Щодо обмеження права керування транспортним засобом
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 558 затверджено
ЗМІНИ, що вносяться до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які стосуються, разом з іншим, деякої деталізації питання «щодо обмеження права керування транспортним засобом».
Так , Постановою внесено зміни у ч.8. У пункті 15 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки
2) після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
“звертатися до суду із позовною заявою про застосування
тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час
мобілізації стосовно громадян України, які не виконали вимоги
територіального центру комплектування та соціальної підтримки;”.
І тут більше питань, чим відповідей,
1) Поняття «Тимчасового обмеження у праві керування» не містить норми прямої дії щодо того - на який же час здійснюється таке обмеження Оптимістичне тлумачення – обмеження дії до дня виконання «вимоги ТЦК та СП», песимістичних варіантів багато) .
2) Більш розширене прочитання норми закону щодо «тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації» взагалі «заганяє в ступор»). Як на мене, оце «під час мобілізації» - тут очевидно недоречне.
3) Дуже цікава частина норми, щодо того – стосовно кого застосовується вказана норма – про обмеження керування транспортним засобом: «стосовно громадян України, які не виконали вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки».
Насамперед – «Вимога» - це не повістка. По суті – це письмова форма реагування ТЦК та СП на порушення військовозобов’язаним законодавства про мобілізацію, і доведення такого порушення має бути здійснено ТЦК та СП у належний спосіб та у виникаючій із закону послідовності та спосіб.
До опублікування Постанови № 558 від 16.05.24, правниками передбачалось, що за змістом Закону № 3543 ( що вступив у дію з 18.05.2024), ТЦК та СП матимуть право направляти військовозобов’язаним ВИМОГИ у разі порушення ними широкого кола обов’язків, як то ( за ч.1 ст.22 Закону № 3543):
1) з'являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
2) проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ТЦК та СП, та ін.
За Положенням КМУ №558 від 16.05.24 дещо уточнено поняття «вимоги» і зазначено, що вносяться зміни до ч.8. пункту 15:
1) після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
“надсилати під час мобілізації вимоги про виконання обов’язку
(обов’язків) військовозобов’язаними, резервістами в паперовій формі
засобами поштового зв’язку рекомендованими листами з повідомленням
про вручення за адресою задекларованого/зареєстрованого місця
проживання (перебування) (у разі отримання письмової відповіді від
органів Національної поліції про неможливість здійснення адміністративного затримання та доставлення громадянина.
Таким чином, «тимчасовому обмеженню у праві керування транспортним засобом» військовозобов’язаним має передувати доволі тривала та ретельно здійснена процедура:
1. ТЦК та СП встановлює юридичний факт невиконання військовозобов’язаним обов’язків, передбачених ч. 1 ст. 22( про що зазначено вище), ч. 3 статті 22 (не уточнення у ТЦК своїх військово-облікових даних протягом 60 днів),
2. ТЦК та СП здійснює заходи щодо притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення,
3. ТЦК та СП звертається до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК.
4. У разі надходження від поліції до ТЦК та СП повідомлення про те, що поліції не вдалося виконати доручення ТЦК та СП ( і тут дуже цікаве питання – скільки часу має витратити поліція на з’ясування такої обставини), про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК, керівник ТЦК протягом 5 днів надсилає такому військовозобов’язаному в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення вимогу про виконання обов’язку щодо здійснення дій за законодавством про мобілізацію.
5. Щодо процесуальних строків, зазначу наступне:
Датою вручення такої вимоги ТЦК буде вважатися:
1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку;
2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою реєстрації військовозобов’язаного, або за адресою проживання, яку було повідомлено військовозобов’язаним до ТЦК та СП при оновленні військово – облікових даних.
Після завершення такої процедури, військовозобов’язаному надається 10 календарних днів ( з дня вручення або отримання відмітки про неможливість вручення вимоги ТЦК та СП) на виконання такої вимоги і зі спливом такого часу у ТЦК та СП виникає право ( а не обов’язок) звернутися до суду із позовною заявою про застосування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації стосовно громадян України, які не виконали вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
3)Далі – у ТЦК та СП є не більше 30 днів на подання вищевказаної позовної заяви з дня виявлення порушення, за наслідком якого вона подається.
До підсудності місцевих загальних судів віднесено адміністративні справи за позовними заявами ТЦК з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
По цих справах суд негайно повідомлятиме відповідача та інших учасників шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Кодекс доповнено статтею 283-2, якою встановлено особливості провадження у справах за такими позовними заявами ТЦК, зокрема:
позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають ТЦК право на пред'явлення позовних вимог;
позов подається у письмовій формі та повинен містити:
- найменування суду першої інстанції, до якого подається позов;
- повне найменування позивача, його місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) відповідача, його місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- зміст вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до позову;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- підпис уповноваженої особи позивача та докази на підтвердження її повноважень;
- докази надсилання копії позову та копій доданих документів відповідачу, з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
у разі недотримання вимог до заяви суд залишає позов без руху та надає позивачу строк, але не більше ніж 10 днів, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення позову та доданих до нього документів. Повернення позову не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків.
питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішує протягом 5 днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви.
Суд розглядає позов протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі, а за ініціативою суду чи клопотанням сторони - з проведенням судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
суд відмовляє у задоволенні заявлених позивачем вимог у разі, якщо позивач не доведе існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом, а саме:
- невиконання особою під час мобілізації обов'язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто порушення законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також нез'явлення на збірні пункти, до військових частин, неуточнення громадянами облікових даних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації та ін;
- неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення такої особи до ТЦК органами та підрозділами, що входять до системи поліції;
- вручення такій особі вимоги ТЦК про виконання обов'язку (обов'язків);
- невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов'язку (обов'язків).
Суд також відмовляє у задоволенні вимоги щодо тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо:
встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;
особа використовує транспортний засіб у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.
Суд закриває провадження у справі у разі виконання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов'язку (обов'язків) військовозобов'язаним, резервістом або у разі її відкликання.
Тимчасові обмеження у праві керування транспортним засобом встановлюються на строк до виконання або відкликання вимоги ТЦК.
Рішення суду підлягають негайному виконанню в порядку, встановленому законом.
Апеляційні скарги можуть бути подані протягом 15 днів з дня їх проголошення.
Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених цією статтею, не перешкоджає його виконанню.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу у 15-денний строк з дня відкриття апеляційного провадження. Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
Як вбачається із вищевикладеного, чи не єдиним не вивіреним у часі терміном, який впливає на дату притягнення до адміністративної відповідальності військовозобов’язаного, є доведення неможливості здійснити адміністративне затримання та доставлення військовозобов’язаного до ТЦК органами та підрозділами, що входять до системи поліції, що має містити докази щодо того, що органи національної поліції вичерпали всі можливості у передбачений законом розумний строк встановити місцезнаходження та затримання особи, яка притягується до адмінвідповідальності.
Щодо підстав для відмови у задоволенні вимоги ТЦК та СП, є «цікава» норма, якою передбачено, що встановлення тимчасового обмеження на керування транспортним засобом позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування. Чи ця норма стосується виключно водіїв, які, скажімо , за штатним розкладом роботодавця виконують посадові обов’язки водія? Судова практика покаже. Цілком ймовірно, що , наприклад, особа використовує автомобіль для доїзду до міста виконання службових обов’язків, і інший спосіб значно погіршує таку можливість. Разом з тим, очевидним є те, що «тимчасове обмеження» має спонукати військовозобов’язаного до виконання свого обов’язку за законом про мобілізацію.