7 Sep 2025

Сьомий апеляційний адміністративний суд (Постанова 27.08.25) відмовив Міноборони в апеляційній скарзі, яке наполягало на тому, що якщо після загибелі військового встановлено факт «вживання алкоголю», то його рідні НЕ мають права на виплати. Суд сказав, що

Адвокат Валерій Макеєв

Що цікаво у цьому кейсі – так це те, що військовий навіть НЕ загинув, а помер «на нулі». По смертне ВЛК встановило, що «Гостра серцева недостатність. Кардіоміопатія", послужило причиною його смерті та зазначено, що захворювання та причина смерті, ТАК - пов`язане із захистом Батьківщини.

Та Міноборони відмовило рідним у виплаті ОГД, із посиланням на «алкоголь у крові загиблого».

Постанова доволі цікава. За класикою жанру (к/ф « У бій ідуть одні старики» та ін.), вона про те, чи має право військовий на свої «100 грам бойових», і чи не буде так, що якщо після його смерті ( загибелі) прискіпливі експерти таки винайдуть у тілі оті самі «100 грам бойових», то це буде підставою для позбавлення рідних одноразової грошової допомоги?

І тут на захист світлої пам’яті загиблого вже можуть стати сумлінні суди, як от у кейсі, що досліджується, чисто по техніці, скасовують відмову Міноборони у виплатах із посиланням на два ключових факти: 1) у посмертному висновку ВЛК зазначено, що смерть настала у наслідок «захисту Батьківщини», то які питання? , 2) військовий не притягувався до адмінвідповідальності «за вживання» по ст. 172 КУпАП, та і притягнутися не може, бо загинув, тому – загибель, навіть після «100 грам бойових» - то все на «захист від збройної агресії».

Ключове із Постанови:

«колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені обставини спростовують доводи відповідача, що ОСОБА_2 не є загиблим військовослужбовцем або померлим, внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, а донька (позивачка) загиблого військовослужбовця не має права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі встановленому Постановою №168.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено висновок комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що смерть ОСОБА_2 є наслідком вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення, оскільки причиною його смерті стала гостра серцево-судинна недостатність, кардіоміопатія, які не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із вчинення померлим певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі) або адміністративного правопорушення.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2024 у справі №380/9868/23 та у постанові від 17.07.2024 у справі №600/548/23-а, при розгляді подібних правовідносин.

Відповідно до абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.

Отже, враховуючи причини настання смерті ОСОБА_2 та з огляду на правове регулювання питання отримання одноразової грошової допомоги членами сімей загиблих військовослужбовців після 24.02.2022 суд вважає, що наявні підстави для отримання позивачкою одноразової грошової допомоги у розмірі визначеному Постановою №168.

Разом з тим, слід звернути увагу на той факт, що не може слугувати підставою для відмови у прийнятті рішення щодо призначення та виплати членам сім`ї одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю військовослужбовця, лише встановлений під час смерті факту сп`яніння військовослужбовця. Така допомога не призначається у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі) або вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.09.2022 у справі № 640/17148/20.

Обґрунтовуючи свою правову позицію представник відповідача посилається на вчинення батьком позивачки адміністративного правопорушення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно ч.1 ст. 172-20 КУпАП розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок смерті особи, щодо якої було розпочато провадження в справі(п.9 ч.1 ст. 247 КУпАП ).

Матеріали справи не містять доказів притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-20 КУпАП.

Отже, будь-які правові підстави пов`язувати смерть військовослужбовця ОСОБА_2 з правопорушенням передбаченим ч.1 ст. 172-20 КУпАП відсутні.

Категорія справи № 240/7548/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.

Надіслано судом: 27.08.2025. Зареєстровано: 28.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2025.

Дата набрання законної сили: 27.08.2025

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/7548/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

27 серпня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2024 року позивач звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач, як член сім`ї померлого - донька та інші члени сім`ї, звернулися із заявою та переліком необхідних документів до ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю старшого солдата ОСОБА_2 , передбачену ст. 16 Закону №2011-ХІІ.

За результатами розгляду питання про призначення позивачці та матері загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум протоколом №2/в від 26.01.2024 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Підставою для відмови слугував факт перебування ОСОБА_2 на час смерті у зоні бойових дій у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено листом №1593 від 12.05.2023 КЗ "Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи" ДОР". Відповідно до висновку експерта в крові померлого виявлено етиловий спирт у концентрації 5,39%. Прийняте рішення обґрунтоване тим, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком адміністративного правопорушення (в даному випадку передбаченого ст.172-20 Кодексом України про адміністративні правопорушення, далі - КУпАп) або дій у стані алкогольного сп`яніння.

Представниця позивачки вважає, що при прийнятті рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги доньці померлого військовослужбовця Міністерство оборони України неправильно застосовує та тлумачить закон, а тому звернулася до суду за захистом порушеного права.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом №2011-ХІІ.

Згідно статті 1 Закон №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до статті 3 дія цього Закону поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти (пункт 2 частини першої статті 3 Закону №2011-ХІІ).

У той час, дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Пунктом 2 ч.2 ст. 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Згідно з статтею 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Пунктом 1 статті 16-4 Закону №2011-XII встановлено: що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

У контексті викладених норм, слід відмітити, що виплата одноразової грошової допомоги не призначається, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння та вчинення ним певних активних дій у такому стані, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

Спірні відносини між учасниками даної справи виникли у зв`язку із отриманою відмовою у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі смертю його сина, підставами для прийняття якої слугував факт перебування померлого на момент смерті у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, у даному випадку, у ході судового розгляду слід встановити, чи були вчинені померлим військовослужбовцем певні активні дії у стані алкогольного сп`яніння, вчинення яких призвело до його смерті.

Спірні відносини між учасниками даної справи виникли у зв`язку із отриманою відмовою у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі смертю її батька, підставами для прийняття якої слугував факт перебування померлого на момент смерті у стані алкогольного сп`яніння.

Так, згідно матеріалів справи ОСОБА_2 з 14.03.2022 був призваний у Збройні Сили України на підставі Указу Президента України про загальну мобілізацію №69/2022 від 24.02.2022 та перебував на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки №1460/1 від 14.06.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією, російської федерації проти України ОСОБА_2 у період з 11.07.2022 по 27.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в районі м. Сіверськ, Донецької області.

За змістом сповіщення сім`ї (близьких родичів) померлого (загиблого) №124 від 31.01.2023 ОСОБА_2 перебуваючи на бойових позиціях в районі с.Федорівка, Бахмутського району, Донецької області помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з невідомих причин, без ознак насильницької смерті. Смерть пов`язана із виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до змісту акта службового розслідування від 20.02.2023, яке проведено за фактом смерті ОСОБА_2 , встановлено, що його смерть настала при виконанні бойового завдання, в період несення ним військової служби в зоні проведення бойових дій. На момент смерті він знаходився на бойових позиціях у зоні відповідальності 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

Про підсумки службового розслідування командиром Військової частини НОМЕР_1 винесено наказ №114-агд від 21.02.2023, яким гостру серцеву недостатність, кардіоміопатію, пов`язано із захворюваннями, які призвели до смерті старшого стрільця 2-го відділення 3-го взводу 2-ї стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_2 при виконанні бойового завдання, в період несення ним військової служби в зоні проведення бойових дій на позиціях 2-ї стрілецькою роги Військової частини НОМЕР_1 .

Факт виконання бойових завдання, в період несення ним військової служби в зоні проведення бойових дій під час смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_2 також підтверджується наказом т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 №10-ос від 27.01.2023, яким зобов`язано виплатити членам сім`ї або близьким родичам загиблого, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами), виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень за період з 01-27.01.2023.

Отже, смерть військовослужбовця настала у результаті гострої серцевої недостатності, кардіоміпатії, під час здійснення військовослужбовцем заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, пов`язана з проходженням військової служби.

Разом з тим, відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №2/в від 26.01.2024 матері та дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшого солдата ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), оскільки на час смерті ОСОБА_2 перебував в зоні бойових дій у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено листом №1593 від 12.05.2023 КЗ "Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи" ДОР". Відповідно до висновку експерта в крові померлого виявлено етиловий спирт у концентрації 5,39 %.

Водночас, відповідно до протоколу №1771 від 25.05.2023 засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що захворювання колишнього військовослужбовця, старшого солдата ОСОБА_2 , 1971 року народження, який приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджено витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2023 №10-ос: "Гостра серцева недостатність. Кардіоміопатія", послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №510/НЕ, виданим 03.02.2023 Новокодацьким відділенням Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим 07.02.2023 Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). При цьому, визначено, що захворювання та причина смерті, так пов`язане із захистом Батьківщини.

Таким чином, ОСОБА_2 помер безпосередньо під час виконання заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на бойових позиціях в районі с. Федорівка, Бахмутського району, Донецької області, більш того за матеріалами справи його захворювання та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

Тобто, факт перебування ОСОБА_2 у зоні бойових дій у стані алкогольного сп`яніння, є необґрунтованою підставою для відмови у призначені та виплаті членам сім`ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю.

Згідно п. 1 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

При цьому, як свідчать матеріали справи позивачка є донькою загиблого військовослужбовця. Також у загиблого є мати ОСОБА_3 , яка також за заявою від 21.06.2023 зверталася до уповноважених органів з метою отримання одноразової виплати у зв`язку із загибеллю (смертю) її сина.

Отже, зазначені особи є особами, які відповідно до положень статтею 16-1 Закону №2011-XII мають право на призначення та отримання вказаної допомоги.

Крім того, матеріали справи також містять відомості про доньку померлого військовослужбовця - ОСОБА_4 , яка за своєю волею відмовилася від частки одноразової грошової допомоги, про що складено заяву №980 від 20.02.2023, справжність підпису якої засвідчена приватним нотаріусом Богатирчуком Анатолієм Миколайовичем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені обставини спростовують доводи відповідача, що ОСОБА_2 не є загиблим військовослужбовцем або померлим, внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, а донька (позивачка) загиблого військовослужбовця не має права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі встановленому Постановою №168.

Крім того, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі Порядок №975).

Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Тобто, дата смерті військовослужбовця є визначальною обставиною для визначення дати виникнення у відповідних осіб права на отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно висновку засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, захворювання та причина смерті ОСОБА_2 , так пов`язане із захистом Батьківщини.

Матеріалами справи не підтверджено вчинення ОСОБА_2 дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерть, а отже висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу членам його родини є безпідставним.

Таким чином, твердження представника відповідача щодо обґрунтованості підстав, які слугували відмові у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги доньці (позивачці), як члену сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2 у зв`язку із його смертю, є необґрунтованими.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 1/2 від 750-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі, а саме - станом на 27.01.2023, так як право на отримання такої допомоги мають усі члени сім`ї померлого у рівних частках, винятком з цього є лише нотаріально посвідчена відмова членів сім`ї загиблого військовослужбовця від своєї частки одноразової допомоги, в такому випадку частка цих осіб розподіляється між іншими членами сім`ї, які мають право на її отримання.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.