Суд апеляційної інстанції вказав, що, які хвороби (діагнози) законодавець відносить до «психічного розладу» діючим законодавством не визначено, а тому, за Постановою ВП ВС у справі № 812/292/18, суд найбільш сприятливий для осіб підхід, - підстава відстроч

Чужа родина – то, звісно ж, загадка. І чого гріха таїти- іноді чуєш від колеги, що його дружина справжня «дурепа». ( Жарт, звісно ж). А от яка довідка повинна це довести?

В контексті «відстрочок», підставою для відстрочки є наявність  у  дружини - особи з інвалідністю III групи … психічного розладу…

Сьомий апеляційний ( 7.04.25)  ретельно дослідив це питання, і вказав, що таки довідки «психлікарні» про наявність хвороби цілком може бути і достатньо, і ТЦК  має врахувати таку довідку при розгляді заяви про відстрочку ( з урахуванням висновку суду)J

Повний текст Постанови:

Категорія справи № 120/10767/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.

Надіслано судом: 07.04.2025. Зареєстровано: 08.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2025.

Дата набрання законної сили: 07.04.2025

Номер судового провадження: не визначено

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/10767/24

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Руслана Миколаївна

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

07 квітня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач 21.06.2024 звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Підставою подання вказаної заяви стало наявність в дружини позивача ОСОБА_2 інвалідності ІІІ групи та психічного розладу.

До вказаної заяви позивач долучив відповідні документи. Зокрема, нотаріально завірену копію паспорту та картки платника податків; нотаріально засвідчену копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 17.04.2023; нотаріально завірену копію свідоцтва про шлюб між позивачем та гр. ОСОБА_2 ; нотаріально завірену копію паспорту дружини; нотаріально завірену копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААГ №693932 на гр. ОСОБА_2 про ІІІ групу інвалідності; завірену копію індивідуальної програми реабілітації інваліда № 1016 на гр. ОСОБА_2 ; Довідку про склад сім`ї № 2515 від 30.05.2024; Акт обстеження місця фактичного проживання гр. ОСОБА_2 від 28.05.2024 про те, що вона проживає без реєстрації; Консультативний висновок гр. ОСОБА_2 від 30.04.2024,; письмову згоду гр. ОСОБА_2 на обробку персональних даних.

Повідомленням за № 2/2648 від 03.07.2024 зазначено, що Комісією розглянуто заяву ОСОБА_1 . За результатами розгляду Комісія ухвалила рішення про відмову в наданні відстрочки від призову під час мобілізації, оформленого протоколом № 7 від 27.06.2024 з підстав того, що довідка МСЕК підтверджує захворювання внутрішніх органів дружини позивача, що не надає права на відстрочку під час мобілізації згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, вважає його протиправним, тому звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що рішення Комісії, оформлене протоколом від 27.06.2024 № 7 в частині, що стосується відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є правомірним, тому не підлягає скасуванню. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками враховуючи наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно із Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року в Україні оголошено та проводиться загальна мобілізація.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон 2232-ХІІІ).

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІІ військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходжень військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону № 2232-ХII).

Відповідно з абзацом першим частини першоїстатті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543, в редакції, чинного на час спірних правовідносин).

Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.

Статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, п. 12 ч. 1 Закону № 3543 встановлено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають особи, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Так, за обставин справи, позивачу відмовлено в наданні відстрочки від призову під час мобілізації, оформленого протоколом № 7 від 27.06.2024 з підстав того, що довідка МСЕК підтверджує захворювання внутрішніх органів дружини позивача, що не надає права на відстрочку під час мобілізації згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Як встановлено судом апеляційної інстанції, що обов`язковою умовою для надання відстрочки від призову має бути наявність обставин, обумовлених положеннями абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Зокрема,

- дружина з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів,

- або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Згідно пп.12 п. 1 додатку 5 Порядку, особи, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленою внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів для надання відстрочки подають наступні документи, що підтверджують право на відстрочку:

- свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка);

- довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

- документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що форма якою має бути документ про наявність психічного розладу у особи, яким законодавчим актом він передбачений і які хвороби (діагнози) законодавець відносить до «психічного розладу» діючим законодавством не визначено.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) № 13491 від 09.09.24, дружина позивача потрапила до Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І.Ющенка Вінницької обласної Ради», де проходила стаціонарне лікування до 23.08.24, з діагнозом "Психічний розлад (змішаний афективний стан, з аутоагресивними проявами, схильністю до дисфорій), обумовлений соматичним захворюванням (цукровий діабет 1 типу з незадовільним контрлем), діабетичною дисциркулярною енцефалопатією, гіпотериозом". В розділі "Анамнез захворювання" зазначено про те, що доставлена на госпіталізацію чоловіком, що тільки підтверджує догляд позивачем за дружиною.

Дана виписка підтверджує захворювання, в т.ч. психічний розлад дружини позивача, що може вважатися підставою для відстрочки, в наданні якої позивачу було відмовлено.

Більше того, суд апеляційної інстанції зауважує, що вказану виписку відповідачем під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.06.2024 року не було взято до уваги, оскільки виписка була видана лише 09.09.2024 року.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що для повного захисту прав позивача зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.06.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" із врахуванням консультативного висновку ОСОБА_2 № 03-2-32/1311 від 30.04.2024 Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради»

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 06.11.2018 року у справі № 812/292/18 враховувала правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), де Європейський Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ОСОБА_1 , яке оформлено протоколом № 7 від 27.06.24 року.

Зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.06.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" із врахуванням висновків суду в мотивувальній частині вказаної постанови.

В решті задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А.    Судді   Шидловський В.Б.   Курко О. П.