2 Aug 2024

Суд, скасовуючи постанову ТЦК про 17 000 грн штафу, зазначив, що оскільки чоловік місця реєстрації та інших даних не змінював, то і правопорушення не має.

Адвокат Валерій Макеєв

ТЦК, у Постанові про штраф в 17 000 грн, вказав, що Чоловік, після досягнення 27 річного віку (у 2017 році) мав прибути до ТЦК для зміни статусу з призовника та військовозобовязаного, а прибув до ТЦК лише в червні 2024 року, що, на думку ТЦК, є адміністративним правопорушенням.

В описовій частині постанови зазначено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 рішенням призовної комісії був звільнений від призову на строкову військову службу у зв`язку з досягненням 27 річного віку та підлягав передачі на військовий облік військовозобов`язаних, що підтверджується витягом з книги протоколів засідань призовної комісії пр.№14 від 24 листопада 2017 року, запис про який міститься в алфавітній книзі призовників 1991 року народження. По досягненню 27 річного віку у 2017 році у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» мав обов`язок особисто з`явитися у ІНФОРМАЦІЯ_2 , на той час до військкомату, за місцем свого проживання для постановки на військовий облік військовозобов`язаних. Вищевказаний обов`язок, що передбачав постановку на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 , вчасно не виконав, оскільки до 12 червня 2024 року не з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 чи військкомату. Таким чином, ОСОБА_1 з 2017 року фактично ніде не перебував на військовому обліку військовозобов`язаних. були порушені наступні правила військового обліку абз.5 ч.10 ст.1, ч.3 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу`п.1.8 ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є Додатком 2 Порядку. За порушення правил військового обліку ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП.

З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач перебував на військовому обліку призовників до 24 листопада 2017 року після чого мав бути взятий на військовий облік військовозобов`язаних. Однак доказів вжиття органом, на який покладення ведення військового обліку військовозобов`язаних, вищевказаних заходів щодо взяття призовника ОСОБА_1 на військовий облік матеріали справи не містять.

Позивач за змістом позовної заяви стверджує, що місце проживання не змінював, йогодо територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військового комісаріату) не викликалита повістки про виклик він не отримував. 12.06.2024 року самостійно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 для виконання вимог ч.10 ст.1Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» проте на нього склали протокол за ч.3 ст.210 КУпАП.

Повний текст рішення від 29 липня 2024 року

Категорія справи № 153/989/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Інші справи.

Надіслано для оприлюднення: 30.07.2024. Зареєстровано: 30.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2024.

Номер судового провадження: 2-а/153/10/24-а

Державний герб України

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2024 р. Справа153/989/24

Провадження2-а/153/10/24-а

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у Вінницькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ямпільського районногосуду Вінницькоїобласті перебуваєсправа заадміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у Вінницькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позовні вимоги мотивовано наступним: 30 червня 2024 року через Укрпошту позивач отримав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Саме 30 червня 2024 року він дізнався про наявність оскаржуваної постанови №429 від 21 червня 2024 року, якою начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 у Вінницькій області, його притягнув до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КупАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Так, в описовій частині постанови зазначено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 рішенням призовної комісії був звільнений від призову на строкову військову службу у зв`язку з досягненням 27 річного віку та підлягав передачі на військовий облік військовозобов`язаних, що підтверджується витягом з книги протоколів засідань призовної комісії пр.№14 від 24 листопада 2017 року, запис про який міститься в алфавітній книзі призовників 1991 року народження. По досягненню 27 річного віку у 2017 році у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» мав обов`язок особисто з`явитися у ІНФОРМАЦІЯ_2 , на той час до військкомату, за місцем свого проживання для постановки на військовий облік військовозобов`язаних. Вищевказаний обов`язок, що передбачав постановку на військовий облік військовозобов`язаних ОСОБА_1 , вчасно не виконав, оскільки до 12 червня 2024 року не з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 чи військкомату. Таким чином, ОСОБА_1 з 2017 року фактично ніде не перебував на військовому обліку військовозобов`язаних. були порушені наступні правила військового обліку абз.5 ч.10 ст.1, ч.3 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу`п.1.8 ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є Додатком 2 Порядку. За порушення правил військового обліку ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП.

Позивач вважає постанову №429 від 21 червня 2024 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 у Вінницькій області незаконною, передчасною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України та є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки в постанові №429 від 20.06.2024 року вказано, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 був особисто повідомлений та не з`явився на розгляд справи. Позивач заперечує даний факт та вказує, що його не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи. Жодних клопотань про розгляд справи в його відсутність він не подавав. Таким чином, розгляд справи відбувся у його відсутність. Крім того, вказує, що в грудні 2017 року він приходив до Ямпільського райвійськкомату для заміни військово-облікових документів, уточнення даних, однак йому було відмовлено, посилаючись на відсутність військових квитків та повідомили, що його викличуть. Звертає увагу суду на те, що на момент досягнення ним 27 років положення ст.210 КУпАП не містило обтяжуючої обставини «вчинення в особливий період», а містило вичерпний перелік підстав притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема за неявку на виклик до військового комісаріату.

З позиції відповідача слідує, що він допустив порушення, а саме з 24 листопада 2017 року не з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 чи військкомату, а тому через 7 років його було піддано адміністративній відповідальності. В постанові №429 від 21 червня 2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КупАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн., однак ч.3 ст.210 КУпАП з`явилась лише 09 травня 2024 року, відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Отже, він не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП з 24.11.2017 року, бо норма ч. 3 ст. 210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку.

В оскаржуваній постанові, зазначено, що ОСОБА_1 з 2017 року фактично ніде не перебував на військовому обліку військовозобов`язаних. Були порушені наступні правила військового обліку: абз.5 ч.10 ст.1, п.2 ч.1, ч.3 ст.37 Закону №2232-ХП, п.1.8 ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком 2 Порядку. За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність за ст.210 КУпАП.

Зазначено, що ним були порушені наступні правила військового обліку: абз.5 ч.10 ст.1, ч.3 ст.37 Закону №2232-ХІІ, п.1.8 ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком 2 Порядку.

Частиною 3 ст.37 Закону №2232-XII, який діяв на момент вчинення правопорушення, а саме на 28.09.2017 рік, зазначено, що призовники та військовозобов`язані після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку, вище зазначено норма вказує, на ту обставину, що в разі прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік, але він не вибував і не прибував.

Пунктом 2 частина 1 ст.37 Закону №2232-XII, зазначено, що взяттю на військовий облік призовників та військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України: пункт два зазначає на військовий облік військовозобов`язаних, які досягли граничного (27-річного) віку під час перебування на військовому обліку призовників, але про обов`язок особисто з`явитися до військкомату за місцем свого проживання для постановки на військовий облік військовозобов`язаних в даній нормі закону нічого не зазначено.

З урахуванням вищевикладеного, позивач просить суд скасувати постанову №429 від 21 червня 2024 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, представник позивача адвокат Вовк Е.П. діючи на підставі ордеру серії АВ №1140744 в судове заідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у їх відсутність. Позовні вимоги підтримала та просила суд їх задоволити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у Вінницькій області, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2ст.268 КАС Україниучасник справи вважаться повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи визначеної ст.286КАС Україниз моменту направлення такого повідомлення працівником суду.

Судом на підставі частини четвертої статті 229 КАСу зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно дост.289 КУпАПскаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 був відсутній при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, а копія постанови №429 від 21 червня 2024 року була направлена йому рекомендованим листом. Суд вважає достовірними доводи позивача про те, що він дізнався про існування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення 30 червня 2024 року отримавши її копію через Укрпошту.

З досліджених судом письмових доказів, судом встановлено наступні фактичні обставини: 21 червня 2024 року постановою по справі про адміністративне правопорушення №429 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. за те, що ОСОБА_1 рішенням призовної комісії був звільнений від призову на строкову військову службу у зв?язку з досягненням 27-річного віку та підлягав передачі на військовий облік військовозобов?язаних, що підтверджується витягом з книги протоколів засідань призовної комісії пр.N?14 від 24.11.2017 року, запис про який міститься в алфавітній книзі призовників 1991 р.н. По досягненню 27-річного віку у 2017 році у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» (далі - Закон N?2232-XII) мав обов?язок особисто з?явитися у ІНФОРМАЦІЯ_2 , на той час до військкомату, за місцем свого проживання для постановки на військовий облік військовозобов?язаних, що здійснюється за наступних умов: особисте прибуття, наявність при собі паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Вищевказаний обов?язок, що передбачав постановку на військовий облік військовозобов?язаних, ОСОБА_1 вчасно не виконав, оскільки до 12 червня 2024 року не з?являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 чи військкомат. З огляду на те, що саме ОСОБА_1 особисто не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не надав відповідні документи, зокрема паспорт громадянина України, другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 був позбавлений можливості взяти останнього на військовий облік та видати військово-обліковий документ військовозобов?язаного. У ОСОБА_1 - який особито з?явився 12.06.2024 був наявний військово-обліковий документ призовника -посвідчення про приписку до призовної дільниці. Таким чином, Масний з 2017 року фактично ніде не перебував на військовому обліку військовозобов?язаних. Були порушені наступні правила військового обліку: абз.5 ч.10 ст.1,4.3 ст.37 Закону №2232-Х, п.1,8 4.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, що є додатком 2 Порядку. За порушення правил військового обліку під час військового стану в особливий період, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП (а.с.10).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, якатягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція ч.1 ст.210 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.

Об`єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Суб`єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.

Суб`єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов`язаний або резервіст.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 року (далі Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає:підготовку громадян до військової служби;взяття громадян на військовий облік;прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;проходження військової служби;виконання військового обов`язку в запасі;проходження служби у військовому резерві;дотримання правил військового обліку.

Згідно ч.3 ст.33 Закону №2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний (ч.4).

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5).

Пунктом22Порядку визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

За змістом оскаржуваної постанови позивач порушив правила військового обліку, передбаченіабз.5 ч. 10 ст. 1 ч.3 ст.37Закону №2232-XII.

За правилом абзацу 5 ч. 10 ст.1 Закону №2232-XII Громадяни України,які підлягаютьвзяттю навійськовий облік,перебувають навійськовому облікупризовників абоу запасіЗбройних СилУкраїни,у запасіСлужби безпекиУкраїни,розвідувальних органівУкраїни чипроходять службуу військовомурезерві,зобов`язані: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно частини 3 статті 37 Закону №2232-ХІІ Призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону №2232-ХІІ в редакції від 28.09.2017 взяттю на військовий облік призовників та військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які досягли граничного (27-річного) віку під час перебування на військовому обліку призовників.

Згідно пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (із змінами), Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;здійснюють ознайомлення громадян України з їх правами та обов`язками під час взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, призову на військову службу та проходження зборів, а Центральне управління та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів України - під час призову на військову службу та проходження зборів;оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам.

Частиною 9 статті 38Закону №2232-XIIоргани виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов`язані подати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України на їх вимогу відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік яких вони здійснюють.

Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від21 жовтня 1993 року №3543-XII(далі Закон№3543-XII) громадяни зобов`язані, зокрема:з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 24Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від7 грудня 2016 р. №921, яка втратила чинність 05.01.2023 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №74 від 06.02.2019) (далі Порядок №921) з метою забезпечення персонально-первинного обліку призовників і військовозобов`язаних виконавчі органи сільських, селищних та міських рад здійснюють постійний контроль за виконанням громадянами, посадовими особами підприємств, установ та організацій, які перебувають на території відповідних населених пунктів, встановлених правил військового обліку та проведення відповідної роз`яснювальної роботи. Звернення щодо громадян, які ухиляються від виконання військового обов`язку, надсилаються до органів Національної поліції для їх розшуку, затримання і доставки до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (додаток 5).

Пунктом 33 Порядку №921 було встановлено, що у разі отримання розпорядження районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо оповіщення призовників і військовозобов`язаних про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору) для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, зокрема звертаються до органів Національної поліції щодо громадян, які ухиляються від виконання військового обов`язку, для їх розшуку, затримання і доставки до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 56 Порядку №921 було встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема звертаються до органів Національної поліції для розшуку, затримання та доставки до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки громадян, які ухиляються від виконання військового обов`язку (додаток 13).

Відповідач відзиву на позов, доказів виклику ОСОБА_1 для взяття на облік військовозобов`язаних тазвернення до органів Національної поліції для розшукупризовника ОСОБА_1 не надав.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на те, що матеріали справи не місять доказів виклику ОСОБА_1 для взяття на облік військовозобов`язаних та вини ОСОБА_1 у не взятті його на військовий облік військовозобов`язаних, суд приходить до висновку, що відповідач не довів порушення ОСОБА_1 вимог абз.5 ч.10 ст.1, ч. 3 ст. 37 Закону №2232-ХІІ та п.1,8 ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком 2 Порядку щодо взяття на військовий облік військовозобов`язаних за обставин, викладених в оскаржуваній постанові.

Окрім цього, 19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Після оприлюднення Указу Президента України від 24.02.2024 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», тому особливий період. Отже, до 19.05.2024 норми ч.3 ст. 210 КУпАП не існувало.

Тобто, з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.

З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 не міг вчинити адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП з 2017 року, оскільки зміни до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та норма ч.3 ст.210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку. Таким чином, притягнення ОСОБА_1 21 червня 2024 року до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП неможливе, оскільки закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії.

Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). За ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За ч.3 ст.286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 245-246, 251, 268, 283 КУпАП, ст.ст.2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у Вінницькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задоволити.

Скасувати постанову№429від 21червня 2024року винесенуначальником ІНФОРМАЦІЯ_3 пропритягненняОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга нарішеннясуду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий