Сьомий Апеляційний Адміністративний суд скасував Постанову ТЦК про штраф в 17 000 грн, зазначивши, що протоколи виносились за порушення військового обліку, а притягнули позивача в межах даних протоколів за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну

Сьомий Апеляційний Адміністративний суд скасував Постанову ТЦК про штраф в 17 000 грн, зазначивши, що протоколи виносились за порушення військового обліку, а притягнули позивача в межах даних протоколів за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну

Суд, скасовуючи штраф, вказав, що у відповідності до оскаржуваних постанов ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.12.2024 №14895 та від 17.12.2024 №14893 розгляд справ про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 здійснювався в межах адміністративного правопорушення за ст.210-1 КУпАП за протоколами від 12.12.2024 №443 та №444 (а.с.16-17, 25-26). Також, відповідачем було встановлено в межах оскаржуваних постанов саме порушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Тобто, фактично протоколи від 12.12.2024 №443 та №444 виносились за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а притягнули позивача в межах даних протоколів (справ про адміністративне правопорушення) за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (в межах іншої норми КУпАП).

Крім того, як вбачається з відзиву на адміністративний позов поданий представником відповідача, останній сам зазначає про порушення позивачем саме "питань виконання ним правил військового обліку" (а.с.51).

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що протоколи про адміністративне правопорушення від 12.12.2024 №443 та №444 передбачали порушення позивачем однієї норми законодавства (ч.3 ст.210 КУпАП - порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку), а притягнули позивача до відповідальності в межах постанов про адміністративне правопорушення від 17.12.2024 №14895 та від 17.12.2024 №14893 за порушення іншої норми законодавства (ч.3 ст.210-1 КУпАП - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), що по своїй суті є грубим порушенням.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів дійшла висновку, що постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.12.2024 №14895 та від 17.12.2024 №14893 підлягають скасуванню, а справи про адміністративне правопорушення - закриттю.

ПОВНИЙ ТЕКСТ ПОСТАНОВИ:

Категорія справи № 686/8049/25: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Надіслано судом: 03.06.2025. Зареєстровано: 04.06.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2025.

Дата набрання законної сили: 03.06.2025

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/8049/25

Головуючий у 1-й інстанції: Карплюк О.І.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

03 червня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.

за участю:

секретаря судового засідання: Біла О.О.,

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2025 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов №14893 від 17 грудня 2024 року та №14895 від 17 грудня 2024 року та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.05.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №14893 та №14895 від 17 грудня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі по 17000 грн. залишено без змін.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направиа, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №14893 від 17 грудня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч. 3 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що він в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання не прибув для взяття на військовий облік, чим допустив порушення вимог пункту 1 підпункту 7 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 та ст. 1 ч. 10 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №14895 від 17 грудня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч. 3 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що він в семиденний строк особисто не повідомив органам, в яких перебуває на військовому обліку, що підтверджується відсутніми даними «Резерв +», про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, чим допустив порушення вимог пункту 1 підпункту 8 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, ст. 7 ч. 1 п. 17-1 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів та ст. 1 ч. 10 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про їх скасування, посилаючись на втрату його даних працівниками відповідача та неправдиву інформацію щодо нього.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . Про вказані обставини він в семиденний строк не повідомив відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Крім того, він в семиденний строк не повідомив органам, в яких перебуває на військовому обліку, що підтверджується відсутніми даними «Резерв +», про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Оцінюючи встановлене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Приписами статті 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з ч.3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Відповідно до ч.3 ст.210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як передбачено абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.

Згідно з ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.11 ст.38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Вказаний обов`язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядку №1487).

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Згідно з ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що як вбачається з матеріалів справи протоколи ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.12.2024 №443, №444 (а.с.56-60, 65, 68) передбачають здійснене правопорушення ОСОБА_1 ч.3 ст.210 КУпАП.

Проте, у відповідності до оскаржуваних постанов ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.12.2024 №14895 та від 17.12.2024 №14893 розгляд справ про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 здійснювався в межах адміністративного правопорушення за ст.210-1 КУпАП за протоколами від 12.12.2024 №443 та №444 (а.с.16-17, 25-26). Також, відповідачем було встановлено в межах оскаржуваних постанов саме порушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Тобто, фактично протоколи від 12.12.2024 №443 та №444 виносились за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а притягнули позивача в межах даних протоколів (справ про адміністративне правопорушення) за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (в межах іншої норми КУпАП).

Крім того, як вбачається з відзиву на адміністративний позов поданий представником відповідача, останній сам зазначає про порушення позивачем саме "питань виконання ним правил військового обліку" (а.с.51).

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що протоколи про адміністративне правопорушення від 12.12.2024 №443 та №444 передбачали порушення позивачем однієї норми законодавства (ч.3 ст.210 КУпАП - порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку), а притягнули позивача до відповідальності в межах постанов про адміністративне правопорушення від 17.12.2024 №14895 та від 17.12.2024 №14893 за порушення іншої норми законодавства (ч.3 ст.210-1 КУпАП - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), що по своїй суті є грубим порушенням.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів дійшла висновку, що постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.12.2024 №14895 та від 17.12.2024 №14893 підлягають скасуванню, а справи про адміністративне правопорушення - закриттю.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно доч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні з позовом до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №70 від 24.03.2025 (а.с.1) та квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.4278385215.1 від 28.03.2025 (а.с.41).

При зверненні до суду апеляційної інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1212 грн 00 коп згідно квитанції №342968794790869 від 21.05.2025.

Враховуючи задоволення позовних вимог, відповідно дост. 139 КАС України, колегія суддів вважає, що стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає сума сплаченого судового збору у розмірі 2423 грн 20 коп.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2025 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №14893 від 17 грудня 2024 року і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №14895 від 17 грудня 2024 року і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 2423 грн (дві тисячі чотириста двадцять три гривні) 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, згідно з ч.3 ст.272 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.    Судді   Полотнянко Ю.П.   Смілянець Е. С.