Суд постановив, що особа, яка відносить до кола членів сім`ї загиблого військовослужбовця, має право на отримання частки грошової допомоги незалежно від призначення та виплати одноразової грошової допомоги іншим особам. Перерозподіл – або за згодою, або за

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД (Постанова 18.08.25)  підтримав прогресуючий тренд із захисту права дітей, народжених після загибелі батька – військовослужбовця, - на свою частку у одноразовій грошовій допомозі із держави (в 15 млн грн). Більш того, право на отимання виплат НЕ втрачається, навіть якщо такі виплати повністю або частково здійснені іншим особам – членам сімї загиблого воїна. Перерозподіл часток у такому випадку здійснюється за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Тема набуває розвитку вже декілька місяців. Як з’ясувалось, не тільки Мінооборои, а і , щойнаменше, Головне управління  Національної гвардії України,  із завзятою наполегливістю відмовляли дітям загиблих у реалізації їх прав та оскаржували рішення судів, що зобовязували їх здіснити виплати.

Хто не в темі – Міноборони, Нацгвардія, Прикордонники та ін., - то все різні відомства, що живуть «за власними правилами», звісно – які мали б відповідати Законам України.

У цьому кейсі:

«Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Національної гвардії України в особі Головного управління Національної гвардії України щодо невключення до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги дитини загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 ОСОБА_2 . Зобов`язано Національну гвардію України в особі Головного управління Національної гвардії України включити до кола осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», дитину загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 ОСОБА_2 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної гвардії України подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що ані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ані Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, ані Порядком 484 не передбачено повноважень на перегляд раніше прийнятих рішень Головним управлінням НГУ щодо перерозподілу, призначення та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 гривень, а також її призупинення. Також звертає увагу, що зміни в законодавстві набрали чинності після початку здійснення виплат, а тому виплата компенсації не підлягає перерозподіленню між раніше визначеними членами сім`ї та уже здійсненими їм виплатами, а підстави вважати, що у ОСОБА_2 сина загиблого військовослужбовця, ІНФОРМАЦІЯ_3 з`явилось право на виплату раніше встановленої вищевказаної одноразової грошової допомоги відсутні».

Дослідивши матеріали справи, Апеляційний суд вказав, що «не є слушними доводи апелянта, що станом на 03.05.2023 (дати подачі документів) - норми закону про включення дітей, зачатих за життя загиблої особи, як членів його сім`ї - не існувало, оскільки зміни, внесені у статтю 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Законом № 3515-IX від 09.12.2023 лише уточнюють її зміст, усуваючи різночитання цієї норми, адже віднесення дитини до членів сім`ї прямо визначено Сімейним кодексом України.

Більш того, суд першої інстанції при ухваленні рішення керувався правовими висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 10 травня 2024 року в справі № 440/6725/23, в якій суд касаційної інстанції чітко вказав, що висновок відповідача про те, що дитина загиблого військовослужбовця народилася після його смерті, а тому ця дитина не набула прав на отримання частки одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, є помилковим, оскільки такий підхід до тлумачення законодавства не відповідатиме положенням Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також основним принципам охорони дитинства, а саме, рівності прав і свобод дітей, які визначені нормативно-правовими актами, незалежно від народження, або будь-яких інших обставин, а також міжнародним зобов`язанням держави згідно зі статтею 2 Конвенції про права дитини поважати і забезпечувати всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, без будь-якої дискримінації.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду постановлене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні».

Повний текст Постанови суду:

Категорія справи № 160/17617/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.

Надіслано судом: 19.08.2025. Зареєстровано: 20.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2025.

Дата набрання законної сили: 19.08.2025

Номер судового провадження: 852/11120/25

Державний герб України

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/17617/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної гвардії України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року (суддя Рябчук О.С.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2

до Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1

треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4

про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , в якому просять включити до списку осіб членів сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , право на виплату якого виникло 31 жовтня 2023 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Національної гвардії України в особі Головного управління Національної гвардії України щодо невключення до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги дитини загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 ОСОБА_2 . Зобов`язано Національну гвардію України в особі Головного управління Національної гвардії України включити до кола осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», дитину загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 ОСОБА_2 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної гвардії України подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що ані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ані Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, ані Порядком 484 не передбачено повноважень на перегляд раніше прийнятих рішень Головним управлінням НГУ щодо перерозподілу, призначення та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 гривень, а також її призупинення. Також звертає увагу, що зміни в законодавстві набрали чинності після початку здійснення виплат, а тому виплата компенсації не підлягає перерозподіленню між раніше визначеними членами сім`ї та уже здійсненими їм виплатами, а підстави вважати, що у ОСОБА_2 сина загиблого військовослужбовця, ІНФОРМАЦІЯ_3 з`явилось право на виплату раніше встановленої вищевказаної одноразової грошової допомоги відсутні.

Військова частина НОМЕР_1 подала до суду письмові пояснення, в яких підтримала правову позицію апелянта.

Інші учасники справи не скористались правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, сторонами не заперечується, що відповідно витягу з протоколу № 269/168 від 20.06.2023 засідання комісії Головного управління Національної гвардії України присуджено виплату одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі солдата ОСОБА_5 під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану: дружині ОСОБА_1 5 000 000 грн (1/3 частина), батьку ОСОБА_4 5 000 000 грн (1/3 частина), матері ОСОБА_3 5 000 000 грн (1/3 частина).

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 народила сина ОСОБА_2 , батьком якого є загиблий ОСОБА_5 .

Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради від 21.11.2023 № 126 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має статус «Член сім`ї загиблого Захисника України» відповідно до пункту 5 статті 101 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та має право на пільги, передбачені статтею 15 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

ОСОБА_1 16.02.2024 звернулась до Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 з заявою про включення до списку членів родини, яким надано право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_5 , його сина ОСОБА_2 , 2023 року народження.

Названа заява залишилась без задоволення, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на час загибелі ОСОБА_5 , у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до редакції статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинної на час виникнення спірних правовідносин, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що правова природа наведених норм по суті є однаковою, адже обидві редакції статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначають, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї загиблого.

При цьому за нормами Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя та входить то кола членів сім`ї.

Факт того, що ОСОБА_2 є дитиною, зачатим у зареєстрованому шлюбі між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та народженим після смерті батька, підтверджується матеріалами справи (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження).

Більш того, факт того, що ОСОБА_2 є членом сім`ї загиблого Захисника України, офіційно підтверджено Управлінням соціального захисту населення Новомосковської міської ради, про що видано відповідну довідку.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що дитина загиблого має право на отримання одноразової грошової допомоги.

Згідно зі ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що особа, яка відносить до кола членів сім`ї загиблого військовослужбовця, має право на отримання частки грошової допомоги незалежно від призначення та виплати одноразової грошової допомоги іншим особам. Перерозподіл часток у такому випадку здійснюється за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у спірних правовідносинах позивачка не просила здійснити нарахування та виплату грошової допомоги на користь ОСОБА_2 , звернення до відповідача стосувалось включення сина до списку осіб членів сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , для виплати грошової допомоги.

ОСОБА_1 не заявляла вимогу про здійснення виплати грошової допомоги ОСОБА_2 й при зверненні до суду з цим позовом, відтак доводи апелянта про відсутність у нього відповідних повноважень не пов`язані з предметом спору.

Також не є слушними доводи апелянта, що станом на 03.05.2023 (дати подачі документів) - норми закону про включення дітей, зачатих за життя загиблої особи, як членів його сім`ї - не існувало, оскільки зміни, внесені у статтю 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Законом № 3515-IX від 09.12.2023 лише уточнюють її зміст, усуваючи різночитання цієї норми, адже віднесення дитини до членів сім`ї прямо визначено Сімейним кодексом України.

Більш того, суд першої інстанції при ухваленні рішення керувався правовими висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 10 травня 2024 року в справі № 440/6725/23, в якій суд касаційної інстанції чітко вказав, що висновок відповідача про те, що дитина загиблого військовослужбовця народилася після його смерті, а тому ця дитина не набула прав на отримання частки одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, є помилковим, оскільки такий підхід до тлумачення законодавства не відповідатиме положенням Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також основним принципам охорони дитинства, а саме, рівності прав і свобод дітей, які визначені нормативно-правовими актами, незалежно від народження, або будь-яких інших обставин, а також міжнародним зобов`язанням держави згідно зі статтею 2 Конвенції про права дитини поважати і забезпечувати всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, без будь-якої дискримінації.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду постановлене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної гвардії України залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року в адміністративній справі № 160/17617/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 19 серпня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 19 серпня 2025 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров