П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД вказав, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та прийняв вірне рішення про визнання протиправної бездіяльності ТЦК та зобов’язав виключити чоловіка з військового обліку, як такого,
Чоловік звернувся до суду у 2024 році із вимогами про визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29.08.2024 року про відмову у виключені з військового обліку позивача та зобов`язати ТЦК виключити його з військового обліку на підставі висновку ВЛК .
Суд першої інстанції позов задовольнив. ТЦК – до апеляційної інстанції. Та і апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача на те, що картка обстеження та медичного огляду позивача була знищена, бо жодних доказів такого знищення або передачі до її до державного архіву – суду не надано.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за результатами проведеного військово-лікарською комісією медичного огляду позивача 05.05.2022 року та визнання цією комісією позивача непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я, що підтверджено довідки військово-лікарської комісії четвертого відділу відповідача від 05.05.2022 року №207, яка на той час не підлягала затвердженню штатною ВЛК, у ІНФОРМАЦІЯ_3 виник обов`язок виключити позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Крім того, апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та прийняв вірне рішення про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо виконання таких обов`язків, оскільки станом на 05.05.22, коли було визнано чоловіка непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, таке рішення не підлягало затвердженню штатною ВЛК. З урахуванням зазначеного – у ТЦК виник обов`язок виключити позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Таким чином, залишено в силі
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року позовні вимоги були задоволені частково з виходом за межі позовних вимог наступним чином:
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо:
невиключення ОСОБА_1 з військового обліку як такого, який визнаний непридатним до військової служби на підставі постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленої довідкою від 05.05.2022 №207;
невнесення актуальних персональних даних стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ):
виключити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) з військового обліку як такого, який визнаний непридатним до військової служби на підставі постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленої довідкою від 05.05.2022 року №207;
внести актуальні персональні дані стосовно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Категорія справи № 400/9266/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано судом: 11.04.2025. Зареєстровано: 12.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2025.
Дата набрання законної сили: 11.04.2025
Номер судового провадження: 854/8010/25
Державний герб України
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/9266/24
Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.,
повний текст судового рішення
складено 13.01.2025, м. Миколаїв
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29.08.2024 року про відмову у виключені з військового обліку позивача;
- зобов`язати відповідача виключити позивача з військового обліку на підставі висновку ВЛК від 05.05.2022 року №207;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення актуальних персональних даних позивача до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідності із Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»;
- зобов`язати відповідача виконати свої функціональні обов`язки відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» і наказа Міністерства оборони України від 28.03.2022 року №94 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів» щодо внесення актуальних персональних даних позивача до Єдиного державного реєстру призовників.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що з метою отримання оновленого військово-облікового документа та з урахуванням наявності хронічних захворювань позивач у травні 2022 року звернувся до відповідача та пройшов військово-лікарську комісію (далі ВЛК), за результатами якої було складено довідку від 05.05.2022 року №207, згідно з якою позивач визнаний не придатним до військової служби, та позивачу відповідачем було видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, у графі 7 якої здійснено запис про непридатність позивача до військової служби, а в графі 13 про зняття його з військового обліку. У березні 2024 року на блокпості біля міста Миколаєва під час перевірки документів позивача поліцейськими та працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки йому було повідомлено, що він не виключений з військового обліку і перебуває на військовому обліку у відповідача. 22.07.2024 року позивач подав відповідачу заяву про виключення його з військового обліку, однак у відповіді від 29.08.2024 року відповідач відмовив йому в цьому, запропонувавши йому необхідні документи для подальшої перевірки довідки ВЛК обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. На переконання позивача, така відмова відповідача є протиправною і суперечить вимогам пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військову службу і військовий обов`язок» (далі Закон №2232-ХІІ), Положенню про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі Положення №402).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року позовні вимоги були задоволені частково з виходом за межі позовних вимог наступним чином:
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо:
невиключення ОСОБА_1 з військового обліку як такого, який визнаний непридатним до військової служби на підставі постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленої довідкою від 05.05.2022 №207;
невнесення актуальних персональних даних стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ):
виключити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) з військового обліку як такого, який визнаний непридатним до військової служби на підставі постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленої довідкою від 05.05.2022 року №207;
внести актуальні персональні дані стосовно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
- в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимоги повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Згідно з матеріалами справи обставини справи полягають в наступному.
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 , виданого відповідачем 05.05.2022 року, позивач визнаний непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я та знятий з військового обліку відповідачем 05.05.2022 року.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії четвертого відділу відповідача від 05.05.2022 року №207 позивача визнано непридатним до військової служби.
Відповідно до облікової картки позивача, яка введеться відповідачем, позивач визнаний непридатним до військової служби на підставі медичного огляду, проведеного 05.05.2022 року, запис про виключення його з військового обліку відсутній.
За даними додатку «Резерв +», сформованого 23.08.2024 року, позивач є військовозобов`язаним, який є непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час на підставі постанови ВЛК від 16.12.2015 року.
22.07.2024 року позивач подав відповідачу заяву про внесення змін до його військово-облікових документів, та виключення його з військового обліку у зв`язку з тим, що за рішенням ВЛК його визнано непридатним до військової служби.
Листом від 29.08.2024 року №2524 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для його виключення з військового обліку, оскільки він не надав усіх необхідних документів для подальшої перевірки довідки ВЛК від 05.05.2022 року №207 ІНФОРМАЦІЯ_2 . У цьому листі відповідач також зазначив, що внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на основі довідки ВЛК від 05.05.2022 року №207 без затвердження регіональної ВЛК не можливе.
Вважаючи таку відмову у виключенні його з військового обліку протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції вірно визначив обсяг нормативно-правового регулювання, яке підлягає застосуванню при вирішенні даного спору, і яке полягає в наступному.
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ) військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Згідно з частиною 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції на 05.05.2022 року) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Відповідно до пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі Положення №402) (у редакції, чинній з 16.04.2021 року по 03.05.2024 року), постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну з таких постанов:
«Придатний до військової служби»;
«Тимчасово непридатний до військової служби»;
«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 року №2105-ІХ (далі Указ №65/2022, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, строк якої продовжувався і дії на час вирішення даного спору.
Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, під час мобілізації та в день проходження позивачем медичного огляду 05.05.2022 року, ВЛК мала право винести одну з таких постанов, які не підлягали затвердженню штатною ВЛК, а саме:
«Придатний до військової служби»;
«Тимчасово непридатний до військової служби»;
«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
З аналізу наведених положень частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 слідує висновок про те, що прийняття військово-лікарською комісією під час мобілізації 05.05.2022 року відносно позивача рішення про непридатність позивача до військової служби за станом здоров`я фактично мало наслідком і виключення позивача з військового обліку, оскільки ці та інші норми законодавства станом на 05.05.2022 року не передбачали можливість прийняття під час мобілізації відповідними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та /або відповідними військово-лікарськими комісіями рішень про визнання військовозобов`язаного непридатним до військової служби за станом здоров`я із залишенням такого військовозобов`язаного на військовому обліку.
При цьому, виключення особи з військового обліку за станом здоров`я свідчить про те, що в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» така особа вже не може вважатися військовозобов`язаним, оскільки згідно частини 6 статті 37 цього закону громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військово обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за результатами проведеного військово-лікарською комісією медичного огляду позивача 05.05.2022 року та визнання цією комісією позивача непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я, що підтверджено довідки військово-лікарської комісії четвертого відділу відповідача від 05.05.2022 року №207, яка на той час не підлягала затвердженню штатною ВЛК, у ІНФОРМАЦІЯ_3 виник обов`язок виключити позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_6 таких обов`язків не виконала, то суд першої інстанції цілком обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та прийняв вірне рішення про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо виконання таких обов`язків.
Як вже зазначено вище, 22.07.2024 року позивач подав відповідачу заяву про внесення змін до його військово-облікових документів, та виключення його з військового обліку у зв`язку з тим, що за постановою ВЛК, оформленої довідкою від 05.05.2022 року №207, його визнано непридатним до військової служби, однак листом від 29.08.2024 року №2524 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для його виключення з військового обліку, оскільки він не надав усіх необхідних документів для подальшої перевірки довідки ВЛК від 05.05.2022 року №207 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а внесення до Єдиного державного реєстру призовників інформації про непридатність військовозобов`язаних до військової служби на підставі рішень ВЛК районних, міських ТЦК та СП без їх затвердження регіональною ВЛК, є не можливе.
Відхиляючи такі доводи, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача виключити позивача з військового обліку на тій підставі, що позивач не надав усіх необхідних документів, є протиправною, оскільки всі необхідні документи повинні були бути в наявності саме у відповідача.
Така позиція обґрунтована судом першої інстанції з посиланням на абзац 5 пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 (у редакції, чинній з 04.05.2024 року) згідно з яким під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що зі змісту абзацу 5 пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 (у редакції, чинній з 04.05.2024 року) слідує, що до штатних ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП направляють лише ті документи, які повинні бути в наявності в районних, міських ТЦК та СП.
При цьому суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача на те, що картка обстеження та медичного огляду позивача за травень 2022 року була знищена згідно з акту від 04.05.2023 року №2, зазначивши, що у матеріалах справи відсутні докази знищення відповідачем картки обстеження та медичного огляду позивача за травень 2022 року, і відповідно до змісту акта відповідача від 04.05.2023 року №2 про вилучення для знищення документів не внесених до Національного архівного фонду в переліку документів, що були знищені, відсутні відомості про знищення карток обстеження та медичного огляду військовозобов`язаних, які перебували на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 (Єланецькому райвійськкоматі). З документів Єланецького райвійськкомату (четвертого відділу відповідача) за 2022 рік знищено лише «Листування про переосвідчення військовозобов`язаних за період з 20.04.2022 року по 31.05.2022 року» (інв. №293). В цьому акті відсутні дані про знищення інших документів четвертого відділу відповідача за 2022 рік.
Колегія суддів погоджується з наведеними доводами суду першої інстанції стосовно неправомірності відмови відповідача у виключенні позивача з військового обліку на тій підставі, що позивач не надав усіх необхідних документів, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, всі необхідні документи для цього повинні бути саме у відповідача, незалежно від того, що редакція пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 з 04.05.2024 року передбачає необхідність затвердження регіональною ВЛК постанов ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність військовозобов`язаних до військової служби.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки право позивача бути виключеним з військового обліку за станом здоров`я виникло ще 05.05.2022 року на підставі відповідного рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 , яке на той час не потребувало затвердження регіональною ВЛК, і таке право було порушено відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, то захист і відновлення такого права необхідно здійснювати без покладення на позивача обов`язку дотримуватися тих норм права, яких не існувало на час порушення такого права.
Тобто, відповідач неправомірно ставить в залежність можливість відновлення порушеного права позивача на виключення з військового обліку за станом здоров`я, яке виникло 05.05.2022 року, від можливості виконання приписів абзацу п`ятого пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 в редакції, яка набрала чинності з 04.05.2024 року та запровадила процедуру затвердження регіональною ВЛК постанов ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність військовозобов`язаних до військової служби.
Такий підхід цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), яким у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслено особливу важливість принципу належного урядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з висновком ЄСПЛ державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява №36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява №32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, пункт 67).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач протиправно відмовив позивачу у виключені його з військового обліку на тій підставі, що він не надав необхідні документи, і що постанова ВЛК від 05.05.2022 року №207 повинна бути затверджена штатною ВЛК обласного ТЦК та СП.
Колегія суддів також погоджується з правильністю обрання судом першої інстанції способів захисту, які направлені на відновлення порушеного права позивача і полягають у зобов`язанні відповідача виключити позивача з військового обліку як такого, який визнаний непридатним до військової служби на підставі постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленої довідкою від 05.05.2022 року №207, та внести актуальні персональні дані стосовно позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується позивачем, колегія суддів в рамках даного апеляційного перегляду не надає оцінки рішенню суду першої інстанції в цій частині.
Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька