4 May 2026

Сьомий апеляційний адміністративний суд (29.04.26) вказав, що якщо не має доказів про притягнення до відповідальності посадових осіб ТЦК та СП, які здійснили запис у тимчасовому посвідченні про «непридатність чоловіка до військової служби», то на підста

Адвокат Валерій Макеєв

14.07.2022 ТЦК видало чоловіку довідку про те, що він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статі 39-а, 66-б, 38-г, 54-г гр. ІІ розладу хвороб (наказ МОУ від 14.08.2008 року №402) та виключений з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до статті 37 п. 6 пп. 3 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та заперечень щодо його виїзду за кордон не має.

Всьо? НІ! Вирішило ТЦК і у січні 2025 року Невійськовозобов’язаному направило повістку щодо прибуття до ТЦК «для уточнення…J» ( А що – Так можна?).

Неабияк збентежений чоловік таки спробував розібратись у розкладах, оновив Резерв +, і… побачив таки «чудо – зцілення»: він обліковується як солдат, ВОС 956647 (робітник підсобний будівельних робіт).

Добре. Що не втратив свідомість, а пішов до мудрого адвоката, з яким і почав тривалу боротьбу за свої права ( і , врешті решт – за правову визначеність: виключений з обліку як неприданий – це ЯК? – Назавжди чи «понарошку»).

Що тут цікавого: а те, що військовозобов’язаний подав апеляційну скаргу на рішення, яким частково було задоволено його позов: суд першої інстанції не набрався сміливості самостійно зобов’язати ТЦК внести запис про непридатність чоловіка до військової служби та виключення з обліку, а лише поклав обов’язок на ТЦК повторно розглянути заяву чоловіка, з урахуванням висновків суду.

«Нєт УЖ!», заявив чоловік – і вийшов на новий рівень двобою із системою – просив апеляційний суд таки прийняти рішення по суті порушення його прав щодо визнання непридатним та здійснення відповідного запису у реєстрі – без зайвої тяганини)

І, таки – «Борітеся і поборите», - це було для нього: апеляційний суд ПОВНІСТЮ задовольнив скаргу.

Смарагди від апеляційного суду:

1. «сам по собі факт подання документів, виданих іншим ТЦК та СП, не може бути підставою для їх ігнорування або відмови у внесенні відповідних відомостей до реєстру без вжиття заходів щодо перевірки їх достовірності. Натомість, у разі виникнення сумнівів щодо достовірності наданих документів, відповідач був зобов`язаний діяти добросовісно та в межах наданих повноважень, зокрема звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Києві із запитом про підтвердження факту проходження медичного огляду.»

2. «тимчасове посвідчення №4/3559 від 14.07.2022 згідно діючого законодавства є військово-обліковим документом в паперовій формі.

Суду не надано доказів визнання нечинним тимчасового посвідчення позивача чи притягнення до відповідальності осіб, які оформили та видали його позивачу, тому суд вважає, що тимчасове посвідчення №4/3559 від 14.07.2022 є допустимим доказом, що позивач вже не має статусу військовозобов`язаного та виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби за станом здоров`я з 12.07.20222».

Повний текст Постанови Апеляції

Категорія справи № 120/8866/25: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Надіслано судом: 29.04.2026. Зареєстровано: 30.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2026.

Дата набрання законної сили: 29.04.2026

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/8866/25

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

29 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не внесення змін (коригуванні та/або доповненні) до відомостей, що містяться у єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо ОСОБА_1 з урахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2022;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни (коригування та/або доповнення) до відомостей, що містяться у єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо ОСОБА_1 з урахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2022, а саме:

- пункт 7: придатність до проходження військової служби за станом здоров`я: 12.07.2022 року ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 39-Л, 66-Б, 38-Г, 54-1 гр. ІІ наказу МОУ № 402-2008 р.

- пункт 8: призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 12.07.2022 року зарахований у запас абз. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

- пункт 9: не підлягає повторному медичному пересвідченню.

- пункт 14: "12" липня 2022 року виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 ст. 37 п. 6 пт. 3 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.12.2025 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в не розгляді заяви ОСОБА_1 від 14.05.2025 року про включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальних відомостей щодо нього, з урахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2022 року.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.05.2025 року про включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальних відомостей щодо нього, з урахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2022 року та з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.

Не погодившись з рішенням, представник позивача звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Києві визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується довідкою від 12.07.2022 за №133.

14.07.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу видано довідку №2/4/2574 від 14.07.2022 року, про те, що він на підставі військово-лікарської комісії визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статі 39-а, 66-б, 38-г, 54-г гр. ІІ розладу хвороб (наказ МОУ від 14.08.2008 року №402) та виключений з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до статті 37 п. 6 пп. 3 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та заперечень щодо його виїзду за кордон не має.

20.01.2025 року засобами поштового зв`язку, позивач отримав від ІНФОРМАЦІЯ_1 повістку №1824242 від 10.01.2025 року про необхідність з`явитись 23.01.2025 року для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.02.2025 року згідно інформації, отриманої позивачем з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 як військовозобов`язаний, без зазначення підстав зняття/виключення, як солдат, ВОС 956647 (робітник підсобний будівельних робіт), номер в Оберіг 100220250693371300029.

На переконання позивача, відомості внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не є актуальними та не відповідають фактичним відомостям.

15.05.2025 року, з метою актуалізації даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 14.05.2025 року про внесення актуальних змін до відомостей, щодо ОСОБА_1 , з урахуванням інформації, яка вказана в тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2022 року, а саме:

- пункт 9: не підлягає повторному медичному пересвідченню.

16.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 одержано заяву позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, відповідачем не внесено актуальні відомості щодо ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, вважаючи вказану бездіяльність протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач не надав доказів того, що заява позивача розглянута та за наслідком розгляду ним прийнято рішення про виправлення недостовірних відомостей Реєстру або відсутності підстав для такого виправлення, а також щодо внесення відповідних змін до військово-обліковий документа в електронній формі.

Суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача від 14.05.2025 року про включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальних відомостей щодо ОСОБА_1 , з урахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2022 року.

Щодо вимоги зобов`язального характеру, то суд першої інстанції враховуючи, що відповідачем залишено заяву позивача без реагування та не прийнято жодного рішення за наслідками її розгляду, дійшов висновку, що позовні вимоги зобов`язального характеру підлягають до часткового задоволення, шляхом зобов`язання відповідача розглянути по суті заяву позивача від 14.05.2025 року про включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальних відомостей щодо ОСОБА_1 , з урахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2022 року та з урахуванням висновків суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбулою Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частин 2, 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із частиною 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Пунктом 11 статті 38 Закону №2232-XII визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року (далі - Порядок №1487).

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Пунктом 22 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Під час воєнного стану направлення призовників на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду здійснюється лише у разі їх прийняття на військову службу у добровільному порядку.

Відповідно до частини 6 статті Закон №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

- померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

- припинили громадянство України;

- визнані непридатними до військової служби;

- досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Пунктом 79 Порядку №1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції встановив, що відповідач не надав доказів того, що заява позивача від 14.05.2025 розглянута та за наслідком розгляду ним прийнято рішення про виправлення недостовірних відомостей Реєстру або відсутності підстав для такого виправлення, а також щодо внесення відповідних змін до військово-обліковий документа в електронній формі.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача від 14.05.2025 року про включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальних відомостей щодо ОСОБА_1 , з урахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2022 року.

Проте, із таким частковим задоволенням позовних вимог не може погодитись судова колегія апеляційного суду, погоджуючись з доводами апеляційної скарги представника позивача про те, що відповідачем фактично розглянуто заяву позивача від 14.05.2025.

Так, 02.06.2025 представником позивача до відповідача було надіслано адвокатський запит, де зазначалось, що 15.05.2025 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою в якій просив:

1. Протягом п"яти днів з дня реєстрації даної заяви - внести зміни (коригування та/або доповнення) до відомостей, що містяться у єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо ОСОБА_1 з урахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2022, а саме:

- пункт 9: не підлягає повторному медичному пересвідченню.

Вказана заява була отримана ІНФОРМАЦІЯ_9 16.05.2025, однак про результати її розгляду та про прийняте рішення ОСОБА_1 до теперішнього часу не повідомлений. Висловлено прохання надати належним чином засвідчену копію рішення щодо результатів розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.05.2025 про внесення змін (коригування та/або доповнення) до відомостей, що містяться у єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо ОСОБА_1 з урахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2022.

Матеріали справи містять докази, що у відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_9 було надано копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_8 на заяву ОСОБА_1 стосовно внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Так, у відповіді від 16.06.2025 №5538 (а.с.39) зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 розглянуто заяву позивача, у зв`язку з чим повідомлено таке. У ІНФОРМАЦІЯ_8 відсутні засоби для перевірки у встановленому законом порядку достовірності відомостей, зазначених у документах, долучених до заяви позивача щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації стосовно проходження Вами медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Києві. За таких обставин ІНФОРМАЦІЯ_9 позбавлений можливості задовольнити заяву позивача. Для внесення інформації про результати проходження медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 запропоновано звернутися безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_6 для взяття ОСОБА_1 на військовий облік з подальшим виключенням.

Тобто, фактично відповідач листом від 16.06.2025 відмовив у задоволенні заяви позивача від 14.05.2025 (до якої додавалось тимчасове посвідчення №4/3559 з відповідними відомостями), зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_9 позбавлений можливості задовольнити заяву позивача

Відтак, протиправність бездіяльності Відповідача, яку оскаржував Позивач, полягає не в нерозгляді заяви, а в невнесенні до реєстру актуальної інформації. Тому окружний суд, невірно визначивши предмет доказування, помилково дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Позивача.

Отже, місцевий суд застосував неефективний спосіб захисту порушеного права. Повторний розгляд Відповідачем заяви Позивача не зумовить відновлення його порушеного права. Більш того, судом першої інстанції не було сформовано жодної правової оцінки для врахування ІНФОРМАЦІЯ_9 при розгляді заяви ОСОБА_1 .

Щодо суті позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2016 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є зокрема, ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до статті 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

У відповідності до частини 8 статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з частиною 9 статті 5 Закону №1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частиною 1 статті 14 Закону №1951-VIII встановлено, що ведення Реєстру включає: внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Так, відповідно до частини 3 статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Згідно з пункт 9 розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 року №94 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559 (далі - Порядок №559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

У пункті 8 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності):

1) прізвище;

2) власне ім`я (усі власні імена);

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку;

8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів;

9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів);

10) військово-облікова спеціальність;

11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку);

12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку);

13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;

14) адреса місця проживання;

15) номери засобів зв`язку;

16) адреси електронної пошти (за наявності);

17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом;

18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Згідно з абз. 5 п.7 Порядку №559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Таким чином, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

Так, ОСОБА_1 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Києві визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується довідкою від 12.07.2022 за №133.

Отже, колегія суддів зазначає, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, можна висновувати, що процедура виключення ОСОБА_2 з військового обліку фактично відбулась. Водночас, процедура повторного взяття на військовий облік на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не передбачена.

Однак, 20.01.2025 року засобами поштового зв`язку, позивач отримав від ІНФОРМАЦІЯ_1 повістку №1824242 від 10.01.2025 року про необхідність з`явитись 23.01.2025 року для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В травні 2025 року позивач у відповідності до вищенаведених приписів Порядку №94 та Порядку №559 позивач звернувся з відповідною заявою до органу уповноваженого на внесення змін, але останній всупереч вимог законодавства відмовив у внесенні змін.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції та обов`язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру.

Разом з тим, твердження відповідача про те, що у ІНФОРМАЦІЯ_8 відсутні засоби для перевірки у встановленому законом порядку достовірності відомостей, зазначених у документах, долучених до заяви позивача щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації стосовно проходження Вами медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Києві, є необгрунтованими, оскільки такі доводи суперечать як змісту чинного законодавства, так і фактичним повноваженням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Зокрема, відповідно до положень законодавства, що регулює функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, уповноважені органи мають право та обов`язок здійснювати перевірку, уточнення та верифікацію відомостей, що вносяться до реєстру, у тому числі шляхом міжвідомчої взаємодії, направлення відповідних запитів та отримання інформації від інших територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, сам по собі факт подання документів, виданих іншим ТЦК та СП, не може бути підставою для їх ігнорування або відмови у внесенні відповідних відомостей до реєстру без вжиття заходів щодо перевірки їх достовірності. Натомість, у разі виникнення сумнівів щодо достовірності наданих документів, відповідач був зобов`язаний діяти добросовісно та в межах наданих повноважень, зокрема звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Києві із запитом про підтвердження факту проходження медичного огляду.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність технічної чи організаційної можливості перевірки відповідних відомостей є безпідставним та свідчить про неналежне виконання покладених на нього функцій, що, у свою чергу, не може покладатися у негативні наслідки для позивача. Більше того, принцип належного урядування та правової визначеності передбачає, що державні органи повинні діяти узгоджено та забезпечувати ефективний обмін інформацією, особливо у випадках, коли йдеться про реалізацію прав та обов`язків громадян у сфері військового обліку.

В свою чергу, тимчасове посвідчення №4/3559 від 14.07.2022 згідно діючого законодавства є військово-обліковим документом в паперовій формі.

Підсумовуючи встановлені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не внесення змін (коригуванні та/або доповненні) до відомостей, що містяться у єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо ОСОБА_1 з урахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2022.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є визнання протиправною бездіяльності відповідача та його зобов`язання внести зміни (коригування та/або доповнення) до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо ОСОБА_1 з урахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2022, а саме:

- пункт 9: не підлягає повторному медичному пересвідченню.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, а за подачу апеляційної скарги 1816,8 грн, що підтверджується квитанціями.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не внесення змін (коригуванні та/або доповненні) до відомостей, що містяться у єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо ОСОБА_1 з урахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2022.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни (коригування та/або доповнення) до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо ОСОБА_1 з урахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2022, а саме:

- пункт 9: не підлягає повторному медичному пересвідченню.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.