Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 06 24 про надання відстрочки

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду  про надання відстрочки

І спростування тези про те, що ТЦК та СП не наділений правом надання відстрочок :

Категорія справи № 400/4634/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; прийняття громадян на публічну службу, з них.

Надіслано для оприлюднення: 27.06.2024. Зареєстровано: 28.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2024.

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2024 р. № 400/4634/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув упорядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про;

- визнання протиправною бездіяльність щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви від 04 квітня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі абз.4. ч. І ст. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

-зобов`язання розглянути заяву від 04 квітня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.4, ч. І ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне обґрунтоване рішення по суті питання,

-зобов`язання надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації па підставі абз.4. ч. І ст. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою від 20.05.2023 суд відкрив провадження у справі .

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не прийняв рішення про відстрочку від призову позивача, оскільки відповідно до Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію він має на це право, в зв`язку з утриманням 4-х неповнолітніх дітей.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки станом на момент виникнення спірних правовідносин відповідач діяв відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення №154, яким передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік. Тобто, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки на момент виникнення спірних правовідносин 04.04.2024 не наділені повноваженнями щодо прийняття рішень про надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, а лише здійснюють її оформлення. Приписи Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 та Інструкції з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборона України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15.12.2017 № 19 ДСК регламентують чіткий розподіл повноважень між ТЦК та місцевим органом виконавчої влади у процедурі надання військовозобов`язаному відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією. Відповідно до вказаного розподілу повноважень: місцевий орган виконавчої влади приймає рішення щодо надання відстрочки військовозобов`язаному від призову під час мобілізації, а територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виконує прийняте місцевим органом виконавчої влади рішення (оформляє відстрочку від призову під час мобілізації та веде спеціальний облік).

У відповіді на відзив позивач зазначив, що Миколаївська районна (державна) військова адміністрація на його звернення про надання йому відстрочки від призову чітко зазначила, що питання розгляду заяв, прийняття рішення та оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним, входить до повноважень саме територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, відповідно до ЗУ " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022р №154.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

04 квітня 2024 року позивачем направлено заяву (засобами поштового зв`язку) про отримання відстрочки від призову па військову служб) під час мобілізації на підставі абз.4. ч.1 ет. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію до ІНФОРМАЦІЯ_4 з нотаріально посвідченими додатками, які підтверджують наявність у ОСОБА_1 підстав для отримання відстрочки.

16.04.2024 року позивач отримав лист від ІНФОРМАЦІЯ_5 у АДРЕСА_3 , в якому зазначено, що він має право на відстрочку на підставі абз.4, ч. І, ст. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, але РТЦК не наділений такими повноваженнями з посиланням на абзац 9 пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, яким передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік. та пункт 4.19 Інструкції з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15.12.2017 року №19 ДСК, де зазначено, що військовозобов`язаний, який має право на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією надає відповідну заяву до місцевого органу виконавчої влади. Після розгляду цих заяв місцевим органом виконавчої влади, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виконує прийняті ним рішення. У разі прийняття місцевим органом виконавчої влади рішення щодо звільнення військовозобов`язаного від призову на військову службу за мобілізацією, її особливих відмітках військового квитка та військово- облікових документах вноситься відповідний запис. Вказаний військовозобов`язаним видаються довідки про надання відстрочки від призову на військову службу під час загальної мобілізації у відповідності до підстав, передбачених чинним законодавством.

На підставі вищевикладеного, ІНФОРМАЦІЯ_4 дійшов до висновку, що вони не наділені повноваженнями, щодо прийняття рішення про надання відстрочки військовозобов`язаному, а лише мають повноваження для її оформлення за наявності відповідної підстави, а саме після розгляду заяви та прийняття місцевим органом виконавчої влади рішення про надання такої відстрочки.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні, в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку з введенням воєнного стану, введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Воєнний стан в Україні триває й наразі.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» № 2232-ХІІІ військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходжень військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону № 2232-ХII).

Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з ч.5 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

( в редакції чинній на момент виникнення правовідносин). А в редакції чинній на момент розгляду справи цей пункт викладений в наступній редакції: «Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: 3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці»( в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024).

Згідно з вимогами абзацу другого пункту 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до постанови КМУ № 154 від 23.02.2922 п.11 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення:

-оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

В подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в якій у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:

56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

57. Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії

60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином і на час звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 належить обов`язок прийняття рішення про відстрочку від призову( позитивне або відмова).

Позивач при зверненні до відповідача надав посвідчення багатодітної сім`ї НОМЕР_1 від 30.04.2021, свідоцтво про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 ; свідоцтва про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 ; свідоцтва про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 , свідоцтво про народження ОСОБА_5 15.01.2021, які є неповнолітніми. В свідоцтвах про народження батьком зазначений ОСОБА_1 , тому відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, тобто 18 років, тому саме на позивача у справі покладається обов`язок утримувати 4-х неповнолітніх дітей.

Але відповідач у відзиві зазначив, що оформлення відстрочки це не прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Посилання позивача на те, що «оформлення» рішення про відстрочку це не «прийняття» рішення про відстрочку не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до Тлумачного словника «оформлення» «це надання чому-небудь певної форми, «результат надання речі певної форми», «зовнішнє оформлення чого-небудь» та зазначене у постанові Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2922 словосполучення «оформлення відстрочки», а не «прийняття рішення про відстрочку» не змінює суті того, що саме районні ТЦК наділені повноваженнями по прийняттю рішення та оформлення відстрочки від призову та ця прогалина у постанові не може вплинути на право військовозобов`язаного на отримання відстрочки передбаченого Законом України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Також відповідач у відзиві зазначив, що пунктом 4.19 Інструкції з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15.12.2017 №19ДСК визначено, що військовозобов`язаний, який має право на відстрочу від призову на військову службу за мобілізацією надає відповідну заяву до місцевого органу виконавчої влади. Після розгляду такої заяви місцевим органом виконавчої влади територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виконує прийняте ним рішення. У разі прийняття місцевим органом виконавчої влади рішення щодо звільнення військовозобов`язаного від призову на військову службу за мобілізацією в особливих відмітках військового квитка та військово-облікових документах вноситься відповідний запис. Таким чином, порядок надання відстрочки від призову на військову службу

під час мобілізації визначено пунктом 4.19 Інструкції №19ДСК.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на Інструкцію№19ДСК, оскільки цієї інструкції немає у відкритих джерелах, тому неможливо стверджувати, що вона є обов`язкова для військовозобов`язаних. Відповідачем не зазначено, яким чином норми Інструкції узгоджуються з іншими нормативно-правовими актами, які наділяють повноваженнями військові адміністрації приймати рішення про відстрочку. Якщо виходити із колізії постанови КМУ та Наказу Міністерства оборони, то постанова КМУ, як підзаконний нормативний акт має вищу юридичну силу, ніж наказ Міністерства оборони.

Також суд зазначає, що відсутній будь-який орган державної влади, який наділений повноваженнями приймати рішення про надання відстрочки від призову, крім районних ТЦК, тому суд вважає, що відмова відповідача не відповідає вимогам ст.2 КАС України, оскільки є необґрунтованою .

У відповіді позивачу відповідач погоджується з тим, що відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивача має право на відстрочку від призову по мобілізації або помилково вважав, що постановою КМУ №154 чинною на момент виникнення спірних правоводносин-04.04.2024 у відповідача не було повноважень на прийняття рішення про відстрочку від призову.

Отже, позивач має право на отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі ст.23 Закону України №3543-XII, тому відповідач повинен розглянути його заяву по суті та прийняти рішення про відстрочку від призову по мобілізації.

Відповідач всупереч ст.77 КАС України не надав суду доказів на спростування доводів позивача, тому позов належить задовольнити частково, оскільки позовні вимоги в частині зобов`язання розглянути заяву від 04 квітня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.4 ч. І ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне обґрунтоване рішення по суті питання та зобов`язання надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації па підставі абз.4. ч. І ст. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є частково тотожними, тому суд вважає за необхідне для захисту прав позивача зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 04.04.2024р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Судовий збір відповідно до ст.139 КАС України підлягає поверненню позивачу за рахунок коштів відповідача .

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 )( АДРЕСА_4 ,код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_3 ) від 04 квітня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі абз.4. ч.1 ст. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 )( АДРЕСА_4 ,код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_3 ) від 04 квітня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі абз.4. ч.1 ст. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 )( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) , сплачений квитанцією № 9Р5Т від 15.05.2024

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко