8 Nov 2025

Суд (5.11.25) скасовуючи Постанову про штраф «за відмову від ВЛК», звернув увагу на те, що військовозобовязаний перебуває на обліку у іншому регіоні, аніж був затриманий ( с. Іванків Вишгородського району), а тому, будь- яким подальшим мобілізаційним заход

Адвокат Валерій Макеєв

Чоловіка за Маневичів) затримали «у відрядженні» у Іваньсківському районі), чому , як зясувалось. Він був не дуже радий). Як і тому, що його протримали в ТЦК 5 днів. Скарг не писав, а підписав «відмову від ВЛК.

Звісно – отримав Постанову про адмінправопорушення , і таке вже можна було вважати, за наявних обставин, як jack pot. Та чоловік пішов далі – до суду.

Щодо «направлення на ВЛК» від ТЦК, то суд вказав, що воно не відповідає вимогам пункту74-1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий ( ЗА Постановою № 560),оскільки таке направлення не міститься кваліфікованогоелектронного підпису керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу та воно не містить придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

При цьому, суд звернув увагу на те, що військовозобовязаний перебуває на обліку у іншому регіоні, аніж був затриманий ( с. Іванків Вишгородського району), а тому, будь- яким подальшим мобілізаційним заходам, як-то- направлення на ВЛК, мало б передувати поставлення на облік за «місцем затримання», чого не було зроблено.

Детальніше:

Суд звернів увагу на те, що згідно з пунктом 81 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період - у разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Як встановлено з матеріалів справи, та не спростовано відповідачем ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 (Маневичі). Номер в реєстрі Оберіг 010520251651118800011, дані уточнено вчасно, а саме: 23.05.2024 року, що підтверджується долученим з матеріалів справи скрін-фото із застосунку «Резерв+». Будь-яких документів, на підтвердження того, що ОСОБА_1 перебував на облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 , матеріали справи не містять та відповідачем таких документів надано не було.

Повний текст рішення:

Категорія справи № 363/5739/25: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.

Надіслано судом: 05.11.2025. Зареєстровано: 06.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2025.

Номер судового провадження: 2-а/363/214/25

Державний герб України

05.11.25 363/5739/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №231/1 від 08.03.2025 року,-

ВСТАНОВИВ:

30вересня 2025року ОСОБА_1 ,в інтересахякого ді єУсманова Є.І.,звернувся до Вишгородського районногосуду Київськоїобласті із вказаним позовом,в обґрунтування якого зазначив,що 08.03.2025року за його відсутності н ачальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс постанову№231/1,якою застосувавдо нього стягнення у виді штрафу в розмірі 25000 грн. за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (за відмову від проходження військово-лікарської комісії). Підставою для прийняття оскаржуваного рішення став протокол №137 від 07.03.2025 року та заява ОСОБА_1 про відмову, як військовозобов`язаного, від проходження військово-лікарської комісії. Водночас, ОСОБА_1 зазначив, що 03.03.2025 року він був зупинений спільним патрулем працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 та працівників поліції в селищі Іванків Вишгородського району, де був у справах. Без будь-яких підстав та законного підґрунтя впродовж п`яти діб з 03.03.2025 року до 07.03.2025 року ОСОБА_1 утримувався працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 без його на те волі під воєнізованою охороною без можливості вільного пересування. За цей час відносно нього працівниками ТЦК, чиї особи неідентифіковані, застосовувалось фізичне та психологічне насильство. Побоюючись за своє життя та здоров`я, під примусом та внаслідок очевидних та тривалих незаконних дій працівників ТЦК, на які компетентні органи взагалі ніяк не реагували, він вимушений був підписувати документи, що йому надавали для підпису працівники ТЦК. Одним з таких документів було направлення для проходження військово-лікарської комісії. Позивач зазначив, що проходженню особою військово-лікарської комісії має обов`язково слідувати вручення йому відповідної повістки на таку дату, з метою надання часу належним чином звернутися до лікаря для отримання медичної карти амбулаторного хворого формою № 025/о, а також підготувати та зібрати виписки з медичної документації. ОСОБА_1 зазначив, що він повідомляв, що має захворювання хребта, які відображені в його медичній документації, яка знаходиться вдома, просив надати час для надання цих документів та амбулаторної карти, проте отримав категоричну відмову від працівників ТЦК. Крім того, останній повідомляв, що бажає пройти ВЛК за місцем обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем реєстрації та військового обліку, проте і в цьому йому було відмовлено. Зважаючи на такі незаконні дії працівників ТЦК ОСОБА_1 , не відмовляючись в цілому від проходження ВЛК, відмовився від її проходження в Іванківській ЦРЛ, про що зазначив у протоколі. Також, позивач звернув увагу, що при направленні на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 не ставив його на облік. Відразу після складання протоколу офіцер ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 звільняючи ОСОБА_1 , видав йому повістку №689 про те, що він цього ж дня, тобто 07.03.2025 року, має з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також повідомлення про розгляд справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, який відбудеться об 11 годині 10 березня 2025 року та щодо нього буде застосоване стягнення у виді штрафу в розмірі 25500 грн. Прибувши 10 березня 2025 року об 11 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 не дочекався жодних дій щодо розгляду його справи та жодних повідомлень, тож повернувся додому. Про те, що начальник РТЦК вже розглянув його справу 08.03.2025 року йому ніхто не повідомляв. Копію даної постанови ОСОБА_1 не отримував та не був знайомий з її змістом до 19 вересня 2025 року. Відтак, позивач вважає, що відсутність належного оформлення направлення (без роз`яснень, які там мають бути) та відсутність його реєстрації в журналі, неповідомлення про строк проходження медичного огляду та наслідки відмови й необхідність часу для надання медичних документів, що є прямим обов`язком військовозобов`язаного, і допускається з огляду на строк проведення медичного огляду, свідчить про те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачено ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №231/1 від 08.03.2025 року, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та стягнути з відповідача на його користь судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 02.10.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Відповідно до вказаної ухвали суду відповідачу було запропоновано подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Як вбачається із довідки про доставку електронного документу, ухвалу про відкриття провадження у справі від 02.10.2025 року відповідач отримав в електронному кабінеті 03.10.2025 року.

Разом з тим, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано, а відтак, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст.5КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 08.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 в Київській області Приборою М.В. було винесено постанову №231/1, відповідно до якої, ОСОБА_1 згідно протоколу №137 від 07.03.2025 року відмовився від проходження військово-лікарської комісії зазначивши про це в заяві від 07.03.2025 року, яку долучено до протоколу та матеріалів справи. Своїми діями ОСОБА_1 порушив положення абз. 3 ч. 1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно 07.03.2025 року скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Враховуючи викладене, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25000 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.

З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП).

Відповідно до частини 10 статті 1Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частиною першою статті 4Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини п`ятої статті 22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

За приписами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім`я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об`єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника).

Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов`язкове до виконання.

Відповідно до частини другої статті 26Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 23лютого 2022року №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів...; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відповідно до частини п`ятої статті 22Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію» постановою КабінетуМіністрів України№ 560 від 16травня 2024року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок), який зокрема визначає процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до пункту 3 Порядку призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

За приписами пункту 6 Порядку призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема: оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки...; проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку).

Відповідно допункту 27Порядку підчас мобілізаціїгромадяни викликаютьсяз метою:до районних(міських)територіальних центрівкомплектування тасоціальної підтримкиабо їхвідділів:взяття навійськовий облік;проходження медичногоогляду длявизначення придатностідо військовоїслужби;уточнення своїхперсональних даних,даних військово-обліковогодокумента звійськово-обліковимиданими Єдиногодержавного реєструпризовників,військовозобов`язаних,резервістів (територіальногоцентру комплектуваннята соціальноїпідтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Згідно з пунктом 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Пунктом 70 Порядку визначено, що порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов`язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.

За змістом пункту 74 Порядку військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

Пунктом 74-1 Порядку для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування (крім направлення, зазначеного у пункті 74-3 цього Порядку).

Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстраціїнаправлень навійськово-лікарськукомісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов`язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Отже,матеріали справипро адміністративнеправопорушення,передбачене частиноютретьою статті210-1КУпАП,у даномувипадку повиннімістити достатнюсукупність належних,допустимих,достовірних доказів,з якихбуде вбачатися,що процедуріпроходження позивачеммедичного оглядупередує формуванняповістки провиклик дляпроходження відповідногоогляду,видача керівникомрайонного (міського)територіального центрукомплектування тасоціальної підтримкинаправлення навійськово-лікарськукомісію дляпроходження медичногоогляду Порядкупроведення призовугромадян навійськову службупід часмобілізації наособливий періодвід 16.05.2024№560та реєстраціявідповідного направленняв журналіреєстрації направленьна військово-лікарськукомісію заформою згідноз додатком12Порядку.Крім того,при врученнінаправлення особіпід підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що відповідної процедури та етапності відповідачем не дотримано.

Так, в матеріалах справи наявна копія справи №231/1 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яка була долучена позивачем до матеріалів позовної заяви, з якої зокрема вбачається, що 07.03.2025 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 сформовано направлення голові військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 №367, відносно ОСОБА_1 .

Однак,вказане направлення не відповідає вимогам пункту74-1Порядку,оскільки таке направлення не міститься кваліфікованогоелектронного підпису керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу та воно не містить придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Крім того, у матеріалах справи відсутня розписка ОСОБА_1 про отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії, а саме направлення не зареєстровано в журналі обліку направлень на військово-лікарську комісію, оформленому за формою, визначеною додатком 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560. Зазначені обставини відповідачем не спростовані, копію відповідної розписки або будь-які докази реєстрації направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію не надано.

Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 07.03.2025 року, останній відмовився від проходження військово-лікарської комісії.

Також, судом встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 складено протокол про адміністративне правопорушення № 137 відносно ОСОБА_1 . Зі змісту протоколу серед іншого слідує, що 07.03.2025 року о 10 год. 20 хв. було встановлено, що ОСОБА_1 відмовився проходити ВЛК, порушивши п. 3 ч. 1 п. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Протокол про адміністративне правопорушення містить пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: «Відмовляюсь бо хочу пройти курс лікування сам у своїй лікарні».

ОСОБА_1 було роз`яснено зміст ст.63Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 10 год. 00 хв. 08.03.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі.

08.03.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 Прибора М.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 виніс постанову №231/1, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25000,00 грн.

Відповідно до опису вкладення, вказана постанова була направлена ОСОБА_1 28.03.2025 року та повернута на адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відтак, Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 року №560 визначено порядок направлення громадян на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, водночас, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідачем було допущено чисельні порушення процедури направлення ОСОБА_1 на медичний огляд. На спростування вказаних обставин, відповідачем не було надано жодних документів, зокрема інформації щодо реєстрації такого направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, розписки ОСОБА_1 , про те, що йому доводилися вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду, а саме сформоване направлення не відповідає вимогам визначеними вказаним порядком.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 81 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період - у разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Суд зазначає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, під час розгляду цієї справи, представник відповідача не скористався правом подати відзив на адміністративний позов.

З огляду на викладене, оцінюючи усі обставини справи та письмові докази, з урахуванням їх допустимості та узгодженістю і несуперечністю між собою, а також враховуючи, що відповідачем було допущено чисельні порушення процедури направлення ОСОБА_1 на медичний огляд, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є протиправною, внаслідок чого постанова підлягає скасуванню, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 139, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №231/1 від 08.03.2025 року задовольнити.

Скасувати постанову №231/1 від 08.03.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в діянні складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Суддя І.Ю. Котлярова