8 Sep 2024

СБУ зупинило дії злочинної групи, які «надавали послуги з перетину кордону» шляхом надання фігуранту КП фіктивного посвідчення секретаря почесного консульства держави Ізраїль.

Адвокат Валерій Макеєв

Шкода, що «Єдині новини») оминули увагою цю новину. «На злобу дня».

Контекст простий: як перетнути кордон – дорого та надійно).

За змістом Ухали суду, винесеної 5 серпня 2024 року слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва, «Реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, 21.03.2024, приблизно о 22 год. 00 хв., за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 239 , ОСОБА_8 , діючи з відома ОСОБА_9 , під час особистої зустрічі з ОСОБА_11 , перебуваючи в автомобілі марки «Land Rover Range Rover Sport», державний номерний знак НОМЕР_1 , передав останньому фіктивне посвідчення почесного консульства держави Ізраїль в Західному регіоні України НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_11 із зазначенням посади в консульстві, а саме другого секретаря почесного консульства Республіки Ізраїль в Україні.

… ОСОБА_14 передав даним особам грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, які особисто забрав ОСОБА_13 . Після цього, забравши грошові кошти, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 попрямували до виходу з ресторану для подальшої зустрічі з ОСОБА_9 , проте були затримані співробітниками СБ України».

Ось тут, ставимо ОПЛЕСКИ та ЛАЙКИ, і три крапки…

Питань – маса. Та зрозуміло наступне:

1. Посада у посвідченні – секретаря почесного консульства держави Ізраіль.

2. Сума за послугу – 10 000 дол США.

3. В «схемі» ймовірно мали брати участь і офіційні особи, які забезпечують пропуск через державний кордон.

Ну і «родзинка» кейсу – це обгрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу: «Як вказує у клопотанні слідчий, у визначений законом строк закінчити досудове розслідування не представляється можливим, оскільки необхідно: отримати висновок технічної експертизи документів; отримати відповіді на раніше направлені запити до почесного консульства Республіки Австрія в м. Запоріжжя, почесного консульства Держави Ізраїль у м. Львів, почесного консульства Австрії у м. Чернівці, почесного консульства Австрії в м. Харків, почесного консульства Республіки Австрія в м. Дніпро, почесного консульства Австрії в м. Одеса; встановити повне коло свідків кримінального правопорушення з числа осіб, які отримали підробці посвідчення почесних консульств Республіки Гватемала в Україні, почесного консульства Австрійської Республіки в Україні, а також почесного консульства Ізраїль в західному регіоні України, допитати останніх в якості свідків…

Для емоції: ОГО!!!, - тоб-то, йдеться про ймовірно працюючу схему «перетину кордону аля- секретарями консульств Австрії, Ізраілю, Гватемали…

Просто читаємо ухвалу суду- нічого не вигадуємо. Але має бути і розголос: а то і «секретарі» пороз’їжджаються, і тариф «на проїзд» підніметься, а країна так і не знатиме своїх «хероїв»).

Ще раз – ДЯКУЄМО СБУ за пильність!

Це обнадійливо і важливо, особливо у такий скрутний час.

Резюмуючи по суті:

З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024112130000001 від 05.01.2024 вбачається, що внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 307 КК України.

11.05.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 332 КК України.

Повний текст Ухвали Суду:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/120967614

Категорія справи № 760/17757/24: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів.

Надіслано для оприлюднення: 13.08.2024. Зареєстровано: 14.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/760/7671/24

Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024112130000001

Державний герб України

Провадження № 1-кс/760/7671/24

Справа № 760/17757/24

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42024112130000001 від 05.01.2024, відносно підозрюваного

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, який працевлаштований, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 діб.

З поданого клопотання вбачається, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024112130000001 від 05.01.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 332 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що 24 лютого 2022 року, о 05:00 годині президент рф оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.

У подальшому на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Цього ж дня у зв`язку з військовою агресією рф проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким зокрема зобов`язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП ) за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення громадян, які призиваються на військову службу.

Строк проведення загальної мобілізації та дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України.

Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» визначено, що національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.

У відповідності до п. 2 ст. 1 вказаного Закону, воєнна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.

Згідно п. п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України (далі - ЗСУ), підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів.

Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2002 визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.

Так, положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Військове формування - це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Згідно з приписами ст. 4 Закону України «Про оборону України», у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

З`єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до Закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій, боротьби з тероризмом і піратством, заходів щодо здійснення захисту життя, здоров`я громадян та об`єктів (майна) державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації (повернення), посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи в будь-якому місці поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, кризових ситуацій, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення), затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до пункту 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Пунктом 9 Положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; взаємодіють з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); надають командирам військових частин інформацію про військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом; розробляють плани проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території; ведуть на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави; беруть у межах своїх повноважень участь у здійсненні контролю за виконанням мобілізаційних заходів у місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, здійснюють заходи, спрямовані на задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв`язку у людських і транспортних ресурсах; ведуть облік осіб, звільнених з військової служби із Збройних Сил в запас або у відставку (далі - особи, звільнені з військової служби), які проживають на відповідній території, для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; вивчають питання щодо потреби в комплектуванні штатних посад територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками, вносять пропозиції щодо їх підготовки та підвищення кваліфікації, проводять роботу з персоналом; проводять моніторинг суспільно-політичної обстановки на відповідній території та налагодження цивільно-військових відносин; звертаються до Національної поліції або її територіальних підрозділів щодо надання відомостей стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення; виконують інші функції відповідно до законодавства.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Пунктом 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно п. 5 ст. 22 вказаного Закону призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.

Пунктами 1, 3 цієї ж статті Закону зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

Пунктом 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.

Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки , Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

На виконання вказаних вище вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30.12.2022, Положення про ТЦК та СП , затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 154 від 23.02.2022, представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки спільно із представниками Національної поліції здійснюють заходи щодо оповіщення та призову військовозобов`язаних та резервістів під час мобілізації.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», серед іншого, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 05.01.2024, у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виник спільний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Реалізуючи вказаний спільний злочинний умисел, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 , з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.01.2024, запровадили схему перешкоджання здійснення мобілізації військовозобов`язаних осіб під час воєнного стану шляхом виготовлення та видачі за грошову винагороду фіктивного посвідчення почесного консульства держави Ізраїль в Західному регіоні України.

Оскільки вказане службове посвідчення створює у працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) під час проведення ними мобілізаційних заходів уявлення приналежності військовозобов`язаного до дипломатичного консульства та наявності в особи дипломатичного імунітету, що перешкоджає виконанню працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладених на них законодавством України, обов`язків із оповіщення попередньо призначених військовозобов`язаних та резервістів з метою проходження військово-лікарської комісії, уточнення військово-облікових даних та планування призначення військовозобов`язаних до призову під час мобілізації, а також можливості здійснення адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаних та резервістів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у випадку, якщо такі особи вчинили правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУПАП.

Також, встановлено, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , з умислом, спрямованим на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, з корисливих мотивів, 14.03.2024, приблизно о 20 год. 20 хв., перебуваючи на стоянці розташованій поблизу закладу швидкого харчування « Макдональдс », за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 239 , при особистій зустрічі з ОСОБА_11 (який був залучений до проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою отримання відомостей про кримінальне правопорушення та причетних до його вчинення осіб), повідомили останньому про можливість виготовити та надати за грошову винагороду у сумі 3000 доларів службове посвідчення, а саме посвідчення почесного консульства держави Ізраїль в Західному регіоні України.

Крім цього, під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 , з метою реалізації спільного злочинного умислу та виготовлення фіктивного посвідчення почесного консульства держави Ізраїль в Західному регіоні України, сфотографував документи, що підтверджують особу ОСОБА_11 , а саме ID-карту, на що ОСОБА_11 в свою чергу передав ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 3000 доларів США (станом на 14.03.2024 становить 116 340 гривень) за виготовлення вищевказаного посвідчення.

Разом з цим, ОСОБА_8 повідомив, що посвідчення буде виготовлено протягом 7 днів, та про його готовність останній додатково повідомить ОСОБА_11 за допомогою мобільного телефону.

В подальшому, реалізуючи свій спільний злочинний умисел ОСОБА_8 , спільно з ОСОБА_9 , за допомогою невстановлених досудовим розслідуванням осіб, у невстановлений досудовим розслідуванням час, дату та місці, виготовили фіктивне посвідчення почесного консульства держави Ізраїль в Західному регіоні України НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_11 з зазначенням посади в консульстві, а саме другого секретаря почесного консульства Республіки Ізраїль в Україні.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, 21.03.2024, приблизно о 22 год. 00 хв., за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 239 , ОСОБА_8 , діючи з відома ОСОБА_9 , під час особистої зустрічі з ОСОБА_11 , перебуваючи в автомобілі марки «Land Rover Range Rover Sport», державний номерний знак НОМЕР_1 , передав останньому фіктивне посвідчення почесного консульства держави Ізраїль в Західному регіоні України НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_11 із зазначенням посади в консульстві, а саме другого секретаря почесного консульства Республіки Ізраїль в Україні, яке зі слів ОСОБА_8 , створить у працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 уявлення приналежності його до почесного консульства, що сприятиме уникненню його мобілізації до Збройних Сил України та інших військових формувань.

Оскільки, відповідно до ст. 8 Закону України «Про дипломатичну службу», в органах дипломатичної служби встановлюються посади дипломатичної служби та посади працівників, які виконують функції з обслуговування.

Згідно з вказаним законом, посада другого секретаря є дипломатичною посадою, якій присвоюється такий дипломатичний ранг як - державний службовець 7 рангу.

Відповідно до Указу Президента України «Про Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні» №198/93 від 10 червня 1993 року, глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу користуються особистою недоторканністю і не можуть бути заарештовані або затримані.

Глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу користуються імунітетом від кримінальної, адміністративної юрисдикції України та юрисдикції судів України у цивільних справах.

Вищевказані дії ОСОБА_8 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_9 , перешкоджають процесу оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, призводять до зростання напруження у суспільстві, уникнення військовозобов`язаними особами спілкування із представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призводить до зменшення кількості мобілізаційних ресурсів (військовозобов`язаних), які прибувають до ІНФОРМАЦІЯ_2 та можуть бути сплановані до призову під час мобілізації, що, у свою чергу, ставить під загрозу терміни та обсяги виконання заходів комплектування військово-організаційних структур ЗСУ, а також формування стійких передумов для подальшої відмови громадян від виконання своїх конституційних обов`язків в особливий період.

Таким чином, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 05.01.2024, вступив у злочинну змову з ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , усвідомлюючи існування обмежень щодо виїзду за кордон громадян України чоловічої статті призовного віку на період дії воєнного стану, діючи з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, сприяли незаконному переправленні військовозобов`язаних осіб через державний кордон України до країн Європейського Союзу шляхом надання вказівок.

Так, з 24.02.2022 згідно Указів Президента України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на території України було введено та продовжено воєнний стан.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, оголошено проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Встановлено, що ОСОБА_8 , діючи спільно, за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , та будучи достовірно обізнаними про дію воєнного стану у державі та проведенням загальної мобілізації, знаючи про неможливість вільного виїзду військовозобов`язаних чоловіків віком від 18 до 60 років за кордон, вирішили, з корисливих мотивів, за грошову винагороду, шляхом надання вказівок сприяти у незаконному перетині державного кордону громадянину України ОСОБА_14 (який був залучений до проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою отримання відомостей про кримінальне правопорушення та причетних до його вчинення осіб).

В подальшому, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України шляхом надання вказівок, 04.05.2024, приблизно о 13 год. 45 хв., за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького 3-А , перебуваючи на подвір`ї ресторану « Мусафір », зустрівся з ОСОБА_14 .

Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_8 повідомив, що на даний час перетин державного кордону за допомогою внесення відповідних відомостей до інформаційної системи «Шлях» неможливий, однак останній зможе сприяти у незаконному переправленні ОСОБА_14 через державний кордон України шляхом надання порад та конкретних вказівок, а саме повідомить ОСОБА_14 дату, час та місце перетину держаного кордону через пункт пропуску, який знаходиться неподалік одного із прикордонних міст України, який на даний час не встановлено, а більш детальну інформацію з приводу цього зможе надати пізніше.

Водночас, ОСОБА_8 повідомив про те, що за вищевказані послуги потрібно сплатити грошові кошти у сумі 10000 доларів США.

Встановлено, що з метою реалізації вказаного злочинного плану щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_14 через державний кордон України, ОСОБА_8 до вказаної протиправної діяльності було залучено ОСОБА_13 . В свою чергу ОСОБА_13 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, дату та час, використовуючи особисті зв`язки, домовився з невстановленими досудовим розслідуванням особами щодо організації перевезення до державного кордону України ОСОБА_14 , з подальшим безперешкодним перетином державного кордону України вказаною особою. При цьому, грошові кошти, отримані від вказаної протиправної діяльності, у вигляді 10 000 доларів США, ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_9 домовились поділити відповідно до заздалегідь обумовленої домовленості між собою та особою, яка мала здійснити безперешкодний пропуск ОСОБА_14 через державний кордон України.

У подальшому, ОСОБА_8 , спільно з ОСОБА_9 , з метою подальшого узгодження раніше досягнутих домовленостей та надання більш детальної інформації, 06.05.2024, приблизно о 19 год. 15 хв., за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, 24 , в ТЦ « Смарт Плаза », в закладі харчування «Пузата Хата», зустрілися з ОСОБА_14 . Під час розмови, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний намір, надав вказівки щодо незаконного перетину кордону, а саме: ОСОБА_14 має поселитися у готелі неподалік прикордонного міста Ужгород та чекати на сигнал від ОСОБА_8 або ОСОБА_9 , отримавши який, ОСОБА_14 має прибути до вказаного ними пункту пропуску, де зустрінеться з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка забезпечить безперешкодний перехід ОСОБА_14 через пункт пропуску, тим самим сприятиме у незаконному перетині останнім державного кордону України.

09.05.2024, приблизно о 17:35 год., за допомогою месенджеру «Telegram» ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_14 , що він наразі перебуває в м. Дніпро та планує виїхати в м. Київ 10.05.2024, з метою зустрічі з останнім та обговорення всіх обставин його подальшого виїзду з України. Крім того, ОСОБА_8 повідомив, що виїзд ОСОБА_14 з території України відбуватиметься з певного населеного пункту Житомирської області.

10.05.2024, приблизно об 11 год. 23 хв., за допомогою месенджеру «Telegram» ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_14 , що вже прямує з м. Дніпро до м. Київ. Надалі, цього ж дня, у невстановленому місці та час, але не пізніше 18 год. 00 хв., прямуючи на автомобілі до місця зустрічі з ОСОБА_14 , ОСОБА_8 підібрав по дорозі ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , після чого вони всі разом попрямували до ресторану « Петровський Бровар », за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Переяславський Шлях, 131 .

Цього ж дня, приблизно о 18 год. 00 хв., в ресторані « Петровський Бровар » зустрілись за попередньою домовленістю ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Під час даної зустрічі ОСОБА_13 , в присутності вищевказаних осіб, реалізуючи спільний злочинний задум, направлений на незаконне переправлення ОСОБА_14 через державний кордон України, почав інструктувати останнього щодо обставин подальшого перетину ним державного кордону України, з метою виїзду з країни. Так, в ході проведення інструктажу ОСОБА_13 було доведено до відома ОСОБА_14 , що виїзд відбуватиметься у с. Івниця Житомирської області в понеділок, 13.05.2024, о 07:15 год., за допомогою транспортного засобу, а саме мікроавтобусом. Спілкування з працівниками Державної прикордонної служби буде вести водій такого автобуса, а з метою отримання більш детальної інформації в ході даної поїздки, ОСОБА_14 має контактувати безпосередньо з ОСОБА_8 . Окремо він зазначив, що державний кордон України ОСОБА_14 перетне без пред`явлення жодних документів співробітникам Державної прикордонної служби та будь-яких відміток в паспорті, а вже прикордонний пункт Польщі перетинатиме за своїм закордонним паспортом. Також, під час розмови ОСОБА_13 наголошував, що існує декілька маршрутів виїзду за кордон та ОСОБА_14 буде використовувати так званий Житомирський маршрут, а ще є Київській й декілька інших маршрутів.

Надалі, за наслідком завершення інструктажу, з боку вищевказаних осіб, на виконання попередньої домовленості, ОСОБА_14 передав даним особам грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, які особисто забрав ОСОБА_13 . Після цього, забравши грошові кошти, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 попрямували до виходу з ресторану для подальшої зустрічі з ОСОБА_9 , проте були затримані співробітниками СБ України.

Так, ОСОБА_9 , за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , свій злочинний умисел не довели до кінця, з причин, що не залежали від його волі, не виконавши всіх обіцяних дій, котрі вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий працівниками правоохоронного органу.

Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, а саме незакінченому замаху на сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, шляхом надання порад та вказівок, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.05.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 08.07.2024 включно.

01.07.2024 постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024112130000001 від 05.01.2024 до трьох місяців, тобто до 10.08.2024 включно.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08.07.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_8 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, до 10.08.2024 включно.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024112130000001 від 05.01.2024 до п`яти місяців, тобто до 10.10.2024 включно.

Крім того, вказує, що підставами підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази.

На думку слідчого, встановленні при застосуванні запобіжного заходу та при продовженні строку дії запобіжного заходу ризики не зменшилися та їх запобігання можливо лише при продовженні строку запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти встановленим ризикам. Зокрема, звертає увагу на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі його засудження. Це все, за переконанням слідчого, свідчить про те, що підозрюваний буде переховуватися від органу досудового розслідування та/чи суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може впливати на свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При цьому, слідчий вказує, що більш м`які запобіжні заходи, застосовані до ОСОБА_8 , не можуть забезпечити належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та його належну поведінку, а також запобігти вище зазначеним ризикам.

Як вказує у клопотанні слідчий, у визначений законом строк закінчити досудове розслідування не представляється можливим, оскільки необхідно: отримати висновок технічної експертизи документів; отримати відповіді на раніше направлені запити до почесного консульства Республіки Австрія в м. Запоріжжя, почесного консульства Держави Ізраїль у м. Львів, почесного консульства Австрії у м. Чернівці, почесного консульства Австрії в м. Харків, почесного консульства Республіки Австрія в м. Дніпро, почесного консульства Австрії в м. Одеса; встановити повне коло свідків кримінального правопорушення з числа осіб, які отримали підробці посвідчення почесних консульств Республіки Гватемала в Україні, почесного консульства Австрійської Республіки в Україні, а також почесного консульства Ізраїль в західному регіоні України, допитати останніх в якості свідків; з урахуванням висновку експертизи та інших доказів у своїй сукупності, необхідно вирішити питання про зміну раніше повідомленої підозри всім підозрюваним; встановити інших підозрюваних у кримінальному провадженні; розсекретити негласні слідчі (розшукові) дії в порядку визначеному КПК України, у тому числі похідні для їх проведення, клопотання, ухвали, тощо; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; виконати, відповідно до положень ст. 290, 291 КПК України, усі необхідні процесуальні дії щодо відкриття матеріалів кримінального провадження та скерування його до суду разом із обвинувальним актом і реєстром матеріалів досудового розслідування; скласти обвинувальний акт та скерувати на затвердження до Київської обласної прокуратури; скласти реєстр матеріалів досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримала, посилаючись на викладені у ньому обставини та просила продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 на 60 днів, без визначення розміру застави.

Захисники у судовому засіданні проти клопотання заперечували, просили відмовити у його задоволенні або застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, такий як домашній арешт або ж визначити заставу. В обґрунтування своїх заперечень посилалися на необґрунтованість підозри, недоведеність ризиків та відсутності доказів.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав доводи своїх захисників.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_8 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У відповідності до положень ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст.219 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У судовому засіданні встановлено, що на даний час продовжують існувати ризики, встановлені при застосуванні та продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує у клопотанні слідчий та обґрунтовує прокурор в судовому засіданні.

Перебування України в умовах воєнного стану, фактичні обставини провадження, дані, які характеризують особу підозрюваного, необхідність забезпечення його належної процесуальної поведінки, тяжкість та суспільна небезпека інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, також дають підстави вважати, що застосування альтернативних запобіжних заходів є неможливими для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Даних про наявність підстав для зміни ОСОБА_8 запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, судом при розгляді клопотання не встановлено, як і неможливості перебування в умовах СІЗО за станом здоров`я.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, особу підозрюваного, а також тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, є підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У кримінальному провадженні проведено значний обсяг процесуальних та слідчих дій, проте у визначений законом строк закінчити досудове розслідування не представляється можливим, що обумовлено необхідністю проведення ряду слідчих дій, проведення яких потребує значного часу, а підстав для скасування або зміни ОСОБА_8 запобіжного заходу за наведених вище обставин не встановлено. Відтак слідчий суддя вважає необхідним продовжити строк його тримання під вартою на 60 днів, тобто до 03.10.2024 включно.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації її дій судом при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

На підставі ч.4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави відносно ОСОБА_8 , оскільки злочин, у вчиненні якого він підозрюється, вчинений під час дії воєнного стану.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 - задовольнити.

Продовжити строк дії, обраного підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів, тобто до 03.10.2024 включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1