегія суддів враховує, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 07.04.2025 року з діагнозом: мікардіофіброз. Пароксизм миготливої аритмії. Пролапс мітрального клапану ІІІ ступеня. Анамальна хорда лівого шлуночка. СН-ІІ Аст з помірним зворотнім током про що повідомив відповідача (а.с. 55).

Отже, позивач не міг прибути 03.04.2025 року за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що повідомив відповідача. В той же час, приймаючи оскаржувану постанову відповідач не надав жодної оцінки вказаним фактам.

В подальшому, 18.04.2025 року позивача самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наведене вказує на добросовісний характер поведінки позивач у відношенні військового обов`язку та відсутність наміру ухилення від оновлення своїх даних.

В контексті даної справи, колегія суддів зауважує на суттєвому розмірі штрафу, тому на ТЦК та СП покладається вимога пересвідчитись у належному сповіщені особи про необхідність прибути за викликом. Підставою для накладення адміністративного стягнення можу бути визнана виключно умисна поведінка направлена на ухилення від обов`язку прибути по повістці. Відсутність доказів завчасного отримання повістки та подальше перебування особи на стаціонарному лікуванні, за умови її добросовісної поведінки, не може бути підставою для накладення адміністративного стягнення.

Встановлені під час апеляційного розгляду справи обставини вказають на відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення (умисної протиправної бездіяльності), що є підставою для скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №332 від 22.04.2025 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідачем порушено процедуру накладення адміністративного стягнення, оскільки у межах розгляду справи не було складено протокол.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, зокрема у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Відповідно до абз.5 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Отже, абз.5 ст. 258 КУпАП визначає обов`язкову сукупність двох умов, при наявності яких не складається протокол, а саме:

1) вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України)»

2) якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності підтвердних документів про отримання особою виклику.

Відповідно до обставин даної справи у відповідача не було належних доказів завчасного отримання позивачем повістки та ОСОБА_1 направив відповідачу повідомлення про неможливість прибуття з наданням відповідних доказів.

Необхідність складення протоколу обумовлена вимогою абз.1, 4 ст.256 КУпАП, згідно з якою в протоколі зазначаються всі обставини події, вказуються докази та свідки, особа надає свої пояснення.

Вказане свідчить, що відповідачем залишено поза увагою, як сам факт отримання повістки після встановленого строку прибуття, так і надані позивачем пояснення щодо неможливості прибути.

Також при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно зі ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Отже, відсутність складеного протоколу свідчить не тільки про неврахування відповідачем обставин сповіщення позивача та наданих ним пояснень, а і вказує на порушення прав позивача, визначених ст. 268 КУпАП, що окремою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Здійснюючи розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає, що позивачем сплачено до суду першої інстанції 969 грн та 1816,8 грн до суду апеляційної інстанції. В той же час, враховуючи подання позову та апеляційної скарги через систему «Електронний суд» позивач мав сплатити 484,48 грн до суду першої інстанції та 726,72 грн до апеляційного суду.

На підставі викладеного стягненню на користь позивача підлягає сплачений ним судовий збір до суду першої інстанції у розмірі 484,48 грн до суду першої інстанції та 726,72 грн, що загалом складає 1211,2 грн.

Окремо колегія суддів роз`яснює позивачу, що надміру сплачений судовий збір може бути повернути особі за поданою ним заявою до відповідного суду.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно приписів ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст.286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 червня 2025 року скасувати та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №332 від 22.04.2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень за порушення ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 1211,2 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) грн сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя:І.Г. Ступакова