Суд скасував Постанову ТЦК та СП ( штраф в 17 000 грн), вказавши, що дії чоловіка було кваліфіковано саме за ч. 2 ст.210 КУпАП, а штраф накладено в межах санкції ч. 3 ст. 210 КУпАП як за правопорушення, вчинене у особливий період. Рішення від 12.07.24

Ключове за кейсом:

«На думку суду, особою, яка склала оспорювану постанову, неправомірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП, оскільки на час вчинення інкримінованого йому правопорушення його дії не могли підпадати під регулювання цієї статті, в зв`язку з тим, що 09.05.2024 року ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» внесено зміни в ст. 210 КУпАП України та її трактування було іншим..

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи».

Повний текст рішення суду:

Категорія справи № 711/4874/24: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.

Надіслано для оприлюднення: 18.07.2024. Зареєстровано: 18.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2024.

Номер судового провадження: 2-а/711/52/24

Державний герб України

Придніпровський районний суд м.Черкаси   

Справа № 711/4874/24

Номер провадження2-а/711/52/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Казидуб О.Г.

за участю секретаря судового засідання Шульга А.В.

за участю:

представника позивача - адвоката: Захарченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Захарченко Наталія Олександрівна, яка діє в інтересах позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги мотивовані ти, що 29 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 був складений протокол № 325 про адміністративне правопорушення про те, що 29.05.2024 о 19 год. 40 хв. було з`ясовано, що ОСОБА_1 був переданий відповідно до витягу №/6 від 15.06.2001 на облік військовозобов`язаних після чого не з`явився на оформлення військового документу.

На протоколі міститься запис про те, що розгляд справи відбудеться 05 червня 2024 року о 15 год. 00 хв. в кабінеті № НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 .

Розгляд справи відбувся 05.06.2024.

Відповідно до оскаржуваної постанови № 325 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП датованої 29 травня 2024 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 29.05.2024 було з`ясовано, що ОСОБА_1 відповідно до витягу №16 від 15.06.2020 був переданий на облік військовозобов`язаних після чого не отримав військово-обліковий документ, не оновлював свої облікові дані після реєстрації, своє здоров`я.

Також, зазначає, що 10.05.2024 ОСОБА_1 отримав повістку №013332 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 13.05.2024 о 09 год. 00 хв. для інформаційної звірки.

13.05.2024 позивач прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , при ньому було наявне посвідчення про приписку до призовної дільниці № НОМЕР_4 , яке працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 вилучили та видали наступну повістку № НОМЕР_5 з вимогою прибути 16.05.2024 о 15 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військово-лікарської комісії.

Відповідно до картки №101/3 обстеження та медичного огляду позивач пройшов військово лікарську комісію.

Наголошує на тому, що позивач наполягає, що жодного разу не проігнорував виклики до ТЦК.

Позивач з 2016 року по даний час не змінював свого місця проживання, на всі отримані повістки з`являвся у призначений час та за вимогою проходив військово-лікарську комісію.

29 травня 2024 року, після проходження ВЛК позивача примушували працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 написати заяву про надання ним згоду на мобілізацію, незважаючи на його вік, останній відмовився і в результаті на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Вказує, що позивачем не порушено вимог «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», оскільки, у нього не виникло обов`язку уточнювати свої дані. В оскаржуваній постанові зазначено зміна реєстрації , проте, він з 2016 року по даний час не змінював адресу реєстрації; стан здоров`я, проте, позивач проходив ВЛК неодноразово; заміна приписного посвідчення на військовий квиток, що не містить посилання на норму закону про обов`язок вчинити таку заміну.

Також, вказує на те, що оскаржувана постанова датована іншою датою, оскільки, розгляд справи відбувся 05 червня 2024 року, про що містяться відмітки і на протоколі і на постанові, а саме, отримання її копії.

Також, вказує, що в зв`язку з розглядом справи позивач очікує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу, у зв`язку з участю адвоката у судовому засіданні, виходячи з розміру 500 грн. за кожне судове засідання, у яке прибув адвокат, а також, витрати пов`язані зі сплатою судового збору. Докази на підтвердження понесених судових витрат будуть подані в установлені законом строки.

Просить суд поновити строк для звернення до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП (вчинення порушення в особливий період) № 325 від 29 травня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп.; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП закрити; стягнути з відповідача витрати на правову допомогу та витрати зі сплати судового збору.

19 червня 2024 року ухвалою суду прийнято до розгляду даний адміністративний позов, вирішено розгляд справи проводити у позовному провадженні з особливостями встановленими параграфом 2 глави 11 КАС України, призначено судове засідання.

08 липня 2024 року через канцелярію суду від Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 надійшов Відзив на адміністративний позов, в якому просять відмовити в задоволенні позову.

Адвокат Захаренко Наталія Олександрівна, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задоволити.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи даної категорії, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.

Суд, заслухавши пояснення адвоката Захарченко Наталії Олександрівни, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

В судовому засіданні встановлено, що згідно Постанови № 325 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП, 29.05.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 полковник ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановив, що 29.05. 2024 року було з`ясовано, що громадянин ОСОБА_1 відповідно до витягу № 16 з 15.06.2020 був переданий на облік військовозобов`язаних, після чого не отримав військово-обліковий документ, не оновлював своє облікові дані після реєстрації, стан здоров`я, чим порушив Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487 та ст. 38 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Також у постанові зазначено, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду, яке передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП Даною постановою накладено на ОСОБА_1 штраф в сумі 17000 грн.

Відповідно до ст. 210 КУпАП України, порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа органу територіального центру комплектування та соціальної підтримки має обов`язок всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 8. КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Вказане зазначено в позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 18.12.2019 у справі № 158/286/17: «КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року №6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 210 КУпАП в редакції, чинній на дату інкримінуємого адміністративного правопорушення (червень 2024 року) встановлювала відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті (порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах)або частиною першою статті 211 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

На думку суду, особою, яка склала оспорювану постанову, неправомірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП, оскільки на час вчинення інкримінованого йому правопорушення його дії не могли підпадати під регулювання цієї статті, в зв`язку з тим, що 09.05.2024 року ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» внесено зміни в ст. 210 КУпАП України та її трактування було іншим..

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Окремо суд зазначає, що дії ОСОБА_1 було кваліфіковано саме за ч. 2 ст.210 КУпАП, а штраф накладено в межах санкції ч. 3 ст. 210 КУпАП як за правопорушення, вчинене у особливий період. При цьому, навіть у разі порушення ОСОБА_1 правил перебування військовозобов`язаних на військовому обліку, з огляду на викладену у постанові суть правопорушення, були би відсутні підстави вважати, що воно вчинене в особливий період.

Також, в судовому засіданні встановлено, що Постанова № 325 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 датована 29.05.2024 року.

Проте, як вбачається з Протоколу про адміністративне правопорушення № 325, 29 травня 2024 року о 19 год.40 хв. було з`ясовано, що громадянин ОСОБА_1 був переданий відповідно до Витягу № 16 від 15.06.2001 року, був переданий на облік військовозобов`язаних, після чого не з`явився на оформлення військового документу, чим порушив вимоги Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487 та ст. 38 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», чим вчинив правопорушення під час дії особливого періоду, яке передбачено ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Даним Протоколом громадянинові ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 16 год. 00 хв. 30 травня 20_ року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 кабінет № 302. Також в даному протоколі зазначено «перенести розгляд справи на 05.06.2024 на 15 год. 00 хв. Розгляд відбудеться у кабінеті 302 ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, як зазначено в Постанові № 325 по справі про адміністративне правопорушення, копію постанови № 302 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 отримав 05.06.2024 року.

На думку суду, в Постанові № 325 по справі про адміністративне правопорушення помилково зазначено дату розгляду «29 .05.2024 року».

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, коли він не підлягав притягненню до такої відповідальності за вказані дії, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки, на думку суду, у нього відсутній склад адміністративного правопорушення.

А тому, суд приходить до висновку про необхідність скасувати постанову № 325 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП від 29.05.2024 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення під час дії особливого періоду, яке передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП України. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП України закрити.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог ст.139 КАС України, суд вирішив стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 90, 139, 241, 246, 255, 286 ,294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі задовольнити.

Скасувати постанову №325 від 29 травня 2024 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП України закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий:  О.  Г.  Казидуб