Шостий Апеляційний Адміністративний Суд ( Постанова 29.07.25) скасував і відмову ТЦК у наданні відстрочки, і рішення суду першої інстанції, вказавши, що для надання відстрочки за п. п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію…» (інвалідність одного

Чоловік звернувся до ТЦК із заявою про відстрочку на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як військовозобов`язаний, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи. Більш того – у  чоловіка і батько, і матір – є особами із інвалідністю 2 групи.

ТЦК ж у відстрочці відмовив. А по тому, і Черкаський окружний, доволі таки дивно, мотивуючи своє рішення наступним:

«матеріали справи не містять доказів подання позивачем до заяви про надання відстрочки інших доказів, які підтверджували б необхідність постійного догляду за одним із батьків позивача, що свідчить про неподання позивачем повного переліку документів, встановленого Додатком № 5 Порядку № 560 для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.

За вказаних обставин, з урахуванням надання неповного переліку документів, суд доходить висновку, що відмова відповідача у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є обґрунтованою».

 ТА Шостий Апеляційний справедливість таки встановив: скасував рішення Черкаського окружного та визнав відмову ТЦК НЕ правомірною, із посиланням на наступне:

«першою умовою є наявність одного з батьків з І або ІІ групою інвалідності (батько позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААБ №462364 є особою з інвалідністю ІІ групи та мати позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААА №197291 є особою з інвалідністю ІІ групи).

Другою умовою є факт доведення відсутності невійськовозобов`язаних осіб відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім винятків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Позивач підтвердив, що він є єдиним, хто може і має обов`язок за ст.202 СК України утримувати своїх непрацездатних батьків з ІІ групою інвалідності.

Разом із тим, п.13 додатку 5 Порядку №560 серед переліку документів не вимагає від позивача надання доказів факиу догляду військовозобов`язаним.»

Повний текст Постанови Апеляційного суду:

Категорія справи № 580/9944/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.

Надіслано судом: 29.07.2025. Зареєстровано: 30.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2025.

Дата набрання законної сили: 29.07.2025

Номер судового провадження: А/855/1147/25

Державний герб України

  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/9944/24                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  29 липня 2025 року                                                                                            м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача                              Аліменка В.О.,

суддів                                                  Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з розгляду питань з надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 подав позов до Комісії з розгляду питань з надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:

- визнати протиправною відмову комісії з розгляду питань з надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 в оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаному ОСОБА_1 , оформлену рішенням № 18 від 26.09.2024;

- зобов`язати комісію з розгляду питань з надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 13) частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має достатні підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як військовозобов`язаному, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати). Разом з тим, рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , протиправно відмовлено у наданні позивачу відстрочки від призову під час мобілізації з посиланням на те, що позивачем не доведено факт необхідності догляду за батьком та матір`ю з інвалідністю II групи.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин у справі. Апелянт вказує, що п.13 додатку 5 Порядку №560 серед переліку документів не вимагає від позивача надання доказів про факт потребу у догляді, а відтак вимоги відповідача та суду є протиправними та суб`єктивними. На переконання позивача відмова йому у відстрочці є протиправною.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Комісії з розгляду питань з надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

26.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив позивача про прийняте Комісією рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зазначивши, що військовозобов`язаний подав пакет документів, відповідно до яких батько є особою з інвалідністю ІІ групи (з висновком - пенсіонер), та матір (з висновком - працепристосування; протипоказані значні фізичні та психоемоційні перевантаження, шкідливі умови праці, нічні зміни). Факт догляду військовозобов`язаним не доведено згідно поданих документів.

Вважаючи протиправною відмову у наданні відстрочки від призову за мобілізацією, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивач під час звернення із заявою не додано усіх необхідних документів, а отже не доведено існування обставин здійснення ним, як військовозобов`язаним, догляду та наявність законних підстав для надання відстрочки йому відповідно до п. 13 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII" (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560 (далі - Порядок № 560).

Відповідно до пп. 57-58 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

-          голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

-          члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Згідно п. 60 Порядку № 560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлений Додатком 5 до Порядку № 560, зокрема для п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII:

- для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;

- для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження);

- для військовозобов`язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);

- для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, колегія суддів дійшло до висновку, що відповідно до п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).

У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Таким чином, першою умовою є наявність одного з батьків з І або ІІ групою інвалідності (батько позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААБ №462364 є особою з інвалідністю ІІ групи та мати позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААА №197291 є особою з інвалідністю ІІ групи).

Другою умовою є факт доведення відсутності невійськовозобов`язаних осіб відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім винятків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Позивач підтвердив, що він є єдиним, хто може і має обов`язок за ст.202 СК України утримувати своїх непрацездатних батьків з ІІ групою інвалідності.

Разом із тим, п.13 додатку 5 Порядку №560 серед переліку документів не вимагає від позивача надання доказів факиу догляду військовозобов`язаним.

З матеріалів справи вбачається, що позивач додав довідку МСЕК серії 12 ААБ № 462364 від 20.08.2019 (а.с. 28), відповідно до якої ОСОБА_2 (батько позивача) є особою з інвалідністю ІІ групи (висновок про умови та характер праці - пенсіонер), та довідку МСЕК серії 12 ААА № 197291 від 11.12.2015 (а.с. 37), відповідно до якої ОСОБА_3 (матір позивача) є особою з інвалідністю ІІ групи (висновок про умови та характер праці - працепристосування; протипоказані значні фізичні та психоемоційні перевантаження, шкідливі умови праці, нічні зміни).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач під час звернення із заявою додав усі необхідні документи, чим довів існування обставин здійснення ним, як військовозобов`язаним, догляду та наявність законних підстав для надання відстрочки йому відповідно до п. 13 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Таким чином, позивачем до заяви про оформлення йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" було надано комісії всі визначені п. 13 Додатку 5 до Постанови №560 документи, тому колегія суддів дійшла до висновку, що відмова Комісії у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є протиправною та наявні підстави для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо надання відстрочки, передбачену пунктом 13 частини 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла до висновку про стягнення на користь позивача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до приписів ч.1 ст.139 КАС України.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення

У зв`язку з викладеним, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову комісії з розгляду питань з надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 в оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаному ОСОБА_1 , оформлену рішенням № 18 від 26.09.2024.

Зобов`язати комісію з розгляду питань з надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо надання відстрочки, передбачену пунктом 13 частини 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) 00 коп.

Суддя-доповідач                                                             В.О. Аліменко

Судді                                                                                 Л.В. Бєлова

                                                                                          А.Ю. Кучма