Суд скасував Постанову про притягнення до адмінвідповідальності військовозобов’язаного у зв’язку з тим, що він не міг прибути до ТЦК та СП за повісткою, поза як перебував на стаціонарному лікуванні.

Судом   (Рішення  Ківерцівського районного суду Волинської області від 3 червня 2024 року у Справі № 158/1486/24 було  встановлено та підтверджено  матеріалами справи, що позивач по справі 26.03.2024р. отримав повістку про виклик до ТЦК та СП  за адресою: на 09 год. 00 хв. 28.03.2024р., що підтверджується особистим підписом позивача у розписці і ним не заперечується (а.с. 18).

У призначений дату та час, позивач не з`явився на виклик до ТЦК та СП так як з 27.03.2024р. знаходився на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна клінічна лікарня», про що було повідомлено ТЦК та СП 3 29.03.2024р.

Наказом №3 від 01.01.2024р. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 р. за № 36/41381 затверджено Інструкцію зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Згідно ч. 2 розділу І вищевказаної Інструкції, уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідачем не надано суду доказів повноважень офіцера відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на складання протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності, в тому числі протоколу №162 від 26.04.2024р. відносно позивача по справі.

Пунктом 9, 10 розділу ІІ вищевказаної Інструкції передбачено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Також варто зазначити, що чинне законодавство України покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу.

Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи, що в даному конкретному випадку дотримано не було.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували повідомлення позивача про складання відносно нього протоколу за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а також про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Докази, які б підтверджували факт вручення (надіслання) позивачу копії складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення №162 від 26.04.2024р. до початку розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні, сторонами не надані.

Наявні в матеріалах справи докази (розписка про отримання повістки на 26.04.2024р.) не є належним доказом та не дає суду обґрунтованих підстав для встановлення факту належного повідомлення позивача про місце і час розгляду справи у встановлений процесуальний спосіб, оскільки причина виклику не зазначена. Посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву про відмову позивача від отримання повістки на 26.04.2024р. та наявність підписів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які засвідчили даний факт у розписці, суд не бере до уваги, оскільки дані вказаних осіб не зазначені, акт про відмову позивача від підпису про отримання повістки на вказану дату не складався (а.с. 19).

Інших доказів стосовно належного повідомлення позивача не у спосіб та порядку, встановленого процесуальним законодавством про розгляд адміністративної справи 26.04.2024 о 09:00 год. матеріали справи не містять.

Тобто, розгляд справ відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справ, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний на підставі досліджених доказів з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно абз. 3 ч.9 ст. 29 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військово-зобов`язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року N 673 затверджено Перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори. Зокрема, поважною причиною є хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов`язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, на переконання суду, є недоведеним.