19 Nov 2024

Солдат ще у квітні 2022 пішов у СЗЧ. Та почувався не зле: їздив за кордон, відпочивав… Та мова не про ньогоJ: в частині сумлінно нараховували йому всі види забезпечення. Та виплачували – всього 800 134 грн) . Та, звісно, все це не йому. Відкрито крим прова

Адвокат Валерій Макеєв

Це може бути системним: СЗЧ – комусь – біда, а комусь – неймовірні виплати!

Матеріали ухвали Київського райсуду Одеси, від 1.11.24, вказують на те, що в певній частині були таки дії з ознаками ч.4 ст.191 ККУ:

«водію взводу забезпечення підготовки спеціалістів автомобільних підрозділів роти забезпечення підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 з квітня 2022 року по квітень 2024 року здійснювались виплати: грошового забезпечення у розмірі від 10318, 10 грн. (десяти тисяч триста вісімнадцяти гривень десяти копійок) до 22040, 24 грн. (двадцяти двох тисяч сорока гривень двадцяти чотирьох копійок) щомісячно; додаткової винагороди (за участь у бойових діях та виконань спеціальних завдань) у розмірі від 18387, 09 грн. (вісімнадцяти тисяч трьохсот вісімдесяти семи гривень дев`яти копійок) до 30000,00 грн. (тридцяти тисяч гривень); грошової допомогина оздоровлення у розмірі від 12122,10 грн. (дванадцяти тисяч ста двадцяти двох гривень десяти копійок) до 21329,25 грн. (двадцяти однієї тисячі трьохсот двадцяти дев`яти гривень двадцяти п`яти копійок), а також матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 530,00 грн. (п`ятсот тридцяти гривень), що загалом складає 800 134,02грн.(вісімсот тисяч сто тридцять чотири гривні дві копійки)

Відповідні дії стали можливі лише за участі безпосереднього керівництва військовослужбовця ОСОБА_6 , на яких законом покладено обов`язки щодо дотримання імперативних вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 та Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України №280 від 15.09.2022, а саме: командира роти охорони взводу охорони відділення охорони Військової академії в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; командира взводу роти охорони відділення охорони Військової академії в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; начальника штабу в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; начальника відділу (групи) персоналу та стройового штабу Військової академії в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; командира роти забезпечення підготовки спеціалістів матеріально технічного забезпечення ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; майстра роти забезпечення підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Попередня правова кваліфікація злочину є розтрата службовими особами коштів Державного бюджету України в умовах воєнного стану, вчинена у великих розмірах, що в подальшому стало підставою на реалізацію незаконного нарахування грошових коштів на розрахункові рахунки особи, яка фактично не виконувала обов`язки військовослужбовця та перебувала за межами Державного кордону України, чим спричинено збитки Державі, передбачена ч. 4 ст. 191 КК України.

Повний текст ухвали суду:

Категорія справи № 947/33719/24: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.

Надіслано для оприлюднення: 07.11.2024. Зареєстровано: 07.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2024.

Дата набрання законної сили: 07.11.2024

Номер судового провадження: 1-кс/947/14798/24

Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024164110000097

Державний герб України

Справа № 947/33719/24

Провадження № 1-кс/947/14798/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024164110000097 від 20.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024164110000097 від 20.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191

КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що впродовж червня 2022 року серпня 2024 року, тобто в умовах воєнного стану, невстановлені службові особи військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом неправомірного нарахування заробітної плати військовослужбовцям вказаної військової частини, у власних інтересах, здійснили розтрату грошових коштів з Державного бюджету України на суму 827000 гривень, що складає великі розміри.

Відповідно до положень абз. 3 п. 1 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (надалі Порядок) грошове забезпечення згідно з цим Порядком виплачується: військовослужбовцям,які проходятьвійськову службув апаратах ІНФОРМАЦІЯ_1 , органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 грошове забезпеченнявключає: щомісячніосновні видигрошового забезпечення; щомісячнідодаткові видигрошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до п. 3 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:

штат військовоїчастини (установи, організації) (далі військова частина);

накази пропризначення напосаду тазарахування досписків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;

накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;

накази про присвоєння військових звань;

грошовий атестатабо довідкапро грошовівиплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до п. 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 грошове забезпечення не виплачується:

за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Відповідно до п. 1 розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 військовослужбовцям, крімвійськовослужбовців строковоївійськової служби,які набули(набувають)право наотримання щорічноїосновної (канікулярної)відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один разна рікнадається матеріальнадопомога длявирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до абз. 16-24 п. 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 на періоддії воєнногостану військовослужбовцямдодаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року№ 168«Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 30000гривень військовослужбовцям,які виконуютьбойові (спеціальні)завдання згідноз бойовиминаказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;

з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;

з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;

у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;

у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).

Відповідно до п. 4 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 підтвердження безпосередньоїучасті військовослужбовціву бойовихдіях,виконанні бойового(спеціального)завдання абозабезпеченні здійсненнязаходів знаціональної безпекиі оборони,відсічі істримування збройноїагресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойовихдій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення)командира підрозділу (групи), корабля (судна), ОСОБА_4 про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до п. 6 розділу XXXIV Порядку про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі відряджені військовослужбовці) у бойовихдіях абозаходах командиривійськової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.

Відповідно до абз. 2 п. 8 розділу XXXIV Порядку підтвердження виконання військовослужбовцями завдань здійснюється:

на розгорнутих пунктах управління Генерального штабу Збройних Сил України на підставінаказів Головнокомандувача Збройних Сил України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України про виконання завдань з управління угрупуваннями військ (сил) у складі відповідного пункту управління;

на розгорнутих пунктах управління Державної спеціальної служби транспорту на підставі наказів Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про виконання завдань з управління підпорядкованими силами і засобами у складі відповідного пункту управління.

Відповідно до п. 9 розділу XXXIV Порядку виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:

командирів (начальників)військових частин особовому складу військової частини;

керівника органувійськового управління командирам (начальникам) військових частин.

Відповідно до п. 10 розділу XXXIV Порядку накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Відповідно до абз. 1 п. 15 розділу XXXIV Порядку до наказівпро виплату додаткової винагороди не включаютьсявійськовослужбовці,які самовільнозалишили військовічастини, місця служби (дезертирували), за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).

Відповідно до п. 16 розділу XXXIV Порядку підготовка проєктівнаказів для здійснення виплати додаткової винагороди покладається на підрозділи, що відповідають за ведення обліку особового складу.

Крім того, відповідно до положень абз. 1 п. 4 розділу І Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України №280 від 15.09.2022 «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України» облік особовогоскладу організовуєтьсяі ведетьсяна підставіштатів (штатнихрозписів),наказів відповідних командувачів, командирів такерівників (далі - командир (керівник)) органів військового управління та органу управління Держспецтрансслужби, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, у тому числі наказів по особовому складу, наказів по стройовій частині та інших документів, передбачених цією Інструкцією. Персональний облік ведеться стосовно кожного військовослужбовця та працівника окремо і призначений для системного відображення початку,проходження нимивійськової служби (трудової діяльності), звільнення з військової служби (звільнення з роботи), виконання ними військового обов`язку у запасі або проходження служби у військовому резерві, а також для накопичення та збереження інформації, що відображає відносини у зв`язку з їх перебуванням на військовій службі (здійснення трудової діяльності), перебування у запасі або проходження служби у військовому резерві, біографічних та інших даних, які об`єктивно характеризують військовослужбовця або працівника.

Відповідно до положень п. 6 розділу І Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України №280 від 15.09.2022 «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України» організація обліку особового складу покладається:

в органах військового управління та органі управління Держспецтрансслужби, з`єднаннях, військових частинах,військових навчальнихзакладах, установах та організаціях - на начальників штабів, а там, де вони штатом не передбачені,- на командирів (керівників) органів військового управління та органу управління Держспецтрансслужби, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій;

у підрозділах військових частин - на командирів цих підрозділів.

Зазначені вище посадові особи зобов`язані:

здійснювати контроль за станом обліку особового складу та періодично особисто перевірятиукомплектованість військ (сил);

контролювати правильне відображеннячисельності особовогоскладу воблікових документах і своєчасне надання донесень про склад і чисельність військ (сил);

проводити заняття (збори) з посадовими особами, які безпосередньо ведуть облік особового складу:

в органах військового управління та органі управління Держспецтрансслужби, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях, а також у службах персоналу та кадрових центрах, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки - один раз на рік;

на кораблях (суднах) і в підрозділах військових частин - не менше двох разів на рік;

контролювати роботу комісій для перевірки стану обліку особового складу;

здійснювати контроль зазабезпеченням бланкамиі книгамиз облікуособового складу,а такожпосвідченнями військовослужбовців(військовимиквитками),які засвідчуютьстатус військовослужбовця,його службовестановище (далі - документ, що посвідчує особу військовослужбовця).

Відповідно до положень п. 9 розділу І Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України №280 від 15.09.2022 «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України» стан облікуособового складу в органах військового управління та органі управління Держспецтрансслужби, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях, у тому числі на кораблях (суднах) та в підрозділах військових частин, перевіряється щороку до 01 березня комісіями, призначеними наказами відповідних командирів (керівників).

За підсумкамироботи комісіїскладається актперевірки стануобліку особовогоскладу (додаток 1) у двох примірниках, який затверджується посадовою особою, наказом якої було призначено склад комісії.

Перший примірникакта перевірки стану обліку особового складу зберігається в органі військового управління та органі управління Держспецтрансслужби, з`єднанні, військовій частині, військовому навчальному закладі, установі та організації, яка підлягала перевірці, другий - надсилається до служби персоналу за підпорядкованістю.

Відповідно до положень п. 1 розділу ІІІ Інструкції основним документомперсонального обліку офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу є їхні особові справи. За місцемслужби офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу обліковуються, зберігаються та ведуться перші примірники особових справ.

Відповідно до положень п. 4 розділу ІV Інструкції у військових навчальних закладах, які мають у своєму складі навчальні підрозділи, облік усього особового складу ведеться в порядку, установленому пунктом 2 цього розділу. Офіцери, особи рядового, сержантського і старшинського складу обліковуються тільки в книзі штатно-посадового обліку офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу. У штабахнавчальних підрозділівособовий склад цих підрозділів обліковується відповідно до порядку, установленого пунктом 7 розділу II цієї Інструкції, а саме:

На особовийсклад уштабі військовоїчастини ведуться такі облікові документи:

книга штатно-посадового обліку особового складу;

книга алфавітного обліку особового складу;

книга алфавітного обліку офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу;

книга обліку тимчасово відсутнього і тимчасово прибулого до військової частини особового складу;

книга обліку вибулого та прибулого особового складу;

обліково-послужні картки;

добова відомість;

журнал контролю за станом обліку особового складу;

відомість укомплектованості військової частини особовим складом;

особові справи на офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу;

особові карткипрацівників за типовою формоюпервинного обліку№ П-2 «Особова картка працівника», затвердженою наказом Державного комітету статистики України та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 року № 495/656;

трудові книжки працівників.

Відповідно до положень п.п. 1,2 розділу V Інструкції військовослужбовці,які переміщуютьсяпо службіз однихвійськових частиндо інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи:

іменний списокабо припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди;

військово-перевізнідокументи на кожного військовослужбовця;

документи, що посвідчують особу військовослужбовця,- на руках у кожного військовослужбовця;

обліково-послужнакартка (крім осіб офіцерського складу), службова картка і медична книжка - у старшого команди в опечатаному пакеті;

продовольчий іречовий атестати,грошовий атестат на кожного військовослужбовця - у старшого команди або на руках у кожного військовослужбовця.

Відповідно до положень п. 2 розділу VІІІ Інструкції керівники службперсоналу органів військового управління і з`єднань, Командування об`єднаних сил Збройних Сил України, видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил, органів військового управління, з`єднань, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил, кадрових центрів та служби персоналу органу управління Держспецтрансслужби, зобов`язані:

вести облік штатної і спискової чисельності, а також переміщення особового складу підпорядкованих структурних підрозділів, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій;

завжди матиперевірені відомостіпро чисельністьі укомплектованість особовим складом підпорядкованих військових частин за категоріями особового складу, посадами, основними військово-обліковими спеціальностями;

не меншеніж двічіна рікперевіряти станобліку особовогоскладу в усіх підпорядкованих структурних підрозділах, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 07.03.2022 наказом т.в.о. начальника Військової академії ОСОБА_5 (по стройовій частині) №52 солдата запасу ОСОБА_6 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), відповідно до Указу Президента №69/2022 «Про загальну мобілізацію» прийнято на військову службу за призовом під час мобілізації та призначено на посаду стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони Військової академії, ВОС-100915А та зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення.

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що за результатами проведення службового розслідування, відповідно до вимог ст. 85 Дисциплінарного статут Збройних сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, а також наказу начальника Військової академії від 26.06.2024 №545 «Про призначення службового розслідування» та від 23.07.2024 №630 «Про продовження строку службового розслідування», складено Акт службового розслідування за фактом відсутності на службі військовослужбовця призову за загальною мобілізацією водія взводу забезпечення підготовки спеціалістів автомобільних підрозділів роти забезпечення підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 , з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню даного правопорушення, відповідно до результатів якого: «…факт самовільногонеприбуття о 08 год 00 хв 04.04.2024 до нового місця проходження військової служби військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, водія взводу забезпечення підготовки спеціалістів автомобільних підрозділів роти забезпечення підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 ), а також проведення часу станом на 15.08.2024 на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, підтвердився. Разом з тим, з матеріалів службового розслідування встановлено, що документального підтвердження законності перебування солдата ОСОБА_6 за межами Військової академії (м. Одеса) або виконання інших службових обов`язків у відрядженні не має, у зв`язку з чим слід дійти висновку про неприбуття солдата ОСОБА_6 до Військової академії (м. Одеса) із відрядження 15.06.2022…».

Додатково встановлено, що військовослужбовцю призову за загальною мобілізацією водію взводу забезпечення підготовки спеціалістів автомобільних підрозділів роти забезпечення підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 з квітня 2022 року по квітень 2024 року здійснювались виплати: грошового забезпечення у розмірі від 10318, 10 грн. (десяти тисяч триста вісімнадцяти гривень десяти копійок) до 22040, 24 грн. (двадцяти двох тисяч сорока гривень двадцяти чотирьох копійок) щомісячно; додаткової винагороди (за участь у бойових діях та виконань спеціальних завдань) у розмірі від 18387, 09 грн. (вісімнадцяти тисяч трьохсот вісімдесяти семи гривень дев`яти копійок) до 30000,00 грн. (тридцяти тисяч гривень); грошової допомогина оздоровлення у розмірі від 12122,10 грн. (дванадцяти тисяч ста двадцяти двох гривень десяти копійок) до 21329,25 грн. (двадцяти однієї тисячі трьохсот двадцяти дев`яти гривень двадцяти п`яти копійок), а також матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 530,00 грн. (п`ятсот тридцяти гривень), що загаломскладає 800134,02грн.(вісімсоттисяч стотридцять чотиригривні двікопійки) відповідних виплат з фонду Державного бюджету України за період дії воєнного стану на території України.

При цьому, до матеріалів службового розслідування долучено відповідні службові рапорти на виплати передбачених законом видів грошового забезпечення, складених та підписаних від імені військовослужбовця призову за загальною мобілізацією водія взводу забезпечення підготовки спеціалістів автомобільних підрозділів роти забезпечення підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 , на яких наявні резолюції безпосереднього керівництва військовослужбовця у вигляді записів «клопочу по суті рапорту ОСОБА_6 », «до наказу» тощо. Так, зміст рапортів на виплати передбачених законом видів грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_6 (в частині, що стосується звернення про нарахування відповідних виплат самого ОСОБА_6 ), в кожному окремому випадку виконаний різними видами каліграфії (імовірніше за все, різними особами), що свідчить про факт підробки відповідних документів невстановленими досудовим розслідуванням особами.

Також встановлено, що відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , 30.04.2022о07год 17хв здійснив виїзд замежі державногокордону України через пункт пропуску «Маяки-Удобне», без фактичногоповернення натериторію України (станом момент на отримання інформації 18.10.2024).

Виходячи з викладеного, службовими особами військової частини НОМЕР_1 Військової академії (м. Одеса), всупереч імперативних вимогПорядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», а також Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України №280 від 15.09.2022 «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України» здійснено розтрату коштів Державного бюджету України в умовах воєнного стану, вчинене у великих розмірах, що в подальшому стало підставою на реалізацію незаконного нарахування грошових коштів на розрахункові рахунки особи, яка фактично не виконувала обов`язки військовослужбовця та перебувала за межами Державного кордону України, чим спричинено збитки Державі на суму 800134,02 грн. (вісімсот тисяч сто тридцять чотири гривні дві копійки).

Вказані факти підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме: Актом службового розслідування, відповідно до вимог ст. 85 Дисциплінарного статут Збройних сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 за фактом відсутності на службі військовослужбовця призову за загальною мобілізацією водія взводу забезпечення підготовки спеціалістів автомобільних підрозділів роти забезпечення підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 ; офіційноюінформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

В подальшому, з метою швидкого, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, т.в.о. слідчогослідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області надано доручення в порядку ст. 40 КПК України до Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо встановлення всіх осіб, що можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, а також можливі факти скоєння інших кримінальних правопорушень.

В ході виконання вказаного доручення, співробітниками Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетнийкомандир в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який фактично зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

24 жовтня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем фактичного мешкання командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «СамсунгS22», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , з наявною у ньому сім-картами мобільного оператора НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .

24.10.2024 вищевказане майно постановою слідчого визнано речовими доказами.

ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:

Сторона обвинувачення зазначає, що є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що виявлене під час вищевказаного обшуку майно виступило знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:

Прокурор в судове засідання не з`явився, між тим до суду скерував заяву про розгляд клопотання за його відсутності, зазначивши, що клопотання підтримує та просить задовлльнити.

Власник майна ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився.

IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, враховуючи заяву прокурора, слідчий суддя приходить до наступних зроблених висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.

(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

(2). Правова підстава та мета арешту майна:

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Слідчий суддя враховує доводи прокурора у клопотанні та приходить до переконання з приводу того, що вилучений мобільний телефон командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_10 може містити інформацію, яка може бути використана на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-караних дій, у тому числі й зв`язків власника таких технічного пристрою з іншими, ймовірно причетними до вчинення кримінального правопорушення, особами.

Крім того, відносно вилученого майна слідчий суддя приходить до переконання, що вочевидь наразі існує необхідність в його додатковому дослідженні. Результати проведення огляду таких технічного пристрою можуть стати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити або спростувати робочу наразі версію сторони обвинувачення.

У зв`язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 24.10.2024, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України.

(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.

(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Таким чином на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024164110000097 від 20.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України задовольнити.

Накласти арешт із забороноюрозпорядженнятакористування на майно, вилучене 24.10.2024 в ході санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем фактичного мешкання командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ,а саме на мобільний телефон марки «СамсунгS22», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , з наявною у ньому сім картами мобільного оператора НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .

Виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1