Суд першої інстанції зобов’язав ТЦК та СП надати відстрочку чоловіку, бабуся якого є інвалідом 2 групи, попри те, що у матері ще є і донька. ТЦК подали апеляційну скаргу, волаючи, що СУД не може надавати відстрочки. Апеляційний суд їх почув, та рішення суд

Рішення  дуже цікаве. Насамперед – спори про надання відстрочки на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-XII) – завжди неординарні.

Аргументи ТЦК щодо відмови у наданні відстрочки – встановлення наявності у бабусі доньки. Та, дуже крутий аргумент для оскарження рішення суду першої інстанції, щодо зобов’язання ТЦК таки надати відстрочку – на думку ТЦК, Суд не має права «надавати відстрочки». Апеляційний суду не погодився із ТЦК та вказав, що за певних обставин – суд може зобов’язати надати відстрочку, і таке визначення належного способу захисту та поновлення порушеного права Позивача – є належним.

Повний текст ПОСТАНОВИ Апеляційного суду)

Категорія справи № 380/861/25: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Надіслано судом: 15.04.2025. Зареєстровано: 16.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2025.

Дата набрання законної сили: 15.04.2025

Номер судового провадження: А/857/10668/25

Державний герб України

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/861/25 пров. № А/857/10668/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                  Шевчук С.М.,

суддів                                                                      Кухтея Р.В., Носа С.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1  на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

місце ухвалення судового рішення  м.ЛьвівРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїСподарик Н.І.дата складання повного тексту рішення19 лютого 2025 року ВСТАНОВИВ:

        І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ТЦК) у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-XII);

зобов`язати відповідача оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII у зв`язку із здійсненням постійного безоплатного догляду на непрофесійній основі за своєю хворою бабусею ОСОБА_2 , зареєстрованою та проживаючою за адресою АДРЕСА_1 ; ІПН - НОМЕР_1 , яка є інвалідом ІІ групи та через наявність порушення функцій організму і невиліковної хвороби не може самостійно пересуватися та самообслуговуватись, потребує такого постійного догляду на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. 

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №380/861/25, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, вказаний позов було задоволено.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ТЦК, який у своїй скарзі просив скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при вирішенні спору суд вийшов за межі заявлених позовних вимог,  зобов`язавши ТЦК розглянути заяву та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаному ОСОБА_1 , чим порушив дискреційні повноваження Комісії при ТЦК.  

Наполягає на тому, що приписи пункту 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року (далі - Порядок №560) чітко визначено підстави для отримання відстрочки від призову військовозобов`язаними, які зайняті постійним доглядом за членами сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи. Тому ОСОБА_3 , яка є членом сім`ї першого ступеня споріднення - дочкою ОСОБА_2 , має можливість доглядати за своєю матір`ю, оскільки з долучених позивачем документів вона сама не потребує постійного стороннього догляду за станом здоров`я.

Також судом взято до уваги акт встановлення факту здійснення догляду від 01 травня 2024 року, виданий Зимноводівською сільською радою, який не є додатком 8 Порядку №560, оскільки виданий раніше, ніж затверджено вказаний Порядок, і такий не відповідає вимогам та формі додатку 8 до Порядку № 560.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Наполягає на тому, що акт встановлення факту здійснення догляду від 01 травня 2024 року, виданий Зимноводівською сільською радою, у сукупності зі іншими доказами додатково підтверджує фактичний та тривалий період здійснення позивачем догляду за бабусею. Іншої законодавчо визначеної процедури та форми акту для підтвердження факту здійснення догляду на час його оформлення не існувало і жодного зауваження щодо недопустимості та/або неналежності згаданого акту при відмові у наданні відстрочки від мобілізації зі сторони відповідача не було.

Водночас зазначає, що ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_2 , має III групу інвалідності безтерміново. Згідно з медичним висновком ЛКК КНП « 4-а міська поліклініка м.Львова» №91/406 від 02 липня 2024 року ОСОБА_3 за станом здоров`я не може надавати соціальні послуги по постійному догляді за іншою особою.

Окрім того, ОСОБА_3 здійснює сторонній догляд за своїм чоловіком - ОСОБА_4 , який згідно з випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонароного) хворого №110967, виданої КНП « 1 територіальне медичне об`єднання м.Львова» від 16 грудня 2024 року, перебував на лікуванні з діагнозом: інфаркт мозку внаслідок тромбозу церебральних артерій в басейні правої СМА, легкий лівобічний геміпарез, порушення статики та ходи; тромболітична терапія; атеросклеротична серцево-судинна хвороба як така; ІХС, дифузний кардіосклероз. СН І ст.

За змістом виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонароного) хворого №19237, виданої КНП « 1 територіальне медичне об`єднання м.Львова» від 16 грудня 2024 року, пацієнт ОСОБА_4 повторно потрапив на лікування із діагнозом: інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла (злам 10-го лівого ребра із задовільним стоянням фрагментів; заочеревинна субкапсульна гематома лівої нирки, що поширюється в порожнину тазу); гемангіома селезінки; ліпоматоз підшлункової залози; доліхосигма; дивертикульоз товстого кишківника.

У даний час згідно з випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонароного) хворого №506/2, виданої КНП « 4-а міська поліклініка м.Львова» від 25 березня 2025 року, ОСОБА_4 перебуває на лікуванні з діагнозом: злам 10-го лівого ребра із задовільним стоянням фрагментів; заочеревинна субкапсульна гематома лівої нирки, що поширюється в порожнину тазу; інфаркт мозку внаслідок тромбозу церебральних артерій в басейні правої СМА, легкий лівобічний геміпарез, порушення статики та ходи; тромболітична терапія 08.12.2024р.; атеросклеротична серцево- судинна хвороба; ІХС, дифузний кардіосклероз. СН І ст. Лікувальні та трудові рекомендації: обмеження фізичних навантажень, тривалий ліжковий режим; спостереження та лікування у лікаря-хірурга, сімейного лікаря в амбулаторних умовах; обстеження в динаміці: УЗД ОЧП, ЗАК; продовжити курс консервативної терапії.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заяву позивача про надання відстрочки від призову під час мобілізації відповідач розглянув поверхнево, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що свідчить про протиправність рішення Комісії при ТЦК, що оформлене протоколом №57 від 29 листопада 2024 року, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Ненадання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченої пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, створює загрозу позбавлення особи з інвалідністю ІІ групи ОСОБА_2 підтримки з боку інших осіб та ставить її в очевидно менш сприятливе становище у порівнянні з іншими особами, оскільки за станом здоров`я вона потребує постійного догляду, а єдина особа, яка такий догляд фактично здійснює, є її онук ОСОБА_1 .

Тому з метою захисту прав та інтересів як позивача, так і особи, за якою ОСОБА_1 здійснює постійний догляд, суд вважав за необхідне зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання позивачу спірної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

         Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернувся до ТЦК із заявою від 14 листопада 2024 року (яка зареєстрована 18 листопада 2024 року за № 3223/в) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, у якій повідомляв, що здійснює постійний сторонній догляд за рідною бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи за загальним захворюванням.

На підтвердження наявності обставин, що надають право на відстрочку від мобілізації, позивачем до заяви було додано:

-          копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ;

-          копію військового квитка серії НОМЕР_2 ;

-          копію витягу із наказу (по особовому складу) №33 від 22.0.2022 "Про укладення контракту та зарахування до резерву служби цивільного захисту";

-          копію акту обстеження житлово-побутових умов від 17.04.2024, виданого Зимноводівською сільською радою;

-          копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_2 ;

-          копію довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку особі №744 від 24.04.2024 ОСОБА_2 ;

-          копію довідки ГУ ПФУ у Львівській області від 25.07.2024;

-          копію витягу із акту огляду МСЕК до довідки сер. ЛВА 1 №007409;

-          копію висновку №270 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданого ОСОБА_2 ;

-          копію акту встановлення факту здійснення догляду від 01.05.2024, виданого Зимноводівською сільською радою;

-          копію рішення Виконавчого комітету Зимноводівської сільської ради №166 від 09.05.2024 "Про призначення та реєстрацію помічника дієздатній фізичній особі, яка за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки";

-          нотаріально посвідчену заяву (афідевіт) ОСОБА_2 щодо відсутності інших осіб, які можуть здійснювати за останньою постійний догляд, окрім ОСОБА_1 ;

-          копію виписки №207 з медичної картки стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення від 05.04.2024;

-          копії медичних документів ОСОБА_2 , зокрема, консультація невролога, огляд сімейного лікаря, консультаційний висновок спеціаліста;

-          копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 (матері позивача);

-          копію свідоцтва про одруження ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ;

-          копію свідоцтва про смерть ОСОБА_6 ;

-          копію свідоцтва про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ;

-          копії свідоцтв про народження ОСОБА_1 , ОСОБА_8 ;

-          копію паспорта громадянина України та РНОКПП на ім`я ОСОБА_3 ;

-          копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №363559 ОСОБА_3 ;

-          копію медичного висновку ЛКК №91/406 щодо ОСОБА_3 ;

-          копії медичних документів ОСОБА_3 ;

-          копію закордонного паспорта ФНР на ім`я ОСОБА_9 з перекладом на українську мову;

-          копії довідок про реєстрацію за місцем проживання ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , з перекладом на українську мову;

-          копію запису акту реєстрації шлюбу ОСОБА_10 та ОСОБА_8 ;

-          копію свідоцтв про народження ОСОБА_12 , Сортіно Тео;

-          письмові пояснення ОСОБА_9 щодо неможливості здійснення догляду за бабусею ОСОБА_2

29 листопада 2024 року Комісія при ТЦК за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (запис у протоколі №57 від 29 листопада 2024 року). Причиною відмови у задоволенні заяви позивача зазначено, що згідно з відомостями в реєстрі актів цивільного стану громадян встановлено наявність невійськовозобов`язаної особи, яка повинна здійснювати догляд. Не долучено документів щодо неможливості здійснення догляду такою особою за особою з інвалідністю, не долучено документів щодо відношення її до військової служби.

ОСОБА_1 вважав протиправною відмову у надані йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону  №3543-XII та звернувся за захистом своїх прав до адміністративного суду з позовом, що розглядається.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регламентовано Законом № 3543-XII.

Як передбачено у пункті 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок № 560.

За приписами пунктів 56-58 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Згідно з Додатком 5 Порядку № 560 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

У відповідності до зазначеного Переліку право на відстрочку мають члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього підпункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Також визначено документи, що підтверджують право на відстрочку, зокрема ;

для особи, яка зайнята доглядом:

документи, що підтверджують родинні зв`язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки),

один із документів, що підтверджує неможливість військовозобов`язаної особи першого ступеня споріднення (батьки, її чоловік або дружина, діти такої особи, у тому числі усиновлені) здійснювати догляд за особами з інвалідністю I або II групи: інвалідність такої особи, її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, та документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), в якому зазначаються відомості про відсутність інших осіб, які могли б здійснювати такий догляд;

для особи, яка потребує догляду, один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звернувся до ТЦК щодо оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі приписів пункту 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ у зв`язку із здійсненням догляду за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є його бабусею, однак йому було відмовлено у зв`язку із встановленням наявності невійськовозобов`язаної особи, яка має здійснювати догляд за нею, та відсутністю документів щодо неможливості здійснення догляду такою особою.

На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки висновку суду першої інстанції про відсутність іншої особи, яка може здійснювати догляд за ОСОБА_2 , окрім ОСОБА_1 , а отже необхідність надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації задля забезпечення такого догляду за вказаною особою.

При цьому відповідачем не заперечується того, що ОСОБА_2 , яка є бабусею позивача, встановлено ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням безтерміново та за наслідками встановлених захворювань вона потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до рішення №116 Виконавчого комітету Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області від 09 травня 2024 року "Про призначення та реєстрацію помічника дієздатній фізичній особі, яка за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки" виконавчий комітет вирішив призначити ОСОБА_1 помічником для його бабці - ОСОБА_2 , яка згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, виданою 26 листопада 1998 року ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особою з інвалідністю ІІ групи (безтерміново).

Згідно із актом обстеження житлово-побутових умов від 17 квітня 2024 року, виданого Зимноводівською сільською радою, за адресою АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Інформація про інших осіб відсутня.

Факт здійснення догляду позивачем за ОСОБА_2 підтверджується актом встановлення факту від 01 травня 2024 року, виданого Зимноводівською сільською радою, а також заявою (афідевітом) ОСОБА_2 , посвідченою приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстрованою в реєстрі за №3349 від 04.07.2024, якою вона підтвердила факт, що лише ОСОБА_1 постійно здійснює безпосередній догляд за нею.

Надаючи оцінку обставинам справи у контексті відсутності інших осіб, які мають здійснювати догляд за ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 , є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, яка встановлена їй безтерміново, та згідно з медичним висновком ЛКК КНП " 4-а міська поліклініка м. Львова" №91/406 від 02 липня 2024 року за станом здоров`я не може надавати соціальні послуги.

Водночас апеляційний суд додатково звертає увагу на те, що відповідно до долучених до відзиву на апеляційну скаргу медичних документів чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_4 має значні проблеми із здоров`ям, перебував у КНП « 1 територіальне медичне об`єднання м. Львова» на лікуванні з діагнозом: інфаркт мозку внаслідок тромбозу церебральних артерій в басейні правої СМА, легкий лівобічний геміпарез, порушення статики та ходи; тромболітична терапія; атеросклеротична серцево-судинна хвороба як така; ІХС, дифузний кардіосклероз. СН І ст. У подальшому він повторно потрапив на лікування із діагнозом: інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла (злам 10-го лівого ребра із задовільним стоянням фрагментів; заочеревинна субкапсульна гематома лівої нирки, що поширюється в порожнину тазу); гемангіома селезінки; ліпоматоз підшлункової залози; доліхосигма; дивертикульоз товстого кишківника. Станом на березень 2025 року ОСОБА_4 перебуває на лікуванні у КНП « 4-а міська поліклініка м.Львова» з діагнозом: злам 10-го лівого ребра із задовільним стоянням фрагментів; заочеревинна субкапсульна гематома лівої нирки, що поширюється в порожнину тазу; інфаркт мозку внаслідок тромбозу церебральних артерій в басейні правої СМА, легкий лівобічний геміпарез, порушення статики та ходи; тромболітична терапія 08.12.2024р.; атеросклеротична серцево- судинна хвороба; ІХС, дифузний кардіосклероз. СН І ст. Лікувальні та трудові рекомендації: обмеження фізичних навантажень, тривалий ліжковий режим; спостереження та лікування у лікаря-хірурга, сімейного лікаря в амбулаторних умовах; обстеження в динаміці: УЗД ОЧП, ЗАК; продовжити курс консервативної терапії.

З урахуванням наведеного, на переконання апеляційного суду, слід погодитися із доводами позивача про те, що його мати ОСОБА_3 , виходячи із власного незадовільного стану здоров`я, необхідності надання посильної допомоги важко хворому чоловікові ОСОБА_4 та проживанню в різних населених пунктах позбавлена фізичної можливості здійснювати належний догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 .

Окрім того, відповідно до матеріалів справи онука ОСОБА_2 - ОСОБА_9 - є громадянкою Німеччини, зареєстрована та проживає у Німеччині, утримує двох малолітніх дітей, наміру повертатись в Україні не має та відмовилась від догляду за бабцею.

За таких обставин апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач як на момент звернення із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, так і наразі є єдиною особою, яка має фактичну можливість та здійснює догляд за своєю бабусею ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи та через наявність порушення функцій організму і невиліковні хвороби не може самостійно пересуватися та самообслуговуватись, потребує такого постійного догляду на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

За правилами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Водночас судом апеляційної інстанції також враховано, що адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 500/26/22, в адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб?єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права (від лат. uberrima fides - найбільш добросовісний).

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

При цьому апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції при покладенні обов`язку на ТЦК надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаному ОСОБА_1 порушив дискреційні повноваження Комісії при ТЦК, оскільки така комісія створюється при ТЦК на виконання його функцій і не є самостійним суб`єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

На переконання апеляційного суду, у процесі здійснення правосуддя передовсім слід керуватися принципом ефективного та справедливого розгляду справи з метою відновлення прав заявника впродовж розумного строку, а не прагнути до правового пуризму, не звертаючи увагу при цьому на всі істотні обставини справи.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_6 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №380/861/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей   С. П. Нос